Поняття про протибактеріальні засоби.

Протибактеріальні засоби вживають у мить застосування чи погрози застосування біологічних засобів.

Їх поділяють на засоби специфічної та неспецифічної профілактики.

Засоби неспецифічної профілактики застосовують під час погрози зараження довколишнього середовища бактеріальними засобами чи після неї, якщо вид збудника невідомий. До них належать антибіотики, інтерферони.

З миті визначення хвороби про­водять специфічну профілактику препаратами, для яких достеменно відома чутливість певного виду збудника.

Протибактеріальний засіб №1 -Приймати слід у випадку загрози ураження бактеріальними засобами, при інфекційному захворюванні, а також при пораненнях і опіках. Спочатку приймають вміст одного пеналу (одразу 5 таблеток), потім, через б годин, приймають вміст другого пеналу (також 5 таблеток).

Протибактеріальний засіб №2 -Використовувати його слід при шлунково-кишкових розладах, що виникають після опромінення. У першу добу приймають 7 таблеток (за один прийом), а у наступні дві доби - по 4 таблетки.

58.Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.

Завдання - найпростішими заходами врятувати життя потерпілого, зменшити його страждання, попередити розвиток можливих ускладнень, по­легшити стан і попередити розвиток захворювання. Перша медична допомога може бути зроблена на місці поразки самим постраждалим (самодопомога), його товаришем (взаємодопомога), санітарними дружинницями.

Заходимед допомоги: тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов’язки, штучне дихання й непрямий масаж серця, введення антидо­тів, антибіотиків та болезаспокійливих, зігрівання, часткова сан обробка.

Принципи правильність і доцільність дій; швидкість і рішучість; продуманість та спокій. Якомога швидше надання допомоги має вирішальне значення. Спочатку виконують ті прийоми, від яких залежить збереження життя ураженого, чи ті, без яких неможливо виконати наступні прийоми першої медичної допомоги. Усі прийоми першої медичної допомоги повинні виконуватися дбайливо і бути щадними. Грубі втручання можуть зашкодити потерпілому і погіршити його стан.

Табельні засоби: перев’язочний матеріал: бинти, перев’язоч­ні медичні пакети, великі й малі стерильні пов’язки та серветки, вата. Для зупинки кровотечі застосовують кровоспинні джгути. Табельними засобами забезпечують санітарні дружини й санітарних інструкторів. Комплектуються аптечки першої допомоги на будівельних і виробничих ділянках, у цехах, фермах, бригадах, навч закладах, місцях організованого відпочинку населення. Аптечки мають бути в транспорті.

Підручні засоби можуть бути: під час накладання пов’язок - чисте простирадло, сорочка, тканини; для зупинки кровотечі - замість джута пасок або пояс, закручена тканина; у разі переломів замість шин - смужки твердого картону, фанери, дошки тощо.

60. Поняття про кровотечі. Артеріальні, венозні, капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів. Принципи припинення кровотечі. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).

Кровотеча - вихід крові з ушкоджених крово-носних судин. Може бути первинною, що виникає відразу після ушкодження судин, вторинною (з’являється через певний час). Є артеріальні, венозні, капілярні й паренхіматозні кровотечі.

Найнебезпечнішою є артеріальна кровотеча, за якої організм дуже швидко може втратити значну кількість крові. Ознаки: яскраво червоний колір крові та її витікання пульсуючим струменем.

Венозна хар-зується безупинним витіканням крові, яка має темно-червоний колір, при цьому явного струменя не буває.

Капілярна виникає у разі ушкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини й м’язів. Кровоточить уся поверхня рани. \

У разі зовнішньої кровотечі кров виходить через рани шкірних покривів і видимих слизових оболонок або з порожнин. При внутрішній кровотечі кров виливається в тканини, органи чи порожнини, це називається крововиливом.

  Наслідок - швидка втрата 1-2 л крові може призвести до смерті. Для зупинки застосовують джути - стрічкові й трубчасті, а для проведення іммобілізації — шини - фанерні, сходові, сітчасті тощо. Під час надання першої медичної допомоги використовують деякі медикаменти - розчин йоду спиртовий 5 % у ампулах чи флакона, 1—2 %-вий спиртовий розчин брильянтового зеленого у флаконі, валідол у пігулках, настоянка валеріани, нашатирний спирт в ампулах, гідрокарбонат натрію (сода харчова) у порошку, вазелін тощо.

Щоб тимчасово зупинити артеріальну кровотечу, накладають джут або закрутку, фіксуючи кінцівку в положенні щонайбільшого згинання, притискаючи артерію вище місця її ушкодження пальцями. У разі ушкодження великих артеріальних судин кінцівок джут накладають на стегно, гомілку, плече й передпліччя вище місця кровотечі, ближче до рани, на одяг чи м’я­ку підкладку з бинта, щоб не прищикнути шкіру. Джутом перетягують доволі сильно, щоб зупинити кровотечу. Відсутність пульсації на периферичній судині свідчить про правильність накладення джута. Обов’язково слід вказати дату, годину і хвилину накладення джута, підклавши записку під джут так, щоб її було добре видно. Кінцівку, перетягнуту джутом, тепло вкривають, особливо взимку, але в жодному разі не обкладають грілками. Потерпілому вводять знеболюючий засіб зі шприц-тюбика. Джут слід тримати на кінцівці не більше 1,5—2 годин, щоб уникнути її омертвіння нижче місця притискання джута.