Особливості перекладу англійських гумористичних виразів українською мовою (на матеріалі іронічного детективу)

Особливості перекладу англійських гумористичних виразів українською мовою (на матеріалі іронічного детективу)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГУМОРУ НА ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД

Місце гумору в межах художнього перекладу

Специфіка іронічного детективу як різновиду масової літератури

Найважливіші функції та засоби вираження гумору в субжанрі іронічного детективу

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРНІ СКЛАДНОЩІ ТА СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ГУМОРУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ

Основні шляхи збереження іронії у перекладі

Складнощі відтворення комічного при перекладі

Аналіз шляхів відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Масова культура є невід’ємною складовою сучасного життя. Вона має достатньо давню історію, власні традиції форми і жанри. Одним з таких жанрів є детектив - відгалуження пригодницької літератури, сюжети творів якого «присвячені розкриттю загадкових злочинів за допомогою логічного аналізу фактів. Основний конфлікт детективу проявляється як зіткнення справедливості з беззаконням й завершується перемогою справедливості» [8, с. 143].

Детективний роман чи оповідання є цілком самодостатнім літературним жанром, хоч діапазон його оцінок був доволі різноманітним - від повної негації, зневаги, в’їдливого висміювання, пародіювання, недбалого прийняття як способу марнувати час у вагоні або черзі - аж до захопленого колекціонування читачами книжок детективного характеру і далі - до теоретичних досліджень, у яких на високому науковому рівні вивчають феномен цього літературного жанру.

Багатошаровість і суперечливість сьогодення внесли серйозні корективи в структурну матрицю детектива. Універсум сучасного детективного роману, часто відзначений убогістю і стертістю сюжетних ходів, відображає клаптеву зовнішність культури, трафарети побуту, стилістичну різноголосицю. «Жанрове очікування» масового читача задовольняється сьогодні численними детективними серіями [72].

Епоха постмодерну, яка декларує ідею множинності істини, поставила під питання сам факт можливості подальшого розвитку жанру детективу в його класичному варіанті. Детектив почав відсуватися на периферію сучасної формули, поступаючись місцем трилеру. Проте в кінці минулого століття детектив знову рішуче заявляє про себе, виступаючи на цей раз у вигляді свого атипового різновиду - іронічного детективу, який сьогодні можна з упевненістю називати одним з фаворитів формульної літератури [61, с. 411]. Дійсно, сьогоднішня кількість видань іронічних детективів А. Бредлі, І. Хмерелевської, Ф. Дара змушують задатися питанням про причини популярності саме цього субжанру. Серед науковців, які присвятили свою діяльність дослідженню іронічного детективу можна виділити В. Березіна [6], М. Кронгауза [38], Н. Суслову [61], О. Улибіну [66] тощо.

З перекладознавчої точки зору, іронічний детектив, насамперед, вартий уваги завдяки насиченості гумористичними засобами. За цих умов особливого значення набуває, зокрема, вивчення специфіки створення та адекватного перекладу гумористичного ефекту детективного тексту, що сприяє збереженню комунікативної інтенції автора активізувати почуття гумору як реакцію читача на прочитане.

Дослідження дійсних особливостей гумору в контексті міжкультурної специфіки та його псевдоособливостей, симульованих непорозуміннями в результаті збоїв комунікації, має водночас загальнотеоретичне та практичне значення. При цьому необхідно поєднати досягнення філософських (теоретичне вивчення комічного) та філологічних (зв’язок мови та культури в цілому, та теорія перекладу зокрема) дисциплін. Закономірностям вивчення механізмів продукування гумору як досить поширеного явища комунікації присвячено роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, у яких, зокрема, наведено загальний опис та типологічні особливості комічних текстів (В. Дмитренко [21], В. Пропп [56]), аналіз специфіки прагматичного спрямування та ефективності реалізації впливової функції гумористичних текстів (П. Меджис [83], Т. Вітч [90]), результати вивчення їхньої фонетичних, лексико-граматичних, стилістичних та структурних особливостей (А. Леськів [42], О. Шонь [74], O. Месропова [84]) тощо.

Велике значення для розуміння особливостей відтворення гумору при перекладі мають праці М. Баландіної [3], С. Беркнера [7], Н. Галь [18], І. Столярової [60], Є. Ульянова [65], Д. Чяро [78], А. Лібольда [82], Д. Нільсена [86], Д. Рафаельсона-Веста [88], К. Воллеса [98] тощо. Безпосередньо проблеми незапланованого виникнення комічного ефекту в перекладі торкаються Л. Баранова та Ч. Цинь [4].

Разом з тим, перекладознавча наука ще не має на сьогоднішній день у своєму розпорядженні досить повних теоретичних уявлень про характер і особливості актуалізації гумористичного ефекту текстів англомовних іронічних детективів, зумовлених їхнім комунікативно-прагматичним потенціалом та сферою вживання, які здатні впливати на процес перекладу. Звідси й випливає актуальність дослідження особливостей відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів. Актуальність теми визначається й тим, що в нашій країні, наразі, професійний переклад творів цього різновиду детективного жанру перебуває у процесі становлення.

Мета роботи - проаналізувати особливості відтворення гумору на матеріалі текстів англомовних іронічних детективів та їх перекладів.

Мета дослідження зумовлює обґрунтування таких завдань:

· Розглянути місце гумору в межах художнього перекладу.

· Дослідити основні особливості субжанру іронічного детективу у контексті масової літератури.

·   Визначити найважливіші функції та засоби вираження гумору в сучасних іронічних детективах.

·   Виявити складнощі відтворення комічного при перекладі.

·   Проаналізувати особливості відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів.

Об’єкт дослідження - засоби творення гумору в текстах англомовних іронічних детективів.

Предмет дослідження - особливості відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів.

Матеріалом дослідження слугував роман канадського письменника А. Бредлі «Солодкість на шкуринці пирога» (The Sweetness at the Bottom of the Pie) та його російськомовний переклад С. Абовської.

Під час дослідження застосовувалися такі методи: лінгвістичного спостереження для виявлення функціональних, структурних і семантичних ознак гумористичних засобів; графічної інтерпретації при дослідженні взаємодії мовних засобів у реалізації гумористичного ефекту та узагальнення частотних показників способів їхнього перекладу; метод зіставлення для реєстрації спільних та відмінних мовних засобів у мові оригіналу та перекладу; метод дескриптивного перекладознавчого аналізу для встановлення способів перекладу та умов їх застосування.

Теоретична новизна дослідження полягає в систематизації уявлень стосовно специфіки іронічного детективу як субжанру літератури і особливостей його перекладу українською та російською мовами, зокрема шляхів відтворення гумору.

Практичне значення роботи - результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення даної теми. Результати роботи можна застосовувати при створенні навчальних посібників, написанні курсових і дипломних робіт; вони можуть бути корисні перекладачам-практикам.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики, Херсонського державного університету. Змістовні положення роботи ввійшли до наукової статті «Особливості відтворення гумору при перекладі», що була опублікована у збірнику «Магістерські студії» (Херсон, 2013).

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел й ілюстративного матеріалу.

 

ВИСНОВКИ

Дослідження засвідчило, що центральним питанням теорії художнього перекладу є можливість створення такого твору, який максимально наближався б до ідейної та художньої суті оригіналу, читався як оригінальний твір і разом з тим зберігав риси своєї національної своєрідності, стиль твору й індивідуальний стиль автора. З усіх похідних мови гумор найбільш культурно і ситуаційно специфічний, що становить великі труднощі для його вторинного тлумачення і перекладу. Гумор в очах реципієнта завжди суб’єктивний. Внаслідок цього, комічний компонент тексту (зокрема, такі форми гумору як іронія і сатира) може легко вислизнути від перекладача і залишитися просто нерозпізнаним у силу особливостей своєї структури. На додачу, самі системи мов абсолютно різні - там, де структура однієї мови надає безмежні можливості для комічного варіювання, інша мова залишається безсилою. І, нарешті, сам характер гумору полягає не стільки в думці, скільки в її формі (кожен, хто коли-небудь намагався пояснити жарт іншому, знайомий з цим феноменом - без належної форми гумор припиняє своє існування). Тому, коли в загальній теорії перекладу величезна увага приділяється інформативному змістові тексту і його адекватному перенесенню на мову перекладу, у нашому випадку саме умова форми гратиме ключове і вирішальне значення.

Було виявлено, що переклад гумору передбачає скрупульозне декодування комічного елемента в рамках оригінального контексту, його перенесення в інший лінгвістичний та культурний простір, і, нарешті, його одягнення в нову мовну форму, яка, у свою чергу, повинна успішно відтворити намір оригінальної вихідної фрази і викликати відповідну реакцію у читацької аудиторії. Варто зазначити, що в залежності від критерію потенційної перекладності, гумор поділяється на три основні групи: 1. універсальний (даний тип гумору, як правило, зрозумілий і легко розпізнається незалежно від приналежності до того чи іншого культурного середовища / мовної групи, оскільки в його основі лежать загальнолюдські, універсальні реалії і він, як правило, ґрунтується на комізмі ситуації.); 2. заснований на компоненті вихідної культури (жарти, що ґрунтуються на культурі вихідної мови); 3. лінгвістичний (будується на грі слів, яку, на жаль, найчастіше визначають такою, яка «не перекладається»).

З’ясовано, що іронічний детектив - це самостійний субжанр детективної літератури зі своїми особливостями сюжетної лінії (безпосередність героя, непрофесійність методів його розслідування і кумедність створених ситуацій) і специфікою моделювання центрального образу. В іронічному детективі розслідування описується з гумористичної точки зору. Найчастіше твори, написані в такому ключі, пародіюють штампи детективного роману.

Було визначено, що серед основних функцій гумору в даному субжанрі, варто акцентувати увагу на руйнівній силі сміху, що дискредитує описуване (автори іронічних детективів намагаються певним чином висміяти «заяложені» класичні мотиви та героїв); бажанні розважити себе і співрозмовника; маскуванні (жарт дозволяє обійти цензуру культури і виразити ті смисли, які (з різних причин) знаходяться під забороною); моральній функції (у іронічному детективі важливе місце відводиться вихованню сумління, боротьбі зі злом, попередженню злочинів і навіть виправленню моральних недоліків людини), а також атракції (вміння привернути до себе увагу, завоювати аудиторію). Варто зазначити, що на лексико-семантичному рівні гумористичний ефект в іронічних детективах створюють, насамперед, авторські гумористичні новоутворення, «значущі» або «промовисті», власні імена, вільні атрибутивні словосполучення. Комедійність породжується також шляхом парадоксально-несумісної сполучуваності слів, смисловою двозначністю. Яскраві, оціночні, експресивні слова, які за походженням є розмовними, просторічними або жаргонними, в силу частого вживання втрачають свою виразність, образність, тобто перетворюються в мовні штампи. Тим не менш, вони вже стали необхідними словесними формулами, які репрезентують субжанр іронічного детективу. Подібне вивчення мови масової літератури є перспективним та дозволить вирішити багато питань, пов’язаних з особливостями створення, сприйняття, розуміння і, насамперед, перекладу таких текстів.

Було виявлено, що загальна класифікація проблем перекладу комічного в художній літературі й, зокрема в субжанрі іронічного детективу, набирає такого вигляду: адекватна передача; повне або часткове зникнення комічного як результат об’єктивної неможливості перекладу, нерозуміння або неуваги з боку перекладача, свідомого рішення перекладача; зміна типу комічного та/або технології його створення щоб адаптувати оригінал для сприйняття представником іншої культури, прикрасити текст; додавання перекладачем гумору від себе; незапланований комізм абсурдного перекладу. З’ясовано, що існують три можливі шляхи, якими може керуватися перекладач при відтворенні гумору: 1. Повністю виключити жарт з тексту перекладу (що може негативно позначитися на змісті тексту, проте, в деяких випадках, є виправданим); 2. Залишити жарт, але перекласти його буквально (комічний елемент буде втрачено, але збережено вихідну інформацію) - тут може бути використана виноска перекладача з детальним поясненням жарту у вихідній культурі, особливо, якщо гумор є важливим компонентом тексту; 3. Перекладач може «адаптувати» жарт в мову перекладу, створивши в тексті атмосферу, схожу на вихідну.

Протягом дослідження ми проаналізували шляхи відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів на матеріалі роману канадського письменника А. Бредлі «The Sweetness at the Bottom of the Pie» / «Сладость на корочке пирога» та його російськомовного перекладу у виконанні С. Абовської. Можемо стверджувати, що при перекладі іронічних детективів перекладач має особливу увагу звертати саме на відтворення гумору. У проаналізованому творі автор найчастіше створював комедійний ефект за допомогою порівнянь, метафор, гіпербол, перифраз та розмовної або, навіть, вульгарної лексики. Здебільшого перекладачу вдавалося досягти повної еквівалентності шляхом калькування або неминучих лексико-граматичних трансформацій, спричинених розбіжностями двох мов, хоча стилістичні засоби, які містили власні назви, зокрема антропоніми, вимагали експлікації значення або перекладацького коментарю, що зумовлене відсутністю належних фонових знань у читача перекладу. Варто зазначити, що істотними є також випадки застосування ідіоматичних виразів, відтворення яких здебільшого відбувалося шляхом підбору функціонального аналогу. Вважаємо за необхідне констатувати наявність фрагментів, при перекладі яких комедійний ефект було втрачено, причиною чого слугували неуважність або необізнаність перекладача стосовно певних елементів тексту.

У будь-якому разі дослідження засвідчило, що розглянуті можливості перекладу гумору завжди залежать від конкретної ситуації, і тому універсального рецепту роботи з перекладом гумору не існує. В кожному одиничному випадку перекладач приймає рішення, ґрунтуючись на професійному досвіді й чутті.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Английский юмор для детей и взрослых с чувством юмора / пер. с англ. С. М. Рабинович. - Екатеринбург: Уральское литературное агентство, 2007. - 256 с.

