Тазовий відділ сім’явиносної протоки ( pars pelvina ductus deferentis )

Голотопія. Сім’явиносні протокирозташовані в бічному та позадуміхуровому клітковинному просторах підочеревинного поверху таза.

Будова. Сім’явиносна протока — це трубчатий орган, що має зовнішній діаметр 3 мм та є продовженням протоки придатка яєчка і закінчується в місці злиття з протокою сім’яного пухирця. Стінка протоки має слизову, м’язову та зовнішню оболонки. М’язова оболонка утворена трьома шарами непосмугованих м’язів (зовнішній і внутрішній — поздовжні, середній — циркулярні), через що протока є щільною і її легко пропальпувати в усіх відділах.

Синтопія. Покинувши глибоке пахвинне кільце, протока проходить уздовж стінки таза під очеревиною та зростається з нею сполучнотканинними перетинками, через що цю ділянку називають пристінковою. Прямуючи вниз і назад, протока проходить позаду нижніх надчеревних судин, перетинає на своєму шляху зовнішні клубові судини й облітеровану пупкову артерію, розміщуючися досередини від них. Після чого досягає спочатку бокової, а потім задньої стінки сечового міхура та проходить між нею і сечоводом (перехрещення із сечоводом). Цю ділянку тазового відділу протоки називають міхуровою. Поблизу задньої стінки дна міхура вона йде досередини від сім’яного пухирця, утворюючи ампулу сім’явиносної протоки. Остання, з’єднавшись з видільною протокою сім’яного пухирця, утворює сім’явипорскувальну протоку, що відкривається з обох боків від сім’яного горбка в передміхурову частину сечівника.

Лімфовідтік від тазового відділу сім’явиносної протоки відбувається в підчеревні вузли.

Іннервацію зазначеного відділу забезпечують гілки підчеревного нервового сплетення через нервове сплетення передміхурової залози.

Промежина

Ділянка промежини спереду обмежена нижніми гілками лобкових і гілками сідничних кісток, збоку — сідничними горбами та крижово-горбовими зв’язками, ззаду — куприком. Під терміном “чоловіча промежина” розуміють проміжок між коренем калитки і відхідником, “акушерська промежина” — проміжок між задньою спайкою великих статевих губ і відхідником.

Умовна лінія, проведена від одного сідничного горба до другого, поділяє промежину на два відділи: передній (сечо-статева ділянка; regiourogenitalis)і задній (відхідникова ділянка; rеgіо analis).

Пошарова будова. Шкіра промежинимає різну товщину: тонша — біля калитки та статевих губ, товща, вкрита волоссям, — біля відхідника. Вона містить велику кількість потових і сальних залоз. По серединній лінії промежини чоловіків розташоване поздовжнє шво, у жінок — жіноча соромітна ділянка.

Підшкірна жирова клітковинапромежини добре виражена, в задньому її відділі у вигляді конуса заглиблюється в сіднично-прямокишкову ямку(fossa schiorectalis).У клітковині проходять поверхневі судини та нерви, джерелами яких є внутрішня соромітна артерія та соромітний нерв (мал. 290).

Поверхнева фасція промежини(fascia perinei superficiales)вкриває поверхневі м’язи та кріпиться до гілок лобкової і сідничої кісток.

Шар поверхневих м’язів промежини включає цибулинно-губчастий (m. bulbospongiosus),сідничо-печеристий (m. ischiocavernosus), а також поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superfisialis). Вони утворюють рівнобічний трикутник, боковими сторонами якого є сідничо-печеристі м’язи, основою — поверхневий поперечний м’яз промежини, вершиною — цибулинно-губчастий м’яз. Під кожним сідничо-печеристим м’язом у чоловіків розміщені ніжки статевого члена (crura penis),у жінок — ніжки клітора (crura clitoridis), які біля підлобкового кута з’єднуються, переходячи в тіло статевого члена (corpus penis)або тіло клітора (corpus clitoridis). Під цибулинно-губчастим м’язом (посередині) у чоловіків розташована непарна цибулина статевого члена (bulbus penis),у жінок — цибулина присінка (bulbus vestibuli)з добре розвиненим венозним сплетенням. Цибулинно-губчастий м’яз ззаду зростається з сухожилковим центром промежини, у формуванні якого також беруть участь поперечні поверхневі м’язи промежини, поперечний глибокий м’яз промежини, зовнішній м’яз — замикач відхідника. Сухожилковий центр промежинивідіграє важливу роль у фіксації органів таза та створює протидію черевному тиску. У разі розриву під час пологів його обов’язково відновлюють щляхом накладання швів.

Нижня фасція сечо-статевої діафрагми(fascia diaphragmatis urogenitalis inferior — membrana perinei)— волокниста трикутна пластинка, натягнутаміж гілками лобкової та сідничої кісток. Спереду, під лобковим симфізом, над верхнім краєм глибокого поперечного м’яза промежини вона зростається з верхньою фасцією сечо-статевої діафрагми, утворюючи поперечну зв’язку промежини, через яку проходить глибока дорсальна вена статевого члена (v. dorsales penis) у чоловіків, клітора (v. dorsales clitoridis) — у жінок.

Глибокий поперечний м’яз промежини(m. transversus perinei profundus) залягає між нижньою і верхньою фасціями сечо-статевої діафрагми. Його волокна мають поперечний напрямок, основа обернена назад, верхівка — вперед. Передній край м’яза не доходить до лобкового симфізу. В цьому місці уворюється трикутник, закритий лише фасціальними листками — поперечною зв’язкою промежини. Оточуючи сечівник, волокна м’яза з поперечного напрямку переходять в циркулярний і формують зовнішній м’яз — замикач сечівника (m. sphincter urethrae ecsternus). У цьому шарі промежини у чоловіків розташовані цибулинно-сечівникові залози (gll. вulbourethrales, Cooperi), у жінок — присінкові залози (gl. vestibularis, Bartolini).

Глибокий поперечний м’яз промежини з фасціями, що його вкривають, і називають сечо-статевою діафрагмою. У чоловіків через неїпроходить сечівник, у жінок — сечівник і піхва.

Верхня фасція сечо-статевої діафрагми(fascia diaphragmatis urogenitalis superior) прикриває глибокий поперечний м’яз промежини зверху. Вона тонша, ніж нижня, і зростається з фасціями органів, які прилягають зверху — з капсулою передміхурової залози у чоловіків та сечового міхура — у жінок, а також з нижнім листком фасції діафрагми таза.

Лобково-прямокишковийм’язрозміщується вище сечо-статевої діафрагми і є межею між ділянками таза та промежини. Внутрішні його краї не стикаються, унаслідок чого утворюється проміжок завширшки 1—1,5 см, в якому верхня фасція сечо-статевої діафрагми зростається з капсулою передміхурової залози або фасцією сечового міхура.

Кровопостачання. Через сіднично-прямокишкову ямку ззаду наперед, в розщепленні внутрішньої затульної фасції (статевий канал починається від підгрушоподібного отвору сідничної ділянки, продовжується по бічній стінці сіднично-прямокишкової ямки та виходить у передній відділ ділянки промежини між лисками фасцій її поперечного м’яза) проходять внутрішня соромітна артерія й однойменна вена, а також соромітний нерв. У сіднично-прямокишковій ямці артерія віддає нижні прямокишкові артерії (аа. rectales inferiores),які йдуть у супроводі однойменних вен по нижній поверхні діафрагми таза до відхідника. Біля заднього краю сечо-статевої діафрагми від внутрішньої соромітної артерії відходить промежинна артерія(a. perinealis),а основний її стовбур прямує під сечо-статеву діафрагму. Промежинна артерія постачає кров’ю поверхневі шари ділянки та закінчується задніми гілками калитки (rr. scrotales posteriores). У товщі сечо-статевої діафрагми від внутрішньої соромітної артерії відходить артерія сечівника (a. urethralis)і артерія цибулини статевого члена (a. bulbi penis).Перша пронизує нижню фасцію і розгалужується в стінках сечівника,друга — проникає в печеристе тіло статевого члена або клітора, відповідного боку. Дорсальні артерії статевого члена (клітора),вийшовши з діафрагми, лягають у борозні на спинку статевого члена (клітора) з боків від однойменної вени. Це єдине місце, де дві артерії супроводжують одну вену.

У кровопостачанні поверхневих шарів промежини бере участь зовнішня соромітна артерія (a. рudenda externa), яка відходить від стегнової артерії та в підшкірній жировій клітковині досягає промежини. Венозний відтік відбувається через зовнішню та внутрішню соромітні вени в стегнову та внутрішню клубову вени, а також через дорсальну вену статевого члена і клітора в передміхуровозалозове та міхурове сплетення.

Іннервацію промежини забезпечують гілки соромітного та соромітно-стегнового нерва.

Лімфа від промежини відтікає в пахвинні лімфатичні вузли.