Поняття «стійкості» небезпечної хімічної речовини.

Тривалість зараження місцевості небезпечними хім речовинами залежить від їх стійкості – часу, продовж якого вони спроможні нанести ураження незахищеній людині. Стійкість і здатність заражати поверхні землі та різних об’єктів залежить від температури кипіння отруйної речовини.

До нестійких відносяться НХР із температурою кипіння нижче 1300С, а до стійких – отруйні речовини з температурою кипіння вище 1300С.

Нестійкі НХР заражають місцевість на одиниці чи десятки хвилин. Стійкі – зберігають уражаючи властивості, на термін від декількох годин до декількох місяців.

З позицій тривалості уражаючої дії і часу досягнення вражаючого ефекту НХР умовно поділяються на 4 групи:

-нестійкі з швидкою дією (наприклад, синильна кислота, аміак, оксид вуглецю);

-нестійкі уповільненої дії (фосген, азотна кислота);

-стійкі з швидкою дією (фосфорорганічні з'єднання, анілін);

-стійкі уповільненої дії (сірчана кислота, діоксин).

39.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

Загальні вимоги до організації і проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах установлює Державний стандарт.

Аварійно-рятувальні роботи повинні починатися негайно після ухвалення рішення на проведення невідкладних робіт і проводитися з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіри, що відповідають характеру хім обстановки; попередньо проводиться розвідка аварійного об'єкту і зони зараження, масштабів і границь зони зараження, уточнення стану аварійного об'єкта, визначення типу НС.

Головними задачами хімічної розвідки є:

-уточнення наявності і концентрації отруйних речовин на об'єкті робіт, границь і динаміки зміни хімічного зараження;

-одержання необхідних даних для організації аварійно-рятувальних робіт і заходів безпеки населення і сил, що здійснюють ліквідацію аварії;

-постійне спостереження за зміною хімічної обстановки в зоні НС, своєчасне попередження про різку зміну обстановки.

В зоні зараження ведуться пошуково-рятувальні роботи. Пошук потерпілих проводиться шляхом суцільного візуального обстеження території, будинків, споруджень, а також шляхом опитування очевидців і за допомогою спеціальних приладів у випадку руйнувань і завалів.

При порятунку потерпілих на ХНО враховується характер, ступінь ураження, місце перебування потерпілого.Перша медична допомога повинна надаватися на місці ураження.

Одним з найважливіших заходів є локалізація надзвичайної ситуації і осередку ураження.

Здійснюють такими способами:

припиненням викидів НХР;

постановкою рідинних завіс у напрямку руху хмари зараженого повітря; розсіюванням і зсувом хмари зараженого повітря газоповітряним потоком; збором (відкачкою) НХР у резервні ємності.

40. Уражаючі фактори, що утворюються при пожежах та вибусі на об’єктах, що містять паливо мастильні матеріали.

Ускладнення технологічних процесів, збільшення площ забудови об'єктів нар госп-ва підвищують їх пожежну небезпеку.

Наслідки пожеж і вибухів визначаються уражаючими факторами. Пожежі утворюють наступні уражаючи фактори: відкритий вогонь і іскри; підвищена температура навк середовища і предметів; токсичні продукти горіння, дим; знижена концентрація кисню; падаючі уламки будівельних конструкцій, агрегатів, устаткування і т.д.

При вибусі виникають: повітряна ударна хвиля та уламкове поле, створюване фрагментами об'єктів, що вибухають і руйнуються. При пожежах і вибухах люди одержують термічні (опіки тіла, верхніх дихальних шляхів, очей) і механічні ушкодження (переломи, забиті місця, черепно-мозкові травми, осколкові пораненя, комбіновані).

У відповідності до трьох складових процесу горіння основні способи гасіння пожеж грунтуються на трьох принципах, спрямованих на забезпечення:
- зниження температури горючої речовини до рівня нижче температури її запалювання;
- зниження концентрації кисню повітря у зоні горіння до 14-15%;
- припинення доступу пари і газів горючої речовини (більшість горючих речовин при нагріванні переходить у газо- чи пароподібний стан).