Прогнозування попиту та забезпечення конкурентоспроможності

 

    В умовах постійно мінливого ринкового середовища питанням прогнозування попиту на такий специфічний товар як туристичні послуги в розвинутих країнах Заходу приділяється достатньо багато уваги. Зважаючи на те, що в Україні туристична галузь по суті з’явилась тільки в 90-х роках ХХ ст., то, відповідно, власних напрацювань в цій галузі у нас немає. На нашу думку, вітчизняним тур операторам (ТОВ „Тур сервіс” зокрема) можна (і навіть необхідно) скористатися зарубіжним досвідом в цій сфері.

Світова практика виробила низку моделей, які використовуються для забезпечення прогнозування туристопотоку. Кожна з них пристосована для потреб окремої країни, проте останнім часом ряд провідних західних консалтингових фірм проводять дослідження щодо уніфікації світового досвіду і напрацювання дієвих моделей, які можна було б застосовувати у практичній роботі не тільки в окремих країнах, а й в цілих регіонах. Результатом такої роботи стала модельна система „Євростиль”. [78, с.205]. Вона дозволяє спрогнозувати туристичний потік і, відповідно, напрацювати маркетингову стратегію розвитку туристичного місця. Ця модель увібрала в себе досвід провідних європейських країн в галузі туризму. Розглянемо більш детально суть даної стратегії.

У залежності від конкретної країни система "Євростиль" може складатися із шістнадцяти різних стилів життя, отриманих у результаті дослідження серій різноманітних аналізів, зокрема, кластерного, факторного й іншого аналізів. У додатку В наведена карта системи „Євростиль”, складена її основоположником - французькою фірмою "Сентр Де Коммунікасьїн Аванс" групи "Гавас-Євроком". Карта поділена на чотири сектори.

· Сектор "Рух" характеризується такими факторами, як перевага окремої особистості, скептичне відношення до законів, соціальним нормам і авторитетам, воля критики і, нарешті, динамізм.

· Навпаки, сектор "Устрій" має на увазі захист соціального статусу, пріоритет захищеності і переживань окремої особистості, захист за допомогою груп і протекції, підпорядкування правилам гуртожитку і прихильність звичаям і традиціям.

· Сектор "Значимі блага" визначається за допомогою наступних характеристик: ціна насолоди, чуттєвість і гедонізм, що пов'язані з показниками іншого сектора "Цінності", такими, як гроші, відчутні і невловимі блага, витрати і марнотратство.

Діаметр кружків на рисунку показує частку кожного із шістнадцяти стилів життя в п'ятнадцятьох європейських країнах. Відповідно найпоширенішим стилем життя в Європі є так називаний образ "Роккі" (13,5%), далі йдуть "Дефенс" (8,5%) і "Романтик" (7,8%). Розмір кожного кружка різний для різних країн. Наприклад, стиль "Роккі" особливо розповсюджений у Великобританії, Нідерландах, Франції і Швейцарії. Інші два образи - "Дефенс" і "Романтик" поширені в Австрії, Бельгії, Великобританії, Німеччині, Данії, Італії, Франції і Швейцарії.

Типологію системи „Євростиль” звичайно застосовують двома способами: прийняттям стилю життя як уже готового сегмента ринку (пряме застосування) чи з використанням способу життя як додаткового критерію для повної характеристики уже визначеного сегмента (непряме використання). Однак перш ніж застосовувати цю типологію в туризмі, треба упевнитися, чи є спосіб життя гомогенним зсередини і гетерогенним між видами, що характеризують поводження туристів.

Система "Євростиль" кваліфікується як готовий сегмент за умови, що його члени значно відрізняються від членів інших стилів життя наступними ознаками:

· число відвідувань;

· використання туристських послуг;

· мотиви подорожей;

· витрати і їхня структура;

· задоволеність і лояльність [78, с.207].

Для того, щоб доповнити картину поводження туристів, необхідно, щоб різні стилі ввійшли у визначені соціоцілі відповідно до їх подібності. Розміщення 16 оригінальних стилів життя на карті системи "Євростиль" є одним з аспектів такого входження. 

Основний спосіб віднесення різних стилів до соціоцілей ґрунтується на їхній диференціації по мотиваціях, діям чи поводженню. Саме таким способом 16 євростилей агреговані в соціоцілі і виступають у ролі об'єкта. Аналіз за допомогою кластерів припускає 11 мотивів (рекреація, задоволення, нові враження, культурний інтерес і ін.) і 10 дій (гра в теніс і гольф, водяні ігри, відпочинок, шопінг, відвідування музеїв, концертів, театрів і т.д.) у якості перемінних. 

Сегментування європейського туристського ринку на базі п'яти соціокультур здійснювалося переважно для Австрії, що була найбільш популярним туристським центром на початку 90-х років. Виділені ділянки на графіку показують процес з'єднання кожного стилю з однієї з п'яти соціоцілей, визначених за мотивацією до подорожей і активного способу життя.

Сама велика соціоціль поєднує шість стилів, до мотивацій яких відносяться порожнє проводження часу, відновлення здоров'я і піші прогулянки. Її частка складає 47% гостей. У наступний сегмент входять три стилі з мотиваціями одержання задоволення і насолоди, спорт і розумовий розвиток, його частка складає 21%. Третій сегмент складає 16% гостей і поєднує два стилі з основними мотиваціями: робити прогулянки верхи і на велосипеді, плавати і приймати сонячні ванни. Четвертий сегмент включає дві ділянки на соціокультурній карті - один у її західній частині, іншій в північно-східній, із загальною часткою 14%. Тут основними мотивами подорожей є спорт, фізичні навантаження, а також пізнавальні і культурні аспекти. І остання ділянка, що складає тільки 2% гостей, поєднує захопливих спортом і культурою туристів, а також багатих людей, що люблять робити покупки.

Інші приведені вище соціодемографічні і поведінкові фактори можуть більш істотно підкреслити розходження між зазначеними п'ятьма соціоцілями.

Непряме використання типології системи "Євростиль" за допомогою визначення потенційних можливостей лояльного до даного туристського центра клієнта є могутнім засобом при розробці стратегії маркетингу. Тут аналіз також починається зі збору інформації про гостя. Далі для наочності і посилення контрасту складають тільки дві групи євростилей по п'ять у кожній групі. Одна з них поєднує стилі з високим рівнем повторних відвідувань країни, а саме "Прудент", "Вігіланте", "Олвідадос", "Сітізен" і "Мораліст". Разом вони складають 31% загальної кількості гостей. Інша група поєднує стилі з низьким рівнем, такі, як "Роккі", "Денді", "Протест", "Піонер" і "Скаут", що складають разом 26% загальної кількості гостей. Стилі із середнім рівнем не розглядаються. Дослідження показують, що в цих двох групах між гістьми існують наступні розходження:

· у першій групі вік складає в середньому 52 року проти 40 років у другий;

· частка міських мандрівників - 8% проти 15%;

· частка пенсіонерів - 33% проти 13%;

· середня тривалість подорожі - 13 ночей проти 10;

· щоденні витрати на людину складають 74 дол. проти 82 дол. [78, с.210].

На наступному етапі за допомогою цих двох груп, що відбивають різні рівні лояльності гостей, поєднуються генеруючи країни і різні євростилі в одну загальну діаграму. У результаті цього, генеруюча країна може скласти комбінацію стилів, що мають визначений рівень споріднення з приймаючою країною в кожній комбінації. Порівнюючи частки всіх лояльних до приймаючої країні стилів у генеруючої країні, з часткою гостей у даній приймаючій країні саме з цієї генеруючої країни, можна одержати наступні чотири комбінації:

1) високий середній рівень у генеруючій країні і високий середній рівень у приймаючій країні;

2) низький середній рівень у генеруючій країні, і високий середній рівень у приймаючій країні;

3) низький середній рівень у генеруючій країні і низький середній рівень у приймаючій країні;

4) високий середній рівень у генеруючій країні, і низький середній рівень у приймаючій країні.

