і функціонування екологічної

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5

Мережі України

Завдання

42. Група громадян звернулася до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з проханням оголосити територію місцевого парку культури та відпочинку курортом місцевого значення та встановити округ санітарної охорони першої зони.

Чи відповідає просьба громадян вимогам законодавства, що встановлює порядок оголошення природних територій курортними? Підготуйте проект відповіді громадянам.

43. При розробці проекту будівництва автошляху, маршрут якого перетинає долини річок Р. та С., і проходитиме по територіях, що підлягають особливій охороні, група екологів звернулася до суду з вимогою припинити будівництво, тому що:

– долина річки Р. є екологічним коридором і поєднує два національні природні парки. У випадку будівництва дороги і розділення екологічного коридору функціонування екосистем парків буде порушено;

– будівництво призведе до скорочення загальної площі ставків, лугів і пасовищ у долині, яка є територією знаходження рідкісних амфібій і має високу екологічну цінність;

– специфічний рельєф місцевості уздовж річки Р. буде порушений.

Вирішить справу.

44. Директор Інституту тваринництва організував колективне полювання на території біосферного заповідника та його буферній зоні, задіявши собак, що охороняють худобу інституту, нарізну зброю, здійснив уночі стрільбу з-під фар.

Визначити правовий режим біосферних заповідників та їх зон, а також юридичну відповідальність за його порушення. У чому полягають особливості діяльності біосферних заповідників?

45. Громадські природоохоронні організації звернулися до обласної державної адміністрації з пропозицією про заснування на території області заповідника, заказника, національного природного парку, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва та деяких інших заповідних територій.

Чи має право на це облдержадміністрація? Який порядок та умови їх організації та заснування? Дати класифікацію територій та об’єктів природо-заповідного фонду.

46. У зв’язку з нестачею пасовищ для худоби сільськогосподарського підприємства обласна державна адміністрація вилучила для цього 5 га сіножатей сусіднього заповідника. Района рада, в свою чергу, дозволила громадянам випас худоби і сінокосіння на території заповідника та його охоронній зоні, а також заготівлю лікарських рослин, ягід, плодів і деревини. Деякі громадяни почали з дозволу адміністрації заповідника дачне будівництво, садівництво та городництво. Державна екологічна інспекція звернулася зі скаргою до прокурора.

Зробити висновок щодо законності дій щодо використання території заповідника і його охоронної зони. Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за такі дії?

Т е м а 16. Правовий режим надзвичайних

          екологічних ситуацій

(для самостійного вивчення)

План

1. Поняття екологічних надзвичайних ситуацій, їх класифікації. Причини їх походження.

2. Поняття зон НЕС, його юридичне значення. Підстави, порядок оголошення окремої місцевості зоною НЕС та її правовий режим.

3. Правове забезпечення запобігання і ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій.

4. Захист населення та територій у разі загрози та виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.

Т е м а 17. Правове регулювання поводження

З відходами

(для самостійного вивчення)

План

1. Поняття, ознаки, правова класифікація відходів.

2. Умови, вимоги і правила щодо екологічно безпечного поводження з відходами. Заходи щодо запобігання та зменшення обсягів утворення відходів.

3. Правовий режим поводження з радіоактивними відходами.

5. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ)

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Опис предмета курсу

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів

Оцінювання знань студентів з екологічного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів при ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу відповідного змістового модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати набуті знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з екологічного права є успішність на практичних заняттях та виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.

Критеріями оцінювання ПМК є:

– успішність на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу), рівень знань за результатом практичних занять, самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань – від 0 до 3 балів;

– оцінка за модульну контрольну роботу (тест) – від 0 до 7 балів.

Виконання модульних контрольних завдань проводиться, як правило, у формі тестування. За рішенням кафедри оцінювання ПМК може здійснюватись за підсумком успішності на практичних заняттях. Підсумковий бал за ПМК визначається під час останнього практичного заняття відповідного семестру. Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Загальна кількість балів за ПМК при вивченні еколо-
гічного права складає 40 балів. Кожен модуль оцінюється
від 0 до 10 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при визначенні балів при ПМК знань.

У разі невиконання модульних контрольних робот з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату виконати контрольну роботу до наступного ПМК. Час та порядок складання визначається деканатом разом із кафедрою.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Самостійна робота – вид позааудиторної роботи навчального характеру, яка спрямована на вивчення програмного матеріалу.

