Розділ 1. Вступ до психології

Психологія – це вираження за допомогою слів того, що виразити неможливо.

 

Дж. Голсуорсі, англ. письменник

Методичні вказівки

У розділі  «Вступ до психології» поставлено завдання ознайомитися з принципами, ідеями і поняттями сучасної психологічної науки. Головна ідея полягає в тому, щоб, користуючись методологічними засадами теорії відображення, з’ясувати природу психіки, такі її найважливіші понятійні характеристики, як вторинність, відображувальність, ідеальність, суб’єктивність і активність. Спираючись на визначення психіки як особливої властивості високоорганізованої матерії, функції мозку, що полягає у відображенні реального світу, студентові необхідно осмислити важливі методологічні висновки. По-перше, психіка і матерія не тотожні. Перша – лише одна з властивостей другої, а отже, вторинна по відношенню до матерії, тобто вона зумовлена, похідна і залежна від свого матеріального носія – мозку. Окрім того, як відбиття образів предметів матеріального світу, вона і залежить від цього світу. Психіка вторинна і у тому сенсі, що її виникненню історично передує матерія, тривала еволюція живих організмів на Землі.

Визнання вторинності психічних явищ, їх походження від матерії полягає в основі найважливішого принципу детермінізму. У філософському розумінні детермінізм – це вчення про об’єктивний закономірний взаємозв’язок і взаємообумовленість явищ матеріального та духовного світу. Як принцип психології – це вчення про матеріальну причинну обумовленість усіх явищ дійсності, зокрема і психічних. По-друге, наші почуття, думки, пам’ять, знання, воля тощо, як здобутки матеріального мозку, його властивості та функції, не можна назвати матерією або наділити атрибутами матеріальності.

Свідомість – ідеальна, а не матеріальна. Характеристика ідеальності стосується наслідку психічної діяльності, тобто образу або ідеї в їх відношенні до матеріального. Образ об’єкта у нашій свідомості по відношенню до самого об’єкта є ідеальним. Ідеальне дійсно існує, але це не об’єктивна, а суб’єктивна дійсність. Ідеальне є характеристикою специфічного способу буття об’єкта, його відображенні у психічному житті людини.

Психіка людини, на відміну від об’єктивної дійсності зовнішнього світу, – дійсність суб’єктивна, існує лише у голові людини як її внутрішній світ, як наслідок її відображальної діяльності. Тому й будь-яке відчуття, думка несуть на собі риси, відбиток суб’єкту (людини), її досвіду, потреб, настанов, мотивів тощо. Адже людина як жива соціальна істота має свої прагнення, бажання, знання. У наслідок цього психічні образи обов’язково включають у себе елемент суб’єктивності, так чи інакше залежать від суб’єкта, його минулого і теперішнього.

Для наукового розуміння психіки людини вагоме значення має положення про те, що психіка – не пасивний дзеркальний відбиток речей зовнішнього світу. Психіка має активний характер, виконує функцію орієнтації та керування діяльністю людини. З’ясовуючи, у чому саме виявляється активність свідомості, варто відзначити її здатність до попереджуючого відбиття дійсності у вигляді визначення мети, завдань, створення моделі майбутньої діяльності, передбачення ходу подій, уявлень, фантазії, а також до ретроспективного огляду далекого минулого та інше.

Характерною особливістю активності психіки також є вибірковий характер відбиття впливу зовнішнього світу. Важливою формою вияву активності людської свідомості варто визнати її творчий, перетворюючий характер.

Важко зрозуміти природу психіки, не з’ясувавши характеру її взаємозв’язку з мозком як своїм матеріальним носієм. Відомі діалектно-матеріалістичні настанови з цього приводу необхідно доповнити більш конкретним сучасним природничо-науковим матеріалом та його філософським тлумаченням. Це дозволить, з одного боку, глибше з’ясувати сутність проблеми, з іншого – озброїтися вагомими аргументами проти ідеалістичних та вульгарно-матеріалістичних рішень так званої психофізіологічної проблеми співвідношення між психічними та фізіологічними (нейрогуморальними) процесами.

Психологія як наука має значний арсенал методів і засобів дослідження, за допомогою яких можливе отримання об’єктивної достовірної інформації про психічні явища. Глибоке знання методів, методик психологічних досліджень має вагоме значення для професійної діяльності особистості в системі «людина-людина».

Під час розгляду теми «Предмет, завдання і методи психологічної науки» студентові необхідно опанувати ключовим поняттям «відображення», за допомогою якого пояснюється діалектико-матеріалістичне вчення про виникнення людської психіки. Відкидаючи ідеалістичну концепцію споконвічності, богоданності, первинності психічного, так само, як і помилкові уявлення про свідомість як загальну властивість живої та неживої матерії, філософія і психологія у повній згоді з природознавством стверджують, що психіка людини є наслідком тривалої еволюції.

Важливо звернути увагу на процес становлення форм відображення у живій природі як природничо-історичну передумову виникнення людської свідомості. Завдання теми – дати сучасне наукове уявлення про єдність і корінну розбіжність психіки тварин і людини, вирішальну роль суспільної праці й мови у становленні і подальшому розвиткові людської свідомості.