Відповідно генеруючі країни розділяються на чотири групи: успішний ринок, порожній ринок, ринок ризику і насичений ринок.

Дослідження, проведені групою "Європанель" у генеруючих країнах туристів для Австрії, показали, що маркетинговий клімат більш сприятливий у Німеччині, Швейцарії й у самій Австрії і менш сприятливий у Бельгії, Данії, Італії, Нідерландах і Франції.

Надалі європейські менеджери в сфері туризму експортували систему "Євростиль" у Сполучені Штати Америки для визначення і планування туристського ринку однієї з найважливіших для Європи генеруючих країн світу. За допомогою опитування, проведеного в американських Великих міжнародних аеропортах, і сучасних методик математичного моделювання для США сформовані 16 власних стилів, що називають "американським стилем". Кількісне порівняння стилів життя в Європі і США показує, що в останніх домінують стилі "Бізнес" і "Скаут". Люди, що дотримують цих стилів, прагнуть одержати освіту, придбати новий досвід, відвідати музеї й інші культурні центри. Серед американців, що подорожують у Європу, як це ні дивно, превалює і стиль "Роккі", коли мотивація до розваг охоплює людей у віці 40 - 50 років. Найчастіше зустрічаються в Європі стилі, такі як "Дефенс", "Романтик", "Сквадра", "Піонер", "Гентрі" і "Стрикт", тут рідкі [78, с.212].

В обох регіонах однакові стилі. Наприклад, "Роккі" мають подібний психографічний профіль, однак зовнішні визначники можуть істотно розрізнятися.

    Слід також відмітити, що фахівцями групи "Гавас-Євроком" розроблена також математична модель, яка дозволяє спрогнозувати попит у галузі туризму. Дана модель досить часто використовується у комплексі з системою „Євро стиль”. Дану модель можна представити у наступному вигляді:

ln (Tіjt / Nіt) = a₀ + a₁ln (Ііt / Nіt) a₂lnPSіt + a₄lnPXіjt + a₅lnPAіjt + a₆lnPASіjt + a₇lnPSіjt + a₈lnPSSіjt + a₉Ukt + a₁₀t + a₁₁Ln (Tіj (t-1) / Nj (t-1)) + Bіjt,

де t - кількість років;

a₀, a₁, a₂,..., а₁₁ - параметри (невідомі);

Тіjt - кількість прибуттів туристів із країни походження й у місце призначення (туристський центр)] у t -м року; 

Nіt, - чисельність населення країни походження туристів і в t -м року;

Ііt - доходи на душу населення в країні походження і у t -м року;

Pjt - ціна проживання в туристському центрі j у t -м року;

PSіt - середньозважена ціна проживання туристів у туристському центрі заміннику для жителів країни походження і у t -м року;

PASііt - середньозважений тариф авіаперельоту з країни походження і у туристський центр замінник у t-м року;

PSіjt - середньозважений тариф переїзду на наземному транспорті з країни походження і у туристський центр у t-м року;

PS|j, - середньозважений тариф переїзду на наземному транспорті з країни походження і у туристський центр замінник у t-м року;

Uk, - перемінна події k, у t-м року;

a₁₀t - перемінна, що показує прихильність до туристського центра, що включається в модель для тих пар країн походження і місць призначення, для яких необхідність їхнього включення була визначена попередніми емпіричними результатами;

Bі - випадкова величина помилки [79, с.115].

У деяких випадках оцінювані коефіцієнти рівняння можуть бути інтерпретовані як показники еластичності, що вимірюють відгук попиту на малі зміни визначальних факторів. Що стосується перемінних подій, то залежність між ними і залежними перемінними не зовсім логарифмічна і відповідно їхні коефіцієнти не ідентичні показникам еластичності.

Модель розраховують для кожної пари країн походження - місця призначення для ретроспективного періоду. Далі вибирають найкращу модель для різних пар на основі таких критеріїв, як відносно високий рівень коефіцієнта кореляції R2, відсутність автокореляції, відносно велика кількість статистично значимих коефіцієнтів, коректні знаки параметрів. На закінчення проводять прогнозування для бажаного періоду.

