Поширеність хвороб системи травлення та медико-економічні аспекти ефективності та вартості гастроентерологічної допомоги в Україні

 

Науковий аналіз впровадження лікувально-діагностичних програм медичної допомоги базується на співвідношенні їх ефективності та оптимальної вартості, а економічна оцінка є основою ціноутворення. Серед технологій оцінки найбільш часто використовують аналіз мінімізації витрат (найменші витрати при еквівалентній ефективності); оцінка вартості-ефективності (збільшення вартості пропорційно позитивно впливає на результат); вартість-корисність (вплив на продовження життя та вартість-результат, що визначається економічною ефективністю)[16, 25].

Таким чином, в охороні здоров’я важливим є не тільки забезпечення належної медичної допомоги, а й економічне обґрунтування, тобто фармако-економічний аналіз. Цю проблему постійно вивчають фармацевти і лікарі з метою оптимального економічного розрахунку фінансових витрат на збільшення середньої тривалості якісного життя громадян будь-якого суспільства.

Оскільки в Україні недостатньо обґрунтовані потреби коштів для забезпечення належного рівня медичної допомоги відповідно до рекомендованих стандартів, а також значно обмежене державне фінансування гарантованого обсягу охорони здоров’я, питання ціноутворення при оптимальних витратах для збереження і покращання тривалості життя є особливо актуальним та вкрай необхідним. Враховуючи активну динаміку фармацевтичного ринку, цей процес аналізу повинен бути постійним у всіх медичних закладах [25].

Декілька років тому розпочалася робота над підготовкою рекомендованих стандартів гастроентерологічної допомоги. Фармако-економічний аналіз свідчить, що стандарти медичної допомоги швидко змінюються, ведеться постійний пошук ефективних, але дешевих препаратів. В умовах низького рівня соціально-економічного забезпечення громадян України та високої поширеності хвороб системи кровообігу ця проблема є надзвичайно актуальною для збереження і покращання здоров’я, збільшення середньої тривалості якісного життя народу.

Важливим також є питання обізнаності лікарів із рекомендованими стандартами гастроентерологічної допомоги. Недостатнє фінансування зумовлює низьку ефективність оздоровлення і незадовільний стан здоров’я населення.

Останнім часом збільшується питома вага хронічних хвороб внутрішніх органів, серед яких одне з провідних місць посідає патологія органів травлення [32, 33]. В структурі захворювань вона займає третє місце після серцево-судинної та онкологічної захворюваності [13]. Цим зумовлене і одне з провідних місць хвороб органів травлення у структурі первинної інвалідності [12, 22].

Отже, ефективність гастроентерологічної допомоги і тим самим покращання рівня здоров’я населення безпосередньо залежать від максимального дотримання медичних технологій її надання - рекомендованих стандартів обстеження та лікування хвороб системи кровообігу на всіх етапах системи охорони здоров’я.

Результати проведеного дослідження показують, що фахівці недостатньо обізнані зі стандартами необхідної допомоги, і практично третина лікарів не застосовує їх у своїй практиці.

Більшість хворих (80 %) орієнтується у лікуванні на вартість медичних препаратів, близько половини хворих не отримують потрібного лікування через брак коштів, а 2/3 пацієнтів змушені обирати необхідну самодопомогу, що призводить до погіршання стану здоров’я.

Враховуючи соціально-економічний стан більшості громадян України, необхідно проводити постійний динамічний фармако-економічний аналіз мінімізації витрат належної медичної допомоги та відповідний перегляд її стандартів.

Необхідно вивчати дію достатньо ефективних та відносно дешевих лікарських засобів і на цій основі проводити тендер на закупки медичних препаратів і вносити поправки до рекомендованих стандартів.

З метою покращання якості гастроентерологічної допомоги необхідно більш активно здійснювати організаційно-методичну роботу серед фахівців усіх рівнів із впровадження сучасних медичних технологій лікування хвороб системи кровообігу на основі фармако-економічного аналізу мінімізації витрат.

Медико-економічні аспекти ефективності та вартості гастроентерологічної допомоги є надзвичайно актуальною проблемою збереження і покращання здоров’я населення України оскільки протягом останніх років в Україні спостерігається незначне коливання показників первинної інвалідності внаслідок хвороб органів травлення як в бік зменшення так і в бік збільшення з загальною тенденцією до її стабілізації. У 2010 році в Україні серед дорослого населення первинно визнано інвалідами внаслідок хвороб органів травлення 5319 осіб (1,4 на 10 тис.), що на 50 осіб менше у порівнянні з минулим роком, з них 4980 (1,9 на 10 тис.) осіб у працездатному віці, що на 36 осіб більше у порівнянні з 2009 роком.

Беручи до уваги питому вагу хвороб органів травлення в структурі первинної інвалідності населення за формами захворювань протягом 2009-2010 років слід відмітити її незначне збільшення як серед дорослого населення, так і серед населення працездатного віку. Так, якщо в цілому по Україні на хвороби органів травлення припадало у 2009 році 2,7%, то у 2010 році цей показник складав 2,9%. Серед первинної інвалідності населення працездатного віку ці показники декілька вищі і складають 3,3% та 3,4%, відповідно.

Якщо провести порівняльний аналіз первинної інвалідності дорослого населення внаслідок хвороб органів травлення в різних регіонах, то можна виділити області, в яких вона протягом 2009-2010 років залишається стабільною, як і загальний показник по Україні (1,4 на 10 тис.) (табл. 1.1).

