ІІ етап – кількісний аналіз ризику

Мета кількісного аналізу ризику - вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки.

Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу. Для обраної небезпеки визначають такі кількісні характеристики:

1) імовірність (Р) виникнення небезпеки;

2) очікувані втрати при реалізації небезпеки Е (найчастіше цю величину

вимірюють у грошах);

3) ступінь ризику (R): R= Р Ч Е [11].

Після цього обирають кілька варіантів захисних заходів (альтернатив). Для кожної альтернативи визначають нові значення імовірності й міри критичності. Аналізуючи величину зниження міри критичності з урахуванням витрат на впровадження захисного заходу, роблять висновок про ефективність тієї чи іншої альтернативи.

Для визначення ймовірності виникнення небезпеки, а також вибору більш діючих методів захисту від неї, при виконанні кількісного аналізу використовують методику побудови "дерева відмов" [11].

Дерево відмов - структурно-логічна схема, яка пов'язує небезпечну подію (головну) з основними (вихідними) подіями, які спричинили появу головної події.

Основні події знаходяться в основі дерева відмов і ймовірності їхньої появи відомі. Дерево відмов будують, застосовуючи "зворотну" логіку, тобто відповідають на питання: в результаті чого відбулася подія?

При побудові дерева відмов застосовують два види символів:

1) логічні символи "І" - вихідна подія відбувається, якщо усі вхідні події трапляються одночасно"АБО" - вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь-яка звхідних подій

2) символи подій. Найбільш розповсюджений тип подій, на який накладені додаткові характеристики (головна подія) Основна (вихідна) подія, забезпечена достатніми даними

Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження, що пов'язує ймовірність головної події з ймовірностями основних подій.

Статистичний метод. Метод аналогій.

Існують різні методи кількісного аналізу ризику. Це такі методи, як статистичний, аналітичний, метод аналогій та ін. Одним з найбільш розповсюджених методів кількісного аналізу ризиків різних видів господарської діяльності є стати­стичний метод. Він базується на аналізі коливань оціночного показника, який характеризує результативність дій підприємства за пев­ний період часу. Метод оцінки фінансової стійкості орієнтований на оцінку фінансової стійкості під­приємства (проекту) і на ідентифікацію на цій основі потен­ційних зон ризику. Суть методу полягає у виявленні чутливості оціночних по­казників проекту при зміні значень вхідних величин. Метод аналогій для оцінки ризику передбачає використання даних про аналогічні проекти, які виконувалися у порівнян­них умовах.

Статистичний метод

Одним з найбільш розповсюджених методів кількісного аналізу ризиків різних видів господарської діяльності є стати­стичний метод.

Він базується на аналізі коливань оціночного показника, який характеризує результативність дій підприємства за пев­ний період часу. Як оціночний показник звичайно використо­вують величину втрат, що були допущені в минулих періодах господарської діяльності, наприклад, недоодержання доходу чи прибутку.

Залежно від результативності дій за аналізований період часу і рівня втрат, діяльність підприємства відносять до одні­єї з п'яти областей ризику (рис. 1): безризикова область, Умовні позначки: В - виторг,

Пч - чистий прибуток; ВК - власні кошти підприємства;

Вд - валовий доход; Ут - утрати

Рис. 1. Схема областей ризику

область мінімального ризику, область підвищеного ризику, область критичного ризику, область неприпустимого ризику.

Областю ризику називається деяка частина загальних втрат, у межах якої вони не перевищують встановленого гра­ничного значення.

Віднесення результатів діяльності підприємства до певної області ризику виконується залежно від рівня втрат.

Рівень втрат визначається залежно від частки втрат у за­гальній величині власних коштів підприємства.

Для кількісної оцінки рівня втрат уводять поняття коефіці­єнта ризику (К). Коефіцієнт ризику можна розраховувати:

· як від                                                                                                 - для всього капіталу підприємства до суми йо­го активів;       

· як                                                                                                       - для розміру втрат до величини власних кош­тів підприємства (табл. 1);

· як віднош                                                                                          - для очікуваного значення втрат до очікувано­го значення доходу або прибутку (табл. 2) тощо.

Таблиця 1

Рівні ризику залежно від співвідношення величини можливих утрат і величини власних коштів підприємства

У=	Рівень ризику
К0,25	Прийнятий
0,25<К0,50	Припустимий
0,50<К0,75	Критичний
К>0,75	Катастрофічний

Таблиця 2

Типи поведінки особи, що приймає рішення

залежно від співвідношення очікуваних значень

утрат (Еут) і надбань (Енд)

	Тип поведінки
К0,2	Песимістичний
0,2<К0,4	Обережний
0,4<К0,6	Середньоризикований
0,6<К0,8	Ризикований
0,8<К1	Високого ступеня ризику
К1	Азартний

У розглянутому варіанті статистичного методу, значення коефіцієнта ризику є скоріше нормованими значеннями, то характеризують певний рівень утрат, а не розрахованими від­повідно до викладеного вище.

Так, утратам у розмірі половини чистого прибутку відповідає коефіцієнт ризику 0,125, а утратам усього чистого прибутку - 0,25 (область мінімального ризику). Відповідно, утратам у роз­мірі валового доходу відповідає коефіцієнт ризику 0,5, а в роз­мірі його половини — 0,375 (область підвищеного ризику) і т. д.