2. Бакулин М. А. Речевые штампы как конструктивные элементы текстов современных массовых детективов / М. А. Бакулин [Электронный ресурс]. - 2008. - Режим доступа: http://www.mgopu.ru.

.   Баландина М. Р. Юмор, его соотношение с другими эстетическими категориями и средства их передачи во французско-русских переводах: дис. канд. филол. наук.: 10.02.20 / Баландина Марина Романовна. - М., 2006. - 197 с.

4. Баранова Л. А.Про деякі особливості перекладу російських пісень на китайську мову / Баранова Л. А., Чжан Хой Цинь // Україна - Країни сходу: від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій. Матеріали 3-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Вип. 3. - К.: Фенікс, 2002. - С. 175-179.

5. Бархударов Л. С. Язык и перевод / Бархударов Л. С. - М.: УРСС, 2010. - 324 с.

.   Березин В. М. Импорт иронии. Польский след русской массовой культуры / В. Березин [Электронный ресурс]. - 2010. - Режим доступа: http://exlibris.ng.ru/massolit/2003-05-22/7_import.html.

.   Беркнер С. С. Средства выражения комического в стихах для детей Спайка Миллигана и некоторые аспекты их перевода / Беркнер С. С., Капкова С. Ю. // Вестник ВГУ. - №2 - Воронеж: Воронежский государственный университет. 2002. - с. 21-28.

.   Большая Советская Энциклопедия: В 30-ти тт. / Гл. ред. А. М. Прохоров. - Изд. 3-е. - Т.8. - М.: Советская энциклопедия, 1982. - 592 с.

.   Бреева Л. B. Синтаксические средства создания иронии / Л. В. Бреева // Романо-германская филология. - №1. - Саратов: Саратовский государственный университет, 2000. - С. 63-68.

10. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский / Е. В. Бреус. - М.: УРАО, 1998 - 376 с.

11. Бритиков А. Ф. Детективная повесть в контексте приключенческих жанров / А. Бритиков // Русская советская повесть 20-30х годов. - Л.: Наука, 1986. - с. 408-453.

12. Бродович О. И. Об одном лингвистическом парадоксе: переводческие стратегии для ненормативных языковых форм / О. И. Бродович // Английская филология в переводоведческом и сопоставительном аспектах. - СПб., 1995. - С. 146-150.

.   Бруннер Е. Ю. Зачем нам нужны смех и юмор (функции юмора) [Электронный ресурс] / Е. Ю. Бруннер // Персональный сайт Е. Бруннера. - 2012. - Режим доступа: http://brunner.kgu.edu.ua/

.   Вартанян В. Л. Фрагменты лингвистического анализа мора: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.06 / В. Л. Вартанян. - М., 1994. - 25 c.

.   Вольский Н. Н. Загадочная логика. Детектив как модель диалектического мышления / Н. Вольский. - Новосибирск: Издательство НГПУ, 1996. - 216 с.

.   Вулис А. В. Поэтика детектива / А. Вулис // Новый мир. - М., 1988. - №1. - С. 244-258.

.   Вязников П. А. Его звали Пауль - заметки переводчика [Електронний ресурс] / Павел Вязников. - Режим доступа: http://dune.mars-x.ru/vyazn.shtml

.   Галь Н. И. Слово живое и мертвое / Нора Галь. - М.: Сов. Писатель, 1981. - 241 с.

.   Джваршейшвили Р. Психологическая проблема перевода [Электронный ресурс] / Р. Джваршейшвили. - 2003. - Режим доступа: http://m3.easvspace.com/varasch/transltii/dzhvarsheshvili.html#intro

20. Дземидок Б. О комическом / Б. Дземидок. - М.: Прогресс, 1984. - 224 с.

21. Дмитренко В. А. Типологические особенности фольклорных комических микротекстов / В. А. Дмитренко // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія “Іноземна філологія на межі тисячоліть”. - №471. - Х.: Константа, 2000. - С. 77-82.

22. Дученко Л. В. Жанрово-лінгвістичні особливості темпорально-оповідальної структури художнього тексту (на матеріалі англомовної детективної прози 20 сторіччя): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. / Л. В. Дученко - О., 2004. - 22 с.

23. Жижек С. Когда простота означает странность, а психоз становится нормой [Электронный ресурс] / Славой Жижек // пер. с англ. А. Смирнова. - 2008. - Режим доступа: http://anthropology.ru

.   Жук Е. Е. Некоторые особенности перевода стилистически маркированной лексики: (на материале произведений О. Генри) / Е. Е. Жук // Современная лингвистика: теория и практика. - Краснодар, 2002. - С. 51-57.

.   Земская Е. А. Русская разговорная речь / Е. А. Земская // Фонетика. Морфология. Лексика. Жест. - М.: Наука, 1983. - 238 с.

