Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ

Розділ 3. Досвід використання комп’ютера в процесі навчання образотворчого мистецтва, музики та трудового навчання

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8

Щоб вивчити думки дітей стосовно їх навчання за допомогою комп’ютера у кінці навчального року ми провели анкетування (питання анкет див. Додаток 4), яке дало наступні результати Як з’ясувалось дітям дуже подобається саме таке навчання (позитивно на питання, чи подобається їм навчатися за допомогою комп’ютера, відповіли усі діти). У якості прикладів позитивних моментів вони відзначили збільшення власного інтересу під час уроків, покращення якості викладення матеріалу та необхідність навиків роботи з комп’ютерною технікою у подальшому житті. До того ж діти у своїх відповідях зазначали, що, наприклад, сприймають значно краще показ малюнку, створеного на комп’ютері, ніж того, що намальований вчителем на дошці, або на аркуші паперу.

Вдалося також з’ясувати, що учням більше подобається слухати музичний супровід від «Windows Media Player», ніж гру вчителя на музичному інструменті. Та й порівняння глибини та якості репертуару також було на боці комп’ютерного.

Батьки, в основному, також висловилися на підтримку навчання за допомогою комп’ютера. Головним його недоліком вони вважають певне погіршення зору деяких дітей. Очевидно, що саме ці учні неналежно виконували вправи для очей, фізкультхвилинки тощо. До того ж шкільна комп’ютерна техніка далека від останніх розробок і дійсно певним чином шкодить здоров’ю. Отже, на цей аспект проведення уроку нам слід звернути підвищену увагу.

Та позитивних моментів значно більше. Батьки відзначають, що після використання комп’ютера у дітей підвищився інтерес до відвідування школи. Додому ж вони повертаються в чудовому настрої, з захопленням розповідають про свою роботу на уроках. Також батьки виступають за необхідність знання ПК в умовах комп’ютеризації сучасного життя, а, отже, дуже задоволені тим, що їх діти вже будуть мати певні знання у такому важливому на сьогодні аспекті життя.

Також протягом другого семестру навчання ми провели дослідження успішності дітей під час навчання за допомогою комп’ютера. Дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи с. Грабовець, Тернопільського району, Тернопільської обл. у 4 класі. Об’єктом дослідження ми вибрали знання учнів при вивченні двох розділів предмету «Трудове навчання», а саме: «Людина і знаки інформації» та «Людина і техніка». Перша частина уроків за цими розділами була проведена без використання комп’ютера, а друга частина з використанням ПК. Протягом навчання було проведено 10 зрізів знань учнів (по п’ять на кожну частину уроків). В таблиці наведені результати середніх балів, які були отримані учнями класу на цих зрізах:

Середній бал учнів класу

Навчання без використання комп’ютера

8,7

8,5

8,9

9,2

8,1

7,6

9,5

10,4

9,6

8,4

Навчання з використанням комп’ютера

9,5

9,4

9,1

10,2

10,5

10,9

9,8

9,9

11,2

10,7

Як видно з порівняльної таблиці навчання учнів після використання комп’ютера вийшло на новий, значно вищий рівень. До того ж при проведенні двох уроків-екскурсій (в умовах сільської місцевості проведення екскурсій стало неможливим, тож дітей довелося ознайомлювати з ними на місці), без допомоги та з допомогою комп’ютера, різниця знань учнів вражає. Урок «Світ професій «Людина — знакові системи». Екскурсія на робочі місця працівників сфери «Людина — знакові системи» довелося проводити за допомогою підручних засобів, а урок «Світ професй «Людина — техніка». Екскурсія на робочі місця працівників сфери «Людина — техніка» ми проводили за допомогою комп’ютера. Різниця середнього балу учнів класу після закінчення цих уроків вражає: 9,2 та 11,2 відповідно.

З досвідом використання комп’ютера у навчанні дітей намітилися певні додаткові труднощі та шляхи їх вирішення, основні з яких і будуть запропоновані нижче.

1. Готові програмні продукти, що використовувались (дидактичні ігри, електронні посібники тощо) створені на російській мові, що погіршує сприймання матеріалу у дітей в цьому випадку. Виходом з такої ситуації є створення вітчизняних програм або ж переклад російськомовних. Зробити це вчителю – практично неможливо, тому дане питання має вирішуватись на вищому рівні.

2. Наявність комп’ютерної техніки жадає бути кращою, адже використання 1 машини на клас створює деякі труднощі в часі на занятті. Хоча за вдалої побудови навчально-виховного процесу на уроці в певних випадках можна з успіхом позбутися цієї проблеми самому педагогу.

