Методика використання гнучкого методу сегментації споживчого ринку

 

Конкурентне середовище сучасного українського ринку гастроентерологічних препаратів все частіше вимагає від виробників, що працюють на споживчому ринку, відходу від масового маркетингу з притаманним йому масовим виробництвом й неселективним збутом, до концентрації зусиль на певній частині ринку. Це зумовлено низкою чинників, найголовнішими з яких є насичення ринку аналогічними препаратами, диференціація споживачів за рівнем доходів. В силу цих чинників маркетингова стратегія підприємства може бути ефективною лише з умови, що вона враховує різницю у потребах споживачів із цільових ринків [10].

Одним із методів, що є сьогодні доволі популярним при аналізі споживачів, особливо під час проведення маркетингових досліджень при виводі на ринок нових препаратів, є сумісний (conjoint) аналіз. Проведення сумісного аналізу надає можливість маркетологу визначити як розподіляються споживачі на ринку за своїми преференціями на основі аналізу споживчих оцінок запропонованих варіантів виконання препарату. Ця властивість сумісного аналізу дозволила покласти його в основу, так званого, гнучкого методу сегментації ринку. Незважаючи на значну кількість публікацій на цю тему у зарубіжних виданнях із маркетингу, у вітчизняних джерелах його висвітлено не достатньо. Це призводить до того, що даний метод дослідження споживачів та сегментації мало знайомий фахівцям та маркетологам-практикам.

Існує декілька варіантів проведення сумісного аналізу та сегментації на цій основі ринку. У даній статті наводить авторський варіант метода гнучкої сегментації ринку, який за своїми основними етапами співпадає із класичним аналізом, але крім традиційних часткових корисностей враховує ще й індиферентну [11]. Використання більш простої та наочної шкали, окрім того, дозволило спростити роботу респондентів та відійти від потреби у використані спеціального програмного забезпечення, використовувати стандартні пакети прикладних програм.

Для ілюстрації використання методу було обрано ринок гастроентерологічних препаратів. Дослідження проводилося серед хворих гастроентерологічного відділення 1-ї міської лікарні. Для наочності використання методів вибірку було скорочено до п’ятнадцяти людей.

Для визначення ринкових сегментів було пройдено наступні етапи.

Підготовчий етап. Формуємо вибірку респондентів, що відносяться до потенційного ринку.

На цьому етапі нами було відібрано 15 респондентів, які використовують дані препарати.

Етап 1. Виділили атрибути товару, які визначають вибір споживача.

Було відібрано три найголовніших атрибути. Це такі, як:

Швидкість дії: швидко або не швидко

Виробник: вітчизняний або імпортний

Смакові якості: гіркий або не гіркий

Етап 2. Сформували план експерименту шляхом комбінації атрибутів з їх, значеннями.

Нехай атрибут 1 (швидкість дії) у нас буде змінною Х1, атрибут 2 (виробник) - Х2 і атрибут З (смакові якості) - Хз. Оскільки кожний з них може приймати у нашому прикладі тільки два значення, то визначимо їх як 0 і 1, якщо Xi, - приймає перше значення та 1 - якщо Хі приймає друге значення. Тоді план експерименту для трьох змінних має такий вигляд:

 

№	Х1	Х2	Хз
1	1	1	1
2	1	1	0
3	1	0	1
4	1	0	0
5	0	1	1
6	0	1	0
7	0	0	1
8	0	0	0

 

Наприклад, комбінація №3, наприклад, означає таке поєднання: швидко діє - імпортний - не гіркий. Етап 4. Розробили карту для респондента з різними комбінаціями значень атрибутів препаратів та провели опитування.

Для визначення преференцій споживачів використали метод ідеальної точки. Споживачам запропонували відповісти, наскільки запропоновані варіанти виконання препарату його задовольняють відносно ідеального варіанта (100 відсотків задоволення). Отримані результати для 15 респондентів наведено у табл. Додатку К. Етап 5. Аналізуємо отримані відповіді. Корисність від і-го варіанту згідно з концепцією мультиатрибутивного препарату можна представити як:

Uі = Uо + sum (Uі0 Хi0 + Ui1 Xi1) + eі, і = 1

 

де Uо - індиферентна корисність, Ui0, Uі1 - часткові корисності і-го атрибуту при полярних значеннях, Хі - змінна, що приймає булєві значення 0 або 1, eі - помилка відповіді. Індиферентна корисність визначає рівень індиферентності (без) до варіантів виконання препарату. Високий рівень при малих часткових кориснотях може свідчити по високу загальну зацікавленість до даного класу препарату й варіанти виконання не суттєво впливають на вибір споживача.

По результатам опитування отримали сукупність спостережень з невідомими Ui, і =0..k. Результати для варіанту 1 наведено у таблиці 2.3.

 

Таблиця 2.3 - Результати спостереження для варіанта 1

№	X10	X11	X20	X21	X30	X31	U
1	1	0	1	0	1	0	70
2	1	0	1	0	0	1	100
3	1	0	0	1	1	0	60
4	1	0	0	1	0	1	90
5	0	1	1	0	1	0	30
6	0	1	1	0	0	1	60
7	0	1	0	1	1	0	40
8	0	1	0	1	0	1	50

 

У зв'язку з тим, що кількість рівнянь більше ніж кількість невідомих, а сама оцінка корисності вміщує у собі помилку, яка має нормальний розподіл, для визначення часткових корисностей застосуємо множинну регресію.

Результати множинного регресивного аналізу для 15 респондентів, наведено у таблиці 2.4 (використовувався стандартний пакет SPSS 10.0).

Таблиця 2.4 - Коефіцієнти множинної регресії

Респондент	U0	U11	U10	U21	U20	U31	U30
1	2	3	4	5	6	7	8
	82,50	-22,50	,00	-5,00	,00	12,50	,00
	57,50	-15,00	,00	25,00	,00	10,00	,00
	22,50	-20,00	,00	45,00	,00	25,00	,00
	97,50	-52,50	,00	-32,50	,00	-2,50	,00
	82,50	-40,00	,00	,00	,00	,00	,00
	62,50	5,00	,00	30,00	,00	-10,00	,00
	77,50	-37,50	,00	-7,50	,00	7,50	,00
	60,00	-40,00	,00	-15,00	,00	10,00	,00
	30,00	15,00	,00	25,00	,00	5,00	,00
	82,50	-42,50	,00	-32,50	,00	7,50	,00
	67,50	-35,00	,00	-35,00	,00	-10,00	,00
	70,00	-40,00	,00	,00	,00	10,00	,00
	47,50	12,50	,00	12,50	,00	12,50	,00
	55,00	-55,00	,00	30,00	,00	,00	,00
	70,00	-62,50	,00	22,50	,00	2,50	,00

 

Звідси маємо вектори корисностей атрибутів товару для наших респондентів (таблиця 2.5).

 

Таблиця 2.5 - Корисності атрибутів для респондентів

Респондент	Індиферентна корисність	Корисність атрибуту 1	Корисність атрибуту 2	Корисність атрибуту 3
		0,18	0,04	0,10
	0,53	0,14	0,23	0,09
	0,20	0,18	0,40	0,22
	0,53	0,28	0,18	0,01
	0,67	0,33	0	0
	0,58	0,04	0,28	0,09
	0,60	0,28	0,06	0,06
	0,48	0,32	0,12	0,08
	0,40	0,20	0,33	0,07
	0,50	0,25	0,20	0,05
	0,46	0,24	0,24	0,07
	0,59	0,33	0	0,08
	0,56	0,15	0,15	0,15
	0,39	0,39	0,21	0
	0,44	0,40	0,14	0,02

 

Отримані результати в табл. 2.4 дають змогу отримати латентні корисності, визначити які прямими методами неможливо. Індиферентна корисність несе в собі інформацію відносно важливості для споживача товару в цілому. Важливість атрибуту Wi можна визначити як Wi = |Ui° - Ui1|/ sum (|Ui0 - Uі1|), i=0..k.

Аналізуючи отримані результати можна зробити висновок, що, наприклад, у першому варіанті для споживача найважливішим є швидкість дії, потім йде смакові якості на тлі значного показника індиферентної корисності. Виробник, тобто вітчизняний чи імпортний препарат для споживача неважливо.