.   Иронический детектив как разновидность жанра [Электронный ресурс] // Дискуссионный клуб. - 2010. - Режим доступа: http://www.mixei.ru/archive/index.php/t-55218.html.

.   Кавелти Дж. Канонизация, современная литература и детектив / Кавелти Дж. / Пер. и вступ. слово В. Дёмин, Т. Амирян. // Литература XX века: итоги и перспективы изучения. Материалы седьмых Андреевских чтений. - М.: Экон, 2009. - С. 380-393.

.   Казакова Т. А. Практические основы перевода / Т. А. Казакова. - СПб.: СОЮЗ, 2000. - 418 с.

.   Канчуков Е. М. Навстречу себе / Е. Канчуков // Литературное обозрение. - М., 1990. - №7. - С. 59-65.

.   Карасев Л. В. Лики смеха / Л. В. Карасев // Человек. - №4. - М., 1993. - С. 168-180.

.   Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. - Волгоград: Перемена, 2004. - 390 с.

.   Кардин Э. В. Секрет успеха (о детективном жанре) / Кардин Э. В. - М.: Сов. писатель, 1991. - 448 с.

.   Кестхейи Т. Анатомия детектива / Т. Кестхейи. - Будапешт: Корвина, 1989. - 262 с.

34. Кобякова І. К. Концептуалізація та категоризація гумору / І. К. Кобякова // Вісник Сумського державного університету. - 2006. - Т. 1. - №11(‘95). - С. 35-39.

.   Колесник О. Р. Комічне в перекладі / Олена Колесник // Філософія в Україні. - №10. - К., 2006. - с. 103-110.

36. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода. Учебное пособие / Комиссаров В. Н. - М.: Высш. шк., 2000. - 348 с.

.   Комиссаров В. Н. Современное переводоведение / В. Н. Комиссаров. - М.: ЭТС, 2001. - 424 с.

.   Кронгауз М. П. Несчастный случай для одинокой домохозяйки / М. Кронгауз // Новый мир. - №1. - М., 2005. - С.137-145.

.   Кулинич М. А. Семантика, структура и прагматика англоязычного мора / М. А. Кулинич. - М., 2000. - 290 с.

40. Левина М. З. -Читатели массовой литературы в 1994-2000 гг. от патернализма к индивидуализму? <http://ecsocman.hse.ru/text/18978090/> / М. З. Левина // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. - №4 (54). - М., 2001. - С. 30-36.

.   Лепешко Б. М. Формальная логика и детективный жанр: единство эвристической достоверности / Б. М. Лепешко. - Брест: Вестник БрГУ, 2003. - №31. - С. 3-12.

42. Леськів А. З. Лінгвостилістичні особливості комічного відображення дійсності (на матеріалі американських романів «чорного гумору»): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / А. З. Леськів. - Львів, 2005. - 19 с.

.   Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. - Т. 1 - К.: ВЦ «Академія», 2007. - 608 с.

44. Лук А. Н. О чувстве юмора и остроумии / А. Н. Лук. - М.: Искусство, 1988. - 192 с.

.   Любимов Н. М. Книга о переводе / Н. М. Любимов. - М.: Б.С.Г. -Пресс, 2012. - 304 с.

.   Мазин А. В. «Блеск и нищета» детективного жанра. Предмет для дискуссии / А. В. Мазин. - М.: АСТ, 2009. - 45 с.

.   Маркулан Я. М. Детектив. Что это такое? Морфология жанра / Янина Маркулан // Зарубежный кинодетектив. Опыт изучения одного из жанров буржуазной массовой культуры. - №19. - Л.: Искусство, 1975. - с. 6-50.

.   Мельник В. В. Познавательно-эвристическое значение художественной литературы детективного жанра / В. В. Мельник // Психол. журн. - 1992. - Т. 13. - с. 94-102.

49. Минский М. Л. Остроумие и логика бессознательного / М. Минский // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. 23. Когнитивные аспекты языка. - М.: Прогресс, 1988. - С. 281-309.

50. Мкртчян Л. М. Жажда быть понятым / Л. М. Мкртчян. - М.: Советский писатель, 1979. - 318 с.

51. Можейко М. А. Детектив / Можейко М. А., Грицанов А. А. // Постмодернизм. Энциклопедия. - Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2001. - с. 620-622.

52. Пави П. Р. Словарь театра / П. Пави. - М.: Прогресс, 1991. - 501 с.

53. Палкевич О. Я. Лингвистическая теория иронии / О. Я. Палкевич // Языковая онтология семантически малых и объемных форм: вестник ИГЛУ. Сер. Лингвистика. - Вып. 1. - Иркутск, 2000. - С. 111-119.

.   Панина М. А. Комическое и языковые средства его выражения. автореф. дис.. канд. филол. наук: 10.02.20 / М. А. Панина. - М., 1996. - 25 с.

.   Походня С. И. Языковые виды и средства реализации иронии / С. И. Походня. - К.: Наукова думка, 1989. - 127 с.

56. Пропп В. Я. Проблемы комизма и смеха / Пропп В. Я. - СПб.: Алетейя, 1997. - 288 с.

57. Райс К. Классификация текстов и методы перевода / К. Райс // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. - М., 2004. - С. 202-228.

.   Рудяков Н. А. Поэтика, стилистика художественного произведения / Н. А. Рудяков. - Симферополь: Таврия, 1993. - 143 с.

.   Санников В. З. Русский язык в зеркале языковой игры / В. З. Санников. - М.: Языки славянской культуры, 2002. - 552 с.

.   Столярова И. А. Некоторые особенности перевода комического в литературе жанра фэнтези:на материале произведений Т. Пратчетта: дис. канд. филол. наук: 10.02.04, 10.02.20 / Столярова Ирина Анатольевна. - СПб., 2009. - 181 с.

.   Суслова Н. В. Двое на качелях, или Устойчивое равновесие / Н. В. Суслова // Гендер и проблемы коммуникативного поведения: сб. материалов «Третьей международной научной конференции 1-2 ноября 2007 года» / редкол.: А.А. Гугнин, М.Д. Петрова и др. - Полоцк: ПГУ, 2007. - С. 411-414.

.   Тимофеев Л. И. Детектив / Л. И. Тимофеев, С. В. Тураев // Краткий словарь литературоведческих терминов: книга для учащихся - М.: Просвещение, 1985. - 312 с.

63. Титаренко О. Ю. Мовні засоби вираження гумору (на матерiалi творів англійської та американської літератури XIX-XX століть): автореф. дис. канд. філол. наук.: 10.02.04 / О. Ю. Титаренко. - К., 1993. - 29 с.

64. Топер П. Л. Перевод и литература: творческая личность переводчика / П. Л. Топер // Вопросы литературы. - №14. - М., 1998. - с. 84-88.

.   Ульянов Е. М. Прагматический аспект перевода комического в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» [Электронный ресурс] / Е. Ульянов. - 2006. - Режим доступа: http://www.utmn.ru

.   Улыбина Е. В. Путь в никуда или третье пространство / Е. В. Улыбина // Массовая культура на рубеже веков. - СПб.: Изд-во Дмитрия Буланина, 2005. - С. 115-137.

67. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) / А. В. Федоров - М.: Филология Три, 2003. - 414 с.

.  Фрейд 3. «Я» и «Оно» / З. Фрейд // Труды разных лет. - Тбилиси: Мерани, 1991. - Т. 2. - 426 с

69. Фуксон Л. Ю. Комическое литературное произведение / Л. Ю. Фуксон. - Кемерово: Кемерев. гос. ун-т, 1993. - 96 с.

70. Хан О. Г. Особливості перекладу реалій у контексті детективної оповіді / О. Хан // Південний архів (Збірник наукових праць. Філологічні науки). - №46. - 2009. - с. 105-108

71. Химик В. В. Поэтика низкого или просторечие как культурный феномен / В. В. Химик. - СПб.: Филол. ф-т СПбГУ, 2000. - 272 с.

.   Хорольский В. П. Место культуры и литературы Запада и Востока в цивилизации XX века [Электронный ресурс] / В. Хорольский. - 2009. - Режим доступа: http://www.relga.rsu.ru/n58/cult58_1.htm

.   Цветкова М. В. Английское / М. В. Цветкова // Межкультурная коммуникация. - №72. - Н. Новгород, 2001. - с. 414-419.

74. Шонь О. Б. Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири в американських коротких оповіданнях: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О. Б. Шонь. - Львів, 2003. - 20 с.

75. Швейцер А. Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты / А. Д. Швейцер. - М.: Либроком, 2009. - 215 с.

.   Щировская Т. Н. Типология сюжетов в произведениях отечественной массовой литературы 1990-2000-х годов / Т. Н. Щировская [Электронный ресурс]. - 2010. - Режим доступа: http://www.agpi.itech.ru

77. Chesterman A. Memetics and translation strategies [Electronic Source] / Chesterman A. - 2006. - Access Mode: http: www.helsiiiki.fi

.   Chiaro D. Verbally expressed humour and translation: an overview of a neglected field / Chiaro D. // International Journal of Humour Research. - London, 2005. - pp. 135-145.

.   Even-Zohar I. The Emergence of a Native Hebrew Culture in Palestine / I. Even-Zohar // Polysystem Studies. - №11. - NY, 1990. - pp. 175-191.

