Охарактеризуйте сучасні форми рефінансування дебіторської заборгованості

Для прискорення переведення дебіторської заборгованості у грошову форму оборотних активів для підвищення рівня економічної безпеки, ми пропонуємо використання на підприємстві сучасні форми рефінансування дебіторської заборгованості: факторинг, облік векселів, виданих покупцями продукції; форфейтинг.

Факторинг являє собою фінансову операцію, під час якого підприємство-продавець передає право отримання грошей по платіжних документах за відвантажену продукцію банку. За здійснення такої операції банк стягує з підприємства-продавця визначену комісійну плату, яка встановлюється у відсотках до суми платежу. Ставки комісійної плати диференціюються з урахуванням рівня платоспроможності покупця і передбачених термінів. Крім того, банк у термін до 3-х днів здійснює кредитування підприємства-покупця у формі попередньої сплати боргових зобов’язань щодо платіжних документів. За час існування факторингу в Україні були виділені переваги та можливості, які він надає поряд з іншими інструментами рефінансування:

− гарантована відсутність іммобілізації оборотних коштів у дебіторську заборгованість;

− відсутність застави;

− прискорення оборотності коштів;

− розширення клієнтської бази та встановлення стабільних відносин з покупцями, які матимуть можливість закупляти товар з відтер мінуванням оплати;

− можливість здійснювати гуртові закупівлі за вигіднішими цінами та підтримувати розширений асортимент продукції;

− поліпшення ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;

− зміцнення ринкової позиції.

Форфейтинг являє собою фінансову оперативність по експертному товарному кредиту шляхом передачі переказного векселя на користь банку зі сплатою банку комісійної винагороди.

Банк бере на себе зобов’язання щодо фінансування експортної операції шляхом сплати по обліковому векселю, який гарантується наданням авалю банку держави імпортера. У результаті форфейтування заборгованості покупця по товарному кредиту трансформується у заборгованість фінансову. По суті форфейтинг об’єднує елементи факторингу і обліку векселів. Форфейтинг використовується під час здійснення довгострокових експортних поставок і дає можливість експортеру негайно отримати грошові кошти шляхом обліку векселів. Водночас його недоліком є значна вартість цих операцій. Незалежно від виду операції рефінансування її використання ґрунтується на єдиних принципах:

– загальні витрати на рефінансування не повинні перевищувати очікуваний прибуток від використання вивільнених коштів у господарському обороті;

– витрати на рефінансування не повинні перевищувати вартості короткострокових кредитів для підтримки платоспроможності підприємства до інкасації дебіторської заборгованості;

– витрати, на рефінансування не повинні перевищувати інфляційні втрати у разі затримки.

Побудова ефективної системи контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості необхідна для того, щоб забезпечити надходження інформації не тільки про те, що відбулося, але й про відхилення, які можуть бути. Це потрібно для того, щоб регулювання могло здійснюватися у превентивному порядку. Найбільше значення набуває здійснення контролю, який дає змогу з’ясувати, наскільки ефективно та своєчасно відбувається погашення дебіторської заборгованості, наскільки запропоноване відтер мінування платежу відповідає вимогам ринку та стану на ньому підприємства.

Окремо слід розглянути методику нарахування резерву по сумнівній дебіторській заборгованості, що прямо стосується економічної безпеки підприємства, оскільки резерв по сумнівній дебіторській заборгованості фактично є страховим резервом для убезпечення підприємства.

Рішення про створення резерву сумнівних боргів повинно готуватись комісією підприємства за участю керівників юридичної, бухгалтерської, збутової служб та затверджуватись керівником підприємства. Вважаємо, що у рішенні про створення резерву сумнівних боргів комісія повинна відображати такі відомості: дату та причину виникнення заборгованості, термін її погашення, дату подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з покупця, номер та дату платіжного доручення про перерахування мита. Резерви сумнівних боргів можна створювати тільки за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року, в той час, як сумнівні борги виникають під час торгових операцій протягом року. На нашу думку, розрахувати резерв сумнівних боргів доцільно перед складанням звітності, а використовуватися він буде протягом звітного року за потреби або безпосередньо перед складанням звітності. Вважаємо, що резерв повинен формуватись на основі експертних оцінок фінансового менеджменту підприємства.