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ КОМПАНІЙ І ГАЛУЗІ У ЦІЛОМУ НА ОСНОВІ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ

 

Фармацевтичний ринок має визначений ступінь організації і функціонує за внутрішніми та зовнішніми правилами. Поява нового виробника або нового фармацевтичного продукту вносить зміни, а іноді викликає і порушення ринку, бо збільшується кількість діючих суб'єктів, що впливає на поведінку об'єктів ринку. При цьому може мати місце розквіт, успіх, стагнація, змушений вихід з ринку, зниження або підвищення ризику перебування компанії або продукту на ринку. Тому для будь-якої компанії необхідно проводити маркетинговий аналіз фармацевтичного ринку, що є складовою частиною фармакоекономіки, яка оперує економічними та фінансовими категоріями, сформованими у процесі пошуку, відкриття, створення, розробки, виробництва, маркетингу і реалізації лікарських засобів. Успішне проведення маркетингового аналізу залежить від рівня компетенції, професіоналізму, знання ринку й інших численних факторів. Ці якості дозволять, у свою чергу, оцінити внутрішні течії громадського життя, включаючи політичні сфери, традиції, психологію сприйняття, ідеали, економічну доступність фармацевтичного продукту для населення. Подібна поінформованість і рівень професіоналізму пов'язані між собою і є відправною точкою для розробки стратегії або стратегічного планування на основі ретельного маркетингового аналізу.

У науковому світі існує кілька точок зору відносно визначення стратегічного планування та його ролі в діяльності фірми. П.Котлер та П.Бломм [14] розглядають стратегічне планування як управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенційними ресурсами та шансами, а також можливостями у сфері маркетингу. Й.Брісон вважає, що стратегічне планування - це жорстка координація зусиль для опрацювання рішень та дій, що можуть вплинути на предмет і напрямок діяльності організації в рамках визначеної сфери. Іноді стратегічне планування відносять до формального процесу, який фірма використовує для аналізу своїх можливостей у виконанні покладеної на неї місії за допомогою оптимального розподілу ресурсів. При цьому слід брати до уваги власний потенціал і конкурентне середовище, що складається навколо фірми. Вивчаючи дані літератури, ми прийшли до висновку, що, незважаючи на деякі розходження у визначеннях, основна думка залишається постійною: стратегічне планування - це процес розробки засобів і способів для досягнення кінцевого результату діяльності компанії. У більш загальному виді стратегічне планування може розглядатися, як серія кроків, що здійснюються фармацевтичною фірмою або індустрією в цілому, для того, щоб залишатися потужною, стабільно зростаючою галуззю, у ринкових умовах, що постійно змінюються. Тому необхідно виявити основні фактори принадності ринку, систематизувати їх, визначити стратегічне становище компанії, а потім здійснити стратегічне планування на основі всього зробленого. При цьому необхідно враховувати, що позиція компанії повною мірою залежить від характеристики ринкового середовища і власних можливостей. Основними характеристиками ринкового середовища і власних можливостей є ємність ринку, розмір цільових сегментів, еластичність попиту, темп росту ринку, прогноз освоєння, доступність, ступінь інтеграції, гострота конкуренції, чутливість до цін, диверсифікація ринку, схильність до сезонності, тривалість життєвого циклу препарату й оперативність впливу на препарат на усіх фазах його життєвого циклу. Соціально-політичні, економічні, психологічні фактори також повинні враховуватися і вивчатися. До них належать: соціально-політичний клімат, сприйнятливість соціального середовища, менталітет і споживча перевага, законодавча і нормативна база, сила і можливості виробників та дистриб'юторів, інтенсивність капіталовкладень. Вивчивши всі ці характеристики, необхідно визначити позицію компанії в даному ринковому середовищі, можливості адаптації, переваги, межі можливостей компанії в навколишньому середовищі даних факторів. Після цього можна перейти до стратегічного планування.