Дана модель у свій час була апробована при вивченні впливів змін різних економічних факторів на попит міжнародного виїзного туризму для різних країн. Для деяких з них були отримані наступні результати.  

Процес прогнозування попиту в туризмі за допомогою регресійного аналізу включає наступні етапи:

· добір перемінних, котрі впливають на прогнозовану перемінну попиту, і встановлення математичної форми взаємин між ними;

· збір інформації, що відноситься до моделі;

· використання бази даних для встановлення заходу впливу впливаючих перемінних на прогнозовані перемінні в минулому (оцінка коефіцієнтів математичного рівняння);

· проведення іспитів на встановленій на попередньому етапі моделі для з'ясування рівня її реалістичності;

· використання моделі для прогнозування, якщо іспити моделі будуть задовільними [78, с.245].

Дуже важливо проводити оцінку параметрів (їхнього знака і величини), одержуваних за допомогою регресійної моделі, для визначення коректних (припустимих) теоретично (відповідних вимогам економічної теорії). В основному некоректні параметри з'являються через недосконалість самої моделі. Наприклад, відпочинок за рубежем являє собою стиль гарного життя і відповідно очікується позитивна еластичність попиту по доходах. Аналогічно власна еластичність попиту за ціною повинна бути негативною, а перехресна еластичність попиту за ціною для продуктів замінників - позитивною. При зміні смаків споживачів може відбутися перерозподіл і, отже, коефіцієнт показника тренда може поміняти свій знак. Коефіцієнти, витрати на просування туристського продукту, перемінні прихильності до туристського центра повинні бути позитивними.

Математична модель прогнозування попиту на відпочинок в визначених місцях туристичного призначення має логарифмічно лінійну форму:

 

Великобританія

· Британці відносять подорожі по повітрю, морю і сухіше до розкоші.

· Попит чуттєвий до ціни.

· Обмінний курс відіграє визначальну роль.

· Туристські центри і види транспорту є факторами, що впливають на туризм.

· Психологічний вплив криз відчутний.

· Падіння курсу національної валюти вплинуло на поїздки, особливо в дорогі туристські центри.

· Відносно Франції й Італії тренд має похилість униз, а стосовно Німеччини - вгору.

Німеччина

· Збільшення доходу викликає ріст туристського попиту, однак ефект відрізняється від країни до країни, наприклад, особливо сильний вплив попиту на Іспанію і Швейцарію.

· При збільшенні цін Австрія, Іспанія, Франція, Швейцарія втрачають попит, однак останні дві країни, зокрема, мають еластичність за ціною, абсолютне значення якої перевищує одиницю.

Німці інформовані про ціни подорожей. Вони не тільки цікавляться абсолютними цінами, але і цінами, пов'язаними з іншими туристськими центрами. Вони також готові переключатися на альтернативні види транспорту.

Однієї з деяких країн, тренд стосовно якої нахилений униз, є Швейцарія.

Франція

· Збільшення доходів приводить до значного росту попиту.

· Абсолютні і відносні значення цін відпочинку дуже важливі, зокрема, при відправленні у Швейцарію й Італію.

· Психологічний вплив криз на потенційних мандрівників через сприйняття ціни наземної подорожі дуже значимо.

· Тренди для таких країн, як Італія, Іспанія і Швейцарія, спрямовані вниз.

Щодо забезпечення конкурентоспроможності туристичної фірми на ринку, то тут хотілося б в першу чергу виокремити такий фактор забезпечення конкурентоспроможності тур фірми як оцінка ризику капіталовкладень. Адже інвестуючи кошти в нерентабельні чи малорентабельні проекти фірма може за дуже короткий термін втратити свої позиції на ринку і навіть збанкрутувати. Розглянемо це питання докладніше.

При прийнятті управлінського рішення виникає безліч факторів які слід врахувати, щоб мінімізувати виникаючий підприємницький ризик. Оскільки кожний з безлічі факторів, введених в оцінку ухвалення рішення, являє собою деяку невизначеність, виконавцю необхідно мати повний опис ефектів, що одержують показники віддачі. Наша мета - запропонувати ясну і чітку картину  ризику і можливі фактори імовірності, що виникають до і після через попереднє знання.