Студент повинен самостійно опрацювати конспекти лекцій, літературу, нормативні акти, судову практику до тем, що виносяться на практичні заняття.

Формами самостійної роботи є:

– доопрацювання матеріалів лекцій;

– виконання домашніх завдань;

– робота в інформаційних мережах;

– опрацювання додаткової літератури;

– складання конспектів тем, що виносяться для самостійного вивчення;

– підготовка до контрольних навчальних заходів.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Відповідно до „Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, затвердженого наказом ректора від 27 травня 2006 р. № 68-а, індивідуальна робота студентів з екологічного права включає до себе:

– анотування вивченої додаткової літератури, складання бібліографічних описів тощо;

– узагальнення судової практики;

– письмове есе із певної тематики;

– складання термінологічних словників тощо.

Вибір студентом індивідуальної роботи здійснюється за погодженням з кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює керівник, який закріплюється кафедрою за академічною групою. За виконання індивідуальної роботи студент отримує від 0 до 10 балів.

Індивідуальна робота має бути подана для перевірки за 20 днів до початку екзаменаційної сесії.

Види та тематика індивідуальних робіт визначаюється окремими методичними рекомендаціями кафедри.

Навчальна діяльність студентів, які виконують курсові або науково-дослідницькі роботи з екологічного права як члени студентського наукового гуртка кафедри, за результатами захисту курсових робот та виконання науково-дослідницьких завдань за рішенням кафедри можуть зараховуватися як індивідуальна робота.

8. ПРОГРАМНІ питання

З НАВЧАлЬНО ї ДИСЦИПЛІНИ

„екологічнЕ правО України”

1. Поняття та система екологічного права як галузі права. Співвідношення з іншими галузями права.

2. Предмет екологічного права. Поняття, сутність та зміст еколого-правових відносин. Класифікація еколого-правових відносин.

3. Об’єкти та суб’єкти екологічного права, їх види та особливості.

4. Поняття, загальна характеристика і система джерел екологічного права. Особливості застосування норм Європейського Союзу (ЄС) в умовах набуття Україною членства в СОТ.

5. Загальна характеристика управління у галузі природокористування та охорони довкілля. Характеристика організаційних, попереджувально-охоронних та стабілізаційних функцій екологічного управління.

6. Система та повноваження органів управління загальної компетенції у галузі природокористування та охорони довкілля.

7. Система та повноваження органів управління спеціальної компетенції у галузі природокористування та охорони довкілля.

8. Облік природних ресурсів та його форми.

9. Правове забезпечення участі громадськості в управлінні природокористуванням та охороною довкілля. Особливості застосування положень Орхуської конвенції “Про доступ до інформації і участь громадськості у прийняті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (1998 р.)

10. Поняття та особливості екологічних прав та обов’язків громадян.

11. Гарантії реалізації екологічних прав громадян. Основні правові форми охорони та способи захисту екологічних прав громадян.

12. Поняття екологічної безпеки. Нормативи екологічної безпеки.

13. Поняття, характеристика та класифікація правових заходів щодо забезпечення екологічної безпеки.

14. Поняття та загальна характеристика економіко-правового механізму спеціального природокористування.

15. Стимулювання як одна з функцій економіко-правового механізму спеціального природокористування.

16. Збори за спеціальне використання природних ресурсів і їх класифікація за об’єктами та іншими підставами.

17. Збори за забруднення навколишнього природного середовища та їх види, порядок встановлення цих зборів і механізм розподілу отриманих коштів.

18. Поняття екологічного страхування, його об’єкти, суб’єкти та види.

19. Екологічний аудит як складова економіко-правового механізму.

20. Поняття, особливості, зміст права власності на природні ресурси.

21. Форми права власності на природні ресурси: загальні положення.

22. Право державної власності на природні ресурси.

23. Право комунальної власності на природні ресурси.

24. Право приватної власності на природні ресурси.

25. Особливості виникнення права державної та комунальної власності на природні ресурси.

26. Право власності юридичної особи на природні ресурси. Об’єкти та суб’єкти цієї власності.

27. Виникнення та припинення права власності юридичної особи на природні ресурси.

28. Право власності громадян на природні ресурси. Об’єкти та суб’єкти.

29. Виникнення та припинення права власності громадян на природні ресурси.

30. Загальна характеристика угод як підстав виникнення права власності на природні ресурси. Відповідальність за угоди, які порушують право власності на природні ресурси.

31. Основні права та обов’язки власників природних ресурсів, захист і гарантії їх прав.

32. Обмеження прав власників природних ресурсів.