Проблема прийняття стратегічних рішень окремими фармацевтичними підприємствами та фармацевтичною індустрією у цілому тривалий час не була актуальною. Лише з 70-х р. XX ст. вона стала генеральною. Це свого роду визначення правил гри, що формують верхні ешелони керівництва [25]. Стратегія прогнозує перспективну долю фармацевтичної компанії або фірми як суб'єкта ринку, вбираючи в себе такі категорії діяльності, як продукти і продуктова політика, локальні ринки і конкурентне середовище, проблеми росту, розвитку, диверсифікації і транснаціональної діяльності. Це, у свою чергу, визначає існування компанії в умовах комерційного, фінансового, технічного, соціального та іншого ризику, а також її маневреність у прийнятті складних рішень стосовно зміни політики для всіх сторін її діяльності. Будь-яка мета діяльності компанії з позиції стратегічного планування повинна не просто відбивати умови, пріоритети і бажання, а бути результатом аналізу змін у внутрішньому та зовнішньому стосовно компанії середовищі і варіативного сценарного розвитку фірми. Необхідно конкретизувати основні завдання: збільшення рентабельності, підвищення економічного росту і конкурентоспроможності, забезпечення безпеки праці і продукту. Маркетинг повинен вести до визначення оптимальної стратегії, що базується на об'єктивній інформації про ринковий попит і пропозицію, про пряму або опосередковану конкуренцію, про розмір фармацевтичної компанії та інші фактори.

У процесі формування методів стратегічного планування було створено багато моделей, методів та способів стратегічного аналізу, однак зміни в макроекономічному середовищі і внутрішньофірмових орієнтирах внесли своє коректування у цей процес. З існуючих підходів, використовуваних у різний час, виробився новий, сучасний, враховуючий усі аспекти, системний підхід до стратегії - це сполучення формалізованих методів, неформальних управлінських рішень і творчої інтуїції. При цьому важливо показати насамперед величезну цінність подібного комплексного підходу і спрогнозувати необхідну умову для успішної роботи. На нашу думку, в даний час у конкретних умовах фармацевтична фірма може відігравати стратегічно лідируючу роль тільки в тому випадку, коли вона контролює кінцевий ринок, тобто впливає на поведінку кінцевого споживача відповідно до своїх власних інтересів і тим самим цілеспрямовано будує свою діяльність.

Важливим моментом будь-якої фірми-виробника повинно стати створення єдиного комплексу для проведення досліджень, розробки лікарського препарату, обґрунтування доцільності його виробництва, виходячи з ринкових потреб, вишукування матеріальних та інших ресурсів виробництва, просування, реклами, збуту, створення суспільної думки, тобто ведення препарату протягом усього його життєвого циклу. У завдання цього комплексу повинні також входити і всі види активної діяльності, що визначають не тільки механічну побудову такої системи, а й обґрунтування її доцільності, формування структурних підрозділів, їхніх цілей, завдань, проведення аналізу всієї діяльності і своєчасного коректування будь-якої стадії і будь-якого напрямку.

Така діяльність повинна виходити з розуміння дійсної ринкової ситуації. У літературі описано чимало різних формалізованих схем стратегічного аналізу, що виходять з таких категорій, як продуктовий портфель компанії, специфіка базового ринку, економіка компанії, конкурентний клімат тощо. На підставі вивчення численних схем ми прийшли до висновку, що стратегічне планування діяльності фармацевтичної компанії повинно бути прив'язано до конкретної фірми і складатися з ряду взаємозалежних етапів, які можна визначити таким чином:

етап - дослідження й аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища;

етап - визначення основних орієнтирів компанії;

етап - стратегічний аналіз першого і другого етапів;

етап - визначення можливих варіантів стратегій;

етап - вибір і формулювання власної стратегії;

етап - підготування власного стратегічного плану.

Перед вибором напрямку досліджень, визначенням цілей, стратегії розвитку важливо проаналізувати сильні і слабкі сторони власної присутності на ринку, можливості і найбільш уразливі місця компанії з позиції внутрішніх ресурсів, навколишнього конкурентного простору і робочого середовища, тобто, інакше кажучи, провести визначення критичних точок взаємодії внутрішніх структур фірми та зовнішніх факторів, причому аналіз можна зробити для кожного напрямку досліджень - розробка лікарського засобу, виробництво, маркетинг та продаж.

