Формування політики управління дебіторською заборгованістю

Управління дебіторською заборгованістю є важливим завданням загального управління фінансовими потоками підприємства.

Ефективне управління дебіторською заборгованістю підприємства неможливе без всебічного і об'єктивного аналізу інформації про зміни, що впливають на розмір дебіторської заборгованості, з метою оцінювання можливих коливань фінансових результатів і збереження необхідного рівня платоспроможності.

Тому сьогодні великого значення і особливої актуальності набувають питання розробки шляхів ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємств, з урахуванням особливостей кожного з них.

Виникнення дебіторської заборгованості на підприємстві є об'єктивним процесом, який зумовлений існуванням ризиків при проведенні взаєморозрахунків між контрагентами за результатами господарської операції.

Дебіторська заборгованість є важливою складовою активів підприємств, ефективність яких безпосередньо залежить від питомої ваги дебіторської заборгованості в загальній сумі оборотних активів.

Причинами, що призводять до виникнення заборгованості, можуть бути:

· фінансові труднощі дебітора;

· недисциплінованість особи, відповідальної за своєчасний платіж;

· шахрайство;

· нерозуміння наслідків неплатежів.

Наявність дебіторської заборгованості на підприємстві призводить до таких наслідків, як:

· недоодержання грошових коштів;

· недоодержання прибутку;

· неможливості планування витрат і доходів на середньостроковий і довгостроковий періоди;

· відволікання часу і сил співробітника від виконання основних обов'язків.

Несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи: зростання заборгованості за комерційним кредитом зумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Для оплати боргів підприємства та організації повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у протилежному випадку їм загрожує банкрутство.

Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення засобів з обороту, що призводить до зниження платоспроможності підприємства, зниження його конкурентної переваги на ринку і загалом справляє негативний вплив на фінансову стійкість підприємства.

Як бачимо з вищевикладеного, стан дебіторської заборгованості безпосередньо впливає на фінансову стійкість підприємств. Занадто висока частка "дебіторки" у загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства та підвищує ризик фінансових втрат підприємства.

Тому актуальним для кожного підприємства стає питання ефективного управління дебіторською заборгованістю як важливою складовою фінансових потоків з метою їх збалансування.

У системі управління дебіторською заборгованістю умовно можна виділити два великі блоки: кредитну політику, що дає змогу максимально ефективно використовувати дебіторську заборгованість як інструмент збільшення продажів, і комплекс заходів, спрямованих на зниження ризику виникнення простроченої або безнадійної дебіторської заборгованості.

Для реалізації перелічених правил на практиці доцільно створити регламент, який досконало описує весь процес управління і містить інформацію про права і обов'язки працівників, залучених до процесу управління.

Регламент слід розділити на такі блоки:

· класифікація дебіторської заборгованості;

· методи і способи роботи з дебіторською заборгованістю;

· контроль за виконанням роботи з дебіторською заборгованістю.

Необхідно не тільки розподілити відповідальність між підрозділами, а і описати дії всіх зайнятих в управлінні дебіторською заборгованістю співробітників. У системі обліку роботи з дебіторською заборгованістю необхідні такі функції:

· автоматично здійснювати розсилку листів з попередженням про терміни платежу та інформацією про те, які заходи будуть застосовані до боржника при невиконанні зобов'язань у строк;

· нараховувати пені та штрафи на підставі договорів;

· оновлювати дані про стан дебіторської заборгованості та надходження платежів.