3. З використанням комп’ютерної техніки дещо погіршується дисципліна на уроці, що спричинено підвищеним емоційним збудженням дітей. Вихід вбачається у підвищенні насиченості занять, використанні методів, направлених на зняття емоційного навантаження, концентрацію уваги тощо.

Загалом використання комп’ютера в навчально-виховному процесі дало, на нашу думку, позитивний результат, як для вчителя, звільнюючи його час від пошуку наочних посібників, методичної бази на продумування самого уроку, методів, прийомів для кращого подання матеріалу школярам, так і для учнів, для яких такі уроки були особливо цікавими, корисними та незвичними.

ВИСНОВКИ

Сьогодні перед нами, звичайно, вже не стоїть питання: «Чи варто вчити дітей працювати з комп’ютером?». Необхідно вчити дітей грамотно «спілкуватися» з комп’ютером, з метою пропедевтики навиків його використання на роботі або у повсякденному житті. А от над запитаннями: «З якого віку слід вчити користуватися комп’ютером? Як вчити працювати з комп’ютером? Які знання і навички повинні мати діти?» – є достатньо актуальними зараз.

Проблема використання комп’ютерних технологій у навчанні молодших школярів не вирішена навіть на теоретичному рівні, а це, у свою чергу, негативно позначається на вирішенні і практичних завдань використання комп’ютера безпосередньо в навчанні. У зв’язку з цим особливу роль для інформатизації початкової освіти в нашій країні мають дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання комп’ютера в навчанні і проектування технології навчання молодших школярів за участю комп’ютера.

Важливими аспектами комп’ютерного навчання дітей залишаються безпечність, корисність та цікавість. Можливість використання комп’ютера у навчальному процесі вимагає врахування наступних факторів:

· вплив комп’ютера на здоров’я дітей (неприпустимо вчити молодших школярів на машинах, які не відповідають основним санітарно-гігієнічним вимогам, а також перевищувати допустимі часові норми);

· відповідність програмного забезпечення, що є у наявності, санітарно-гігієнічним та психолого-педагогічним вимогам;

· наявність навчальних ігрових середовищ, а також програм, які допомагають конструювати завдання;

· забезпечення умов підготовки фахівців, які можуть на високому рівні забезпечувати навчальний процес із використанням комп’ютерів.

Вирішення цих аспектів забезпечить можливість впровадження, на відповідному рівні, комп’ютерної техніки в молодшу школу.

Колишні спроби вести регулярне навчання за допомогою комп’ютерних програм зазнавали невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдавалося дістати явну перевагу комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання.

Позитивні зміни відбуваються завдяки тому, що як кількість, так і якість навчальних програмних засобів, які випускаються на ринок, настільки велика, що комп’ютерне навчання можна вважати новою освітньою галуззю, і школа зобов’язана рахуватися з цим. Комп’ютер стає зовсім природним засобом пізнання навколишнього світу, як для попередніх поколінь ним була книга.

Серед безлічі проблем застосування інформаційно-комунікаційних технологій, варто особливо виділити проблему впливу роботи з комп’ютером на здоров’я дитини. Її значимість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення інформаційних технологій в усі сфери життя і діяльності сучасного суспільства.

Охорона здоров’я дитини-користувача персонального комп’ютера — проблема багатогранна, котра може бути вирішена на основі збалансованого комплексного підходу, що враховує цілий ряд факторів: педагогічних, медичних, правових, технічних, організаційних. Однак, незважаючи на те що цим питанням займаються багато фахівців, їхня робота дотепер ще малоефективна. Причина цього бачиться в тім, що проблеми здоров’я людини в контексті комп’ютеризації вирішуються на основі принципів і підходів, що мають стосовно охорони здоров’я приватний або зовнішній характер. Повною мірою це належить і до педагогічних розв’язань даного питання, потенціал яких ще далеко не вичерпаний.

Педагогічно обґрунтоване використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку творчості може перевести на новий рівень навчальний процес у початковій школі. Але комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у вирішенні навчальних завдань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агапова Р. Про три поколения компьютерних технологий обучения в школе. //Информатика и образование. – 1994. – №2. – С.96-98.

2. Ананьева В.А. Искусство и музыка в компьютерном классе.// Информатика и образование. – 2003. – №1.сС.83-84.

3. Анкитон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М., 1980.

4. Асмолов А.Г. Принципы организации памяти человека. Системно-деятельностный подход к изучению познавательных процессов: Учебно-методическая помощь. – М., 1983.