Моделювання комбінацій цих факторів виявилося ключем отримання максимально можливої кількості інформації з доступних нам прогнозів. Даний процес простіше всього змоделювати за допомогою персонального комп’ютера. Подібна комп'ютерна програма була запропонована С. Хессом і X. Квіглі [91].

Для виконання аналізу компанія повинна пройти наступні кроки:

· Визначити ряд ключових факторів (ціна продажів, темп росту продажів і т.д.) і імовірність кожного оціненого фактора (песимістичний, найбільш ймовірний, оптимістичний; найгірший, середній, найкращий).

· Вибрати навмання для кожного фактора одну значимість. Потім скласти значимості усіх факторів і підрахувати можливий рівень капиталвіддачи (чи дійсну значимість) при цій комбінації. Наприклад, комбінація: песимістична імовірність фактора "ціна" складається з оптимістичним фактором "ріст ринку". При цьому повинна бути врахована взаємозалежність факторів, що ми побачимо пізніше.

· Проробляти це знову і знову для визначення випадкових факторів, що впливають на точність кожного можливого рівня віддачі. Оскільки можливих комбінацій значимостей нараховуються мільйони, виникає необхідність перевірки імовірності появи багатьох різних показників капиталовіддачи.

· Для кожного результату визначити шанси імовірності виникнення.

Так само визначаються відхилення результативних значень від середнього. Це важливо, оскільки при рівності усіх факторів менеджер віддасть перевагу більш низькому рівню відхилення для ідентичного показника віддачі. Ця концепція уже використовувалася стосовно до портфеля інвестицій.

Коли планована віддача і рівень відхилення варіанта інвестування визначені, цей механізм може бути застосований для дослідження їхньої ефективності в різних комбінаціях у зіставленні з управлінськими цілями.

Щоб побачити, як даний підхід працює на практиці, скористаємося досвідом ТОВ „Тур-сервіс”. У 2002 році керівництвом компанії було вирішено придбати власний невеликий готель в районі озера Балатон (Угорщина) для відкриття нового напрямку в діяльності – ділового туризму, а також використання будівлі звичайними туристами.

Можливі альтернативи капітального вкладення: 1) курортний готель на узбережжі озера, 2) готель у центрі міста, 3) конгрес-готель для ділових людей. На яке вкладення варто робити ставку? На який рівень віддачі на капітал компанія може сподіватися? Які ризики? Необхідно самим ретельним і глибоким чином використовувати дані маркетингових досліджень і фінансового аналізу, що вже були проведені, для представлення керівництва всієї повноти картини даного проекту.

У якості основних менеджер проекту вирішила використовувати наступні елементи готелю:

1. Розташування.

2. Вік будинку.

3. Розмір будинку.

4. Клієнтуру (бізнесмени, відпочиваючі і т.д.).

5. Розмір ринку.

6. Темп росту ринку.

7. Частка ринку.

8. Середній номерний тариф.

9. Конкурентноздатність.

10. Пропоноване обслуговування.

11. Джерела доходів по департаментах.

12. Витрати по департаментах.

13. Відсоток безробітних у даній місцевості,

14. Первісні витрати на будівництво.

15. Термін експлуатації.

16. Тип і витрати на відновлення.

Всі ці елементи повинні бути проаналізовані і складені для визначення виміру аттрактивності (привабливості) запропонованих капітальних вкладень для кожної з трьох альтернатив.

Наша задача - для кожного із шістнадцяти факторів намалювати криву частоти поширення, чи криву імовірності. Інформація буде включати: можливе ранжирування значимості кожного фактора, середнє значення, припущення імовірності того, що різні можливі значення будуть мати місце. Виходячи з напрацьованого досвіду можна сказати, що при значних проектах капіталовкладень менеджери звичайно роблять великі інвестиції у фонди для загострення уваги на кожнім з факторів. Об'єктивний аналіз стосовно до кожного зі значень без найменшого додаткового зусилля може дати суб'єктивну імовірність розподілу.

Область знань буде мати пряме відношення до ступеня впевненості оцінювача у своєму рішенні. Встановлені оцінки можуть сприйматися як точні. Одні будуть представлені розподілом імовірностей, показуючи, наприклад, що є лише один випадок з десяти, коли отримане значення буде відмінно від найкращої оцінки більш ніж на 10 %. Інші - можуть мати рівні відхилень 100 % вниз і вверх від найкращої оцінки. Ми розглядаємо фактор ціни реалізації кінцевого продукту, задаючи працівникам, відповідальним за оцінки, необхідні питання:

· при очікуваній ціні REC (per pax per nіght) 51 дол., яка імовірність, що ця ціна перевищить 55 дол.?

· чи є шанс, що ціна перевищить,65 дол.?

· наскільки ймовірне падіння ціни до рівня 47 дол.?

Менеджери повинні задавати подібні питання по кожному фактору поки зможуть побудувати криву імовірності для кожного з них. Практика показує, що це не так важко, як здається. Часто дані по ступені варіацій (відхилень) вже маються: наприклад, практичні дані по ступені відхилення ціни продукту-замінника. Менеджер може судити про варіації продажів по їхніх результатах у даній галузі. Навіть для факторів, варіантність яких на практиці невідома (як у випадку з поточними витратами на новий продукт), людина, що дає середню оцінку, повинна мати на увазі ступінь впевненості у своєму припущенні. Чим менше впевненість людини у своїй оцінці, тим ширше область можливих відхилень.

Наступний крок у пропонованому підході - визначити можливі показники віддачі, результат випадкових комбінацій присутніх факторів. Це спричиняє такі обмеження, як недозволенність усього ринку відхилятися на більш ніж якусь визначену величину. Безумовно, тут можна використовувати будь-який метод ранжирування віддачі, якщо це зручно для компанії. У нашому конкретному випадку менеджер віддав перевагу методу дисконтного потоку готівки.  

Комп'ютер може виконати завдання моделювання в дуже короткий термін і по дуже низьких витратах. Отримані в результаті імовірнісні показники рівня віддачі негайно прочитуються і зображуються графічно.

Шістнадцять даних факторів, описаних раніше, комп'ютер розподіляє по трьох категоріях:

· аналіз ринку, що включає в себе наступні показники: розмір ринку, темп його росту, частку ринку фірми, середню ціну REC, розташування готелю, джерело клієнтури, конкурентноздатність, відсоток безробітних в області. Для даної комбінації цих факторів можна визначити доход від продажів;

· аналіз інвестиційних витрат, що відображає термін експлуатації і передбачувані поточні витрати, розмір будинку. Аналіз піддається численним помилкам і різним невизначеностям (наприклад, невизначеність, викликана технічним прогресом автоматизації);

· поточним і постійним витратам, що також піддані невизначеності.

Категорії ці взаємозалежні, тому для одержання реалістичної картини наш методологічний підхід дозволяє зв'язувати різні фактори разом. Таким чином, якщо ціна визначає весь ринок, вибираємо одну ціну з отриманих ймовірних показників по конкретному комп'ютерному тесті. Потім для всього ринку використовуємо діапазон ймовірних значень, логічно порівнянних з обраною ціною [36].

Варіантність значень кожного фактора дозволяє менеджеру бачити діапазон передбачуваної капиталовіддачи, а також відсоток імовірності одержання такого показника. У таблиці 3.1 наведено отримані результати.

Таблиця 3.1

Діапазон капиталовіддачи по проекту ТОВ „Тур-сервіс”

Можливий рівень віддачі, %	Імовірність, %
Курортний готель на узбережжі
-10 5 20	30 40 30
Готель у центрі міста
0 5 15	30 40 30
Конгрес-готель
-5 15 50	30 40 30

 

Така широка варіабельність значень відбувається не тільки тому, що використаний діапазон відхилень значень, але і тому, що зважено кожне значення діапазону на предмет його імовірності. Даний метод аналізу допоможе менеджеру зробити правильне, розумне вкладення.

