Предмет, завдання і методи психологічної науки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет, завдання і методи психологічної науки



Мета:

-  навчальна: ознайомити студентів з предметом психології, етапами розвитку психологічної науки та методами психологічного дослідження; дати уявлення про психіку; показати важливість психологічних знань в житті та діяльності людини;

-  розвивальна: розвивати уміння аналізувати навчальний матеріал;

-  виховна: виховувати психологічну культуру.

Студент має:

знати короткі відомості з історії психології; предмет, завдання, галузі психології; основні категорії психології; функції та етапи розвитку психіки; методологію та методи психологічних досліджень;

вміти встановлювати взаємозв’язок психології з іншими науками; визначати методи психологічного дослідження; обґрунтувати значення психолого-педагогічних знань для майбутньої професійної діяльності.

План

1. Етапи історичного розвитку психології як науки.

2. Предмет, завдання, галузі психології.

3. Основні принципи психологічної науки.

4. Поняття про психіку та її функції.

5. Класифікація методів психологічного дослідження.

 

Основні поняття: психологія, психіка, свідомість, несвідоме, анімізм, дуалізм, інтроспекція, методологія, метод психологічного дослідження, тестування, експеримент, спостереження, соціометрія.

Література

Базова:

1. Вітенко І.С. Основи психології / І.С. Вітенко, Т.І. Вітенко. – Вінниця: Нова книга, 2001. – С. 9-33.

2. Крысько В.Г. Психология и педагогика в схемах и таблицах / В.Г. Крысько. – Минск: Харвест, 1999. – С. 5-29, 221-229, 253-255.

3. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення / В.С. Лозниця. – К.: ЕксОб, 2000. – С. 5-6, 191-199.

4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / П.А. М’ясоїд. – К.: Вища школа, 2000. – С. 38-83.

5. Максименко С.Д. Загальна психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / С.Д. Максименко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 8-51.

6. Палеха Ю.І. Основи психології та педагогіки: навч.-метод. посіб. / Ю.І. Палеха, В.І. Герасимчук, О.М. Шиян. – К.: Європейський університет, 1999. – С. 81-83, 87-102, 140-148.

7. Психологічна енциклопедія / [авт.-упорядник О.М. Степанов]. – К.: Академвидав, 2006. – 424 с.

8. Психологія: підручник / [за ред. Ю.Л. Трофімова]. – К.: Либідь, 1999. – С. 50-100.

9. Статінова Н.П. Основи психології та педагогіки: навч. посіб. [для студ. екон. вузів] / Н.П. Статінова, Г.П. Сень.  – К.: Вид-во КДТЕУ, 1999. – С. 6-20, 205-209.

 

Допоміжна:

1. Басова Н.В. Педагогическая психология / Н.В. Басова // Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. – Ростов н/Д, 1999. – С. 42-47.

2. Годфруа Ж. Что такое психология: в 2-х т. / Ж. Годфруа. – [Изд. 2-е, стереотипное]. – М.: Мир, 1999. – Т. 1. – 496 с.

3. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). – К: Райдуга, 1994. – 62 с.

4. Маркова А.К. Формирование мотивации учення / А.К. Маркова, Т.А. Матис, А.Б. Орлов. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

5. Фрейд З. Психология бессознательного: сб. произведений / З. Фрейд / [ научн. ред. М.Г. Ярошевский; пер. с нем.]. – М.: Просвещение, 1989. – 477 с.

 


Стислий зміст теми

Етапи історичного розвитку психології як науки

У розвитку психології як науки можна виокремити декілька етапів, кожний з яких проходив на тлі культури, притаманної певному рівню розвитку суспільства.

Таблиця 1

Періодизація історичного розвитку психології

Донауковий період

Міфологічний етап Фетишизм – культ неживих предметів – фетишів, які наділяються надприродними властивостями. Анімізм – світогляд первісної людини, за яким душа існує в усіх природних тілах і явищах. Фаталізм – усвідомлення власної безпорадності. Магія – сукупність ритуалів, спрямованих на отримання бажаного результату. Тотемізм – уявлення про певну рослину чи тварину як праматір людського роду.
Філософський етап Демокрит стверджував, що душа є різновидом речовин, що утворюються з атомів вогню та підкоряються загальним законам. Це мікрокосмос, що складається з тих самих елементів – атомів, що й макрокосмос, але вони тонші, невидимі. Платон, засновник філософського ідеалізму, ввів в обіг поняття про складові душі – розум, мужність, пристрасть, які розташовані в різних частинах тіла. Він вважав, що матеріальне і духовне, тілесне та психічне є двома самостійними та антагоністичними началами. Аристотель стверджував, що душа не може існувати без тіла, проте вона не вичерпується ним. Душа є формою і способом організації тіла.
Розвиток психології у ХVІІ-ХVІІІ ст. Декарт увів у науковий обіг поняття рефлексу як закономірної відповіді організму на зовнішній подразник. Людина уявляється і як машина, і як одухотворена істота. Стверджується дуалізм душі і тіла – їх рівноправне і паралельне існування. Спіноза вважав, що свідомість – реальне явище, як і матерія. Він був радикальним представником детермінізму, тобто вчення про об’єктивний закономірний взаємозв’язок та взаємозумовленість речей, процесів і явищ реального світу. Лейбніц уперше висунув поняття несвідомої психіки. Дж. Локк є фундатором емпіричної психології.

