Методичні поради до підготовки та проведення уроків читання

   З урахуванням провідних завдань курсу читання визначено такі змістові лінії: коло читання, формування і розвиток навички читання; літературознавча пропедевтика; усвідомлення жанрової специфіки творів; смисловий і структурний аналіз творів; засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення до змісту прочитаного (прослуханого) твору; розвиток творчої діяльності на основі прочитаного.

Ці лінії є наскрізними від 2 до 4 класу. У програмі вони представлені автономно, однак у навчальному процесі реалізуються у взаємозв"язку, залежно від змісту творів, їх жанрової специфіки, рівня підготовленості учнів учитель визначає і вирішує комплекс завдань.

Сучасний погляд на методику уроку ґрунтується на розумінні його як розгорнутої читацької діяльності учнів, яку зумовлюють передусім зміст і жанр твору, вікові особливості і рівень готовності учнів до його сприймання і засвоєння. В основу методичної організації уроку покладено: ідеї особистісно орієнтованого навчання, розвивально-діяльнісний, діалогічний характер методичного апарату, різні форми співпраці учнів і вчителя, діагностика навчальних результатів і мотивація дітей до їх вдосконалення.

Вибір і поєднання методів і прийомів навчання, як завжди, мають підпорядковуватись темі і жанровим особливостям твору, рівню готовності учнів до їх засвоєння, забезпечувати активну участь учнів.

У початковій школі формується мовна особистість, вдумливий, естетично розвинений читач, а не просто учень, який уміє читати і писати. Посиленої цілеспрямованої роботи у 4-річній школі вимагає комунікативний і літературний розвиток учнів (хоча для молодших школярів літературознавчі знання мають пропедевтичний, допоміжний характер). Збагачення почуттєвого й образного сприймання учнів, освоєння ними морально-етичних і естетичних цінностей у процесі осмислення прочитаного мають витіснити надмірний дидактизм, моралізаторство, перевагу репродуктивної діяльності, що подекуди наявне в практиці аналізу прочитаних творів.

Завдання вчителя – розгорнути читацьку діяльність учнів, не забуваючи про всі змістові лінії програми, але, враховуючи жанр, художню виразність твору, його обсяг, акцент роботи над текстом зміщується в той чи інший бік. Безумовно, не можна випускати з поля зору незмінне завдання – формування повноцінної навички читання, прилучення учнів до самостійної читацької діяльності.

Розуміння тексту молодшими школярами, як відомо, є поетапним. Спершу відбувається орієнтування у фактичному змісті прочитаного, далі – смисловий і структурний аналіз і нарешті діалог з текстом. Розгорнутість етапу "читання-аналізу", безумовно, залежить від складності тексту. При всій важливості розуміння учнями значення окремих слів і висловів, які є в тексті, треба вибирати для пояснення сутнісне, від чого залежить загальне розуміння тексту та ідеї твору, щоб не було збочення у словотлумаченні. Водночас, дітей слід привчати читати з установкою: "Чи все мені тут зрозуміло? Чи так я розумію?". Якщо такі сумніви вчитель заохочує, це стимулює дітей до аналітичного читання, а з часом формується критичне мислення.

Бесіда, розповідь, організація різних видів читання, розв’язання проблемних і пізнавальних завдань за текстом, робота з ілюстративним матеріалом, зв"язок з особистим досвідом дітей, залучення музики, інсценізації – всі ці добре відомі вчителям методи і прийоми роботи мають знайти місце на уроках читання залежно від їх мети.

           Підготовка до уроків читання має такі основні методичні етапи:

- аналіз програми з читання та ознайомлення з матеріалом підручника «Читанка»;

- перегляд і вивчення науково-навчальної та методичної літератури, словників, довідників;

- добір та виготовлення дидактичного матеріалу, наочних посібників, підготовка технічних засобів навчання;

- вибір методів і прийомів роботи з класом;

- складання конспекту уроку.

           Підготовка плану-конспекту уроку включає:

1) осмислення теми уроку, його місця в системі інших уроків;

2) уточнення дидактичної мети й завдань уроку, їх конкретизацію;

3) визначення типу та виду уроку, його структури й обладнання;

4) структурування змісту навчального матеріалу, виділення в ньому головного;

5) всебічний аналіз цього змісту для вибору методів, прийомів, засобів і форм навчання;

6) визначення змісту кожного етапу уроку;

7) написання конспекту уроку.

Вирішальним при підготовці до уроку є визначення його мети, яка повинна бути тісно пов"язана з метою всього навчально-виховного процесу.

Цілі уроків читання:

1.Пізнавальні: збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей (забезпечуються текстовою навчальною інформацією).

2.Виховні:

· сприяти громадянському, етичному, моральному, естетичному, трудовому та фізичному вихованню молодших школярів;

·  формувати національну самосвідомість учнів, їх духовність;

· Викликати інтерес до традицій свого народу, його минулог7о, сьогодення та майбутнього;

· Розвивати навички мовної етики.

3.Розвивальні:

· Формувати мовленнєві вміння (читати і розмовляти відповідно до норм літературної вимови);

· Розвивати увагу, пам’ять, спостережливість;

· Аналітико-синтетичні вміння порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити анологію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

· Розвивати творчі здібності, самостійність та навички самоконтролю.

4.Спеціально-навчальні (за розділами програми):

· Удосконалення техніки читання (спосіб читання, правильність, темп, виразність), щоб забезпечити становлення відповідних якостей читання (свідомість, правильність, швидкість, виразність);

· Робота з текстом (формування вмінь повноцінно сприймати художні й науково-пізнавальні тексти; виховання розвинутого читача, здатного розуміти характери дійових осіб, їхню поведінку, авторську думку, висловлювати оцінні судження про зміст та образні засоби твору; забезпечення ефективної роботи з текстом; розвиток в учнів інтересу до книжок, до самостійного читання, читання будь-якого тексту і вибору книжки;

· Розвиток зв’язного мовлення (вміння будувати власні висловлювання, вести діалог, відповідати на запитання, ставити питання до прочитаного тексту та в процесі бесіди, зв’язно розповідати про прочитане, почуте, побачене, обґрунтовувати думки).

· Визначені завдання мають реалізовуватися у змісті та структурі уроку читання в комплексі. Крім того, успішність навчання молодших школярів значною мірою визначається рівнем оволодіння загально навчальними вміннями та навичками (опанування раціональними способами мислення та навчання, вміння розмірковувати та відтворювати навчальний матеріал, вміння слухати й спілкуватися, засвоєння способів перевірки та самоконтролю). Отже, вчитель має постійно дбати про їхній розвиток.

· Важливою проблемою уроку читання є визначення оптимальних шляхів реалізації поставлених цілей у вивченні навчального матеріалу з урахуванням його змісту та можливостей.

Удосконалення техніки читання – першочергове завдання на уроках читання, бо вже на цьому етапі треба готувати учня до самостійної роботи з книгою, допомагати йому в пізнання навколишнього. Саме тому тут важливі вправи з розвитку техніки читання, застосовувати індивідуально-диференційованих завдань, контроль за розвитком навички читання майже кожного учня класу.

Основні етапи читання

Для досягнення кінцевого результату уроків ознайомлення з новим матеріалом застосовуються різні види робіт, що формують усвідомлене читання. Методика виділяє такі види опрацювання тексту, які воднораз визначають послідовні дії вчителя на цих уроках: а) підготовка учнів до сприймання твору; б) перше читання твору; в) бесіда після першого читання з метою перевірки враження і усвідомлення змісту прочитаного; г) повторне читання для поглибленого осмислення тексту і читання за частинами; г) аналіз зображувальних засобів з виявленням мотивів поведінки героїв і оцінкою їх дій; д) складання плану прочитаного; е)переказування прочитаного; є) узагальнююча (підсумкова) бесіда, що ставить за мету – закріпити розуміння теми, ідеї твору, його значення в пізнаванні оточуючої дійсності. Робота над виразністю читання триває протягом усього уроку: початкове читання настроює дітей на усвідомлення особливостей твору і розуміння головної думки; впродовж наступних етапів іде процес освоєння виразного причитування тексту.

Види дій добираються залежно від класу, особливостей тексту і мети уроку. Це означає, що не обов’язково на кожному уроці запроваджувати весь обсяг робіт. Так, не щоразу в 3 і 4 класах учитель вдається до детальної, розгорнутої підготовчої роботи для сприймання тексту; не всяка тема уроку дає матеріал для складання плану чи поділу твору на частини. Методика не визнає стабільності у послідовному розміщенні їх протягом уроку. Можуть мінятися місцями читання за частинами. Звідси висновок про припустимість змінювати послідовність етапів уроків. Незмінними залишаються лише дві дидактичні вимоги.

Перша: пояснення нового матеріалу повинно йти: а) від цілісного сприймання тексту, б) через осмислення його, в) до формулювання свого ставлення до описуваного.

Ці три етапи уроку читання ряд учених-методистів вводять у своєрідну формулу: первинний синтез(ознайомлення учнів із змістом твору) – аналіз (встановлення причиново-наслідкових зв’язків у розвитку сюжетного твору, аналіз його художніх засобів) – вторинний синтез (узагальнення, оцінки твору, визначення його ідейного змісту).

Друга: застосовуючи різноманітні види робіт, добирати найбільш результативні для досягнення мети уроку. Введення їх диктується темою уроку, жанром твору, ступенем підготовки дітей, класу. До кожного уроку вчитель здійснює раціональний вибір роботи, визначає логічно обґрунтовану його будову.