Процедура дослідження динаміки рефлексії особистісної якості «тактовний» у молодшому шкільному віці

З метою вивчення питання рефлексії особистісної якості «тактовний» у молодшому шкільному віці нами було проведено дослідження. Ми побудували авторський опитувальник, спираючись на методику вивчення динаміки здібностей (МВДЗ) Музики О.Л.

Дослідження проводилося на базі ліцею № 25 ім. М.О. Щорса м. Житомира у 2016 році.

Вибірка складала 60 осіб віком від 6– 10 років (15 учнів 1 класу, 15 учнів 2 класу, 15 учнів 3 класу та 15 учнів 4 класу).

Дослідження динаміки рефлексії особистісної якості «тактовний» проводилося у вигляді стандартизованої бесіди і складалось з кількох етапів:

- Перший – підготовчий етап. На цьому етапі було підготовлено всі необхідні матеріали для проведення дослідження: місце проведення, опитувальник та зображення з оцінними сходинками)

- Другий – організаційний етап. Тут важливим завданням для нас було створення довірливої атмосфери індивідуально с кожним учнем.

- Третій – етап самого проведення дослідження. На цьому етапі ми досліджували особистісні якості молодших школярів (загалом) і особистісну якість «тактовний» (зокрема).

- Четвертий – етап аналізу та інтерпретації отриманих даних. Тут важливим було з’ясувати, які якості представлені в свідомості дітей і вияснити в учнів коло часто вживаних якостей особистості; отримати пояснення тої чи іншої якості; визначити, як дитина оцінює ту чи іншу якість (позитивно чи негативно, якість допомагає в житті чи заважає); попросити дитину згадати ситуацію з тою чи іншою якістю; дізнатися про коло референтних осіб, які поціновують якості наведені учнями; зафіксувати, чи виокремлює молодший школяр якісь «тактовний», серед інших якостей; аналізувати тлумачення якості «тактовний»; визначити, як оцінюють якість «тактовний» учні (негативна чи позитивна якість, допомагає в житті чи заважає, наведення прикладу); визначити рівень розвитку якості «тактовний».

Для розуміння того, на скільки високо школярі оцінюють у себе рівень  розвитку якості, ми випростовували, прийом «сходинки». Учні повинні були оцінити себе за 7 – бальною шкалою, де 1 – найнижчий рівень розвитку якості, а 7 – найвищий рівень розвитку якості.

«Дивись, тут зображені сходинки, це найвища сходинка, а це найнижча. На першій сходинці знаходяться дітки зовсім безтактовні, вони ще зовсім не навчилися бути тактовними. На 2 сходинці знаходяться дітки, які тільки починають вчитися бути тактовними. На 3 сходинці стоять дітки більш тактовні ніж дітки на 2, а на 4 сходинці дітки більш тактовні ніж на 3,…а на 7, найвищій сходинці знаходяться найтактовніші дітки. А тепер подивись на ці сходинки, подумай і скажи, на скільки ти тактовний(а), на яку сходинку по тактовності піднявся ти…?»

Під час проведення дослідження нам важливо було вивчити  такі питання:

- чи сформоване у молодших школярів поняття про особистісні якості;

- як пояснюють учні значення, виділених учнями, якостей;

- рівень розвитку рефлексії позитивного чи негативного впливу якості на успішність виконання діяльності і взаємодії з оточуючими;

- рівень розвитку рефлексії власного досвіду особистісних якостей;

- чи сформоване у молодшого школяра уявлення про тактовність як особистісну характеристику;

- рівень розвитку рефлексії особистісної якості «тактовний».

 

На початку дослідження, ми пояснили молодшим школярам, що їх відповіді  не оцінюються, і що правильних  (і не правильних відповідей тут немає). Таким чином ми старались уникнути такої ситуації, коли учень, відповідаючи на питання, хвилюється або взагалі боїться надати відповідь, переживаючи, що вона може бути не вірною. Було створено атмосферу довіри, відкритості аби досліджуваним було комфортно.

Проводячи дослідження з учнями 1 та 2 класів, ми залучали до бесіди героїв мультфільмів, які найбільше подобаються дітям. Таким чином було легше встановити контакт з дітьми та зібрати інформацію. В цілому питання для всіх груп учнів були однакові. Відповіді учнів фіксувались у спеціальних бланках (див.додаток А).

Нижче наведені запитання, які пропонувалися школярам:

1. Які якості людини тобі відомі? Перелічи їх.

2. А який ти? Розкажи про себе.

3. Що означають ці якості? Охарактеризуй їх.

4. Тебе за цю якість сварять чи хвалять? Хто хвалить, а хто сварить?;

5. Якісь «…» негативна чи позитивна (хороша/погана для дітей 1-го, 2 –го класі)? Вона допомагає тобі в житті чи заважає?

6. Пригадай ситуацію коли ця якість тобі допомагала/заважала;

7. Чи знаєш ти таку якість як «тактовний»? Тактовна людина –це яка людина?

8. Як ти думаєш така якість тобі притаманна?

9. Якість «тактовний» негативна чи позитивна(хороша/погана для учнів 1-го та 2-го класів), вона допомагає в житті чи заважає?

10.  Назви випадок, коли тобі ця якість допомагала/заважала.

11.  Як ти думаєш, на скільки ця якість розвинена у тебе, на яку сходинку по тактовності ти піднявся?

Висновок до ІІ розділу

Ми проаналізували наукові дослідження рефлексії молодшого шкільного віку, зокрема рефлексію особистісних якостей у молодшому шкільному віці. Нами було представлено опис методів, які використовувались для вивчення рефлексії молодшого шкільного віку   (експеримент, метод психосемантики, бесіда), та методики вивчення механізмів рефлексії в цілому.

Зазначили особливості застосування методики вивчення динаміки здібностей (МВДЗ) О.Л. Музики,

Описали особливості проведення власного дослідження динаміки рефлексії особистісної якості «тактовний» у молодшому шкільному віці.