Розділ 3. Емоційно – вольова сфера особистості.

 

Тема № 14: Емоції та почуття.

План.

1. Поняття про емоції та почуття, їх значення в житті людини.

2. Особливості емоцій та почуттів.

3. Фізіологічні механізми виникнення емоцій і почуттів.

4.  Види емоцій.

5. Форми переживання емоцій.

6. Види вищих почуттів: моральні, естетичні, інтелектуальні.

Ключові поняття: емоції, почуття, позитивні, негативні, стенічні, астенічні емоції, амбівалентність, моральні, інтелектуальні, естетичні почуття, настрій, афект, стрес, фрустрація, пристрасть, натхнення, апатія, депресія.

 

Емоції – це психічний процес реакції людини і тварин на дії внутрішніх і зовнішніх подразників, що мають яскраво виражену суб’єктивну забарвленість.

       Вони пов’язані із задоволенням чи незадоволенням біологічно значимих потреб. Мають зовнішнє вираження: рухи, міміка, жести.

Почуття – відображення в свідомості людини її ставлення до дійсності, яке виникає при задоволенні чи незадоволенні вищих потреб.

                 Емоції                                                    Почуття

1.Є в людей і тварин.                     1. Властиві лише людям.

2. Короткочасні, виражають         2. Виражають стійке відношення відношення до певної ситуації.          до дійсності.

3.Прості за структурою.                3. Більш складні, виражаються в   

                                                        емоціях.

Джерелом емоцій і почуттів є оточуючий світ.

 

Значення емоцій і почуттів.

1. Відображають реальну дійсність у формі переживання.
2. Відображають потреби людини. (діагностика «хто ти є?»)
3. Допомагають орієнтуватись у навколишній дійсності, оцінювати предмети і явища з точки зору їх корисності, бажаності.
4. Допомагають мобілізувати всі сили і можливості організму.
5. Позитивні емоції і почуття сприяють результативності навчання.

Існують різні теорії, які пояснюють природу емоцій і почуттів.

1. Рефлекторна теорія.

Виникаючий в КВП головного мозку процес збудження (при сприйманні людиною якого-небудь об’єкту) при певних умовах поширюється і на підкірку, де знаходяться центри, які керують діяльністю внутрішніх органів, що і викликає відповідні зміни в організмі (зміни ритму дихання, діяльності серцево-судинної системи, роботи слинних залоз і т.д.).

1. Теорія Джеймса-Ланге (19ст.) Сприймання, подразнюючи рецептори, викликає тілесні зміни (зміни в діяльності дихання, м’язів тіла і т.д.) – з’являються емоційні переживання. Сумуємо, тому що плачемо; гніваємося, тому що кричимо.
2. Біологічна теорія Антохіна П.К. – позитивні емоції, коли зворотня інформація інформація співпадає з очікуваною, негативні – недостатність зворотної інформації.
3. Теорія Симонова П.В. Е=П* (Н – С), де Е – емоції, П – потреба, Н – С – оцінка ймовірності задоволення потреби на основі набутого і вродженого досвіду.
4. Велике значення для розуміння фізіології емоцій має відкриття нервових центрів емоцій в глибинах мозку тварин (центри «радості», «страждання», «гніву», «страху» і т.д.). Є дані, що і в мозку людини є центри, керуючі певними емоціями.

Види емоцій:

а) за якісною характеристикою:

1. позитивні

2. негативні

3. амбівалентні (одночасне переживання протилежних емоцій)

б) залежно від дієвого характеру

1. стенічні – це ті, що бадьорять, підвищують активність, життєдіяльність

2.  астенічні – ті, що знижують активність, життєдіяльність

в) за кількісною характеристикою

1. інтенсивні

2. слабкі

Форми переживання емоцій.

Настрій - це відносно слабко виражений емоційний стан, який протягом певного періоду визначає все психічне життя людини.

Настрій залежить від:

1. Фізичного стану

2. Життєвих обставин

3. Нашої діяльності

4. Взаємовідносин з іншими людьми

5. Кольору приміщення, ритму трудового процесу

Афект – короткочасна, бурхлива емоційна реакція, яка має характер емоційного вибуху.

Пристрасть – тривале, стійке й інтенсивне почуття, яке для свого задоволення викликає прагнення до активної діяльності.

Бувають: позитивні (пристрасть до читання, пізнання навколишнього) і негативні(пристрасть до спиртного).

Стрес – емоційний стан, який виникає в незвичайно важкій ситуації і переживається з великим внутрішнім напруженням.

Фрустрація – психічний стан розгубленості, який виникає, коли на шляху до мети людина зустрічається з непередбаченими перешкодами, які заважають задоволенню потреби.

Види вищих почуттів: моральні (співпереживання, любов, відданість), інтелектуальні(здивування, допитливість, сумнів), естетичні (естетична насолода, відраза).

 

Тема № 15: Воля.

План.

1. Поняття про волю, її значення волі в житті та діяльності людини.

2. Фізіологічні основи вольових дій.

3. Структура вольової дії.

4.Вольові якості особистості.

Ключові поняття: воля, вольові дії, вольове зусилля, імпульсивні, довільні, мимовільні дії, мотивація, вольові якості, структура вольової дії.

 

Воля – це психічна діяльність людини, що проявляється у свідомих діях, скерованих на досягнення поставленої мети, здійснення якої пов’язане з подоланням труднощів і перешкод.

Вольові дії - довільні дії, скеровані на досягнення свідомо поставлених цілей і зв’язані з подоланням перешкод.

Вольове зусилля – це особливий стан нервово-психічного напруження, який мобілізує інтелектуальні, фізичні і моральні сили людини.

 

Функції волі:

1. Спонукальна – побуджує активність людини, допомагає долати труднощі.

2. Гальмівна – утримання від небажаних дій, контроль своєї поведінки.

Значення волі.