Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Внутрішні чоловічі статеві органи ( organa genitalia masculina interna )
Передміхурова залоза Голотопія. Передміхурова залоза є непарним м’язово-залозистим органом, який за формою нагадує плід кінського каштана. Розміри залози —3х4 см, розташована вона в передній частині малого таза між сечо-статевою діафрагмою і дном сечового міхура. Будова передміхурової залози. У залозі розрізняють основу, верхівку, передню, задню та нижньобічну поверхні. Вона містить у своєму складідві частки (праву та ліву) і перешийок, який їх з’єднує. На задній поверхні залози між частками пролягає добре виражена вертикальна борозна, або вирізка (incisura prostatica), яку можна легко пропальпувати під час ректального дослідження. Вона є інформативною щодо патологічних змін у передміхуровій залозі. Основа органа обернена догори і зрощена із шийкою сечового міхура (м’язова частина передміхурової залози бере участь у формуванні внутрішнього м’яза — замикача сечового міхура), верхівка обернена вниз до сечо-статевої діафрагми. На основі залози позаду сечівника є заглибина — лійка передміхурової залози, на дні якої в орган входять сім’явиносні протоки. Між лійкою і сечівником розташований перешийок залози, або середня частка, гіпертрофія якого призводить до перекриття сечівника. Залоза містить 30—40 часточок, вивідні протоки яких відкриваються в передміхуровий відділ сечівника збоку від сім’яного горбика. Передміхурова залоза оточена щільним фасціальним листком,який утворює передміхурову капсулу (capsula prostatica, Пирогова — Ретціуса),з’єднану з лобковими кістками за допомогою лобково-передміхурових зв’язок (lig. puboprostaticum). Задня частина капсули утворена черевно-промежинним апоневрозом, нижня зрощена з верхнім листком фасції діафрагми таза, верхня — з фасцією сечового міхура. Простір між фасціальною капсулою і залозою називають “ложе передміхурової залози”. В ньому міститься венозне сплетення органа. Синтопія передміхурової залози. Передня поверхня залози відділена передміхуровою клітковиною від лобкового симфізу, задня оберненадо прямої кишки та відмежована від неї черевно-промежинним апоневрозом і шаром клітковини. Основа передміхурової залози зрощена з шийкою сечового міхура. До задньої ділянки основи залози прилягають нижні відділи сім’яних пухирців. Через товщу залози проходять сечівник і сім’явиносні протоки.
Кровопостачання передміхурової залози здійснюють нижні міхурові, а також середні прямокишкові артерії. Відтік венозної крові відбувається в міхурове та прямокишкове венозні сплетення. Лімфа від залози відтікає в двох напрямках: у крижові лімфатичні вузли та у вузли за ходом клубових артерій. Іннервацію забезпечують гілки підчеревного нервового сплетення, що утворюють нервове сплетення передміхурової залози. Сім’яні пухирці Голотопія. Розташовані сім’яні пухирці в малому тазу, вище передміхурової залози, та прилягають до задньої стінки сечового міхура. Будова. Сім’яний пухирець має форму ампули завдовжки 6—7 см і завширшки 3 см. Нижній кінець його звужується, переходячи у видільну протоку завдовжки 0,5—1 см, яка з’єднується з ампулою сім’явиносної протоки (ampulla ductus deferentis),утворюючи сім’явипорскувальну протоку(ductus ejaculatorius),що проходить через передміхурову залозу в сечівник. Синтопія. Сім’яні пухирці розташовані між сім’явиносною протокою і сечоводом. Знизу вони зв’язані з передміхуровою залозою, спереду прилягають до дна сечового міхура, ззаду — через черевно-промежинний апоневроз та очеревину прямокишково-міхурової заглибини — до прямої кишки. Зверху пухирці вкриті очеревиною і прилягають до органів, які розташовані у зазначеному закутку, або до прямої кишки. Кровопостачання сім’яних пухирців здійснюють нижні міхурові та середні прямокишкові артерії. Венозна кров від них відтікає в міхурове венозне сплетення. Лімфовідтік відбувається в підчеревні лімфатичні вузли. Іннервацію сім’яних пухирців забезпечують гілки підчеревного нервового сплетення через нервове сплетення передміхурової залози.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-09; просмотров: 70; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.156.140 (0.005 с.) |