Часто провал компанії при досягненні поставлених перед нею цілей відбувається через некомпетентність, ігноруванні яких-небудь етапів стратегічного планування.

Для кожної мети існує кілька шляхів її досягнення і мета підприємця - вибрати шлях, найкращий з можливих, тобто стратегію. Для цього повинні бути опрацьовані альтернативні стратегії, проведено їх порівняльний аналіз, у т.ч. щодо витрат, потенційних витрат, необхідного часу, ризику у процесі їхньої реалізації.

Після того як одна із стратегій буде прийнята, необхідно визначити основну мету, методи для її досягнення, шляхи, сформулювати самому стратегію і процеси мотивації, прийняте рішення зробити зрозумілим для кожного працівника й обов'язковим для всіх. Однак на визначених етапах загальноприйнята стратегія компанії повинна адаптуватися до рухів у зовнішньому середовищі. Одночасно варто модифікувати і цілі. Необхідно уникнути так званого парадоксу керування, тобто наполегливість у формулюванні стратегії для досягнення цілей не повинна знаходитися в конфронтації з необхідністю адаптації до непрогнозованих змін. Це протиріччя слід збалансувати і тримати під постійним контролем. Стара стратегія може стати гальмом на шляху до прогресу. Фармацевтична індустрія - галузь, яка розвивається динамічно, у ній постійно відбуваються еволюційні процеси, не враховувати котрі небезпечно.

Довгострокова конкурентна перевага - це факт, що рідко спостерігається, найчастіше це щасливий збіг обставин або випадок.

Узагальнюючи вищенаведене, можна позначити етапні передумови досягнення мети. Перша передумова - це вибір стратегії, що включає висування різних її варіантів, визначення заходів для їхньої реалізації, розвиток і аналіз кожного варіанту (витрати, ступінь успіху, час, ризики тощо), а потім вибір кращого варіанту для досягнення поставленої мети. Друга передумова - це проголошення обраного варіанту стратегії, доведення до рівня розуміння її кожним працівником, лояльність і підтримка колективу. Третя передумова - це постійне регулювання і пристосування до можливостей компанії, що постійно змінюються, а такол внутрішніх і зовнішніх загроз, до альтернатив сильним сторонам, перевагам і слабким сторонам компанії. Четверта передумова полягає в наполегливості при здійсненні обраної стратегії, у її компетентному формулюванні, адаптації і пристосуванні до мінливих умов, а також довгостроковому зобов'язанні керування.

Виходячи з цього, фармацевтичну компанію можна представити, як сукупність стратегічних одиниць або незалежних одна від одної сфер діяльності фірми, що характеризуються особливою, пов'язаною зі споживачами, ринковою метою і визначаються колом споживачів.

ВИСНОВКИ

 

Фармацевтичний ринок за своєю суттю є специфічним. Специфічність його полягає в тому, що на ньому перехрещуються економічні та соціальні інтереси: інтереси тих, хто виробляє медикаменти і отримує прибутки від їх реалізації, та інтереси споживачів даного виду товару, які витрачаючи кошти, насамперед покладають на лікарські засоби сподівання покращення їх здоров‘я.

Із усієї різноманітності поглядів щодо мети функціонування фармацевтичного ринку можна виділити два основних напрями:

• фармацевтичний ринок, як місце отримання прибутку;

• фармацевтичний ринок, як форма полегшення людського існування.

Фармбізнес, як і будь-яка інша підприємницька діяльність, переважно спрямований на отримання прибутків, хоча і не є при цьому комерцією в чистому вигляді. З одного боку, всі суб‘єкти ринку лікарських засобів - товаровиробники, фармвиробники та товаропровідна сітка - заробляють гроші, справедливо претендуючи кожний на свою частку прибутку. Проте, з іншого боку їх тісна взаємодія один з одним відноситься до життєво важливої процедури, причому для всіх без виключення споживачів - системи забезпечення лікарськими засобами. Іншими словами, виготовлення (закупівлі) та збут медикаментів, тобто бізнес, прямо зорієнтований на підтримку здоров‘я населення, передбачає, крім винагороди, ще й велику соціальну відповідальність.

