Текст для самостійного опрацювання

Wahlanalyse und Ursachenforschung (N. Lьbecker, "Deutsche Tribь­ne"). Die Berliner Politik, vor allem die Steuererhцhungen, und die internen Fьhrungsprobleme der rheinlandpfдlzischen CDU fьhrten zu den hohen Verlusten der Christdemokraten bei der Lantagswahl am 21. April. Zu die­sem Schluss kommt das Bonner Institut fьr angewandte Sozialwissenschaf­ten (INFAS) in seiner Wahlanalyse. Diese aktuellen bundes- und landespo­litischen Entwicklungen, so nach INFAS, kombinierten sich mit Verдnde­rungen in den sozialen und politischen Struckturen des Landes. Dies zeige sich besonders in den lдndlich-katholischen Hochburgen der CDU, wo die Union weit ьber Landesdurchschnitt verloren habe. Gleichzeitig habe die SPD hier hцchsten Gewinn erzielen und weit in Wдhler schichten vordrin­gen kцnnen, die ihr traditionell eigentlich fernstehen. Angesichts der gros­ sen Gewinne und Verluste am Wahltag dьrfte aber nicht ьbersehen werden, dass das Wahlergebnis einem langfristigen Trend entspricht, schreiben die Wahlforscher aus INFAS. "Seit Jahren haben die Christdemokraten in den Landesteilen am meisten Stimmen verloren, wo sie traditionell ьber satte Mehrheiten verfьgten: im katholisch-lдndlichen Raum. Dort haben die Sozi­aldemokraten stetig an Boden gewinnen kцnnen ". Sie begrьnden diese Ent­wicklung damit, dass es fьr latent unzufriedene Bauern, Winzer und andere traditionell christlich-demokratische Wдhler nicht mehr selbstverstдndlich sei, dass sie die Regierungspartei CDU wдhlen.

Вправи до тексту

а) термін "Soziologie" та "Gesellwissenschaft" є синонімом чи антоні­мом до терміна "Sozialwissenschaften", а "Entwicklung" та "Tende­nz" до "Trend?";

446

б) лексеми "Fortifikation", "Bollwerk", "Hort" "Zitadelle", "Stьtze" та
"Festung" є синонімами чи антонімами до слова "Hochburg?";

в) в якому семантичному зв'язку знаходяться слова "Gewinn" та "Ver­
lust?";

г) як найкраще перекласти у тексті "Wahlanalyse und Ursachenfor­
schung" наступні терміни та слова:

— "Hochburg" - "фортеця"? "оплот"? "цитадель"? "твердиня"? "опора"? "кріпость"?;

— "Gewinn" — "виграш"? "вигода"? "користь"? "прибуток"?

"видобуток"?;

— "Verlust"- "втрата"? "пропажа"?"збиток"?"програш"?;

— "Winzer" — "винороб"? "виноградар"? "збирач винограду"?

"винар"?;

— "wдhlen" — "вибирати"? "голосувати"?;

д) як правильно вимовляти та перекладати запозичення у тексті "Wah­ lanalyse und Ursachenforschung":

— intern - "внутрішній"? "проміжний"? "періодичний"? "тим­часовий "?;

— Trend — "головний напрямок розвитку"? "тенденція"? "крива

на діаграмі"?;

— latent— "прихований"? "латентний"? "затаєний"? "таємний"?

Б. Змістовні завдання. Розбийте текст "Wahlanalyse und Ursachenfor­ schung" на тематичні фрагменти, знайдіть провідну думку кожного з них та розташуйте ці думки за чергою їх появи у тексті. Порівняйте Вашу схему з наступною і визначте логічні помилки у своїй та підручниковій:

а) переможець виборів,

б) географія та кількісний аспект втрат ХДС на виборах,

в) чинники втрат,

г) головна причина втрат.
В. Перекладацькі завдання.

а) Використовуючи виправлену за текстом "Wahlanalyse und Ursache­
nforschung" схему з пункту "Б", зробіть усний анотований переклад

тексту.

447

б) За тих же умов напишіть його реферативний переклад.

в) Перекладіть текст "Wahlanalyse und Ursachenforschung" з листа на
плівку, дайте її іншому студенту для прослухання та письмової ре­
цензії з детальним редагуванням та професійною оцінкою.

г) Перекладіть текст "Wahlanalyse und Ursachenforschung" письмово.

д) Порівняйте власний переклад з наведеним нижче текстом пере-
кладача-професіонала. Зіставте їх з оригіналом: "Аналіз виборів та
дослідження чинників (Н. Любеккер, Дойче трібюне). Політика
Берліну, насамперед підвищення податків, та внутрішні кадрові
проблеми серед верхівки партіїХДС землі Рейнланд-Пфальц призве­
ли до того, що християнські демократи багато втратили під час
виборів у лантаг 21 квітня. Цього висновку доходить Боннський Ін­
ститут прикладної соціології (ІНПРИС) у своєму аналізі виборів.
Такі тенденції, значущі для сьогоденної політики нарівні федерації
та земель, на думку ІНПРИС, наклалися на зміни у соціальних та
політичних структурах землі. Особливо проявляється це, вважає
він, у сільських католицьких фортецях ХДС, де Союз втратив зна­
чно більше середнього показника, тоді як СДПН змогла досягти
тут найвищого виграшу і глибоко проникнути навіть у ті верстви
виборців, котрі традиційно завжди стояли далеко від неї. Але з
огляду на великі виграші та програші у день виборів неможливо не
помітити того, що наслідок виборів цілком відповідає вже давній
тенденції, пишуть дослідники з ІНПРИС. "За декілька років хрис­
тиянські демократи втратили найбільше голосів саме у сільській
місцевості, де вони традиційно мали у своєму розпорядженні біль­
шість аж по зав 'язку: у католицькому сільському просторі. А у ви­
граші тут постійно були соціал-демократи. " Аргументують вони
цей розвиток подій тим, що для селян, винарів та інших тради­
ційно християнсько-демократичних виборців, які приховують свою
незадоволеність, вже перестало бути само собою зрозумілим, що
вони повинні голосувати за правлячу партію ХДС. "

є) Зверніть увагу на наступні місця з професійного перекладу, обґрун­туйте їх відповідність або невідповідність оригіналові і дайте влас­ний варіант перекладу аналізованого фрагмента: - який з українських синонімів до німецького слова "ursache" адекватний для тексту "Wahlanalyse und Ursachenforschung": "чинник"? "підстава"? "причина"? "мотив"? "привід"?;

— чому словосполучення "der rheinlandpfдlzischen CDU" пере­
кладено зі значними додатками: "серед верхівки партії ХДС" та
"землі Рейнланд-Пфальц"? Є вони адекватно варіативними (си­
нонімічними до змісту оригіналу) чи наслідком багатослівності
в індивідуальному стилі перекладача?;

- в оригіналі використано два синонімічних вислови "fьhrten zu den
hohen Verlusten " та "weit ьber Landesdurchschnitt, verloren habe ".
І хоч іменник "Verlust" першого вислову походить від дієслова
"verlieren" з другого вислову, все ж фонемний та морфемний
склад у них різний, що породжує лексичне стильове розмаїття
оригіналу. А перекладач вжив тавтологію "втратили - втра­
тив". Запропонуйте інші варіанти перекладу (не вказаних лексем
або висловів, а відповідних фрагментів тексту як змістової та сти­
льової єдності), які б зберегали синонімію першоджерела;

- чи адекватно передано абревіатуру "INFAS " як "ІНПРИС "? Чому не "ІПРИС"? "ІНПСО"? ІПСО"? "ІПСОЦ"? тощо?;

- аргументуйте правильність або помилковість відмови перекла­дача від словникового відповідника до лексеми "aktuell" ("ак­туальніш") у словосполученні "Diese aktuellen blindes- und lan­despolitischen Entwicklungen" і заміни її словами "значущі для сьогоденної політики на рівні федерації та земель". Сприйняв перекладач цю лексему як "хибного друга перекладача " у даному контексті чи тут заявила про себе багатослівність його стилю?;

 

- погоджуєтесь Ви з перекладом німецького словосполучення "ko­ mbinierten sich mit" як "наклалися на", а не "поєдналися з"?;

- чому у словосполученні "weit ьber Landesdurchschnitt verloren habe" ("втратив значно більше середнього показника") не пе­рекладено лексему "Land"? Вона зайва у даному контексті чи, навпаки, змістовно вагома, але перекладач не зрозумів, що вона може означати: "середній показнику сільській місцевості" або ж "середній показник у федеральній землі "?;

- чи мав перекладач право звести два складнопідрядних реченнння "Dies zeige sich besonders in den lдndlich-katholischen Hochbur­gen der CDU, wo die Union weit ьber Landesdurchschnitt verloren habe" та "Gleichzeitig habe die SPD hier hцchsten Gewinn erzielen

449

und weit in Wдhlerschichten vordringen kцnnen, die ihr traditionell eigentlich fernstehen" до одного синтаксичного періоду "Особли­во проявляється це, вважає він, у сільських католицьких форте­цях ХДС, де Союз втратив значно більше середнього показника, тоді як СДПНзмогла досягти тут найвищого виграшу і глибоко проникнути навіть у ті верстви виборців, котрі традиційно за­ вжди стояли далеко від неї"? Чи не обтяжило це (врахуйте ще і вставне речення "вважає він", пов'язане з функціональними особливостями німецького Konjunktiv'y у ролі непрямої мови) легкий синтаксичний стиль оригіналу?;

- чим є додаток "навіть у ті" у перекладі словосполучення "weit in Wдhlerschichten vordringen" як "глибоко проникнути навіть у ті верстви виборців ": свавіллям індивідуального стилю перекла­дача чи ситуативною адекватністю? Аналогічно проаналізуйте і додатки "цілком" та "вже" у перекладі словосполучення "einem langfristigen Trend entspricht" як "цілком відповідає вже давній тенденції". До речі: чому перекладач відмовився від словнико­вого еквіваленту "довгостроковий" для німецької лексеми "lang­fristig" і вжив слово "давній"; є воно контекстуальним синонімом до "langfristig" чи помилкою перекладача?;

- вважаєте Ви словосполучення "satte Mehrheiten" у вислові "ьber satte Mehrheiten verfьgten" емоційно (просторічно) забарвленим, як і перекладач? Якщо - ні, то знайдіть нейтральну заміну його просторічній пропозиції "мали у своєму розпорядженні біль­шість аж по зав 'язку";

- чи відмовився перекладач від збереження фразеологізму "an Bo­ den gewinnen " у реченні "Dort haben die Sozialdemokraten stetig an Boden gewinnen кцппеп " ("А у виграші тут постійно були соціал- демократи ")1 Якщо - так, то знайдіть власні варіанти перекладу.

є) Напишіть рецензію на професійний переклад статті Н. Любеккера "Wahlanalyse und Ursachenforschung" з власними варіантами її ре­дагування.

ж) Виступіть перекладачем у двомовній (телефонній або живій) беседі із внутрішньо- або зовнішньополітичних проблем України та Ні­меччини.

з) Розіграйте прес-конференцію щодо проблем внутрішнього та між­народного життя нашої або однієї з німецькомовних країн з вико­ристанням матеріалів цього підрозділу за схемою: вступне слово Прес-секретаря Уряду з перекладом, повідомлення Міністра іно­земних (або внутрішніх) справ з перекладом, запитання присутніх журналістів різними мовами з перекладом, підсумкове слово Міні­стра та Прес-секретаря.

Побутовий стиль

§ 8.7.1. Ілюстративний текст

"- Guten Tag! Sie sind wohl fremd hier? - Guten Tag! Ein herrliches Wetter heute". Всі лексеми наведеного діалогу є зрозумілими на кон­венційному і конотативному рівнях^ але їх прямий (словниковий) пере­клад призводить до логічного нонсенсу, до ситуації українських глу­хих кумів, тоді як в оригіналі традиційну бесіду ведуть два пересічних вихованих співрозмовці, які один одного розуміють. Отже, перекласти дослівно і на мікрорівні адекватно означає водночас насильство над ситуацією першоджерела: "-Доброго дня! Ви, здається, нетутешній? -Доброго дня! Гарна погода сьогодні". Щось у запропонованому пе­рекладі не клеїться, якась бесіда в ньому нетипова: так традиційно не розмовляють вишукані українці, бо не звикли ображати людину своєю байдужістю лише через те, що не бажають прямо відповідати на її за­питання. У такому разі вони звичайно вживають які-небудь вибачальні лексеми, наприклад: "Вибачте! Ви, мабуть, нетутешній? -А знаєте, гарна сьогодні погода".

§ 8.7.2. Текст для самостійного опрацювання

EINEREISE

Andreas: Also, endlich hдttn wir die Prьfungen hinter uns. Die letztn Tage hattn 's in sich. Wir sind alle ziemlich fertig. Jetzt muss man richtig ausspannen.

 

450

451

Erich: Ja, wir sind alle urlaubsreif. Vor allen Dingen brauchen wir 'nen Tapetenwechsel. Wo soll's aber hingehn? Kannst du vielleicht 'nen Tip gebn?

Andreas: Wie war 's mit einer Autofahrt? Im vorigen Jahr hab ich die Fahrererlaubnis bekommen. Ich fahr gern.

Erich: Du fдhrst den Wagn?! Dass ich nicht lache! 'nen Wagn hast du wohl auch, was?

Andreas: Soweit ist 's noch nicht.

Erich: Und ich dachte, du hдttest...

Andreas: Zurьck lieber zu unsrer Reise. Ich schlag vor, wir leihn uns ein Auto aus, ich setz mich ans Steuer, und los geht 's.

Erich: Danke bestens, das is 'mir zu riskant. Ich halt nicht viel von deinen Fahrkьnsten. Ich bin doch nicht lebensmьd. Lass dir was andres einfallen!

Andreas: Christine, Eva, ihr kommt wie gerufen. Wir sind grade dabei, unser Reiseziel zu besprechen.

Christine: Na und?

Andreas: Wir kцnnen uns immer noch nicht entschliessn. Ich schlag vor, dass wir uns ein Auto mietn, um damit in Urlaub zur Nordsee zufahrn. Dazu gehцrt ein bisschen Unternehmungslust.

Erich: Unternehmungslust hдttn wir schon, aber nicht genьgend Geld. Soviel ich weiss, is 'das unverschдmt teuer.

Eva: Das kцnnen wir uns nicht leistn. Dazu ьberlegt mal, von Mьnchen zur Nordsee, was das fьr 'ne Strecke is'.

Christine: Ich wьrd lieber in ein Ferienheim in der Schweiz fahrn. Badn gehn, braun werdn, mal andre Luft atmn, das habn wir nдmlich alle nцtig. Ich wьrde mich in die Sonn legn und den ganzn Tagfaulenzn.

Andreas: Das muss man sich durch den Kopf gehn lassn.

Erich: Wenn 's nach mir ginge, so wьrd ich auch an die Nordsee fahrn. Das is 'schon immer mein Wunschtraum gewesn.

Eva: An der Kьst is' um diese Zeit sicher alles ьberlaufn, und auch die Hotelzimmer sind lдngst ausgebucht.

Andreas: Ich hab schon Anfang Mai zwei 2-Bett-Zimmer in der Jugen­dherberge auf Helgoland reserviert. Eines fьr Christine und Eva und das andre fьr uns. Da kцnnen wir alle hinfahrn. Na, was sagt ihr dazu?

Christine: Das war prima, ich war gleich dabei.

т.-.

Eva: Kinder, is 'das fein! Ihr kцnnt euch nicht vorstelln, wie ich mich auf den Urlaub freue.

452

Erich: Naja, die Vorfreude is' die schцnste Freude.

Andreas: Wann fahrn wir los und wie?

Erich: Sagn wir gleich morgn mit dem Mьnchner Zug. Is 's euch recht?

Christine: Eine Fahrt mit dem Zug is' mir zu umstдndlich. Da muss man mindestens zweimal umsteign. Der Anschluss is' auch nicht immer gьnstig. Und wenn der Zug Verspдtung hat, schaffn wir den Anschluss nach Bremen schon gar nicht. Allein die Eisenbahnfahrt hin und zurьck dauert jeweils fast

'nen Tag.

Eva: Zurьck kцnnen wirfliegn.

Christine: Weisst du, was ein Flug kostet?!

Eva: Gut, fahrn wir mit dem Zug. Aber jetzt in der Urlaubszeit werdn Bettkarten kaum noch zu habn sein. Bis Bremen is 's doch weit.

Andreas: Ohne Bettkarte kannst du nicht auskommn? 'ne Platzkarte ge­nьgt dir wohl nicht mehr?! Du bist aber ganz schцn verwцhnt.

Eva: Das bin ich allerdings.

Erich: Lasst nur, ich mach' das schon! Ich ьbernehm's, Fahr- und Platz­karten zu besorgn. Auch Bettkarten, wenn's geht. Ab 1. Juli werdn ja Entla­stungszьge eingesetzt.

Andreas: Ich geb dir Geld, du besorgst die Fahrkarten, abgerechnet wird

spдter.

Erich: Ich geh jetzt Karten besorgn. Bis bald! Christine, Eva, Andreas: Mach 's gut!

Вправи до тексту

А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте: а) яке у наступних слів словникойе значення взагалі та контекстуаль­не у тексті "EINE REISE' зокрема та чи мають вони відповідники в українській мові:

- "Prьfung" -випробування"? "іспит"? "сесія"?;

- "Ferienheim"- "будиноквідпочинку"? "пансіонат"? "молодіж­ний табір"? "турбаза"? тощо?;

 

- "Jugendherberge" -"турбаза"? "молодіжнатурбаза"? "заїзд"? "кемпінг"? "харчівня"?;

- "Bettkarte" - "спальне місце"? "місце для спання"? "квитоку спаль­ний вагон"? "квитоку купейний вагон"? "купейний квиток"?;

453

- "Platzkarte " - "місце для сидіння "? "резервованемісце для сидін­
ня"? "квитоку плацкартний вагон"? "плацкартний квиток"?

б) як правильно за новими українськими нормами перекладати власні

назви у тексті "EINE REISE ": - - Andreass- "Андрій"? "Андреас"? "Андрєас"?;; - Erich- "Ерих"? "Еріх"? "Ерихь"? "Еріхь"? "Єрих"? "Єріх"? "Ерихь"? "Єріхь"?;

- Christine— "Христя"? "Христина"? "Крістіне"? "Крістіна"?;

- Eva— "Ева"? "Єва"? "Ефа"? "Єфа"?;

- Helgoland- "Гельголанд"? "Гельголанд"? "Хелъголанд"? "Хєльго-ланд "? "Гельґоланд "? Гєльґоланд "? Хельґоланд "? ХєльТоланд "?

Б. Змістовні завдання. Розбийте текст "EINE REISE" на тематичні фрагменти, знайдіть провідну думку кожного з них та розташуйте ці думки за чергою їх появи у тексті. Порівняйте Вашу схему з наступною і визначте логічні помилки у своїй та підручниковій:

а) кінець сесії та потреба відпочинку,

б) відпочиваємо на Хельголанді!                     .

в) поїздом-чи літаком?

г) дискусія про відпочинок машиною,

д) пошуки географії відпочинку,
є) погодження їхати поїздом.

В. Перекладацькі завдання.

а) Використовуючи виправлену за текстом "EINE REISE" схему з
пункту "Б", зробіть усний анотований переклад тексту.

б) За тих же умов напишіть його реферативний переклад.

в) Перекладіть текст "EINE REISE" з листа на плівку, дайте її іншому
студенту для прослухання та письмової рецензії з детальним реда­
гуванням та професійною оцінкою.

г) Перекладіть текст "EINE REISE" письмово.

д) Порівняйте власний переклад з наведеним нижче перекладача-про- ,
фесіонала. Зіставте їх з оригіналом:

ПОДОРОЖ

Андрєас: Ну, нарешті сесія вже позаду! Але й деньки ж це були! Здається, всі ми зіпріли. Тепер треба відпочити по-справжньому.

454

Еріх: Так, відпочити нам усім не завадило б. Насамперед змінити оточення. Та куди податися? Може, порадиш що-небудь?

Адрєас: А що якби поїхати машиною? В минулому році я отримав права водія. Я люблю правити автомобілем.

Еріх: Ти правиш машиною? Не сміши мене! Можливо, у тебе й ма­шина є?

Андрєас: Ні, поки що немає. Еріх: А то я вже думав, що у тебе...

Андрєас: Повернемось краще до нашої подорожі. Пропоную взяти напрокат машину. Я сяду за кермо - / ми вирушимо.

Еріх: Та ні, дякую. Як на мене, то це занадто ризиковано. Я не ви­сокої думки про твої здібності водія. Мені ще не набридло жити. Ви­міркуй що-небудь інше.

Андрєас: Крістіно, Єво, вас нам і бракувало! Ми якраз обговорює­мо, де б нам відпочити. Крістіна: Ну й що?

Андрєас: Ніяк не можемо вирішити, що ж нам робити. Я пропо­ную взяти напрокат машину і поїхати на відпочинок до Північного моря. Для цього потребується не так вже й багато винахідливості.

Еріх: Винахідливості у нас досить, та грошей мало. Наскільки мені відомо, прокат коштує неймовірно дорого.

Єва: Цього ми собі дозволити не можемо. Та й уявіть собі: від Мюн­хена до Північного моря -це ж не близька відстань.

Крістіна: Я б залюбки поїхала у який-небудь пансіонат у Швейца­рії. Купатися, загоряти, дихати іншим повітрям — ось що нам усім потрібно. Я б увесь день лежала на сонці та ледарювала б. Андрєас: Над цим треба покумекати. Еріх: Як на мене, то я б теж поїхав до Північного моря. Це здавна

було моєю мрією.

Єва: На узбережжі в цей час, напевно, все переповнено, та й номе­ри в готелях давно вже зарезервовано.

Андрєас: Ще на початку травня я забронював два двомісні номери на турбазі на острові Хелъголанд. Один для Крістіни та Єви, а другий для нас. Так що ми всі можемо туди їхати. Ну, що скажете на це?

Крістіна: Це було б чудово, я - за!

455

Єва: Любі мої, це ж просто здорово! Ви й уявити собі не можете, як я радію майбутньому відпочинку.

Еріх: Ще б пак! Найбільша радість -це її передсмак.

Андрєас: Коли вирушаємо і чим?

Еріх: Скажімо, завтра, мюнхенським поїздом. Влаштовує?

Крістіна: Мені здається, що подорож: поїздом буде занадто скрут­ ною. Прийдеться не менше двох разів пересідати. Та й пересадки не за­ вжди слушні. А якщо наш поїзд запізниться, ми взагалі не встигаємо на бременський. Та й подорож: залізницею тільки туди й назад займе майже два дні.

Єва: Назад можна і літаком.

Крістіна: Та ти знаєш, скільки коштує квиток на літак?!

Єва: Добре, їдьмо поїздом. Але зараз, у період відпусток, навряд чи можна купити спальні місця. До Бремена ж неблизько.

Андрєас: А ти не можеш обійтись без спального місця? Місце для сидіння тебе воює не влаштовує?! Ти занадто розпещена.

Єва: Так, я така.

Еріх: Довіртесь мені, я зроблю все. Беруся дістати квитки та й ще з резервованими місцями для сидіння. А можливо, і для спання. З першого липня вводяться ж додаткові поїзди.

Андрєас: Я дам тобі гроші на квитки, а розрахуємось потім.

Еріх: Тоді я їду за квитками. Бувайте!

Крістіна, Єва, Андрєас: Хай щастить! є) Зверніть увагу на наступні місця з професійного перекладу, обґрун­туйте їх відповідність або невідповідність оригіналу і дайте влас­ний варіант перекладу аналізованого фрагмента:

- перекладач часто-густо не вживає особистих займенників при відповідних дієсловах. Вважаєте Ви це адекватним перекла­дом? Якщо - так, то які особливості стилю оригіналу дозволи­ли йому це?;

- оригінал перенасичено фразеологізмами, які інколи яскраві, а ін­коли побляклі. Чи завжди витримує перекладач вказаний рівень їх виразності?;

- оскільки персонажами оригіналу виступають представники мо­лоді, хоч і студентської, їх мовлення густо забарвлено фонетич­ними просторіччями (редукцією) та трохи сленгового лексикою. Зберіг перекладач цей фонетичний та лексичний бік першодже­рела? Якщо - так, то якими засобами?;

— аргументуйте правильність чи помилковість перекладу фразео­логізмів у наступних реченнях: "Die letztn Tage hattn 's in sich " ("Але й деньки ж це були! " Не краще було б: "Дісталось же нам в останні дні! "?), "Wir sind alle ziemlich fertig " ("Здається, всі ми зіпріли ". А якби: "Всі ми порядно виснажені "?), "und los geht 's " ("і ми вирушимо". Чому не: "і - поїхали!"?), "Lass dir was andr­es einfallen!" ("Виміркуй що-небудь інше". А може: "вигадай"? "знайди"? "придумай"?), "Christine, Eva, ihr kommt wie gerufen" ("Крістіно, Єво, вас нам і бракувало!" А якщо так: "ви прийшли саме вчас, вчасно, впору"¹?), "Wir sind grade dabei, unser Reiseziel zu besprechen " ("Ми якраз обговорюємо, де б нам відпочити. " Не точніше було б: "Ми саме вирішуємо, куди подорожувати"? "Ми якраз зупинились на меті нашої подорожжі "?), "Wir kцnnen uns immer noch nicht entschliessn " ("Ніяк не можемо вирішити, що ж нам робити. " А якщо без зайвого додатку "що ж нам робити ": "Нічого не можемо вирішити"? Та ніякого рішення!"?);

- зважаючи на те, що лексема "unverschдmt" у реченні "Soviel ich
weiss, is' das unverschдmt teuer" настільки емоційно забарвле­
на гіперболою, що сприймається вже як одиниця молодіжного
сленгу, не краще було б перекласти її не нормативним словом
"неймовірно " ("Наскільки мені відомо, прокат коштує неймо­
вірно дорого "), а сленговими "неприкольно ", "базарно " тощо?
Аналогічно проаналізуйте і лексему "prima " у реченні "Das war
prima" ("Це було б чудово". Чому б не: "Оце б була розкіш!"?

"Фантастика!"?). Те ж саме стосується і слівця "Kinder" у ре­ченні "Kinder, is 'das fein! " ("Любі мої, це ж просто здорово! " А якби: "Дітки!"? "Друзі!"? "Шибеникимої!"?);

- з іншого боку, оцініть, чи не занадто просторічно перекладено
деякі нормативні лексеми: наприклад, "Das muss man sich durch
den Kopfgehn lassn " як "Над цим треба покумекати ", а не "Над
цим треба подумати "?;

- як Ви схарактеризуєте наступні розбіжності між оригіналом та
перекладом - як наслідок індивідуального стилю перекладача,
як помилкове тлумачення оригіналу, як об'єктивну варіативність
останнього (багатство міжмовної синонімії): "Wenn 's nach mirgi-

 

456

457

nge" ("Як на мене". А такі варіанти: "на мою думку"? "На мій розсуд"? "Щодо мене"? "Що стосується мене"?), "Is 's euch recht?" ("Влаштовує?" А чому не: "Домовились? "? "Погоджу­єтесь?"?), "Zurьckkцnnen wirfliegn" ("Назад можна і літаком" А якби: "...летіти "? "...Люфтганзею"?), "Lasst nur, ich mach 'das schon!" ("Довіртесь мені, я зроблю все. " А інакше: "Довіртесь мені..."? "Перестаньте!"?);

- чи вмотивовано додаток "острів" у перекладі лексеми "Helgo­land" з речення "Ich hab schon Anfang Mai zwei 2-Bett-Zimmer in der Jugendherberge auf Helgoland reserviert" ("Ще на початку травня я забронював два двомісні номери на турбазі на острові Хельголанд "), а також антонімічний переклад речення "Bis Bre­men is 's doch weit" ("До Бремена ж неблизько ");

- чи мав рацію перекладач, поєднуючи два простих речення "Ich geh dir Geld, du besorgst die Fahrkarten " в одне, при цьому не складне, а просто поширене: "Я дам тобі гроші на квитки "? Не втратив він тут сухість та наказовість інтонації оригіналу?;

- чи не можна віднести наступні фрагменти до перекладу реалій (лінгвістичних та соціальних), тобто до таких феноменів, які че­рез свою вузьку національну забарвленість соціальним змістом та вербальною формою не можуть мати еквівалентів, майже не зна­ходять аналогів і тому передаються описово (або запозиченням)? При будь-якій відповіді (позитивній чи негативній) доведіть спо­чатку наявність або відсутність змістовно й стильово інших варі­антів перекладу, ніж в аналізованому оригіналі: "Naja, die Vorfre­ude is 'die schцnste Freude " ("Ще б пак! Найбільша радість - це її передсмак. " Зверніть тут увагу на складне слово "Vorfreude", яке дозволяє не лише лексичне ущільнення думки, що у побутовому мовленні відіграєне не останню роль, а й тавтологічний повтор "Vorfreude-Freude" не однієї і тієї ж лексеми "Freude-Freude", а морфеми "-freude" зі словом "Freude", що знову має велике сти­льове значення у побутовому мовленні), "Weisst du, was ein Flug kostet?!" ("Та ти знаєш, скільки коштує квиток на літак?!"), "Ich ьbernehm 's, Fahr- und Platzkarten zu besorgn. Auch Bettkarten,

■ wenn's geht" ("Берусь дістати квитки та й ще зрезервованими місцями для сидіння. А можливо, і для спання").

є) Напишіть рецензію на професійний переклад тексту "EINE REISE " з власними варіантами її редагування.

ж) Виступіть перекладачем у двомовній (телефонній або живій) беседі
із проблем дозвілля в Україні та Німеччині.

з) Проведіть міжнародний "круглий стіл" щодо проблем іноземного
туризму з використанням матеріалів цього підрозділу за схемою:
вступне слово вітчизняного Міністра туризму з перекладом, віталь­
не слово Мера міста з перекладом, доповіді.3-4 іноземних Міністрів
туризму з перекладом, виступи та запитання присутніх ділових лю­
дей та журналістів різними мовами (їх переклад), підсумкове слово
вітчизняного Міністра та Мера з перекладами.

§ 8.8. Художній стиль

Вступні міркування

Художній переклад суттєво відрізняється від усіх останніх функціо­нально-стильових перекладів. Якщо труднощі в них пов'язані левовою часткою зі специфікою самого функціонального стилю і, трохи узагаль­нюючи думку, від конкретного тексту залежать мало, то кожне художнє висловлювання - це кантівська "річ у собі" і тому потребує окремої ме­тодики перекладу, спеціально для цього оригіналу розробленої, а інколи навіть і уточнення деяких методологічних постулатів, бо змістовне та формальне наповнення художнього образу завжди настільки індивіду­альне, що типові принципи його сприйняття й перекладу спрацьовують лише для найповерховішого і тому мало у художньо-функціональному стилі значущого рівня. Через це белетристичний переклад витрачає на аналіз оригіналу значно більше часу й енергії, ніж інші функціонально-стильові переклади. До речі: майже безмежна складність художнього перекладу і породила хибну теорію інтерпретаційних ресурсів тексту, згідно з якою перекладачеві не треба перевантажувати себе копітким аналізом оригіналу та ще більшими енерговитратами для пошуку від­повідних шляхів адекватного перекладу;.йому, мовляв, досить зрозумі­ти хоча б один з багатьох інтерпретаційних ресурсів тексту (тобто один

459

із прошарків художнього змісту) і спробувати донести його до іншо­мовного реципієнта. Як наслідок цієї хибної гіпотези - множинність переспівів і майже жодного адекватного перекладу.

Проілюструємо сказане не одним, а декількома прикладами, бо, як вже вказувалось у теоретичній частині підручника, крім різних типів художнього тексту, є ще і розмаїття рівнів художності в них.

Специфіка художнього тексту

Якщо текст ми пропонуємо сприймати більш ніж набір лексем, а як вербально оформлену думку про людське середовище і на цій під­ставі відмовляємо сумі слів без вказаної думки у праві бути текстом, то і під художнім висловлюванням ми повинні бачити більше, ніж думку про світ, а обов'язково логічно прозоре іносказання, тобто тільки подвійність змісту і форми, наявність переднього (явного) і заднього (прихованого) планів. Більше того: у художньому тексті експліцитне (зовнішнє, безпосередньо висловлене) завжди менш вагоме і менш об'ємне, ніж імпліцитне (внутрішнє, переносне). З лексикології та стилістики відомо, що з натяком, подвійним (а то і біль­ше) змістом виступає у словниковому запасі мови ціла низка шарів лек­сики: полісемні слова, фразеологізми, тропи, омоніми та інші. Знаючи це, легко зробити логічну помилку, стверджуючи, що будь-яке вислов­лювання з такими лексемами автоматично стає художнім, тим більше, якщо воно існує у віршованій формі. Але за своєю естетичною і зміс­товою суттю текст буває художнім лише у тому випадку, коли його на­тяк (іносказання) спрямовано своєю логікою на сприймальні здібності оптимального (а то навіть і пересічного) адресата, втілено у найеко-номнішу вербальну форму і є цілісною, хоч і суб'єктивною моделлю об'єктивного буття.

Справжнє художнє висловлювання, навіть якщо в ньому немає або майже немає лексем зі словниковою багатозначністю (тропів, фразе­ологізмів тощо), ставлять перед перекладачем такі непереборні пере­шкоди, що залишаються в історії перекладу, так би мовити, "вічними сюжетами" бо за їх переклад беретьсяне одна епоха і не один поет, а задовільного перекладу не досягають. |Раніше (2.6, § 2) вже розпо-

відалося про майже три десятки українських та російських переспівів гетевської ліричної мініатюри "Нічна пісня мандрівника", в якій немає жодної словниково багатозначної лексеми, але яка за своїм художнім змістом (релігійним, філософським, соціальним, етичним, пейзажним та іншими його аспектами) тягне на об'єм та сенс великих світових епічних творів. Аналогічна ситуація і з пушкінським віршем "Я вас лю­біш", простота і легкість вербального оформлення якого та прозорість і водночас безмежність логічного простору його концепції виявились не по зубах десяткам українських та німецьких перекладачів. Те ж саме можна сказати і про геніальну поезію Тараса Шевченка "Садок вишне­ вий коло хати...", де також сюжетно загальнолюдську, хронологічно ві­чну і змістовно невичерпну ситуацію створено простими і словниково однозначними лексемами, які набирають неосяжного змісту за рахунок зрозумілого контексту, знайомих алюзій та ремінісценцій. І таких при­кладів можна навести безліч.

Вказані перекладацькі труднощі виникають скоріш за все не через (точніше: не стільки через) складність самого процесу перекладу як творчого і тому непередбаченого психолінгвістичного акту, а через складність категорії "художність" як втілення загального в одинич­не, типового у конкретне, універсального в індивідуальне, загально­людського у національне, історичного у вічне і т. ін. Саме тому є сенс подивитися на породження художнього тексту очима перекладача як майбутнього (після читання оригіналу) перетворця першоджерела. Зрозуміло, що будь-який аналіз не може не покоїтися на засадах, що вбачаються його творцю правильними бездоказово.

Такою першою аксіомою-настановою для об'єктивного розгляду художнього твору виступає філософське положення, що мистецтво є цілісним збагненням світу на відміну від науки, яка дає фрагментарне уявлення про нього, і релігії, яка нав'язує людині алегорію світу (тобто занадто узагальнене тлумачення буття). Другою аксіомою є естетичний постулат про художній образ як цілісну модель світу на відміну від ро­зуму і відчуттів, які допомагають створювати інші, нехудожні образи для узагальнення лише частки людського існування (під естетичним, як вже вказувалось, мається на увазі побудова твору за законами краси,

 

460

461

тобто без зайвих компонентів). Третя аксіома суто філологічна: слово виступає універсальним знаряддям мистецтва, бо на відміну від "си­ровини" інших видів мистецтва (звуку в музиці, голосу в співі, фарби в малюванні, руху тіла у танці тощо) повнота відбиття нашого зовніш­нього і внутрішнього середовища підвладна лише йому, оскільки воно ще до початку створення художнього образу вже несе в собі світомоде-люючу функцію, вже виступає як образність (тобто будівельний мате­ріал образу), тоді як у інших видах мистецтва їх сировина стає образ­ністю лише після початку творчого процесу.

Помилково уявляти собі художній образ як копію дійсності. Він відтворює її, це безперечно, але саме цілісне, естетичне відтворення накладає на нього певну вагу умовності: не об'єктивне копіювання, а суб'єктивне узагальнення метасуб'єктної дійсності, тобто особисте моделювання надособистого світу. Ось чому традиційний пошук у ху­дожньому образі пізнавальної, виховної та розважальної функцій по­милкове, бо цілісність естетичного світомоделювання він зводить до -відповідно - філософського, морального та психологічного узагаль­нення, тобто лише до фрагментарності. У художньому висловлюванні панує лише одна функція - естетична, а аспекти пізнання, виховання та розваги властиві йому як неголовні компоненти. Цілісність буття про­ходить через уявлення митця і перетворюється на естетичну модель, яка зовнішньо може мати життєподібні форми, а може їм протистояти. Але її сутність не може не бути подібною до суті тієї реальності, яку митець бажає збагнути. А суть нашого суспільного буття (іншого ми взагалі не знаємо) можна виразити через взаємини соціальних рухів та оточуючих умов.

Цей взаємозв'язок людини й обставин (людини як частки громад­ського руху, а обставин як зліпка з умов загальносуспільних) і осягає митець за рахунок двох компонентів художньої поетики: характеру та обставин. Отже, лише модель світу, в якій взаємовідносини характе­ру й обставин відповідають взаємовідносинам соціальних рухів та їх умов, може бути художнім образом; решта моделей буде образами на­уковими, публіцистичними, побутовими тощо, але не художніми. Чи­тач (простий недосвідчений або підготовлений літературний критик) має хоч би слабке уявлення про вище названі соціальні закономірності

життя. Інша справа, про магістральні чи периферійні. Своє уявлення він накладає на твір, який читає, і погоджується з автором або супере­чить йому. У цих погодженнях та суперечках і полягають пізнавальний, виховний та розважальний аспекти естетичної функціональності.