На основі таблиці 3.2 побудуємо таблицю порівнянь інвестиційних можливостей ТОВ „Тур-сервіс”.

Таблиця 3.2

Порівняння інвестиційних можливостей ТОВ „Тур-сервіс”

Можливий рівень віддачи, %		Імовірність, %	Очікувана віддача
Курортний готель на узбережжі
-10	х	30	=	-0,03
5	х	40	=	0,02
20	х	30	=	0,06
				0,05
Готель у центрі міста
0	х	30	=	0
5	х	40	=	0,02
15	х	30	=	0,045
				0,065
Конгрес-готель
-5	х	30	=	-0,015
15	х	40	=	0,06
50	х	30	=	0,15
				0,195

 

Якщо ризик визначати як відхилення в можливий показник віддачі, то з двох проектів готель на узбережжі - більш ризикований об'єкт для інвестування, тому що тут широкий діапазон коливань передбачуваної капиталовіддачи.   

Часто для порівняння діапазонів значень прибігають до методу звичайного відхилення. Якщо проекти нормально розподілені, можна зробити підрахунок імовірності їхнього настання. Стандартне відхилення для проекту берегового курортного готелю складає 0,1162, у той час як стандартне відхилення для проекту міського готелю - 0,0594. Імовірність того, що кожен із проектів буде мати показники капиталовіддачи в межах стандартного відхилення (передбачувана віддача), складає 67 %. Це означає, що імовірність того, що показники капиталовіддачи будуть варіюватися від - 6,62 до + 16,62 % для берегового готелю, від 0,56 до 12,44 % - для міського готелю, дорівнює 67 %. Припускаючи, що менеджер має схильність уникати чи мінімізувати ризик, віддаючи перевагу більш вузькому діапазону відхилень у показнику капиталовіддачи, варіант вкладення засобів у міський готель виглядає більш прийнятним.   

Тепер розглянемо варіант із конгрес-готелем. Очікуваний показник віддачі на капітал складає 0,195, а стандартне відхилення - 0,216. При нормальному розподілі передбачуваний показник віддачі буде варіюватися від -2,1 до 41,1 % приблизно в 67% випадків (чи одне стандартне відхилення). Тим самим процес ухвалення рішення ускладнився. Проект із конгресним готелем прогнозує велику віддачу на капітал, але має більш широкий діапазон відхилень, тобто є більш ризикованим підприємством, чим вкладення капіталу в міський готель. Необхідно знайти компроміс між привабливою цифрою віддачі на капітал і ризиком.

    Базуючись на даному розрахунку керівництвом ТОВ „Тур-сервіс” було прийнято рішення про інвестування коштів у придбання міського готелю, що в подальшому себе повністю виправдало, так як це дозволило на базі придбаного приміщення відкрити новий напрямок – діловий туризм і використовувати його для розміщення відпочиваючих. Як наслідок вдалося знизити вартість путівки на 15%, що позитивно відбилось на кількості споживачів тур продукту.

Таким чином цінність використання комп'ютерних програм для визначення значень імовірності і ризиків кожного конкретного варіанта капіталовкладення вже доведена. Такі програми надають коштовну інформацію про залежність можливих наслідків від змін факторів, що вводяться, і від імовірності досягнення різних показників капиталовіддачи. Дана інформація може бути вкрай важливої для керівництва тур фірмою як база для ухвалення управлінського рішення. Врахування впливу сторонніх факторів на загальний результат додає керівництву впевненість у тім, що доступна йому інформація використовувалася з максимальною ефективністю.

    Перевага даного методу моделювання - у простоті його застосування. Він вимагає тільки максимально широкого введення оцінок, прийнятих за можливі імовірності. Ринок гостинності часто вимагає довгострокових вкладень капіталу, що дуже чуттєві до змін у моді, смаках, у загальному рівні економіки (де туризм представляє велику частку ринку), до змін у міжнародній обстановці. Відповідальний за ухвалення рішення завжди повинний правильно оцінювати показник невизначеності.