Сучасний маркетинг ставить перед фармацевтичними фірмами завдання не тільки щодо створення і виробництва ефективних та безпечних лікарських засобів і встановлення на них доступних цін, але й пошуку фірмою потенційних споживачів для збуту своєї продукції. З цією метою фармацевтичними фірмами формуються розгалужені мережі по просуванню і розподілу лікарських засобів.

У доступній нам літературі не знайдено наукових розробок прийнятної класифікація сегментів ринку медичних препаратів.

Для споживчого ринку товарів групи клієнтів можуть формуватися за наступними критеріями: географічному, демографічному, психографічну, поведінковому й ін.

Щоб бути корисним з економічної точки зору сегмент ринку повинний мати наступними п'ятьма характеристики.

Повинна бути можливість його виміру, тобто може бути отримана інформація з принципових параметрів споживача.

Сегмент повинний бути досить широким і/чи умовно рентабельним, щоб для нього коштувало розробляти специфічний план маркетингу.

Можливість доступу тобто лікувально-профілактичне підприємство повинне мати можливість ефективно здійснювати свої вигідні зусилля в поле обраного сегмента.

Сегмент повинні бути дійсно специфічним, тобто відрізнятися один від іншого з погляду встановлених перемінних.

Повинна бути можливість виконання лікувально-профілактичним підприємством свого умовно вигідного плану.

В роботі нами було:

Показано, що основою стратегічного планування є ретельний маркетинговий аналіз фармацевтичного ринку, який базується на рівні компетентності, професіоналізму та знанні всіх сфер суспільного та соціального життя

Відзначено фактори, що впливають на якісне й успішне проведення маркетингового аналізу.

. Визначено й сформульовано основні взаємозалежні етапи, з яких повинно складатися стратегічне планування фармацевтичної компанії. Позначено етапні передумови досягнення кінцевої мети стратегічного плануванні фірми, щоб залишатися потужною і стабільно зростаючою галуззю в ринкових умовах, що постійно змінюються.

Список ЛІТЕРАТУРи

1. Конституція України. - К.: Преса України, 2007 - 80 с.

2. Наказ МОЗ України № 393 від 11.07.07 р. «Про удосконалення ендоскопічної допомоги населенню України»

.   Айвазян С.А., Мхитарян В.С. Прикладная статистика и основы эконометрики. Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 2008. - 1022 с.

.   Амблер Т. Практический маркетинг /Пер. з англ. під загальною ред. Каптурецкого Ю. Н. - СПб: Пітер, 2009. - 400 с.

.   Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод, посіб.- К.: КНЕУ, 2010 - 242 с.

.   Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финпресс, 2000. - 464 с.

.   Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Фармацевтичний маркетинг: навч. посібник. - Львів: Наутілус, 2000. - 318 с.

.   Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга / Пер. с англ.: Учебн. пособие. - М.: Издат. Дом «Вильямс», 2008 - 679 с.

.   Досвід роботи відділу маркетингу на ВАТ «Галичфарм» / Т.А. Грошовий, А.Й. Дацко, В.М. Політило, Ю.В. Наконечний // Наук.-практ. конфер. «Актуальні проблеми фармацевтичного маркетингу»: Тез. доп.- Харків: Основа, 2009.- С. 92-93.

.   Зозульов О.В. Сегментація ринку як основа маркетингової стратегії підприємства. // Маркетинг в Україні. - 2000. - № 4 (6) (спецвипуск). - С. 37-38

.   Зозульов О.В. Методика проведення маркетингових досліджень споживчих мотивацій на основі сумісного аналізу. // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 6. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 341-345

.   Іпатов А.В. Інвалідність як інтегрований показник стану здоров'я населення України / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак - Дніпропетровськ: Пороги, 2011.- 341 с.

.   Котельникова Г.П. Рівень поширеності захворюваності на хвороби органів травлення в Україні серед дорослих людей та підлітків / Г.П. Котельникова // Гастроентерологія: між від. зб. - Дніпропетровськ: Журфонд, - 2010. - Вип. 32. - С. 3-4.