33. Загальна характеристика права природокористування: об’єкти, суб’єкти та основні принципи природокористування.

34. Правові види природокористування; їх класифікація за об’єктами і суб’єктами, терміном і характером користування та іншими ознаками.

35. Підстави виникнення та зміни права природокористування.

36. Право загального природокористування. Природоресурсові сервітути.

37. Право постійного природокористування: поняття, суб’єкти та об’єкти.

38. Права та обов’язки природокористувачів.

39. Обмеження прав природокористувачів.

40. Підстави та порядок призупинення та припинення права природокористування.

41. Правове регулювання використання земель.

42. Особливості використання окремих категорій земель.

43. Особливості охорони земель від забруднення небезпечними речовинами. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання земель.

44. Загальна характеристика права користування водами: його поняття, принципи, об’єкти, суб’єкти тощо.

45. Види права водокористування.

46. Право користування водними об’єктами на умовах оренди.

47. Підстави і порядок виникнення права водокористування.

48. Права та обов’язки водокористувачів.

49. Підстави і порядок припинення права водокористування.

50. Поняття та загальна характеристика права користування надрами.

51. Суб’єкти та об’єкти права надрокористування.

52. Особливості виникнення права користування надрами.

53. Підстави припинення права користування надрами.

54. Рослинний світ як об’єкт екологічних правовідносин. Природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

55. Особливості загального користування природними рослинними ресурсами.

56. Особливості спеціального користування природними рослинними ресурсами.

57. Об’єкти, суб’єкти та види права лісокористування.

58. Правове регулювання використання лісових ресурсів. Заготівля деревини. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних, навчально-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідницьких робіт.

59. Побічні лісові користування.

60. Правова охорона рослинного світу: Червона книга України; Зелена книга України; інтродукція, акліматизація, селекція рослин; створення ботанічних колекцій.  

61. Особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства про рослинний світ та лісового законодавства.

62. Загальна характеристика тваринного світу як об’єкта правового регулювання. Види використання об’єктів тваринного світу.

63. Загальні підстави і порядок виникнення права використання тваринного світу.

64. Правові підстави та межі загального використання тваринного світу.

65. Правові засади спеціального використання тваринного світу.

66. Правове регулювання ведення полювання та мисливського господарства.

67. Правове регулювання рибальства: поняття та види.

68. Правові основи використання диких тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних і комерційних цілях.

69. Правові форми та заходи охорони тваринного світу. Червона книга України та її правове значення.

70. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

71. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну незаконним добуванням об’єктів тваринного світу.

72. Поняття та особливості атмосферного повітря як об’єкта екологічного права.

73. Правове регулювання стандартизації і нормування у галузі охорони атмосферного повітря.

74. Дозволи на викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище та їх юридична природа.

75. Правові заходи попередження забруднення атмосферного повітря.

76. Загальна характеристика екологічної мережі України. Об’єкти екомережі, правове забезпечення їх формування.

77. Особливості використання та охорони об’єктів природо-заповідного фонду, їх класифікація.

78. Правова характеристика природних територій та об’єктів: природні заповідники і біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища.

79. Правова характеристика штучно створених територій та об’єктів: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні паки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

80. Поняття та види лікувально-рекреаційних зон як важливих складових екологічної мережі України.

81. Юридичні ознаки курортів. Підстави для оголошення території лікувально-оздоровчою та рекреаційною зоною.

82. Спеціальне використання курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон.

83. Правова охорона курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон, її поняття та форми.

84. Правовий режим зон санітарної охорони.

85. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства щодо охорони лікувально-рекреаційних зон.

86. Поняття надзвичайних екологічних ситуацій, їх класифікації.

87. Правове забезпечення запобігання і ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій.

88. Загальна характеристика правового регулювання поводження з відходами: поняття, ознаки та правова класифікація відходів.

89. Поняття радіоактивних відходів. Правовий режим поводження з ними. Особливості правового режиму транспортування цих відходів.

90. Відповідальність за порушення законодавства щодо поводження з відходами.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ

СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з екологічного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; результати ПКЗ оцінюються від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів з екологічного права проводиться у формі іспиту з основних питань навчальної дисципліни.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють зміст навчальної дисципліни, визначається кафедрою і доводиться до відома студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включається три питання.

До відомості обліку підсумкової успішності вносять сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

Розподіл балів, які можуть отримати студенти

Модуль І

(поточне тестування)

10

50

100

4

3

2