Смислове навантаження образу-символу вогню у творах української художньої літератури, елементи його та засоби творення

Художній твір, автор твору	Смислове навантаження (символічне значення) образу-символу вогню	Елементи втілення образу	Засоби творення образу
Поема "Прометей" А.Малишка	Жертовність, вогонь, у якому згорають задля збереження життя інших - символ незнищенності людської віри, надії, духовності, продовження кращого життя	Скорботна картина-образ вогню як зловісного димовища; зображення фізичного стану головного героя твору; розкриття внутрішнього стану та нескореності юнака	Гіперболи (" димить димовище під хмару ", " палає дуб в мільйони свіч "), персоніфікації (" дуб тріщить, ясний от жару, Зотлілий з серцем до кінця", серце " огнем напоєне до краю"), метафори-протиставлення (" Ти не людина - ти вже птиця І не палаєш, а летиш"), метафори (" я воскресну Цвітком людських ясних надій… "); епітети " ясним ", " чистим, палючим","вільними іскрами",порівняння " як добре вино"; картина результату пожежі: " Все забрав вогонь. Не лишилося ні одного будиночка "; метонімія; епітети до слова "вогонь", - "червоний, веселий, чистий", вогонь як жива лиха істота, " сердитий звір ", що "… роззявляє криваву пащу й жере. Рве зубом і лютує "; асоціація " вогонь - кров ", кольорова гама (" все ніби облилося кров’ю", "все було залите червоним світом, ніби кров’ю", "червоний світ"), порівняння (" все ніби облилося кров’ю", " все було залите, ніби кров’ю"), гіпербола (" горить усе небо", "запалилася уся земля під її ногами "); зорові образи картини пожежі, слухові образи, уособлення, порівняння; уособлення - вогонь - жива ворожа, підступна істота, яка " неначе звір-велет трощить щось, жвакає і важко сопить", метафору та гіперболу - вогонь - це " вогняні гори", що "наступали на них, несли усьому смерть", вогнище "…котилось за ними невпинними, непереможними, веселими хвилями, золотом розсипалось по плавнях, жерло очерет, випивало воду, підпалювало небо…"; епітети "досвітні, переможні, урочі"; метафора " вогником світиться дім"
Драма-феєрія "Лісова пісня" Лесі Українки	Символ очищення, спосіб переходу до іншого фізичного стану, утвердження вічності буття	Палаюча вогнем верба
Повість "Марія" У.Самчука	Заслужене покарання, спокута за гріхи	Пожежа, у якій згорає все нажите добро
Поема "Гайдамаки" Т.Г.Шевченка	Вияв народного гніву, покарання за вчинену кривду, за гноблення, як помсту	Пожежа, у якій палає значна територія України
Повість "Fata morgana" М.Коцюбинського	Вияв ненависті та помсти панству	Пожежа панського майна (сіна); внутрішній стан Хоми
Повість "Микола Джеря" І.С.Нечуя-Левицького	Вияв ненависті кріпаків до панів-кровопивців помсти панству	Пожежа панського майна (току) як страшна картина нічної пожежі, як пекло; відчуття образів-персонажів: Нимидори, матері Миколи Джері, самих утікачів; марення Кавуна як вияв ненависті кріпаків до панів-кровопивців
Поема "Енеїда" І.Котляревського	Вічна мука, покарання грішників	Вогонь як пекло
Повість "Захар Беркут" І.Франка	Руйнування, нищення, сліпої стихійної й безжальної сили, здатної перетворити все живе на пустку	Пожежа, ненаситна всепоглинаюча жива істота
Кіноповість "Україна в огні" О.Довженка	Війну як безжальне, безглузде нищення, смерть усього живого; люту ненависть до ворогів-загарбників рідної країни; класову непримиренність українців	Узагальнений образ велетенської пожежі, якою завжди є війна; Україна, що палає вогнем; "світ у бою" (війні), тобто картини вогню: бої, горіння людей, природи, спалення сіл тощо; вогонь лютої ненависті до ворогів-загарбників рідної країни; вогонь класової непримиренності українців
Повість "Дорогою ціною" М.Коцюбинського	Смерть, спустошення	Пожежа у плавнях
Драма "Свіччине весілля" І.Кочерги	Воля, прагнення до свободи, боротьба за соціальне та національне визволення	Запалена свічка, світло палаючої свічки, "зоря світова"
Поезія "Досвітні огні" Лесі Українки	Поклик і символ пробудження національної і соціальної свідомості, заклик до боротьби	Досвітні (вранішні) вогні
Повість "Вогник далеко в степу" Г.Тютюнника	Орієнтир у нелегкій дорозі (як у навчанні, так і в житті), те, що звеселяє, чекає, кличе, підбадьорює, вселяє надію, зігріває людину	Багаття, яке підтримували хлопчаки серед степу, яке зігріває, звеселяє; вогник, який видно здаля
Поезія "Вогник" А.Малишка	Найвищі людські духовні цінності; заклик повертати до рідних святинь: до рідної домівки, до батьків	Вогник у вікні рідної хатини, у якій зростав