Тема: правова природа фінансово -правово ї відповідальності

НЕ 1.13.

Тема: ПРАВОВА ПРИРОДА ФІНАНСОВО -ПРАВОВО Ї ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

План

1. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності

2. Види фінансово-правової відповідальності:

- відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

- фінансова відповідальність за порушення по­даткового законодавства.

3. Поняття, особливості  та види фінансово-правової санкції

4. Підстави фінансово-правової відповідальності

5. Фінансові правопорушення: поняття, склад, види.

Список використаних джерел та літератури:

1. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Чернівці. - Рута. - 2006 р.

2. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50-51. - Ст. 572.

3. Воронова Л.К. Фінансове право України. Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448с.

4. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник. – К.: Алеута; КНТ, 2006. – 376с.

5. Іванський А.Й. Фінансово-правова відповідальність: теоретичний аналіз: монографія / А.Й. Іванський. – О.: Юридична література, 2008. – 504с.

6. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001. Книга 1 / Відвід. ред. канд. юрид. наук П.Б.Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.336.

7. Мусаткина А.А. Финансовая ответственность как вид юридической ответственности / А.А. Мусаткина // Журнал российского права.— 2005.— №10.— С.103-112.

8. Мусаткина А.А. Понятие позитивной финансово-правовой ответственности / А.А. Мусаткина // Финансовое право.— 2005.— №7.— С.32-36.

9. Орлюк, О.П. Фінансове право. Академічний курс: підручник / О.П.Орлюк. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 808 с.

10. Трипольська М. І. Фінансово - правова та адміністративна відповідальність: порівняльно - правова характеристика: науковий вісник академії муніципального управління, - збірник наукових праць, серія «Право», 2010 - № 1.

11. Усенко P.A. Фінансові санкції за законодавством України: Монографія/ Відповід. ред. Д.М. Лук'янець. - К.: Дакор, КНТ.- 2007.-168 с.

12. Фінансове право України: Підручник / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, І.Є. Криницький; За ред. М.П. Кучерявенка. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 320с..

 

Співвідношення конституційної та фінансово-правової відповідальності.

З а порушення деяких конституційних норм може наставати фінансово-правова відповідальність. Так, за невиконання обов’язків передбачених ст.67 Конституції України (кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом) передбачена податкова відповідальність. Фінансово-правова відповідальність та конституційна за багатьма критеріями різняться між собою:

органи застосування,

різний суб’єктний склад правопорушників,

інший процесуальний порядок застосування тощо. В той же час, зазначені види відповідальності мають загальну функціональну мету.

Реалізація фінансово-правової відповідальності можлива як у примусовому, так і добровільному порядку (який водночас не скасовує примусового характеру власне відповідальності). На­приклад, платник податків, який виявив помилку в розрахунку сплаченого ним раніше податку, має змогу зробити перерахунок суми податку, сплатити недоїмку і пеню, і при цьому не зобов'я­заний сплачувати штраф.

 

Пеня:

пеня, що встановлюється з урахуванням облікової ставки Національного банку України (120 % річних, подвій­на облікова ставка);

         пеня, що визначається як частина суми (0,1 % простро­ченого платежу, 0,2 % н едоїмки, 0,3 % неодержаної виручки).

Крім того, був виявлений новий різновид фінансово-правових санкцій із розподілом на основні та додаткові.

 

Отже, можна виділити такі основні види фінансово-правових санкцій:

 

 залежно від видів фінансових правопорушень санкції можна класифікувати на податкові, валютні, банківські, а також санкції за порушення грошово-касових операцій та у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування; по суб'єктах, що їх застосовують, — на санкції, що застосо­вуються судом, податковими органами, Національним банком України, органами контрольно-ревізійної служби, орга­нами валютного регулювання й валютного контролю тощо;

 

 залежно від різновидів нормативно-правових актів санкції можна класифікувати на такі, що містяться в законах Укра­їни та підзаконних актах;

 

 залежно від визначеності розмірів покарання санкції можна поділити на абсолютно визначені (з чітким встановленням покарання — в неоподаткованих мінімумах доходів грома­дян, гривнях) та відносно визначені (передбачають лише мінімальний та максимальний розмір); з урахуванням способу призначення та пріоритету застосу­вання — основні та додаткові;

 

4.   Підстави фінансово-правової відповідальності.