.   Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга, второе европейское издание., С-Петербург, 2008.

.   Лукьянова Е.М., Белоусов Ю.В., Денисова М.Ф. // Проблеми медичної науки та освіти. - 2011. - №3. - С. 5-7.

.   Магуайр Е., Гендерсон Д.Ж., Муні Г. Економіка охорони здоров’я. - К.: Основи, 2008. - 313 с.

.   Мнушко З.М., Євтушенко О.М. Стратегічні підходи до формування каналів товаропросування підприємства-виробника // Наук.-практ. конфер. «Актуальні проблеми фармацевтичного маркетингу»: Тез. доп.- Харків: Основа, 2009.- С. 108-109.

.   Мнушко З.М., Черноброва Н.В., Лисак Г.М. Дослідження стану паблік рілейшнз у діяльності фармацевтичних підприємств // Наук.-практ. конфер. «Актуальні проблеми фармацевтичного маркетингу»: Тез. доп.- Харків: Основа, 2009.- С. 52-53.

.   Ортинська В.В. Значення узагальнюючого аналізу при визначенню стратегії маркетингу // Фінанси України - 2008. - №8. - с. 42-49.

.   Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2010 рік: аналітико-інформаційний довідник / В.В. Марунич, А.В. Іпатов, Ю.І. Коробкін [та ін.] - Дніпропетровськ: Пороги, 2011. - 116 с.

.   Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2009 рік: аналітико-інформаційний довідник / В.В. Марунич, А.В. Іпатов, Ю.І. Коробкін [та ін.] -Дніпропетровськ: Пороги, 2010. - 102 с.

.   Паніна С.С. Причини інвалідності внаслідок хронічного гепатиту / С.С. Паніна, Н.О. Гондуленко, Н.А. Саніна [та ін.] // Гастроентерологія: міжвід. зб. - Дніпропетровськ: Журфонд, 2010. - С. 20-24.

.   Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования. - К.: Наукова думка, 2005 - 242 с.

.   Полторак В.А. Маркетингові дослідження: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2008 - 387 с.

.   Пономаренко В.М. Розробка державних унiфiкованих стандартiв медичних технологiй стацiонарної допомоги / МОЗУ Український iнститут громадського здоров’я. - К., 2007. - 14 с.

.   Приємська В.О. Деякі актуальні питання реклами лікарських засобів // Фармац. журн.- 2009.- № 2.- С. 3-8.

.   Приємська В.О. Особливості інформаційного забезпечення процесу впровадження на український фармацевтичний ринок нових лікарських засобів // Фармац. журн. - 2009.- № 3.- С. 17-19.

.   Реклама лікарських засобів на каналах телебачення // Журнал «Маркетинг и реклама» - 2009 - № 5 - С. 39 - 44.

.   Середа П. І., Король В. В. Нові лікарські засоби в маркетинговій стратегії фірми // Ліки України. - 2009.- № 7-8.-- С. 16-19.

.   Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект. - К.; М.; СПб.: Видавничий дім «Вільямс», 2008. - 262 с.

.   Фармацевтичний маркетинг / Б.П. Громовик, Г.Д. Гасюк, Л.А. Мороз, Н.І. Чухрай: Навч. посібник; Зб. вправ. - Львів: Наутілус, 2000.- С. 320.

.   Філіппов Ю.О. Епідеміологічні особливості хвороб органів травлення та гастроентерологічна служба в Україні: здобутки, проблеми та шляхи їх вирішення / Ю.О. Філіппов, І.Ю. Скирда // Гастроентерологія: міжвід. зб. - Дніпропетровськ: Журфонд, 2005. - Вип. 36. - С. 9-17.

.   Філіппов Ю.О. Динаміка поширеності і захворюваності основними хворобами органів травлення в України за 10 останніх років (1997-2008 рр.) / Ю.О. Філіппов, І.Ю. Скирда // Гастроентерологія: міжвід. зб. - Дніпропетровськ: Журфонд, 2010. - Вип. 40. - С. 3-10.

.   Формування фармацевтичного ринку України: проблеми і перспективи // Ліки України. - 2008.- № 4.- С. 22-26.

Додаток А