Розділ 5. Шляхи вдосконалення діяльності фонду

Проблема діяльності Пенсійного фонду в Україні існує уже дуже давно і стосується всього дорослого населення країни незалежно від того, в якій мірі конкретна людина усвідомлює цей факт. Вона є одним із найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві, тут сконцентровані головні суперечності між законодавчою та виконавчою владою в соціальній сфері. Особливо посилюється значення пенсійних проблем у період передвиборних кампаній, що викликає незадоволення і у пенсіонерів, і у працівників, і у роботодавців та й підстав для цього більш ніж достатньо. Вкрай низькі пенсії змушують усіх, хто має сили і може знайти робоче місце, працювати. На жаль, багато людей не з власного бажання працюють не за фахом, дуже часто в тіньовому секторі. Протягом перших десяти років після «виходу на заслужений відпочинок» працює (з урахуванням зайнятості у приватному підсобному господарстві) третина пенсіонерів. Ще більше невдоволення пенсіонерів викликає те, що розмір пенсії жодним чином не залежить ані від виробничого стажу, ні від суми пенсійних внесків, зроблених протягом усього життя. Успішне реформування усіх рівнів пенсійного забезпечення, вимагає створення економічних передумов, а саме:

зростання виробництва, зміцнення фінансового стану підприємств і відповідне нарощування фінансових можливостей;

розширення зайнятості населення, мінімізація прихованого безробіття, тіньової зайнятості;

розширення бази сплати пенсійних внесків за рахунок охоплення пенсійним страхуванням усіх категорій фізичних осіб;

скасування пільг у сплаті страхових внесків і заборона запровадження нових пільг без визначення джерел їх фінансування.

Реформа може бути успішною лише за умови усвідомлення всіма верствами населення її необхідності і необоротності, а головне, позитивного впливу на умови життя і добробут людей. Удосконалення Пенсійного фонду та подальше проведення пенсійної реформи здійснюватиметься за такими напрямами:

забезпечення стабільного функціонування Пенсійного фонду;

забезпечення соціальної справедливості у солідарній пенсійній системі;

формування ефективної, надійної солідарної пенсійної системи;

удосконалення та спрощення механізму функціонування та забезпечення зрозумілості солідарної пенсійної системи для громадян і роботодавців;

забезпечення громадського контролю за функціонуванням Пенсійного фонду України;

уніфікація пенсійного законодавства.

Для забезпечення стабільного функціонування Пенсійного фонду необхідно:

посилити платіжну дисципліну стосовно сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

забезпечити встановлення адекватності, обґрунтованості та прийнятності рівня фіскального навантаження на фонд оплати праці;

розширити базу нарахування страхових внесків, у тому числі за рахунок легалізації зарплати та підвищення її рівня, скорочення неповної зайнятості та безробіття;

опрацювати питання щодо запобігання збільшенню фінансового навантаження на роботодавця під час фінансування пенсій працівникам, зайнятим на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці та на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років;

сприяти підвищенню інвестиційної привабливості боргових зобов’язань і ліквідності акцій вітчизняних емітентів.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що сьогодні Пенсійний фонд України перебуває в надзвичайно складному фінансовому становищі і не забезпечує пенсіонерів необхідним обсягом доходу (пенсії) для підтримання прийнятного рівня життєдіяльності. У майбутньому проблема старіння населення може призвести до ще більшого загострення кризи в системі пенсійного забезпечення.

Пенсійна реформа в Україні повинна стати ключовим пунктом нового підходу до соціальної політики, тому що сильна соціальна політика має прояв в тому, щоб створити умови, коли громадяни самі будуть в змозі забезпечити собі достатній рівень життя.

 

 

ВИСНОВКИ

Пенсійне забезпечення є дуже важливою складовою державної політики соціального захисту населення. В Україні, як і в більшості розвинених країн світу, пенсійне забезпечення має три рівні: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна пенсійна система, недержавні пенсійні фонди. Солідарна пенсійна система - це організація забезпечення мінімальної і гарантованої пенсії, яка здійснюється державою. Накопичувальна пенсійна система - це цільовий позабюджетний фонд, який утворюється Пенсійним фондом. Недержавні пенсійні фонди - окремі юридичні особи, які укладають контракти пенсійного страхування з своїми клієнтами-вкладниками.

Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансово-банківську систему, який у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правовими актами, а також цим Положенням. Також, необхідно звернути увагу на основі завдання Пенсійного фонду України, серед яких виділяють такі: участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, керівництво та управління солідарної системою загальнообов’язкового пенсійного страхування і т.д. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції: планує власні доходи та видатки, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду і т.д.

Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігається на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку. Основними складовими бюджету Пенсійного фонду є доходна та видаткова частини бюджету. Проблема діяльності Пенсійного фонду є одним із найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві, тому вона вимагає проведення ряду заходів, що здатні забезпечити нормальне функціонування Пенсійного фонду України. Серед них слід виділити такі: удосконалити порядок перерахування пенсій працюючим пенсіонерам, ліквідувати диспропорції у пенсійному забезпеченні, упорядкувати розміри надбавок і підвищень до пенсій для різних категорій осіб залежно від прожиткового мінімуму та інше.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція України.

. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №№49-51, ст. 376.

. Постанова Кабінету Міністрів України "Про створення Пенсійного фонду України" від 01.06.94.

. Положення "Про Пенсійний фонд України" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. №1261

. Указ Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України" від 1 березня 2001 р. №121/2001 // Офіційний вісник України. - 2001. - №9. - С. 30 (з наступними змінами та доповненнями).

. Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України. Затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 р. №16-6 / Зареєстровано в Мін'юсті України 29 листопада 2001 р. за №998/6189 // Офіційний вісник України. - 2001. - №49. - Ст. 2211.

. Аслунд А. Нові виклики для соціальної держави // День. - 2002. - 17 вересня. - С. 3.

. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.

. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997.

. Василик О.Д. Теорія фінансів. - К.: НІОС, 2000.

. Василик О.Д., Павлюк К.В. Шляхи зміцнення фінансового становища держави // Фінанси України. - 1998. - №7.

. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі. - К.: Знання, 1998. - 542 с.

. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі. - К.: Основи, 1998.

. Завгородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - К.: Знання, 2000.

. Кириленко О.П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2002. - 212 с.

. Кириленко О.П. Фінанси. - Тернопіль "ЦМДС", 1998.

. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси. Навч. посібник. - Львів: "Новий Світ - 2000", 2005. - 568 с.

. Кудряшов В.П. Фінанси. Навчальний посібник. / Херсон: Олді-плюс, 2002. - 352 с.

. Моніторинг виконання бюджету України за 2003-2005 рр. // Сайт Бюджетного Комітету - httр://budget.rada.gov.ua.

. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. - К.: "ВИК", "Глобус", 1993.

. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). - К.: КНЕУ, 1999. - 164 с.

. Опарін В.М., Малько В.І. Бюджетна система: Навч. - метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000. - 204 с.

. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 528 с.

. Осадець С. Страхування. Підручник. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.

. Партин Г.О., Тивончук О.І. Пенсійні фонди як учасники фінансового ринку // Фінанси України. - 2002. - № 9. - С. 143-149.

. (офіційний сайт Пенсійного фонду України).