Частота виникнення певного (і-го) рівня втрат знаходить­ся за формулою:

, (1)

де п - число випадків настання конкретного рівня втрат; N - загальне число випадків у статистичній вибірці, що включає й успішно здійснені операції даного виду.

Розглянемо характеристику кожної з областей.

Безризикова область (І) - характеризується відсутністю будь-яких утрат при здійсненні господарської діяльності з га­рантією одержання розрахункового прибутку. Теоретично прибуток не обмежений. Коефіцієнт ризику К1 = 0.

Область мінімального ризику (II) - характеризується роз­мірами втрат, які не перевищують чистого прибутку. Коефіці­єнт ризику К2 = 0 - 0,25. Підприємство ризикує тим, що, у гір­шому випадку, воно не одержить чистого прибутку. У кращо­му випадку - чистий прибуток буде менше його розрахунко­вого значення.

Область підвищеного ризику (III) — характеризується втра­тами, що не перевищують валового доходу. Коефіцієнт ризику К3 = 0,25 - 0,50. Підприємство ризикує тим, що, у гіршому ви­падку, воно не зможе виплатити заробітну плату своїм праців­никам за виконану роботу, але при цьому покриє матеріальні витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

Область критичного ризику (IV) - характеризується втра­тами, величина яких не перевищує виторгу від реалізації про­дукції. Коефіцієнт ризику К4 — 0,50- 0,75.

Область неприпустимого ризику (V) - характеризується втратами, порівняними з розміром власних коштів підпри­ємства, тобто можливе повне банкрутство. Коефіцієнт ризику К5 = 0,75- 1,0.

Приклад 1. Є статистичні дані за 3 роки про роботу кон­кретного будівельного підприємства за одним з напрямків його діяльності - зведення будинків і споруджень. Необхідно, користуючись статистичним методом, розрахува­ти очікуваний рівень ризику (коефіцієнт ризику) даного ви­ду діяльності і розкид його значень. Вихідні дані наведені в табл. 3.

Загальну частоту виникнення втрат Fa визначимо як суму частот. Відповідно по роках:

1991. - F0 = (0,32 + 0,33 + 0,05 + 0,05)/1 = 0,75;

1992. -F,= (0,35 + 0,20 + 0,20 + 0,05)/1 - 0,80;

1993. -F0= (0,05 + 0,17 + 0,25 + 0,38)/1 - 0,85.

Отримані значення переносимо в табл. 3. Як видно з да­них табл. 3, утрати знаходяться в областях ризику II-V. Очі­куване значення як середньозважене з усіх можливих резуль­татів знайдемо за формулою (3.1)

Таблиця 3

Частота виникнення втрат в областях ризику

Рік	Загальні витрати	Область мінімального ризику	Область підвищеного ризику	Область критичного ризику	Область неприпустимого ризику
2001	0,75	0,32	0,33	0,05	0,05
2002	0,80	0,35	0,20	0,20	0,05
2003	0,85	0,05	0,17	0,25	0,38

Оскільки в областях ризику коефіцієнт ризику приймає значення: у II - 0-0,25; у III - 0,25-0,50; у III - 0,50-0,75; у IV - 0,75-1,00, то в якості Xі, візьмемо середні значення кое­фіцієнта ризику в кожній області (як для інтервального ряду).

Метод аналогій

Даний метод для оцінки ризику передбачає використання даних про аналогічні проекти, які виконувалися у порівнян­них умовах.

Приклад 5

Відкриваючи невеликий пункт технічного обслуговування автомобілів (ПТО) в одному з районів міста, аналізують ін­формацію про діяльність аналогічних ПТО: фактори ризику і ступінь їхнього впливу; масштаби й імовірність втрат тощо. На підставі цісї інформації прогнозують ступінь ризику. Звичай­но, при цьому вносяться поправки, то враховують специфіку діяльності конкретного ПТО.

Точність даного методу невисока, в основному він викори­стовується для попередніх оцінок. Основний його недолік по­лягає в тім, що кожен проект має свої відмітні риси і специфі­ку реалізації, що не дозволяє підготувати вичерпний набір сце­наріїв розвитку подій у майбутньому, грунтуючись на досвіді минулого.

Порівняльна характеристика розглянутих методів наведе­на в табл. 11.

Таблиця 4.11

Порівняльна характеристика методів кількісної оцінки ризику

Методи кількісної оцінки ризику	Аналогій	Наявність аналогів і незмін-ність умов господарювання	Абсо-лютна	Невисока	Середні	Незначний
	Аналізу чутливості	Наявність детальних відомостей про проект або вид діяльності	Відносна	Середня	Незначні	Практично неможливо врахувати
	Норматив-ний	Відомі основні фінансові показники діяльності	Відносна	Невисока	Незначні	Не можна врахувати
	Експертних оцінок	Дефіцит ін форма-ції	Відносна	Невисока	Значні	Практично неможливо врахувати
	Фінансової стійкості	Відомий баланс підприєм-ства	Абсолютна	Середня	Незначні	Практично неможливо врахувати
	Дерева рішень	Відомі фактори ризику і наслідки їхнього впливу	Абсолютна	Висока	Значні	Найвищий
	Аналітич-ний	Наявність детальних відомостей про проект або вид діяльності	Відносна	Середня	Незначні	Не можна врахувати
	Статистич-нтй	Відомі дані про минулі періоди господа-рювання	Абсолютна	Середні	Невисока	Незначний
Характеристики