Основні засади інноваційного менеджменту

Тема 1. СУТНІСТЬ, РОЗВИТОК ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Суть, мета інноваційного менедж­менту

2. Поняття інновацій, їх вплив на економічну систему   

Класифікація інновацій

Теорія довгих хвиль Кондратьєва

Класична теорія нововведень

Неокласична теорія нововведень

Теорія прискорення

1. Суть, мета інноваційного менедж­менту

Інноваційний менеджмент с порівняно новим поняттям і становить самостійну галузь управлінської науки та професійної діяльності, спрямовану па формування й забезпечення умов розпитку підприємства. Теорія інноватики (інноватика - галузь науки, що вивчає формування нововведень та їх розповсюдження, а також способи розробки інноваційних рішень) почала розвиватися з 20-х років XX століття і лише приблизно через п’ятдесят років почала ґрунтовно застосовуватись у практичній діяльності виробничих організацій.

Інноваційний менеджмент пов’язаний із такими основними сферами організації, як науково-технічна, виробнича, комерційна діяльність. У результаті управлінські рішення стосуються:

- розробки і впровадження нової продукції і технологій;

- модернізації й удосконалення продукції, що випускається або певної технології;

- подальшого розвитку виробництва (збуту) з одночасним скороченням застарілої продукції.

Основна увага в інноваційному менеджменті зосереджується на розробці стратегії інноваційних заходів. Розробка, виробництво, збут нових видів продукції визначають інші напрями стратегії підприємства. Отож, здійснення інноваційного менеджменту передбачає:

- розробку планів інноваційної діяльності;

- моніторинг і контроль за розробкою нової продукції та технології її впровадження;

- здійснення єдиної інноваційної політики, координація діяльності всіх підрозділів у цій сфері;

- забезпечення фінансами і матеріальними ресурсами програм інноваційної діяльності;

- забезпечення кваліфікованим персоналом;

- створення проектних груп задля вирішення інноваційних питань.

Отже, інноваційний менеджмент на підприємстві - це особлива організаційно-управлінська діяльність, що спрямована на одержання високих економічних, соціальних, екологічних результатів за допомогою впровадження інновацій у виробничо-комерційну діяльність.

Сукупність видів діяльності формується у загальні функції управління: планування, організацію, мотивацію, контролювання. Склад функцій і завдань управління може бути регламентованим залежно від рівня керованої системи (економіка загалом, галузь виробництва, організація, підприємство чи окремий інноваційний проект) та внутрішніх і зовнішніх умов її роботи. Вважаємо, що, оскільки термін «менеджмент» найкоректніше використовувати щодо комерційних суб’єктів господарювання, то й предметом інноваційного менеджменту є підприємство.

Своєю чергою, кожна загальна функція поділяється па специфічні види робіт, пов’язані з багатогранною діяльністю підприємства: планування впровадження інновацій, організація функціонування нового технологічного обладнання, мотивація раціоналізаторства тощо.

Інноваційний менеджмент як наука вивчає закономірності розвитку, економічні, організаційно-управлінські, правові, соціально-психологічні чинники, що впливають па процеси пошукових робіт, запровадження інновацій, найефективніші форми організації цих процесів на підприємстві.

Інноваційний менеджмент - це сукупність економічних, мотиваційних, організаційних і правових засобів, методів та форм управління інноваційною діяльністю конкретного об’єкта управління з мстою одержання оптимальним шляхом економічних або інших результатів цієї діяльності.

Отже, інноваційний менеджмент у загальному вигляді - це складний механізм дії керуючої системи, яка створює сприятливі умови для інноваційної діяльності й можливості для розвитку і досягнення ефективного результату.