До регіонів зі стабільно нижчим показником ніж середній по Україні входять м. Київ (1,1) та Дніпропетровська область (1,2). У Рівненській області показник залишається стабільним як і середній по Україні (1,4 на 10 тис.). У Львівській (1,9), Вінницькій (1,8), Закарпатській (1,8), Житомирській (1,7) цей показник залишається декілька вищим від середнього по Україні. Найбільше зниження рівня первинної інвалідності дорослого внаслідок органів травлення відбулося в АР Крим (на 31,3%), Сумській області (на 25,0%) та м. Севастополі (на 18,2%), у яких показники є значно нижчими від середнього по Україні (1,1; 0,6 та 0,9 відповідно).

Зменшення інвалідності відбулося також у Харківській (на 12,5%), Івано-Франківській (на 8,7%), Миколаївській (на 8,3%), Чернігівській (на 8,3%), Волинській (на 5,3%), Тернопільській (на 5,3%) та Одеській (на 4,8%) областях. Слід відмітити, що інтенсивний показник тільки в Харківській Миколаївській, та Чернігівській областях (0,7 та по 1,1 відповідно) є нижчим від середнього по Україні, у інших зазначених регіонах, не дивлячись на його зниження, він залишається вищим від середнього.

Таблиця 1.1 - Первинна інвалідність дорослого населення та населення працездатного віку внаслідок хвороб органів травлення у розрізі областей України за 2009-2010 роки [20, 21]

Адміністративна територія	Хвороби органів травлення
	на 10 тис. дорослого населення					на 10 тис. населення у працездатному віці
	2009 рік	2010 рік		% зросстання		2009 рік		2010 рік		% зростання
1	2	3		4		5		6		7
АР Крим	1,6	1,1		-31,3		2,0		1,5		-25,0
Вінницька	1,8	1,8		-		2,0		2,1		5,0
Волинська	1,9	1,8		-5,3		2,5		2,4		-4,0
Дніпропетровська	1,2	1,2		-		1,6		1,6		-
Донецька	1,3	1,4		7,7		1,7		1,9		11,8
Житомирська	1,7	1,7		-		2,4		2,4		-
Закарпатська	1,8	1,8		-		2,3		2,3		-
Запорізька	1,3	1,6		23,1		1,7		2,0		17,6
Івано-Франківська	2,3	2,1		-8,7		3,1		2,8		-9,7
Київська	0,9	1,0		11,1		1,2		1,4		16,7
Кіровоградська	1,3	1,4		7,7		1,7		1,9		11,8
Луганська	1,1	1,2		9,1		1,6		1,6		-
Львівська	1,9	1,9		-		2,5		2,3		-8,0
Миколаївська	1,2	1,1		-8,3		1,5		1,5		-
Одеська	2,1	2,0		-4,8		2,8		2,4		-14,3
Полтавська	1,1	1,2		9,1		1,4		1,6		14,3
Рівненська	1,4	1,4		-		1,9		1,9		-
Сумська	0,8		0,6		-25,0		1,1		0,9		-18,2
Тернопільська	1,9		1,8		-5,3		2,6		2,5		-3,8
Харківська	0,8		0,7		-12,5		1,0		1,0		-
Херсонська	1,0		1,1		10,0		1,3		1,5		15,4
Хмельницька	1,9		2,2		15,8		2,4		3,1		29,2
Черкаська	1,3		1,4		7,7		1,7		1,9		11,8
Чернівецька	2,1		2,3		9,5		2,9		3,1		6,9
Чернігівська	1,2		1,1		-8,3		1,6		1,7		6,3
м. Київ	1,1		1,1		-		1,3		1,2		-7,7
м. Севастополь	1,1		0,9		-18,2		1,2		1,2		-
В Україні	1,4		1,4		-		1,8		1,9		5,6

Серед регіонів, в яких відбулося зростання показника первинної інвалідності дорослого населення внаслідок хвороб органів травлення, лідирують Запорізька (23,1%) та Хмельницька (15,8%) області. В цих регіонах інтенсивний показник перевищує середній по Україні (1,6 та 2,2 відповідно). Слід відмітити також зростання інтенсивного показника у Київській (11,1%), Херсонській (10,0%), Чернівецькій (9,5%), Луганській (9,1%)та Полтавській (9,1%) областях, проте, в даних регіонах він не перевищує середній по Україні.

Стосовно первинної інвалідності внаслідок хвороб органів травлення у населення працездатного віку встановлено, що протягом 2010 року відбулося незначне її підвищення. Так, якщо у 2009 році інтенсивний показник первинної інвалідності населення працездатного віку складав 1,8 на 10 тис. то в 2010 році - 1,9, що на 5,8% вище у порівнянні з 2009 роком. Підвищення відбулося у 11 адміністративних територіях. В інших 8 регіонах відбулося зниження показника інвалідності населення працездатного віку: у АР Крим (на 25,0%), Сумській (на 18,2%), Одеській (на 14,3%), Івано-Франківській (на 9,7%), Львівській (на 8,0%) областях, м. Києві (на 7,7%), Волинській (на 4,0%) та Тернопільській (на 3,8%) областях.

У восьми регіонах (Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Луганська, Миколаївська, Рівненська, Харківська, області та м. Севастополь) інвалідність населення працездатного віку внаслідок хвороб органів травлення протягом останніх двох років є стабільною.

Таким чином, моніторинг первинної інвалідності населення України внаслідок хвороб системи травлення констатує тенденції до її стабілізації та дозволяє виділити регіони, що потребують підсиленої уваги гастроентерологів до ранньої діагностики та лікування хвороб даного профілю, підвищення якості диспансерного нагляду хворих.