5. Багленова А.Л. Принципи навчання школярів основам екранної грамотності. //Фахівець. – 1992 – №5.

6. Белавина И.Г. Психологические последствия компьютеризации детской игры. // Информатика и образование. – 1991. – №3.

7. Белавина И.Г. Сприйняття дитиною комп’ютера й комп’ютерних ігор. // Питання психології. – 1993. – №3.

8. Блонский П.П. Избранные педагогические сочинения. – Т.2. – М., 1979.

9. Бочкин А. И. Методика преподавания инфоматики: Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1998. — 431 с.: ил.

10. Буцин Е.С. Обучение младших школьников началам информатики. // Информатика и образование. – 1991. – №3.

11. Варченко В.І. Веселка в комп’ютері. // Початкова школа. – 1997. – №10. – С. 292.

12. Вейн А.М., Каменецкая Б.И. Память человека. – М., 1973.

13. Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. – Т.3. – Л., 1981.

14. Вєтрова І. Г., Вербунко В. А. Використання комп’ютера у навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки // Комп’ютер у школі та сім’ї – 2001 – № 2. – С. 22 – 25.

15. Видерхольд К.А. Компьютер в начальной школе. // Информатика и образование. – 1993. – №2.

16. Видинеев Н.В. Природа интелектуальных способностей человека. – М., 1989.

17. Витухновская А.А., Марченко А.С. Проектирование технологии подготовки к обучению младших школьников с использованием компьютера. // Информатика и образование. – 2004.-№8. – С.83-87.

18. Возрастные и индивидуальные особенности обучения младших школьников. – М., 1989.

19. Волков И.П. Учим творчеству. – М., 1988.

20. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. 3-е Изд., испр. и доп. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 128 с.

21. Воронцова Ю.Л. Компьютер и эстетическое воспитание. – Информатика и образование. – 2000. – №8. – С.93-94.

22. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т. – Т.6 – М., 1984.

23. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т – Т.3 – М., 1984.

24. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т – Т.2. – М., 1982.

25. Гальперин П.Я., Котик Н.Р. К психологии творческого мышления // Вопросы психологии. – 1982. – №5.

26. Гальперин П.Я., Марютина Т.М., Мєшкова Т.А. Внимание школьника – М., 1987.

27. Гершунский Б.С. Компьютеризация в среде образования. – М., – 1987.

28. Глушко А.И. Компьютерный класс в школе. // Информатика и образование. – 1994. – №4.

29. Гончаров В.С. Типи мишления и учебная деятельность: Помощь по спецкурсу. – Свердловск, 1988.

30. Грамолин В.В. Обучающие компьютерные игры. // Информатика и образование. – 1994. – №4.

31. Гребенев И.В. Методичні проблеми комп’ютеризації навчання в школі. //Педагогіка – 1994. – №5.

32. Давыдов В.В. Проблемы розвивающего обучения. – М., 1986.

33. Дворчик, Шейла, Василенко Л., Медвежонок-программишка в стране Информатике. – М., 1990.

34. Доналдсон М. Умственная деятельность детей. – М., 1989.

35. Опыт компьютерной педагогической диагностики творческих способностей. – Казань, 1989.

36. Дрига, Рах. Технические средства обучения в общеобразовательной школе. – М., 1985.

37. Жалдак М.І. Яким бути шкільному курсу «Основи інформатики» //Комп’ютер у школі та сімї. — №1. —1998. —с. 3-8.

38. Загальна психологія. – М., 1986.

39. Задо А.З. Развитие интилектуальных способностей у детей 6-7 л. – М.,1996.

40. Задо А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. – М., 1994.

41. Задо А.З. Развитие теоретичного мышления у младших школьников. – М., 1984.

42. Заничковский Е.Ю. Проблемы информатики – проблемы интилектуального развития общества. // Информатика и образование. – 1994. – №2.

43. Ипполитов Ф.В. Память ученика. – М., 1978.

44. Калмыкова З.Н. Продуктивное мышление как основа учёности. – М., 1987.

45. Концева М.П. Здоровье и компьютер. – Информатика и образование. – 2000. – №1. – С.89-91.

46. Кржен Дж. Компьютер в доме. – М., 1996.

47. Кубичев Е.А. ЕОМ в школе. – М.: Педагогика, 1986.

48. Лепский В.Е., Лепская Н.А. Компьютер в художественном образовании. – М.: Научно-практический центр непрерывного художественного образования, 1995 г.

49. Лурия А.Р. Внимание и память. – М., 1973.

50. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. – М.: Педагогика, 1988.

51. Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблеме эстетического воспитания. – М.: Просвещение, 1987 г.

52. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів /Авт. кол.; За ред. Ю. І. Костюка АПН України. — К.: ІЗМН, 1997. — 264 с.

53. Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи. — М.: Педагогика, 1989.

54. Первин С.П. Дети, компьютеры й комуникации. // Информатика и образрвание. 1994. – №4.

55. Первин Ю.А. Курс «Основы информатики» для начальной школы. //Информатика и образование. — 2002. — №12. — с. 7-12.

56. Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок. — К., 1989.

57. www.ipkro.isu.ru/informat/plans/leonov.htm

58. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Бліц, 1997. – 206 с.

59. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. – К.: Початкова школа, 2003. – 296 с.

60. Программа по информатики для I-IV классов. // Информатика и образование. — 2003. — №6. — с. 97-104.

61. Розвитие личности школьника в воспитательном пространстве: Проблемы управления. /Под ред. Н.Л. Селивеновой. — М.: Пед. общ. России, 2001. — 284 с.

62. Солпостер Джуди. Дети и компьютер. – М., 1996.

63. Сутирин Б., Житомирський В. Компьютер в школе сегодня и завтра. // Народное образование, -1986. – №3. – З 21-23.

64. Тур С. Н., Бокучава Т.П. Первые шаги в мире информатики. Методическое пособие для учителей 1-4 классов. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 544 с.: ил.

65. Хантер Б. Мои ученики работают на компьютерах. -М., 1989.

66. Цветкова М.С. Рекомендации по использованию компьютеров в начальной школе // Информатика и образование. – 2002. - № 6. – С. 12-14.

67. Челак Е.Н., Конопатова Н.К. Развивающая информатика. Методическое пособие. — М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001 г. — 208 с.: ил.

Додаток 1

Опис комп’ютерних програм для уроків образотворчого мистецтва та трудового навчання

Для таких уроків вчителю можна використати найпростіші або складні графічні редактори. Графічний редактор – це прикладна програма, призначена для створення й обробки графічних зображень на комп’ютері. Програма графічного редактора дозволяє створювати нею зображення, записувати їх, а також посилати зображення на пристрій виведення. Для роботи з растровими зображеннями існують растрові редактори, а для роботи з векторними зображеннями – векторні редактори.

До найбільш відомих програм растрової графіки належать Adobe Photoshop, Corel Photo Paint.

Обидві дають змогу створити файл у форматі bmp, що містить рисунок, виконаний за допомогою панелі інструментів.

Такий рисунок у Windows-системах можна вставити, як об’єкт у текстовий документ через буфер обміну — отримаємо текстовий документ з рисунком.

Рисунок у bmp-форматі складається з маленьких прямокутних кольорових крапок - пікселів, які заповнюють деяку прямокутну ділянку, що називається растром. Тому така графіка називається растровою, її характерною особливістю є втрата якості зображення під час збільшення рисунка, оскільки прямокутні контури пікселів збільшуються і їхні прямі кути і стики стають очевидними.

Є складніші системи для створення професійної графіки, наприклад, програми CorelDaw.

Графічне зображення тут складається з ліній чи фігур, які програмно масштабуються під час збільшення чи зменшення зображення. Розмір пікселів при цьому не змінюється. Така графіка називається векторною. Вона не втрачає якості під час зміни розмірів картинки. Відповідні файли, що містять графічне зображення, мають розширення cdr тощо. Програма CorelDraw має велику бібліотеку рисунків, які можна використовувати як готові графічні образи або як заготовки для конструювання на їхній основі нових зображень. Основою графічних образів є не растр, а так звані лінії Без’є з вузлами, які можна з’єднувати, роз’єднувати, перетягувати з метою створення потрібної фігури. Замальовувати замкнені фігури можна різними кольорами, а також комбінаціями кольорів, які плавно переходять один до одного, що в графіці називається кольороподілом.

Для створення креслень автомобілів, літаків, будинків, окремих агрегатів є програми інженерної графіки, наприклад, AutoCad та ін.

Для ділової графіки є програма Visio. Вона дає змогу нарисувати організаційну схему виробництва, блок-схему алгоритму, схему розташування кімнат і меблів у помешканні, структуру комп’ютерної мережі.

Також є графічні редактори Grayola та всі вище перелічені програми не є поширеними серед вчителів початкової школи, адже є досить складними для учнів 1-4 класів. Найпоширенішим в цьому плані є графічний редактор Paint. Нижче подано опис цієї програми.

Графічний редактор Paint

Paint – це растровий редактор, що створює зображення у вигляді набору пікселів. Редактор Paint може виконувати за допомогою миші чорно-білі і кольорові малюнки. Інструментами редактора можна створювати контури і виконувати заливання кольором, малювати прямі і криві лінії, імітувати малювання олівцем і пензлем, вирізати, копіювати і вставляти різні фрагменти зображення.

Paint знаходиться у стандартному пакеті програм Microsoft Office. Тому запуск програми Paint здійснюється натискання на кнопку Пуск на панелі задач і вибором команди Програми – Стандартні – Paint. Після запуску відкривається робоче вікно програми.

Вікно редактора Paint містить елементи, звичайні для вікон Windows-додатків: заголовок, кнопки керування вікном, рядок меню, робочу ділянку, смуги прокручування, рядок статусу й обрамлення. Крім цього, у вікні Paint розміщені елементи, властиві саме графічним редакторам, – панель інструментів і палітра.

Панель інструментів у лівій частині вікна містить 16 кнопок-піктограм. Призначення кожної кнопки ви можете прочитати на спливаючій підказці, що з’являється при наведенні на неї покажчика миші. Серед інструментів панелі є Олівець, Пензель, Ластик, Заливка, Вибір кольорів тощо.

Інший характерний елемент вікна Paint – палітра – розміщений у нижній частині екрану. Зліва на панелі палітри є два квадрата, що перекриваються, з яких верхній пофарбований в основний колір, а нижній – у фоновий колір. Основний колір використовується для зафарбовування ліній, меж об’єктів і тексту. Фоновий колір застосовується при заливанні об’єктів із замкнутими межами і фону напису.

Графічний редактор Paint може бути використаний для роботи з точковими малюнками, що збережені як файли з розширеннями jpg, gif або bmp. За допомогою Paint можна, наприклад, переглянути зображення з компакт-диска, сканований малюнок, малюнок, отриманий з Інтернету.

Для малювання ліній у редакторі Paint передбачені інструменти: Лінія – малювання прямих ліній, Олівець – малювання довільних ліній (від руки) і Крива – малювання кривих ліній.

Працюючи в редакторі Paint, можна послідовно скасувати останні три дії. Це особливо зручно учням, які працюють в цій програмі.

Практично жодна програма графічного редактора не обходиться без таких інструментів малювання, як Пензель, Розпилювач і Гумка. Ці інструменти передбачені й у редакторі Paint.

У редакторі Paint є інструмент Надпис, за допомогою якого можна у створюваний малюнок ввести будь-який текст. При цьому у вікні редактора з’являється панель Шрифти, де задається потрібний шрифт, його розмір і написання. За допомогою палітри можна обрати і колір тексту

Специфіка редактора така, що він може з успіхом використовуватися в навчальній діяльності, з узгодженістю із предметами художньо-естетичного циклу, та опорою на здобуті знання з кольорознавства, (основні та похідні кольори, секрети утворення похідних кольорів) та правила композиції під час створення малюнків.

Додаток 2

Опис комп’ютерних програм для навчання музики

Програми для DOS

В таблиці наведений перелік програм, які працюють з файлами відрахунків.

Програма	Опис
VPLAY	Відтворює звуковий сигнал, записаний у VOC-форматі
WPLAY	Відтворює звуковий сигнал, записаний у WAV-форматі
VREC	Записує звуковий сигнал у VOC-форматі
WREC	Записує звуковий сигнал у WAV-форматі
READDRV	Повідомляє номер версії драйвера, базову адресу порту введення/виведення, номери перерви і каналів DMA звукової плати
VOCHDR	Додає Header (заголовок) в первинний звуковий файл (Raw Date Sound File)
JOINTVOC	Об’єднує дані різних звукових файлів
VOC2WAV	Конвертує відрахунки з VOC-формату в WAV-формат
VOCO2N	Конвертує VOC-файли версії 1.10 в файли версії 1.20
VOCN2O	Конвертує VOC-файли версії 1.20 в файли версії 1.10

Програми микширування звуку для аудіоплати Sound Blaster Pro

Програми SBP-SET і SBP-MIX виконують різноманітні вказівки для запису і відтворення сигналів. Програма SBP-MIX є резидентною в пам’яті. Це означає, що після завершення взаємодії з нею вона продовжує працювати у фоновому режимі займає деякий об’єм оперативної пам’яті. Програма SBP-SET завершує роботу після виконання вказівок і звільнює пам’ять.

