Семіотико-лінгвістичні дослідження

Фольклорного тексту

 

Окремий напрям структурного дослідження словесної форми фольклорних текстів був теоретично обґрунтований Р. О. Якобсоном. Центральну для російського формалізму ідею лінгвістичного підходу до явищ словесної культури (згадаємо хоч би назву першої брошурки В. Б. Шкловського, що вийшла у світ 1914 р., – "Воскресіння слова") Р. О. Якобсоном ще в 1921 р. визначив у формулі: "Поезія – це мова в її поетичній функції".

Повертаючись майже за півсторіччя до наукової розробки цієї думки, Р. О. Якобсон опирає її тепер і на ідеї семіотики (семіології) – науки про знаковий характер людської культури. З погляду семіотики в її структуралістському прочитанні мова є первісною системою знаків, а література (а також словесні знаки у фольклорі) – вторинною знаковою системою. У СРСР ці погляди пропагувалися так званою "тартуською школою" Ю. М. Лотмана, що видавала "Праці зі знакових систем" ("Труды по знаковым системам", Тарту, з 1964 р. вийшло понад 20 томів). А тоді, у кінці 50-х – на початку 60-х років Р. О. Якобсон висуває концепцію "граматики поезії". Уперше було проголошено її в підсумковій доповіді вченого на конференції "Стиль у мові", що відбулася 1958 р. в Індіанському університеті (США). Хоч сам Р. О. Якобсон реалізував цю методику на матеріалі лише літературної поезії (частину цих розвідок було написано російською мовою або перекладено нею в СРСР, де вони стали серед літературознавців вельми популярними), принципово дослідник вважав, що "у фольклорі можна знайти найбільш чітко визначені стереотипні форми поезії, що є зручними для структурального дослідження"⁶⁵.

Застосував ідеї Р. О. Якобсона до аналізу фольклорного тексту американський фольклорист Т. А. Сібеок у доповіді на щойно згаданій конференції. Р. О. Якобсон пропонував починати дослідження поетичного твору на рівнях "фонологічному, морфологічному, синтаксичному та лексичному", а потім виходити на зв'язки явищ на кожному з цих рівнів, що утворюються з явищами на рівнях уже поетичної мови – символічному, метафор, метонімій і на рівні метрики. Обмежившись рівнями фонологічним, ритміки та символічним, Т. А. Сібеок виявляє їх у тексті, що його називає "черемиським сонетом"⁶⁶.

Ідеться про марійську рекрутську пісню, що є монологом-скаргою молодика, якого забирають до російської армії. Текст її в послівному перекладі з такого ж англійського, зробленого Т. А. Сібеоком, може бути переданий таким чином:

 

Небесна зозуля, мій батько, залишається,

Крило зозулі, моя мати, залишається,

Небесна ластівка, мій старший брат, залишається,

Крило ластівки, жінка мого старшого брата, залишається,

Літній метелик, мій молодший брат, залишається,

Крило метелика, моя молодша сестра, залишається.

Літня квітка, я сам, я йду.

Цвітіння квітки моєї залишається.

 

Спочатку Т. А. Сібеок дослідив розподіл фонем (власне графем) у тексті, звівши їх до таблиці, де продемонстрував, з якою частотою кожна з них у тексті зустрічається. Треба зазначити, що результати на цьому ("глотичному") рівні в Т. А. Сібеока погано піддаються інтерпретації: немає належного статистичного тла, на якому можна було б "зважити", оцінити їх. У подібних досліджень з українського фольклору перспектива краща: такі характеристики, коли не для мови
фольклору, так для сучасної літературної, уже маємо⁶⁷.

На рівні ритміки дослідник констатує, що ритмічними засобами чітко виділено передостанній і останній рядки. Проте й на символічному рівні тут сконцентровано головне в пісні. Коли перші шість рядків зображають, на думку Т. А. Сібеока, гармонію між людиною і природою ("Образи являють собою символи ладу і стабільності, вони постійні, вони «залишаються»"), то останні два рядки є спробою заспокоїти себе і рідних у мить розлуки. Співець (точніше, його ліричний герой) покидає рідну землю, але немов каже: "Моя внутрішня сутність, мої думки про вас і ваша пам'ять про мене – залишаються тут, удома".
На загальнішому рівні інтерпретації, як гадає Т. А. Сібеок, це пісня про смерть і безсмертя, про подолання смерті.

За десять років П. Маранда і Е. Кьонгас Маранда, у свою чергу, доводили, що структура цього "сонета" підказує інше розуміння "загадки" останніх двох рядків: ідеться про наречену героя, і тоді зміст пісні – не філософське переборення смерті, а глибока особиста трагедія ліричного героя⁶⁸.

Отже, уже перша спроба продемонструвала, що ніякі "точні методи", ніякі підрахунки не позбавляють "декодування" одвічної людської суб'­єктивності. Проте за колізією, що утворилася навколо цієї марійської "загадки", проглядається й інша проблема. Марійці ж не етруски: коли Т. А. Сібеок робив свої підрахунки, їх було за півмільйона. Як і кожний традиційний фольклор, марійський має сталу систему символіки, і не лише марієць – носій традиційної культури свого народу, а й той, хто бажає її досліджувати, має орієнтуватися в цій символіці достатньою мірою, щоби розібратись у значенні отого "цвітіння квітки моєї". Фольклорний твір має вивчатися лише в його традиційному контексті, а пісенний – і в контексті певного етнічного мелосу.

Т. А. Сібеок був піонером і в застосуванні комп'ютерної техніки до розв'язання спірних питань метрики й символізму при вивченні
фольклорної стилістики⁶⁹, однак його оптимістичні прогнози щодо великих можливостей такого вивчення фольклорної символіки поки що не виправдалися. Що ж до метрики, то тут є вже певні досягнення⁷⁰.

 

ЗАПИТАННЯ

 

Для самоперевірки. Із суб'єктивності розшифрування західними структуралістами символіки марійської рекрутської пісні випливає, що...

1.... фольклор певного народу повинні вивчати лише представники цього народу.

2.... дослідник має добре знати в живому побутуванні фольклор, котрий вивчає.

3.... слід володіти достатньою сумою знань про фольклор, який досліджуєш.

4.... неефективним є метод аналізу поетичного твору, запропонований Р. О. Якобсоном.

 

Відмінникові. Знайдіть у записі персонажів і об'єктів, що складають їхню метафоричну характеристику, поданому П. Марандою і Е. Кьонгас Марандою, аргумент проти викладеної ними гіпотези щодо вирішення "загадки" марійської пісні.

 

зозуля    :   крило  ::  батько                    :     мати

ластівка :   крило  ::  старший брат     :      жінка старшого брата

метелик :   крило  ::   молодший брат  :      молодша сестра

квітка     :   цвітіння::  я                              :      ?

Марксистсько-ленінська

фольклористика: