Тема 8.3. Психологічні особливості становлення особистості у ранній юності

Поняття юності. Соціальна ситуація розвитку старшокласників. Основні новоутворення старшокласника. Навчально-професійна діяльність як провідний вид діяльності у період ранньої юності.

Формування особистості старшокласника. Розвиток самосвідомості. Формування світогляду. Особливості прояву здібностей. Співвідношення оцінки і самооцінки. Особливості почуттів і волі в юнацькому віці. Формування ціннісних орієнтацій та цілісності характеру.

Особливості розвитку пізнавальних  процесів. Особливості розумової діяльності в ранній юності. Формування теоретичного мислення та стилю розумової діяльності. Єдність професійних та пізнавальних інтересів,  мотивів поведінки і учбової діяльності старшокласників. Психологічні особливості формування професійних інтересів, здібностей в юнацькому віці. Розумова самостійність як умова глибокого засвоєння основ наук, професійних умінь та навичок. Профорієнтаційна робота із старшокласниками.

Взаємостосунки з дорослими. Міжособистісні стосунки в класі. Спілкування та дружба в юнацькому віці. Особливості юнацького кохання. Підготовка до шлюбу і сімейного життя.

Розділ 9. Психологія навчання, виховання та педагогічної діяльності

Тема 9.1. Психологія навчання

Поняття навчання, учіння, научіння. Рівні та типи научіння.

Навчальна діяльність як учіння школяра, що відбувається в умовах навчання. Складові компоненти навчальної (учбової) діяльності: спонукальна складова (потреби, мотиви, смисли учіння), програмовано-цільова складова (цілі, завдання), дієво-операційна складова (навчальні дії, операції, прийоми), контрольно-регулятивна складова, результативна складова.

Процес учіння як теоретична і прикладна проблема педагогічної психології. Розумова самостійність в учінні як діяльність суб’єкта. Мотиви учіння: широкі соціальні, вузькі особистісні, пізнавальні. Психологічні умови формування уміння вчитися самостійно. Вплив пізнавального інтересу на розвиток уміння вчитися самостійно. Взаємозв’язок когнітивного та емоційного в процесі учіння. Роль педагога у формуванні уміння вчитися самостійно.

Тема 9.2. Психологія виховання та самовиховання

Сутність та завдання психології виховання. Специфіка процесу виховання.

Механізми формування особистості: соціальний, педагогічний, фізіологічний, психологічний. Загальні психологічні закономірності формування особистості учня.

Проблема управління вихованням.

Провідні фактори формування особистості школяра у процесі виховання. Вплив колективу на формування особистості учня.

Показники та критерії вихованості особистості. Формування якостей у процесі виховання. Вікові аспекти виховання.

Психологічні питання розумового виховання. Виховання моральної поведінки, моральних почуттів та потреб учнів. Трудове виховання та професійне самовизначення учнів. Психологічні особливості сімейного виховання.

Самовиховання особистості: завдання, етапи, методи.

 

Тема 9.3. Психологія педагогічної діяльності

Вимоги до діяльності вчителя в умовах сьогодення.

Психологічна структура педагогічної діяльності. Педагогічні функції та творчий характер діяльності вчителя. Види стилів педагогічної діяльності. Індивідуальний стиль діяльності вчителя.

Рівні результативності діяльності вчителя: репродуктивний, адаптивний, локально-моделюючий, системно-моделюючий.  

Психолого-педагогічні проблеми взаємодії вчителя і учнів. Педагогічне спілкування: функції, позиції контакту, стилі, етапи. Педагогічний такт.

Ефективність педагогічного спілкування. Особливості педагогічних конфліктів. Психологічний клімат у педагогічному колективі.

ІІ. Педагогічний контроль

Педагогічний контроль за навчальною діяльністю студентів здійснюється у таких формах:

а) поточний контроль відбувається за результатами виконання практичних та самостійних робіт (опрацювання психологічної літератури, написання рефератів, конспектування першоджерел, ведення психологічного словника, складання тестів тощо);

б) залік виставляється наприкінці семестру на основі поточного контролю з урахуванням відвідування занять, виступів на семінарах, якості самостійної навчальної роботи;

в) екзамен відбувається за результатами вивчення всіх розділів  курсу «Психологія» з урахуванням виконання студентами практичних, самостійних та індивідуальних творчих завдань.

ІІІ. Критерії та норми оцінювання знань студентів

 

При оцінюванні знань, умінь і навичок студентів з навчального  курсу «Психологія» враховується:

1) характер засвоєння психологічних знань (рівень усвідомлення, міцність запам’ятовування, обсяг, повнота, точність тощо);

2) якість актуалізації психологічних знань (логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура мовлення);

3) рівень оволодіння прийомами аналізу психічних фактів, сформованості психологічних умінь і навичок, використання засвоєних знань на практиці;

4) прояв творчості та самостійності у навчально-пізнавальній діяльності;

5) якість виконання самостійної роботи (зовнішнє оформлення, своєчасність виконання, ретельність, творчий підхід тощо).

Шкала оцінювання

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка за національною шкалою
	для екзамену, курсового проекту (роботи), практики
90 – 100	відмінно
80-89	добре
65-79
55-64	задовільно
50-54
35-59	незадовільно з можливістю повторного складання
0-34	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Норми оцінювання

 

Оцінки «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні й глибокі знання навчального матеріалу і вміння вільно виконувати передбачені програмою завдання, ознайомлений з основною і додатковою психологічною літературою.

Зазвичай, оцінка «відмінно» ставиться студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних категорій і понять психології, усвідомлюють значення психологічних знань, творчо використовують їх при розв’язанні ситуаційних психологічних задач.

Оцінки «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання навчального матеріалу, успішно виконав передбачені програмою завдання, засвоїв рекомендовану основну психологічну літературу.

Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчили систематичні знання з психології і здатні до їх самостійного поповнення та оновлення під час подальшої навчальної роботи. Проте при цьому вони допустили несуттєві неточності, пропуски, помилки, які змогли самостійно виправити.

Оцінки «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, потрібному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, частково виконав передбачені програмою завдання, ознайомлений із частиною рекомендованої основної психологічної літератури.

Зазвичай, оцінка «задовільно» виставляється студентам, які допустили суттєві помилки у відповіді на семінарському занятті, іспиті або при виконанні залікових завдань, але продемонстрували здатність усунути ці помилки за допомогою викладача.

Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не знайомий з основною психологічною літературою.

Як правило, оцінка «незадовільно»  виставляється студентам, в яких відсутні знання з психології, або їх недостатньо для продовження навчання чи початку професійної діяльності.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА