Практичні орієнтири науково-технічного перекладу

Вже перші труднощі в процесі науково-технічного перекладу ви­никають при відтворені безеквівалентної лексики. Для цього можливі такі способи: а) транслітерація (Diesel Lampe); б) калькування (Atombo­ mbe - атомна бомба); в) наближений переклад (Der Heilige Nikolaus - Дід Мороз, хоча все частіше останнім часом застосовується калька); г) описовий переклад (das Mitbestimmungsrecht - право громадянина на участь в управлінні підприємством, der Anlernberuf — професія, яка здобувається в процесі нетривалого навчання безпосередньо за місцем праці); д) елімінація національно-культурної специфіки (Ra-dezkymarsch - військовий марш); у) перерозподіл значення (Bundes­rat - верхня палата); є) передача одного поняття за допомогою кількох понять (механізм управління автомобілем - Lenkung und Bremsanla­ge des Wagens); ж) наближена передача слів-реалій (швейцарська лек­сема "Stimmbьrger" як "громадянин з правом голосу"); з) передача ви­падкових безеквівалентних одиниць (Tag und Nacht - доба); і) переклад структурних екзотизмів (wegloben - позбутися поганого працівника, давши йому схвальну рекомендацію для іншої праці).

Чимало проблем постає перед перекладачем, який намагається до­сягнути відповідного рівня адекватності перекладу, для чого пропону-

ється ряд методів: 1) конкретизація (замість "Holz " -"дерев 'яні бруси "); 2) генералізація (замість "Elektromobil" — "ein Fahrzeug"; 3) смисловий розвиток ("100 Jahre Zugverkehr" - "історія становлення і розвитку залізничного транспорту"); 4) антонімічний переклад ("Der Gelehrte machte vor keinen Hindernissen halt" - "вчений долав усі перепони"); 5) синтаксичні трансформації ("die getroffenen MaЯnahmen erlauben die Einrichtung im Labor eines groЯen Gerдtes" — "вжиті заходи дозволя­ ють розташувати в лабораторії великий прилад"; 6) перерозподіл змісту, за якого відбувається неспівпадіння як у плані лексики, так і в плані граматики ("die Schwerverletzten wurden aus dem Wraks mit Brech­ werkzeugen geborgen " - "важко поранені були визволені з понівечених кузовів шляхом злому спеціальними інструментами'*).

Німецька мова науково-технічних текстів відзначається наявністю складних розгорнутих речень з інфінітивними зворотами, поширеними означеннями та ввідними конструкціями. Бурхливо зростає кількість нових понять та відповідних термінів, які не встигає у словниках закрі­пити термінографія. При цьому не слід плутати "точний" та "букваль­ний" переклад. Точність передбачає короткість, виразність, логічну по­слідовність, повноту викладу матеріалу та відповідність нормам мови. Поетапність процедури науково-технічного перекладу:

1) спершу слід прочитати повністю або його головні фрагменти й лише потім звернути увагу на ключові речення;

2) після перекладу заголовку тексту слід зробити граматичний ана­ліз речень;

3) перший варіант перекладу речення може бути наближеним до

буквального;

4) даний етап передбачає редагування перекладеного речення;

5) після перекладу всього тексту слід внести необхідні стилістичні правки. Тепер текст можна вважати перекладеним.

Етапи №..1 та № 3 вимагають знання необхідної лексики даної фахо­вої мови та її словотвірних особливостей. Не останню роль при цьому грає вміння впізнавати значення терміна за контекстом та його слово­творчими формами, спроможність користуватися різними словниками. Етап № 2 передбачає знання граматичних особливостей обох мов. Ма­ються на увазі вміння пізнавати та перекладати граматичні форми та

 

410

411

конструкції, способи вираження модальності, порядок слів у реченнях, утворення та застосування часів дієслів, вміння аналізувати й перекла­дати складні речення, досконале знання морфологічних, стилістичних і семантичних розбіжностей між вихідною мовою та мовою перекладу. Останнє є також необхідною передумовою для етапів № 4 та № 5.

Що стосується словотвору, то перекладачеві слід добре засвоїти се­мантичні особливості іменникових суфіксів (наприклад, чоловічого -er, жіночих -ung,-tion, -tat, -ik, -ur), прикметникових суфіксів (-bar, -los, -frei, -artig, -fцrmig, -mдЯig), невідокремлюваних префіксів (miЯ-, un-, be-, ge-, zer-, ver-, enti-, emp-), відокремлюваних (ab-, ein-, ein-, aus-, mit-), префіксів відокремлюваних і невідокремлюваних, залежно від наголо­су (ьber-, unter-, durch-, um-, wieder-, voll-). Треба вміти також належно перекладати складні іменники (чи як одне слово-кальку на кшталт "das Kraftwerk" - "електростанція", чи конструкцією з іменником у родово­му відмінку - "Durchmesser" - "вимірювач тиску", чи іменником з при­йменником - "Betonkonstruktion" - "конструкція з бетону", чи іменни­ком з прикметником - "Wasserpumpe" - "водяна помпа"). Віддієслівні іменники нерідко перекладаються українською мовою як дієслова.

Особливу увагу слід звертати на переклад вузькогалузевих термінів. Тут доводиться рахуватися з тим, що термінам, на жаль, властива ба­гатозначність надто в різних терміносистемах ("die Luft" - "повітря" і "щілина"; "der Strom" - "потік" і "струм").

В науково-технічних текстах специфічні функції можуть викону­вати службові слова (прийменники, сполучники). Окрему роль віді­грають артиклі (вживання означеного й неозначеного артиклів, зміна значення слова через зміну артикля ("der Leiter" - "керівник", "die Leiter" - "драбина"), широке застосування мають займенники "man" та "es". У деяких терміносистемах (наприклад, фізика, хімія, математи­ка) надзвичайно широко використовуються модальні дієслова, які до того ж виступають у сполуці із займенником man (наприклад, "Heute muЯ man mehr Aufmerksamkeit neuen Technologien schenkon" - "сьогод­ні треба більше уваги приділяти новим технологіям"); дієслово sollen + man висловлює необхідність, припис, доручення іншої особи ("die Eigenschaften des Betons soll man im Bauwesen berьcksichtigen" - "осо­бливості бетону слід враховувати в будівельній справі"). До того ж модальне дієслово sollen з інфінітивом (вільним або зв'язаним) може

висловлювати допущення з чужих слів ("diese Experimente sollen an der Odessaer Universitдt durchgefьhrt werden" - "Кажуть, що ці експеримен­ти ніби проводяться в Одеському університеті").

Дієслово "wollen" в І особі множини плюс інфінітив надає реченню відтінку легкого наказу ("Wollen wie die Kernstruktur analysieren" - "Да­вайте проаналізуємо структуру ядра"). Подібна конструкція може нада­вати також значення майбутнього часу ("Weiter wollen wir die mathema­tischen Formeln anwenden" - "далі ми будемо застосовувати математич­ні формули"). Дієслово "mцgen" має значення доручення і переклада­ється словами "можливо, нехай" ("Mag er den EinfluЯ der magnetischen Wellen beschreiben" - "нехай він опише вплив магнітних хвиль"). В імперфекті кон'юнктиві, як відомо, "mцgen" висловлює бажання. Ді­єслово ж "kцnnen" висловлює фізичну можливість, "dьrfen" - "сміти, мати право", але останнє в імперфекті кон'юнктиві може також вислов­лювати допущення і перекладається із застосуванням слів "можливо, здається, очевидно". Дієслово "lassen" надає реченню спонтанний від­тінок (дозволяти, заставляти), а разом із зворотним займенником "sich" інфінітив має пасивне значення з відтінком можливості. До речі, пасив­на форма дієслів, яка дуже часто вживається в німецькій мові, переда­ється українською мовою нерідко активною формою. Окремі труднощі складає переклад інфінітивних конструкцій, поширених означень, які здебільшого передаються підрядними реченнями, форм умовного спо­собу, сполучникових та безсполучникових підрядних речень.

§ 8.3.2. Приклади науково-технічного перекладу

 

1	Bei dieser Temperatur hat das Schmelzen des Metalls begonnen.	За цієї температури почав плави­тися метал.
2	Die Milch hat ein hцheres spezifi­sches Gewicht als Wasser.	Молоко має вищу питому вагу, ніж вода.
3	Das Eiweiss dient vornehmlich zur Gewebebildung, es befindet sich in ti­erischer und in pflanzlischer Nahrung.	Білок слугує переважно форму­ванню тканини, він знаходиться у тваринній та рослинній поживі.
4	Um das Holz der wachsenden Bдume zu fдrben, fьhrt man in den Stamm verschiedene Farbstoffe ein.	Щоб зафарбувати деревину де­рев, які ростуть, у стовбур вво­дять різні красильні матеріали.

 

412

413

5	Man muss die Zerkleinerungsma­schine zur Herstellung von Wurst benutzen.	Для виготовлення ковбаси слід використовувати дробильний апарат.
6	Dieses Agregat wird mit Elektrizitдt betrieben.	Цей агрегат приводиться в дію електричним струмом.
7	In dieser Werkstatt wird 6 Stunden gearbeitet.	В цьому цеху працюють 6 годин.
8	Dieses Experiment kann in 5 Stunden gemacht werden.	Цей експеримент може бути про­ведений протягом (в іншому кон­тексті - через) п'яти годин.
9	Diese Vorrichtung scheint sehr wirt­schaftlich zu sein.	Цей пристрій, здається, дуже економічний.
10	Dabei ist natьrlich zu beachten, dass die einzelnen Bakterien gegen Hitze verschieden empfindlich sind.	При цьому слід, звичайно, мати на увазі те, що окремі бактерії по-різному чутливі до спеки.
11	Die Milch ist das einzige unter den Nahrungsmitteln, das hundertprozen­tig verwertet werden kann.	Молоко - єдиний засіб харчу­вання, який може засвоюватися стовідсотково.
12	Als Kьhlflьssigkeit pflegt man So­dawasser, Emulsionen oder Цl zu benutzen.	Як охолоджувальну рідину зви­чайно застосовують садовий роз­чин, емульсії або оливу.
13	Fermente werden nur im lebenden Organismus gebildet.	Ферменти утворюються в живих організмах.
14	Gegen Ende der Kochung darf die Temperatur auf 60° С ansteigen.	Наприкінці варіння (за іншого контексту - нагрівання - Т. К.) температура може підніматися до 60 °С.
15	Manchmal lдsst sich in der Mцbelin­dustrie Knьppelholz anwenden.	В меблевій промисловості іноді можна застосовувати відходи.
16	Jeder Melker muss vor dem Melken unbedingt eine saubere waschbare Berufskleidung tragen.	Перед доїнням кожному доярові слід неодмінно одягнути чисту випрану робочу форму.
17	Die Vцgel fьhlen den Frьhling nahen.	Птахи відчувають наближення весни.
18	Die Arbeiter haben die neuen Kon­struktionen der modernen Maschinen zu erlernen.	гюбітники повинні засвоїти нові конструкції сучасних машин.

 

19	Die verdunstete Feuchtigkeit kann in manchen Fдllen nicht nachersetzt werden.	В окремих випадках волога, яка випарувала, не може бути від­новлена.
20	Man beobachte die beginnende Reak­tion mцglichst vorsichtig.	За початком реакції слід спосте­рігати якомога уважніше.
21	Ohne Mikroorganismen gдbe es kei­nen Kдse.	Сир неможливий без мікроорга­нізмів.
22	Jeder sich in Bewegung befindender Kцrper enthдlt kinetische Energie.	Всяке тіло, яке перебуває в русі, містить кінетичну енергію.
23	Der elektrische Stzom, durch die Leil-ung fliessend, gibt uns Licht.	Електричний струм, який про­ходить через провід, дає нам світло.
24	Diese neue Pflanzenart wдre noch zu untersuchen.	Цей новий вид рослин слід би ще дослідити.
25	Vor Sonnenstrahlung ist Milch zu schьtzen.	Молоко слід оберігати від соняч­ного проміння.
26	Die Bakterien spielen bei der Bildung des Torfes eine nicht zu ьberschetzen-de Rollex	Для формування торфу бактерії відіграють роль, яку важко пере­оцінити.
27	Beim Schmelzen von Kupfer absor­biert, entweichen die Gase wieder wдhrend des Erkaltens.	Абсорбуючись при плавленні міді, гази знову вивільняються при охолодженні.
28	Ist die Bauart der Maschine gut durchgedacht, so arbeitet sie wirt­schaftlich.	Якщо конструкція машини до­бре продумана, то вона працює економно.
29	Dass Bakterien Krankheiten verursa­chen, unterliegt keinem Zweifel.	Те, що бактерії спричиняють хвороби, не підлягає жодному сумніву.
30	Man benutzt das Mikroskop, damit sehr kleine Gegenstдnde dem Auge vergrцЯert erscheinen.	Мікроскоп використовують для того, щоб дуже малі предмети виглядали для ока збільшеними.
31	Die Baukomission bestдtigte den Entwurf des neuen Hochhauses, ohne dass es verдndert wurde.	Будівельна комісія затвердила проект нового висотного будин­ку без змін (у проекті).
32	Je stдrker die Isolation ist, um so geringer ist die hindurchtretende Wдr­memenge.	Чим сильнішою є ізоляція, тим меншою стає кількість проник­ного тепла.

415

33

Der Meister hat dem Lehrling gehol­fen, ohne dass er es wusste.

Майстер допоміг учневі так, що він про це не знав.

Завдання № 1. Уважно проаналізуйте граматичні особливості як ні­мецьких речень, так і їх переклад; вкажіть на ці особливості.

Завдання № 2. Наведіть аналогічні приклади та запропонуйте їх власний переклад.

Ілюстративний текст

"Dennoch blieb ihre Entwicklung gehemmt durch allerhand mittelalter­ lichen Schut, grundherrliche und Adelsvorrechte, Lokalprivilegien, stдdti­sche und Zunftmonopole und Provinzialverfassungen". Неважко бачити, що більшість підкреслених лексем у наведеному висловлюванні є зро­зумілою навіть пересічному читачу як конвенційний шар семантики, але через свою термінологічність не може бути перекладена відразу, так би мовити, з листа навіть освіченим перекладачем, якщо він не пра­цює у відповідній науковій сфері (у даному випадку - у політекономії): тут йому знадобиться допомога галузевих словників (або фахівців), щоб перекласти адекватно, наприклад, так: "Але помісні та дворянські прерогативи, місцеві привілеї, міські та цехові монополії та провін­ційні уклади — весь цей середньовічний мотлох гальмував її розвиток". Ще одне висловлювання з більшою мірою термінологічної герметич­ності: "Struckturell gesehen ist das Tragwerk der SR-71 als Mehrholmer aufgebaut, in den auch die Triebwerkaufhдufungen mit einbezogen sind'. Тут лексеми, які підкреслено двічі, не тільки неможливо перекласти, їх неможливо навіть зрозуміти, а ті, що підкреслено однією рискою, хоч і зрозумілі, та потребують термінологічної напруги для свого адекватно­го перекладу. Наприклад, такого: "За своєю структурою несучі поверх­ ні літака SR-71 є багатолонжеронною конструкцією, яка містить ще і консолі для підвішування двигунів".

<

§ 8.3.2.2. Текст для самостійного опрацювання:

FORSCHUNG IM INTERNET (Prof. Albert Endres, Institut fьr Infor­ matik der Technischen Universitдt Mьnchen). Forschung setzt voraus, dass der Wissenschaftler schnell und umfassend darьber informiert wird,

was sich auf seinem Gebiet (und wichtigen Nachbargebieten) Neues tut. Er muss den Stand der Technik wissen und ausnьtzen. Dafьr muss er in das oft informelle Netz eingebunden sein, das sich die einzelnen Wissensgebiete schaffen, etwa Fachgesellschaften, Arbeitsgruppen und Begegnungszentren, oder in bilaterale Korrespondenz. Vor allem muss er Zugang zu den einschlд­ gigen Publikationsorganen haben, in denen ьber die Forschungsergebnisse von Kollegen berichtet wird. Ist der Forscher hierfьr ausschliesslich auf Druckmedien angewiesen, kann die Verzцgerung zwischen Entdeckung und Vernffentlichung oft Jahre betragen. Bei vielen schnell sich entwickelnden Gebieten ist dieser Verzug fatal. In dieser Situation hilft das Internet. Dieses elektronische 'Netz der Netze ' entwickelte sich in der Wissenschaft, um den Informationsaustausch zwischen einer zunдchst kleinen Zahl von Forscher­gruppen auf eine neue, elektronische Basis zu stellen. In einer explosions­artigen Ausbreitung gerade in den letzten Jahren hat sich das Internet auf der ganzen Welt als das primдre Kommunikationsmedium der Wissenschaft etabliert. Es gibt heute auf der ganzen Welt kaum noch eine Forschergrup­pe, die nicht Zugang zum Internet hat. Es ist wie ein Telefonnetz, mit dem grossen Vorteil, dass man sich zeitlich nicht zu synchronisieren braucht. Was Internet am Ende eines Arbeitstages in Deutschland anvertraut wird, steht bei Arbeitsbeginn allen Kollegen in Amerika und Asien zur Verfьgung. Internet ist auch ein grosser Speicher, eine weltumfassende elektronische Bibliothek. An jedem Knoten des Netzes steht Rechnerkapazitдt zur Ver­fьgung, die bei der Verwaltung und beim Suchen von Informationen hel­fen kann. Aus dieser Idee entstanden sogenannte Suchmaschinen (Search engines), genaugenommen Stoftware-Komponenten, die in der Lage sind, Tausende, ja Millionen Rechner im Netz nach bestimmten Themen zu durch­suchen. Man spricht auch manchmal von Erntemaschinen ', die alle gerade reif gewordenen Frьchte (des Wissens) einsammeln. Die Sammlung des Vor­wissens, die Recherche, ist nur der erste Schritt eines dreistufigen Prozesses. Wenn der Wissenschaftler weiss, was andere geleistet haben, entsteht bei ihm aus Kritik an der Ist-Situation, durch Beflьgelung der Fantasie oder durch systematisches Analysieren die neue Idee, die eigene kreative Leistung".

Вправи до тексту

А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте: а) термін "Internet" є. синонімом чи антонімом до терміна "Intranet";

 

416

All

б) лексеми "Gelehrter", "Wissenschaftler" та "Erforscher" є синонімами
чи антонімами до слова "Forscher";

в) одно- чи багатозначні у тексті "FORSCHUNG IM INTERNET" слова
"Technik?¹, "Korrespondenz", "Speicher";

г) в якому семантичному зв'язку знаходяться слова "Druckmedium",
"Kommunikationsmedium" та "Massenmedium";

д) як найкраще перекласти у тексті "FORSCHUNG IM INTERNET" на­
ступні терміни та слова:

- "Technik" - "механічні штучні вироби"! "принципи виробництва штучних механізмів"! "науково-технічний розвиток"! "апарат­ не устаткування"!;

- "Korrespondenz" — "листування (з ким-небудь)"! "письмові по­штові відправлення"! "електронне спілкування"!;

- "fatal" - "фатально"? "доленосно"? "мати тяжкі наслідки"?;

- "Speicher" - "склад"! "акумулятор"! "накопичувач інформації"! "електронна пам 'ять"! "банк даних"!;

- "Rechnerkapazitдt" — "комп'ютер"? "електронно-обчислюваль­на машина "? "міцний комп 'ютер "?;

- "Verwaltung von Informationen" - "керування інформацією"! "об­ робка даних"! "накопичення інформації"?;

- "Vorwissen" - "попередні дані"! "початкова інформація"! "існу­ ючі знання"! "чинні відомості"!;

- "Ist-Situation" - "існуюча ситуація"! "ситуація, що повинна бути"!;

є) як правильно перекладати запозичення у тексті "FORSCHUNG IM INTERNET":

- "Search engines" - "пусковий двигун"! "пошукова машина"!;

- "Recherche" - "пошук"! "збір"! "осмислення"!;

- "Software" - "м 'який товар"! "товар широкого вжитку"! "про­грамне забезпечення"!;

- "Hardware" - "товар твердої ціни"! "високоякісний товар"! "технічне забезпечення"!

Б. Змістовні завдання. Розбийте текст "FORSCHUNG IM INTERNET" на тематичні фрагменти, знайдіть провідну думку кожного з них та роз-

ташуйте ці думки за чергою їх появи у тексті. Порівняйте Вашу схему з наступною і визначте логічні помилки у своїй та підручниковій:

а) передумова наукового дослідження,

б) Інтернет і творчість вченого,

в) недоліки традиційних засобів друку,

г) сутність Інтернету,

д) потреба в Інтернеті,

є) виникнення та розвиток Інтернету.

В. Перекладацькі завдання.

а) Використовуючи виправлену за текстом "FORSCHUNG IM INTER­
NET" схему з пункту "Б.", зробіть усний анотований переклад тексту.

б) За тих же умов напишіть його реферативний переклад.

в) Перекладіть українською наступні речення, запозичені, хоч і трохи
перероблені, з тексту "FORSCHUNG IMINTERNET'. Зробіть це спо­
чатку потрійно усно (синхронно, послідовно та у формі двомовної
бесіди: мовець-німець - перекладач — мовець-українець), а потім
письмово:

— Fь eine erfolgreiche Forschung muss der Wissenschaftler schnell und umfassend informiert werden.

— Jede Forschung setzt eine notwendige Information voraus.

— Diese Information umfasst alles Neue, das sich auf wichtigen Forschungsgebieten tut.

— Den Stand der Technik zu wissen und auszunьtzen, das ist die wichtige Voraussetzung der modernen Forschung.

— Die gegenwдrtige Stand der Technik muss vom Wissenschaftler schnell und umfassend ausgenьtzt werden.

"— Der Forscher muss gut wissen, was andere auf seinem Gebiet und wichtigen Nachbargebieten geleistet haben.

— Die moderne Forschung setzt voraus, dass sich der Gelehrte schnell und umfassend in das informelle elektronische Weltnetz einbindet.

— Zum informellen Netz gehцren vor allem Fachgesellschaften, Arbeitsgruppen und Begegnungszentren.

— In einigen Wissensgebieten werden einschlдgige Publikationsorgane gegrьndet, in denen man ьber neue Forschungsergebnisse berichtet.

 

418

419

— Wenn nur die traditionellen Druckmedien ausgenьtzt werden, so kann
der Zeitabschnitt zwischen Entdeckung und Verцffentlichung oft viele
Jahre betragen.

— Mit einer blitzschnellen Ausbreitung wurde das Internet in den letzten
Jahren zum primдren Kommunikationsmedium der Wissenschaft.

— Wenn der Forscher weiss, was in wissenschaftlichen Nachbargebieten geleistet worden ist, so kann bei ihm die eigene kreative Idee entstehen.

— Das Internet, an dessen Knoten eine Rechnerkapazitдt zur Verfьgung steht, ist eine weltumfassende elektronische Bibliothek.

— An jedem Knotenpunkt des Internets steht dem Empfдnger eine Rechnerkapazitдt, die bei der Verwaltung und beim Suchen von Informationen helfen kann, zur Verfiigung.

г) Перекладіть німецькою наступні речення, спираючись на текст "FORSCHUNG IM INTERNET" та приклади з попереднього пунк­ту "в)." і запозичуючи з них лексеми, словосполучення і, можли­во, цілі синтаксичні фрагменти. Зробіть це спочатку потрійно усно (синхронно, послідовно та у формі двомовної бесіди: мовець-укра-їнець - перекладач - мовець-німець), а потім письмово:

— Вчений повинен швидко отримувати широку інформацію.

— Це і є головною передумовою науково-дослідної роботи.

— Така інформація повинна охоплювати нові дослідження в науко­ вій сфері вченого та у суміжних галузях.

— Досліднику треба бути знайомим з сучасним рівнем науково- технічного розвитку.

— При цьому вчений повинен використовувати його у своїх дослі­ дженнях.

— Знати й використовувати сучасний рівень науково-технічного розвитку - ось головний принцип науково-дослідної роботи.

— Для проведення успішних досліджень сучасний вчений інтегру-сться у неформальні інформаційні організації.

— Крім того, він повинен мати можливість двобічного зв 'язку зі своїми колегами.

— Але, насамперед, у нього має бути доступ до відповідних засобів друку.

— За умови використання лише традиційних засобів друку час від відкриття до публікації часто може складати роки.

420

 

— Поширюючись мов вибухова хвиля, Інтернет став за останні роки головним засобом наукових зв 'язків.

— Якщо вчений знайомий з досягненнями у суміжних галузях знань, то він в змозі породжувати власні творчі ідеї.

д) Перекладіть текст "FORSCHUNG IM INTERNET" з листа на плівку, дайте її іншому студенту для про слухання та письмової рецензії з детальним редагуванням та професійною оцінкою, є) Перекладіть текст "FORSCHUNG IM INTERNET' письмово, є) Порівняйте власний переклад з наведеним нижче перекладача-про-фесіонала. Зіставте їх з оригіналом: "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКІ РОБОТИ В ІНТЕРНЕТІ (Проф. Альберт Ендрес. Інститут інфор­матики Технічного університету, Мюнхен). Науково-дослідницька діяльність передбачає швидке та широке інформування вченого щодо новин в його галузі (а також у головних суміжних галузях). Він повинен знати й використовувати сучасний рівень науково-технічного розви­тку. Для цього він повинен бути інтегрованим у неформальні інфор­маційні організації, що створюються в окремих сферах науки (напри­клад, спеі\іалізовані об'єднання, робочі групи, контактні центри), або мати доступ до двобічної кореспонденції. Насамперед йому необхідно мати доступ до спеціальної літератури та публікацій, в яких повідо­ мляються наслідки досліджень його колег. Якщо дослідник вимушений користуватися для цього лише друкованими виданнями, то часовий інтервал між: моментом відкриття та публікацією може складати роки. В багатьох галузях, які стрімко розвиваються, таке зволікання є фатальним. У такій ситуації допомагає Інтернет. Ця електронна 'сітка сіток'розвивалась у науці заради ставлення обміну інформа­цією між: спочатку нечисленними науково-дослідницькими групами на нову, електронну основу. Стрімко розширюючись, особливо в останні роки, Інтернет в усьому світі став головним засобом комунікації в на­уці. Мабуть, сьогодні у світі немає жодної науково-дослідницької гру­пи, яка не мала б доступ до Інтернету. Він нагадує телефону мережу, лише з тією великою перевагою, що не потребує ніякої синхронізації за часом. Те, що в Німеччині наприкінці робочого дня буде введено в Інтернет, знаходиться на початку робочого дня у розпорядженні всіх колег в Америці та Азії. Інтернет є великим накопичувачем інформації, всесвітньою електронною бібліотекою. До кожного вузла цієї мережі

421

підключено комп'ютер, який допомагає оброблювати дані та вести пошук інформації. На ґрунті цієї ідеї були створені пошукові системи (Search engines), точніше кажучи, компоненти програмного забезпе­ чення, які здатні знаходити у тисячах, навіть мільйонах комп 'ютерів інформацію до певної теми. Іноді їх називають 'збиральними машина­ ми ', які збирають дозрілі плоди (науки). Збір існуючої інформаїїії (на­уковий пошук) є лише першим етапом триступеневого процесу. Якіцо вчений має інформацію щодо наслідків інших дослідників, то в ньо­го завдяки польоту фантазії або систематичного аналізу виникає як наслідок критичного розгляду реальної ситуації нова ідея — продукт власної творчої праці".

ж) Зверніть увагу на наступні місця з професійного перекладу, обґрун­туйте їх відповідність або невідповідність оригіналу і дайте влас­ний варіант перекладу аналізованого фрагмента: ■— "Forschung" — "науково-дослідтщькіроботи" чи "науково-до­ слідницька робота" (тобто однина чи множина)?;

— "Institut fьr Informatik der Technischen Universitдt, Mьnchen" — "Інститут інформатики Технічного університету, Мюнхен" чи "Інститут інформатики Мюнхенського Технічного універси­ тету"?;

— "Forschung "— "науково-дослідницька діяльність " чи "науково-до­ слідна діяльність" (зважаючи на те, що зміст першої української лексеми стосується виконавця, а другої - наукового процесу)?;

— "den Stand der Technik" — "сучасний рівень науково-технічного розвитку " чи "сучасний стан техніки"?;

— "Wissensgebiete "- "сферахнауки " чи (зберігаючи тавтологічний повтор лексичного стилю оригіналу) "галузях знань"?;

— "in bilaterale Korrespondenz eingebunden sein " — " або мати до­ступ до двобічної кореспонденції" чи "або (інтегрованим) в обо­ пільне електронне спілкування"?;

, — "muss er Zugang haben " - "йому необхідно мати доступ " чи (зберігаючи лексико-синтаксичний повтор оригіналу з двома по­передніми "muss er") "він повинен"?;

— "zu den einschlдgigen Publikationsorganen " — "до спеціальної лі­
тератури та публікацій " чи (зберігаючи лапідарність та логіку
думки в оригіналі) "до відповідних публічних видань"?;

 

- ьber die Forschungsergebnisse berichtet, wird" - "повідомляються наслідки досліджень " чи "повідомляється про наслідки дослі­ джень"?;

- "die Verzцgerung zwischen Entdeckung und Verцffentlichung " - ' ча­ совий інтервал між: моментом відкриття та публікацією " чи (зберігаючи лапідарність стилю оригіналу) "затримка між від­ криттям та публікацією"?;

- "fatal" — "є фатальним " чи "має тяжкі наслідки"?;

- "Netz der Netze " - "сітка сіток " чи (щоб зберегти стильово ваго­мий наступний повтор у словосполученні "телефона мережа") "мережа мереж?;

- "In einer explosionsartigen Ausbreitung" - "Стрімко розширюю­чись " чи (щоб зберігти синонімію та експресивність стилю і не повторювати лексему "стрімко" з попереднього речення), "по­ ширюючись, мов вибухова хвиля"?;

- "kaum " - "мабуть " чи (щоб зберігти високий рівень впевненос­ті автора) "навряд чи"?;

- "nicht Zugang" — не мала б доступ" чи родовий відмінок: "не мала б доступу"?;

- "dass man sich zeitlich nicht zu synchronisieren braucht " - "що не потребує ніякої синхронізації за часом " чи (звертаючи увагу на граматику оригіналу: не "das Internet braucht sich zeitlich nicht zu synchronisieren ", a "man braucht sich zeitlich nicht zu synchro­ nisieren ") "що користувачам не треба синхронізувати себе за часом"?;

- "steht Rechnerkapazitдt zur Verfьgung" - "підключено комп'ю­тер " чи "знаходиться", чи в даному випадку обидва варіанти синонімічні?;

- "Rechnerkapazitдt "- "комп 'ютер " чи "міцний комп'ютер" (щоб розрізняти персональний комп'ютер і комп'ютер, що обслуговує всю мережу)?;

- "Aus dieser Idee entstanden " - "На ґрунті цієї ідеї були створені " чи (зберігаючи логічну помилку автора) "З цієї ідеї виникли"?;

• - "Man spricht auch " - "їх називають " чи "йдеться про", чи це -синоніми?;

 

422

423

- "Frьchte (des Wissens) " - "плоди науки " чи "плоди знань", чи це - синоніми?;

- "Recherche" - "науковий пошук" чи (зберігаючи це запозичен­ня у стилі оригіналу, яке протистоїть попередньому німецькому слову перекласти його теж запозиченням) "решерше"?;

- "der erste Schritt" - "першим етапом", чи "кроком", чи це си­ноніми?;

- "der Wissenschaftler weiss " - "вчений має інформацію " чи "вче­ ний знає", чи це синонімічно?;

- "was andere geleistet haben " — "щодо наслідків інших дослідни­ків " чи (зважаючи на те, що тавтологічний повтор є рисою лек­сичного стилю автора оригіналу і виявляє себе в останній одно-кореневій лексемі тексту "Leistung") "досягли"?;

- "aus Kritik" - "як наслідок" чи (щоб не повторювати слово "на­ слідок", яке вже використано в цьому реченні) "після"?;

- "die eigene kreative Leistung " - "продукт " чи (зберігаючи повтор як стильову рису оригіналу) "досягнення"?

з) Напишіть рецензію на професійний переклад статті А. Ендреса "FOR­ SCHUNG IM INTERNET" з власними варіантами її редагування.

и) Виступіть перекладачем у двомовній (телефонній або живій) бесіді з проблем Інтернету.

і) Влаштуйте гру - прийом іноземної делегації щодо проблем Інтерне­ту з використанням матеріалів цього підрозділу за схемою: вступне слово Президент Академії наук з перекладом, вітальне слово Голо­ви делегації з перекладом, доповідь основного референта з пере­кладом, рецензії 2-3 офіційних опонентів (одна - українською, інші німецькою, їх переклад), виступи та запитання всіх присутніх різ-

, ними мовами (їх переклад), підсумкове слово Президента та Голови з перекладами.

§ 8.4. Військовий переклад²

Методика викладання військового перекладу (ВП) як навчальної дисципліни має інтегрувати найкращі досягнення методики викладан­ня усного і письмового суспільно-політичного й науково-технічного

перекладу, художнього перекладу, теорії мовної комунікації, психо­лінгвістики і базуватися на загальновизнаних принципах і методах на­вчання, оскільки завдяки особливостям ВП на перший план виходить надзвичайно складне завдання - навчити курсантів/студентів вмінню не тільки адекватно передавати загальний смисл вихідних текстів різ­ної тематики і стилів (з чим військовий перекладач стикається щоденно у службовій діяльності), а й точно і грамотно перекладати специфіч­ні військові поняття, терміни, скорочення, прецизійні слова в усній і письмовій діяльності.

На наш погляд, методика навчання основам військового перекладу (ОВП) має передбачати вирішення таких головних завдань курсу:

- безумовне розуміння вихідного тексту (як письмового, так і усно­го) в межах запропонованої тематики;

- розвиток смислового і механічного запам'ятовування (тренуван­ня оперативної слухової і зорової пам'яті);

- формування спеціальних перекладацьких навичок (навичок під­становки, переключення, трансформації, смислового розвитку, моторності, синхронізації слухового/візуального сприйняття і мовлення тощо);

- відпрацювання вміння грамотно оформляти переклад;

- здійснення постійного самоконтролю;

- набуття базових військово-спеціальних знань з основних напрям­ків воєнної політики, оборони, військового будівництва (струк­тури збройних сил, воєнно-політичного і військово-технічного співробітництва, комплектування, військової освіти, проходжен­ня служби, бойового застосування, технічного оснащення тощо);

 

- формування активного білінгвального (англо-українського) лек-сико-термінологічного мінімуму готових перекладацьких рішень в обсязі 1200 і 2000 одиниць на репродуктивному та рецептивно­му рівнях відповідно;

- ознайомлення з базовими цоняттями часткової теорії військово­го перекладу.

Тут використано фрагмент потенційного підручника колективу Військового інституту. Київського національного університету імені Т. Шевченка "Військовий переклад".

 

424

425

При відпрацюванні вправ з усного перекладу слід постійно звертати увагу на неприпустимість типових перекладацьких "слабкостей і хво­роб" - буквалізмів, повторів, невпевненості, смисловій або інтонаційній незавершеності. Слід привчати курсантів до щоденної копіткої роботи над вдосконаленням власного усного мовлення (українського й німець­кого), без чого неможливо досягти вершин перекладацької майстернос­ті і професіоналізму. Вправи з усного перекладу також спрямовані на:

- формування вміння публічно (голосно і виразно) читати інозем­ною й українською мовами;

- запобігання монотонного мовлення;

- оформлення перекладу за коректними фонетично-інтонаційни­ми моделями цільової мови;

- вдосконалення плавності, виразності, строкатості мовлення;

- відпрацювання навички грамотно закінчити будь-яку фразу;

- збагачення лексико-фразеологічних ресурсів власного мовлення;
■- розвиток вміння замінювати незнайоме слово синонімом або

описовими засобами.

Зразок тексту для військового перекладу