Науковий період

Рефлекторне вчення І.М. Сєченова У праці «Рефлекси головного мозку» (1863) І.М. Сєченов розглядає психічні процеси як конкретний механізм взаємодії організму з навколишнім середовищем. Психічні явища – це відповіді мозку на зовнішні та внутрішні подразники.
Вчення про вищу нервову діяльність І.П. Павлова І.П. Павлов розкрив принципи роботи головного мозку людини і тварини, експериментально обґрунтував та розробив учіння про дві сигнальні системи. Слово як «сигнал сигналів» надає людині принципово нові можливості у розвитку й функціонуванні психіки, що стає регулятором такої поведінки й діяльності, якої немає у тварин.
Структуральний підхід В. Вундта, Е. Тітченера В. Вундт заснував у 1879 р. першу у світі експериментальну лабораторію в Лейпцизькому університеті. Предметом психології вважав безпосередній досвід суб’єкта, який може вивчатися шляхом інтроспекції. Роль психології полягає в детальному описі складових свідомості (відчуттів, почуттів, образів). Е. Тітченер виступав за поєднання інтроспекції з експериментом та математикою з метою наблизити психологію до стандартів природничих наук.
Функціональний підхід У. Джемса У. Джемс вважав, що основне завдання психології полягає у з’ясуванні функції і ролі свідомості в адаптації індивідуума до змін навколишнього середовища.
Напрями психології XX ст. Психоаналіз (З. Фрейд) – напрям, що досліджує сферу несвідомого. Структуру особистості утворюють три основні компоненти: «Воно», «Я», «Над-Я». Біхевіоризм (Дж. Уотсон) – напрям, згідно з яким предметом психології є поведінка, доступна для об’єктивного спостереження. Основною схемою біхевіоризму є принцип «стимул – реакція». Гештальтпсихологія (М. Вертгеймер, В. Кьолер) вивчає цілісні структури свідомості, образи. Гуманістична психологія (К. Роджерс, А. Маслоу) – напрям, що вивчає духовний розвиток людини, її особистісне зростання та самоактуалізацію. Когнітивна психологія (У. Найссер) досліджує закономірності процесів пізнання. Еклектизм – напрям, згідно з яким психолог самостійно обирає підхід до вивчення конкретної ситуації. Діяльнісний підхід (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв) – напрям, згідно з яким психіка є функцією мозку, явищем, що виникає в процесі життєдіяльності особистості.

2.  Предмет, завдання, галузі психології

Психологія – наука про факти, механізми та закономірності розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності.

Об’єкт  вивчення – психіка.

Предмет дослідження – психічна діяльність.

Таблиця 2

Галузі психології

 

Теоретична психологія

  Загальна психологія

Систематизує експериментальні дані, здобуті в різних галузях психологічної науки; розробляє фундаментальні теоретичні проблеми психології; формулює основні принципи, категорії, поняття, закономірності; становить фундамент розвитку всіх галузей та розділів психологічної науки.

Історія психології

Розглядає формування психологічних категорій, понять, досліджень у різні часи.

Експериментальна психологія

Займається розробкою нових методів психологічного дослідження для більш глибокого вивчення психічної реальності.

Генетична психологія

Вивчає закономірності розвитку психіки тварин і людини у філо- та онтогенезі.

Соціальна психологія

Досліджує психічні явища в процесі взаємодії людей у великих та малих суспільних групах.

Порівняльна психологія

Предметом дослідження є особливості психіки тварин (зоопсихологія) у порівнянні з психікою людини.

Психофізіологія

Вивчає психологічні механізми діяльності мозку, вищої нервової системи, які лежать в основі функціонування психіки.



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-01-08; просмотров: 68; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.9.115 (0.008 с.)