У юридичній літературі наголошують, що склад фінансо­вого правопорушення становить нормативно побудовану юри­дичну модель типових ознак винного протиправного діяння, яке порушує фінансові норми і за яке фінансове законодавство передбачає фінансово-правову відповідальність. Склад фінан­сового правопорушення є критерієм достовірної кваліфікації вчиненого діяння і, відповідно, обґрунтуванням застосування фінансово-правових санкцій. Наявність у протиправному діянні сукупності суб'єктивних та об'єктивних ознак є основною юри­дичною підставою для притягнення суб'єкта фінансових право­відносин до фінансово-правової відповідальності. Ознаки скла­ду фінансового правопорушення має бути передбачено законом, а кваліфікація неправомірного діяння, тобто аналіз і зіставлен­ня неправомірної поведінки з вимогами правових норм дасть змогу зробити висновок, чи містять діяння суб'єкта ознаки скла­ду конкретного правопорушення. Фактична підстава повинна міститися в діянні суб'єкта, а юридична — у вимогах закону і від­повідному процесуальному оформленні факту скоєння фінансо­вого правопорушення.

Фактичною підставою фінансово-правової відповідальності є склад фінансового правопорушення, якому властиві суспільна шкідливість (небезпечність), протиправність, винність. До скла­ду фінансового правопорушення включають суб'єкт, суб'єктив­ну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.

Зокрема, суб'єктом фінансового правопорушення може бути фізична або юридична особа—учасниця фінансових правовід­носин, як резидент, так і нерезидент. Байдуже, в якій організа­ційно-правовій формі утворена юридична особа, на якій формі власності вона заснована, — широке коло суб'єктів фінансово-правової відповідальності свідчить про багатоаспектність і різноплановість відносин, що захищаються в системі фінансового права. На відміну від адміністративного правопорушення або кримінального злочину, суб'єктами фінансового можуть бути (і найчастіше є) юридичні особи. Вони повинні лише бути фі­нансово правосуб'єктними, тобто володіти гарантованою держа­вою властивістю мати та набувати нових прав та обов'язків у сфері фінансових правовідносин, а також відповідати за непра­вомірну реалізацію своїх прав або невиконання обов'язків, що зумовлено специфікою публічної фінансової діяльності.

Суб'єктивний бік фінансового правопорушення базується на вині. Особу мають визнати винною, щоб притягнути її до фі­нансової відповідальності й застосувати санкції, передбачені фі­нансовими нормами, а саме штраф, пеню, припинення бюджет­ного фінансування.

Об'єктивна сторона фінансового правопорушення (як зов­нішнє втілення в об'єктивній реальності караної протиправної поведінки в сфері публічної фінансової діяльності) виражена в протиправному діянні, яке заподіює шкоди публічним інтере­сам суспільства, держави, територіальної громади і призводить до причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діянням і його шкідливими наслідками. Ознакою об'єктивної сторони є не лише діяння (дія або бездіяльність суб'єкта фінансових відно­син), а й суспільна шкода (матеріального чи нематеріального характеру, але така, що може завдати матеріального збитку) і причинно-наслідковий зв'язок між ними.

Дією слід називати активну поведінку суб'єкта, якій прита­манний ряд ознак, зокрема вольовий і усвідомлений характер, суспільна шкідливість та допущення порушення вимог фінансо­вого законодавства. Бездіяльність виявляється у невиконанні або неналежному виконанні законних обов'язків суб'єктом фі­нансової правовідносини.

Проте не завжди до фінансової відповідальності притягують за безпосереднє завдання майнової шкоди інтересам держави, публічним інтересам. Платник податку може, скажімо, внести суму податку до бюджету в повному розмірі, але не подати своє­часно декларації- У такому разі його податкове зобов'язання вважається виконаним не повністю (якщо подавати декларацію обов'язково). І стосовно платника податку буде вжито заходів фінансово-правової під і юні дальності.

Об'єктом фінансового правопорушення є порушені права чи інтереси у сфері фінансових ресурсів, що мобілізуються, розпо­діляються чи використовуються з відповідних фондів коштів, утворених для задоволення публічних інтересів. Нормативна підстава фіиансово-правової відповідальності передбачає наявність норми права, яка забороняє соціально шкідливу (небезпечну) поведінку в сфері публічної фінансової діяльності, тобто встановлює нормативні критерії для можли­вості застосувати фактичну підставу фінапсово-правової відпо­відальності, а саме — для складу фінансового правопорушення.

Процесуальна підстава фінансово-правової відповідальнос­ті передбачає визначений законодавством та дотриманий упов­новаженим у сфері фінансового контролю або нагляду проце­суальний (процедурний) порядок факту фіксації фінансового правопорушення та притягнення винної у фінансовому право­порушенні особи до відповідальності. Зазначають, що важливою ознакою процесуальної підстави є обов'язкове прийняття юрис-дикційного акта щодо застосування норм права в конкретному випадку. Такі правозастосовчі акти мають офіційний, держав-по-владний характер, сприяють зміцненню законності, захисту прав і свобод громадян—суб'єктів фінансових правовідносин¹. Серед документів слід виокремити такі, що можуть містити до­кази неправомірних діянь суб'єктів фінансових правовідносин: фінансово-планові акти; документи звітності про виконання дер­жавного бюджету та місцевих бюджетів; документи фінансової звітності бюджетних установ, суб'єктів господарювання, банків, інших фінансових установ; документи контрольних заходів (акти ревізії, перевірки, документи з інвентаризації, обстеження, ауди­торський висновок тощо).

