Компонування інтегральних мікросхем

Закон [21] дає таке означення: «Інтегральна мікросхема — мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його ви­готовлення».

Компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.

Набуття права інтелектуальної власності на компонування ін­тегральної мікросхеми засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони компонування інтегральної мікросхеми визначається зо­браженням цього компонування на матеріальному носієві.

Майновими правами інтелектуальної власності на компону­вання інтегральної мікросхеми є:

- право на використання компонування інтегральної мікросхеми;

- виключне право дозволяти використовувати компонування ін­тегральної мікросхеми;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню компонування інтегральної мікросхеми, зокрема й забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені за­коном.

Майнові права інтелектуальної власності на компонування ін­тегральної мікросхеми належать володільникові відповідного сві­доцтва, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Майнові права інтелектуальної власності на компонування ін­тегральної мікросхеми (ІМС) є чинними від дати, наступної за да­тою їх державної реєстрації або від дати комерційного використан­ня ІМС будь-де в світі за умови підтримання чинності цих прав від­повідно до закону. Строк чинності виключних майнових прав інте­лектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми спливає через десять років, що відліковуються від дати подання за­явки на компонування інтегральної мікросхеми або від дати комер­ційного використання ІМС в установленому законом порядку.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на компо­нування інтегральної мікросхеми може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

У разі припинення чинності виключних майнових прав інтеле­ктуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми його може вільно та безоплатно використовувати будь-яка особа, окрім встановлених законом винятків. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми завдано збит­ків особі, якій було надано дозвіл на його використання, такі збитки відшкодовує особа, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхе­ми може бути відновлено в порядку, встановленому законом, за за­явою особи, якій ці права належали в момент їх припинення.

Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на компонування інтегральної мікросхеми або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно викорис­тала компонування інтегральної мікросхеми в Україні або здійснила значну й серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Право попереднього користувача може передаватися або переходити до ін­шої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було вико­ристано компонування інтегральної мікросхеми або здійснено знач­ну й серйозну підготовку для такого використання [15].

Сорти рослин, породи тварин

Сорт рослин — це окрема група рослин у рамках нижчого з ві­домих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, відповідає вона повністю або ні умовам правової охорони:

- може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності цього генотипу або комбінації генотипів;

- може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступе­нем прояву принаймні однієї з цих ознак;

- може розглядатися як єдине ціле з огляду на її придатність для відтворення в незмінному вигляді цілих сортів рослин.

При цьому під ботанічним таксоном розуміється відособлена група рослин, споріднених між собою спільністю ознак і властивос­тей, завдяки чому їм можна присвоїти таксономічну категорію. Кате­горіями сорту рослин, на які набуваються права, можуть бути клон, лінія, гібрид першого покоління та популяція [19, с. 1]. Сорт рослин вважається охороноспроможним — придатним для набуття прав на нього як об'єкт прав інтелектуальної власності, якщо за правом ознак, породженим певним генотипом або певною комбінацією гено­типів він є новим, іншим, однорідним і стабільним [19, с. 11].

Згідно з проектом Закону України «Про правову охорону селе­кційних досягнень у тваринництві», що його на момент написання цієї книжки відхилила Верховна Рада України, термін «тварина» розглядається як складник терміна «селекційне досягнення».

Селекційне досягнення — створена в результаті цілеспрямова­ної творчої діяльності група племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні ознаки та стійко передає їх нащадкам [20].

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:

- особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт ро­слин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

- майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, поро­ду тварин, засвідчені патентом;

- майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією. Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин,

породу тварин, засвідченими патентом, є:

- право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;

_  виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи

тварин; _ виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, зокрема й забороняти таке вико­ристання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені за­коном.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, поро­ду тварин належать власникові патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, поро­ду тварин, засвідчені патентом, є чинними від дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно До частини першої цієї статті. Термін чинності виключних майно­вих прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев і винограду — через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав. Чинність виключних май­нових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тва­рин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом. Право на поширення сорту рос­лин, породи тварин є чинним від дати, наступної за датою його дер­жавної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та в порядку, встановлених законом [15, с. 488].

Наукові відкриття

Цивільним кодексом України [15] наукові відкриття віднесені до об'єктів права інтелектуальної власності. Згідно з цим Кодексом науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єк­тивних закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання.

Автор наукового відкриття має право назвати його своїм ім'ям або дати спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується Дипломом і охороняється в порядку, встановленому законом.

На час написання рукопису цієї книжки ще не було створено закону «Про охорону прав на наукове відкриття». На нашу думку, створення такого закону є проблемним, тому, що воно суперечитиме засадничим принципам правової охорони інтелектуальної влас­ності, а саме:

- право надається об'єктам, що створені розумом людини;

- це право не повинно надавати правоволодільцю занадто широ­ку монополію.

Стосовно відкриття ці принципи не реалізуються, тому що, по-перше, автор не створює відкриття, а тільки встановлює невідомі ра­ніше, але об'єктивні закономірності, властивості та явища (тобто створені природою, а не автором). По-друге, право на відкриття не може бути надане матеріально, оскільки воно призведе до надмірно широкої монополії, яка порушить баланс інтересів між автором і су­спільством. Тому на відкриття, на відміну від інших об'єктів права інтелектуальної власності, можуть бути надані лише особисті (немайнові права). Отже, наукове відкриття є суспільним надбанням.