.   Ginzburg R. S. A Course In Modern English Lexicology / Ginzburg R. S., Khidekel S. S., Knyazeva G. Y. - M.: Higher School, 1986. - 171 p.

.   Landers C. E. Literary Translation. A Practical Guide / C. E. Landers. - Clevedon: Multilingual Matters, 2001. - 196 p.

.   Liebold A. The Translation of Humour; Who Says It Cannot Be Done? [Electronic source] / Liebold A. - 25. 10. 2006. - Access Mode: http://www.erudit.org/rcvuc/mcta/1989/v34/nl/003459ar.pdf.

.   Medgyes P. Laughing Matters. Humour in the Language Classroom / P. Medgyes. - Cambridge: University Press, 2002. - 261 p.

.   Mesropova O. M. Some features and humorous discourse as represented in joke- and anecdote-telling / O. M. Mesropova // Cognitive Communicative Aspects of English: International Conference at Summer school. - Cherkasy: Cherkasy State University. - 1999. - P. 86-87.

.   Nida E. A. The Theory and Practice of Translation / Nida E. A., Taber C. R. - Leiden: Brill Academic, 2003. - 218 p.

.   Nilsen D. L. F. Better than the Original: Humorous Translations that Succeeded [Electronic Source] / D. L. F. Nilsen. - 2006. - Access Mode: http://www.crudit.org/rcvue/mcta/1989/v34/nl/003737ar.pdf

.   Pearce J. Wisdom and Innocence / Pearce Joseph // A Life of GK Chesterton. - №7. - London: Ignatius Press, 1997. - pp. 99-106.

.   Raphaelson-West D. S. On the Feasibility and Strategies of Translating Humor [Electronic source] / Raphaelson-West D. S. - 2006. - Access Mode: http://www.erudit.org

.   Topsy-Turvy World: English humour in verse / сост. Н. М. Демурова. - M.: Прогресс, 1988. - 320 с.

.   Veatch T. C. A Theory of Humor [Electronic source] / T. C. Veatch // HUMOR: International Journal of Humor Research. - 1998. - Access Mode: http://www.sprex.com/else/humor/paper/humor.html.

.   Vermeer H. A skopos theory of translation (some arguments for and against). - Heidenberg: Textcontext, 1996. - 374 p.

.   Wallace C. Translating Laughter: Humour as a Special Challenge in Translating the Stories of Ana Lydia Vega / C. Wallace // Journal of the Midwest Modern Language. - NY.: Association, 2002. - P. 75-78.

Особливості перекладу англійських гумористичних виразів українською мовою (на матеріалі іронічного детективу)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГУМОРУ НА ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД

Місце гумору в межах художнього перекладу

Специфіка іронічного детективу як різновиду масової літератури

Найважливіші функції та засоби вираження гумору в субжанрі іронічного детективу

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРНІ СКЛАДНОЩІ ТА СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ГУМОРУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ

Основні шляхи збереження іронії у перекладі

Складнощі відтворення комічного при перекладі

Аналіз шляхів відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Масова культура є невід’ємною складовою сучасного життя. Вона має достатньо давню історію, власні традиції форми і жанри. Одним з таких жанрів є детектив - відгалуження пригодницької літератури, сюжети творів якого «присвячені розкриттю загадкових злочинів за допомогою логічного аналізу фактів. Основний конфлікт детективу проявляється як зіткнення справедливості з беззаконням й завершується перемогою справедливості» [8, с. 143].

Детективний роман чи оповідання є цілком самодостатнім літературним жанром, хоч діапазон його оцінок був доволі різноманітним - від повної негації, зневаги, в’їдливого висміювання, пародіювання, недбалого прийняття як способу марнувати час у вагоні або черзі - аж до захопленого колекціонування читачами книжок детективного характеру і далі - до теоретичних досліджень, у яких на високому науковому рівні вивчають феномен цього літературного жанру.

Багатошаровість і суперечливість сьогодення внесли серйозні корективи в структурну матрицю детектива. Універсум сучасного детективного роману, часто відзначений убогістю і стертістю сюжетних ходів, відображає клаптеву зовнішність культури, трафарети побуту, стилістичну різноголосицю. «Жанрове очікування» масового читача задовольняється сьогодні численними детективними серіями [72].

Епоха постмодерну, яка декларує ідею множинності істини, поставила під питання сам факт можливості подальшого розвитку жанру детективу в його класичному варіанті. Детектив почав відсуватися на периферію сучасної формули, поступаючись місцем трилеру. Проте в кінці минулого століття детектив знову рішуче заявляє про себе, виступаючи на цей раз у вигляді свого атипового різновиду - іронічного детективу, який сьогодні можна з упевненістю називати одним з фаворитів формульної літератури [61, с. 411]. Дійсно, сьогоднішня кількість видань іронічних детективів А. Бредлі, І. Хмерелевської, Ф. Дара змушують задатися питанням про причини популярності саме цього субжанру. Серед науковців, які присвятили свою діяльність дослідженню іронічного детективу можна виділити В. Березіна [6], М. Кронгауза [38], Н. Суслову [61], О. Улибіну [66] тощо.