Податковий кодекс України (ст.112) передбачає, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого за­конодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контро­люючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше ніж за підставами та в порядку, які закріплені Податковим кодексом України. З'ясовуючи загальні умови притягнення до відповідальності, слід виходити із презумпції невинності платників податків та зборів, податкових агентів та інших осіб, які представляють зобов'язану сторону податкового правовід-ношення. Відповідно до неї особа вважається невинною у вчиненні податкового правопорушення, поки її вина не буде доведена у вста­новленому законом порядку та визначена рішенням суду, яке набуло законної сили. Особа, яку притягують до відповідальності, не повинна доводити свою невинність, обов'язок доведення цього покладено на суб'єкта владних повноважень¹. Сумніви стосовно вини такої особи тлумачаться на її користь.

Підстави притягнення до відповідальності закріплені главою 8 цього Кодексу. Відповідно до цієї глави застосування податкових санкцій обумовлюється вчиненням таких податкових правопорушень: порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в ор­ганах державної податкової служби (ст. 117); порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків (ст. 118); порушення платниками податків порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків (ст. 119); непо­дання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності (ст. 120); порушен­ня встановлених законодавством строків зберігання документів з пи­тань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (ст. 121); порушення правил застосування спро­щеної системи оподаткування суб'єктами малого підприємництва (ст. 122); відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби (ст. 124); порушення по­рядку отримання та використання торгового патенту (ст. 125); пору­шення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126); порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127); неподання або подання з порушенням строку банками та іншими фінансовими установами податкової ін­формації органам державної податкової служби (ст. 128).

Слід враховувати, що в деяких випадах порядок притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства має бланкетний характер, який обумовлює використання норм цивільного та господарського законодавства. При вирішенні питання щодо відпо­відальності посадових осіб підприємств та організацій, які є платни­ками податків та зборів, важливо мати на увазі, що ці особи не є суб'єктами податкових правовідносин і не можуть притягуватись до відповідальності, виходячи безпосередньо з норм цього акта. Такі особи мають притягуватись (при наявності відповідних підстав) до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Дисциплінарна відповідальність їх регулюється також іншим—трудовим законодав­ством. Таким чином, накладення санкцій, пов'язаних з порушенням податкового законодавства на підприємства чи організації, не звільняє їх посадових осіб від матеріальної, дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності.

 

НЕ 1.13.

Тема: ПРАВОВА ПРИРОДА ФІНАНСОВО -ПРАВОВО Ї ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

План

1. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності

2. Види фінансово-правової відповідальності:

- відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

- фінансова відповідальність за порушення по­даткового законодавства.

3. Поняття, особливості  та види фінансово-правової санкції

4. Підстави фінансово-правової відповідальності

5. Фінансові правопорушення: поняття, склад, види.

Список використаних джерел та літератури:

1. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Чернівці. - Рута. - 2006 р.

2. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50-51. - Ст. 572.

3. Воронова Л.К. Фінансове право України. Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448с.

4. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник. – К.: Алеута; КНТ, 2006. – 376с.

5. Іванський А.Й. Фінансово-правова відповідальність: теоретичний аналіз: монографія / А.Й. Іванський. – О.: Юридична література, 2008. – 504с.

6. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001. Книга 1 / Відвід. ред. канд. юрид. наук П.Б.Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.336.

7. Мусаткина А.А. Финансовая ответственность как вид юридической ответственности / А.А. Мусаткина // Журнал российского права.— 2005.— №10.— С.103-112.

8. Мусаткина А.А. Понятие позитивной финансово-правовой ответственности / А.А. Мусаткина // Финансовое право.— 2005.— №7.— С.32-36.

9. Орлюк, О.П. Фінансове право. Академічний курс: підручник / О.П.Орлюк. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 808 с.

10. Трипольська М. І. Фінансово - правова та адміністративна відповідальність: порівняльно - правова характеристика: науковий вісник академії муніципального управління, - збірник наукових праць, серія «Право», 2010 - № 1.

11. Усенко P.A. Фінансові санкції за законодавством України: Монографія/ Відповід. ред. Д.М. Лук'янець. - К.: Дакор, КНТ.- 2007.-168 с.

12. Фінансове право України: Підручник / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, І.Є. Криницький; За ред. М.П. Кучерявенка. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 320с..