З перекладознавчої точки зору, іронічний детектив, насамперед, вартий уваги завдяки насиченості гумористичними засобами. За цих умов особливого значення набуває, зокрема, вивчення специфіки створення та адекватного перекладу гумористичного ефекту детективного тексту, що сприяє збереженню комунікативної інтенції автора активізувати почуття гумору як реакцію читача на прочитане.

Дослідження дійсних особливостей гумору в контексті міжкультурної специфіки та його псевдоособливостей, симульованих непорозуміннями в результаті збоїв комунікації, має водночас загальнотеоретичне та практичне значення. При цьому необхідно поєднати досягнення філософських (теоретичне вивчення комічного) та філологічних (зв’язок мови та культури в цілому, та теорія перекладу зокрема) дисциплін. Закономірностям вивчення механізмів продукування гумору як досить поширеного явища комунікації присвячено роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, у яких, зокрема, наведено загальний опис та типологічні особливості комічних текстів (В. Дмитренко [21], В. Пропп [56]), аналіз специфіки прагматичного спрямування та ефективності реалізації впливової функції гумористичних текстів (П. Меджис [83], Т. Вітч [90]), результати вивчення їхньої фонетичних, лексико-граматичних, стилістичних та структурних особливостей (А. Леськів [42], О. Шонь [74], O. Месропова [84]) тощо.

Велике значення для розуміння особливостей відтворення гумору при перекладі мають праці М. Баландіної [3], С. Беркнера [7], Н. Галь [18], І. Столярової [60], Є. Ульянова [65], Д. Чяро [78], А. Лібольда [82], Д. Нільсена [86], Д. Рафаельсона-Веста [88], К. Воллеса [98] тощо. Безпосередньо проблеми незапланованого виникнення комічного ефекту в перекладі торкаються Л. Баранова та Ч. Цинь [4].

Разом з тим, перекладознавча наука ще не має на сьогоднішній день у своєму розпорядженні досить повних теоретичних уявлень про характер і особливості актуалізації гумористичного ефекту текстів англомовних іронічних детективів, зумовлених їхнім комунікативно-прагматичним потенціалом та сферою вживання, які здатні впливати на процес перекладу. Звідси й випливає актуальність дослідження особливостей відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів. Актуальність теми визначається й тим, що в нашій країні, наразі, професійний переклад творів цього різновиду детективного жанру перебуває у процесі становлення.

Мета роботи - проаналізувати особливості відтворення гумору на матеріалі текстів англомовних іронічних детективів та їх перекладів.

Мета дослідження зумовлює обґрунтування таких завдань:

· Розглянути місце гумору в межах художнього перекладу.

· Дослідити основні особливості субжанру іронічного детективу у контексті масової літератури.

·   Визначити найважливіші функції та засоби вираження гумору в сучасних іронічних детективах.

·   Виявити складнощі відтворення комічного при перекладі.

·   Проаналізувати особливості відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів.

Об’єкт дослідження - засоби творення гумору в текстах англомовних іронічних детективів.

Предмет дослідження - особливості відтворення гумору при перекладі англомовних іронічних детективів.

Матеріалом дослідження слугував роман канадського письменника А. Бредлі «Солодкість на шкуринці пирога» (The Sweetness at the Bottom of the Pie) та його російськомовний переклад С. Абовської.

Під час дослідження застосовувалися такі методи: лінгвістичного спостереження для виявлення функціональних, структурних і семантичних ознак гумористичних засобів; графічної інтерпретації при дослідженні взаємодії мовних засобів у реалізації гумористичного ефекту та узагальнення частотних показників способів їхнього перекладу; метод зіставлення для реєстрації спільних та відмінних мовних засобів у мові оригіналу та перекладу; метод дескриптивного перекладознавчого аналізу для встановлення способів перекладу та умов їх застосування.

Теоретична новизна дослідження полягає в систематизації уявлень стосовно специфіки іронічного детективу як субжанру літератури і особливостей його перекладу українською та російською мовами, зокрема шляхів відтворення гумору.

Практичне значення роботи - результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення даної теми. Результати роботи можна застосовувати при створенні навчальних посібників, написанні курсових і дипломних робіт; вони можуть бути корисні перекладачам-практикам.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики, Херсонського державного університету. Змістовні положення роботи ввійшли до наукової статті «Особливості відтворення гумору при перекладі», що була опублікована у збірнику «Магістерські студії» (Херсон, 2013).

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел й ілюстративного матеріалу.