Програма FM-орган (на вінчестері зберігається у файлі під іменем PRO-ORG. EXE) працює із синтезатором звукової плати Sound Blaster Prо. Хоча при першому знайомстві ця програма здається лише забавкою, вона все ж має цікаві можливості для створення мелодій. Програма FM-орган дозволяє зберігати зіграні мелодії у файлах на диску і використовувати їх повторно. Для створення мелодії можна використати зовнішню клавіатуру електронного музичного інструменту, підключеного до звукової плати через MIDI-інтерфейс. Нижче будуть описані можливості даної програми.

Гра

Клавіатура комп’ютера може бути використана в якості клавіатури синтезатора звукової плати Sound Blaster Prо.

Для початку роботи необхідно перейти в каталог PRO-ORG і запустити програму FM-орган командою PRO-ORG. Після запуску програми на екрані відтвориться її вікно, в нижній частині якого знаходиться головне меню.

Для початку гри на FM-органі потрібно натиснути клавішу [F2]. Головне меню замінюється іншим. Це меню вибору музичного інструменту, супроводу і задання темпу.

Програма FM-орган моделює музичну клавіатуру для семи октав. Клавіші для п’ятьох октав відображені на екрані. Клавіші октав, на котрих можна грати в даний момент, використовуючи чотири ряди клавіатури комп’ютера, помічені з обох сторін смужками. Смужки можна переміщувати з допомогою клавіш переміщення курсору, змінюючи доступні октави.

На багатьох електронних клавішних інструментах є можливість вибору автоматичного супроводу ритмом (бас чи ударні). Цей режим реалізований і в програмі FM-орган.

Програма FM-орган може сама створювати музичні імпровізації.

Програми для Windows

У порівнянні з операційною системою DOS оболонка Windows надає більш широкі можливості для роботи зі звуком. За допомогою технологій DDE і OLE можна поєднувати в одному документі зображення, текст, звук, анімації. Розглянемо основні програми для цієї операційної системи.

Програма Sound Recorder (звуковий магнітофон)

За допомогою додатку Sound Recorder оболонки Windows можна записувати, обробляти і відтворювати аудіофайли (записані у форматі WAV). Піктограма цього додатку знаходиться в груповому вікні Accessories.

Звичайно в комплект постачання програмного забезпечення оболонки Windows входять чотири WAV-файли: CHORD.WAV, CHIMES.WAV, DING.WAV і TADA.WAV.

Кнопки керування

Після завантаження аудіофайлу в правій частині вікна нижче напису Length відображається величина проміжку часу, необхідного для відтворення усього файлу. У лівій частині вікна під написом Position відображається поточне значення часу відтворення, рівний тривалості інтервалу часу, що пройшов від його початку. У нижній частині вікна розташовані кнопки керування, функції яких аналогічні функціям клавіш керування побутового магнітофона. Піктограми на кнопках, що не можуть бути використані у цей момент, відображені сірим кольором. Наприклад, якщо файл не відтворюється, то не можна використовувати кнопку зупинки відтворення. Коли програється запис, у центральній частині вікна Sound Recorder, можна побачити повідомлення про це.

Програма WaveEdit

Програма WaveEdit використовується для запису звуку від джерела аудіосигналу, його обробки і збереження в аудіофайлі формату WAV. Виконувані цією програмою функції аналогічні функціям програми Sound Recorder, опис якої приведено на початку цього розділу.

Програма WaveEdit обробляє WAV-файли, записані з частотою вибірки 44, 22 або 11 кгц, точністю представлення відрахунків 8 або 16 біт, з моно- або стереофонічним звучанням.

Програма Media Player

Програма Media Player використовується для відтворення мультимедіа-файлів. Із її допомогою можна відтворювати аудіофайли, анімаційні файли, MIDI-файли і керувати встановленими в комп’ютері пристроями, що мають інтерфейс МС1 (Media Conlrol Interface), такими як, наприклад, пристрій для роботи з аудіокомпакт-дисками або відеодисками.

У вікні програми Media Player розміщуються кнопки Play, Pause, Stop, Eject і лінійка прокручування для вказівки поточної позиції файлу при відтворенні.

За допомогою додатку Media Player можна легко відтворити майже всі типи мультимедіа-файлів.

В даний час з CD-ROM-програвачами постачаються нові версії програми Media Player, що надають додаткові можливості відтворення й озвучування анімацій.

Програми драйверів

Для роботи з мультимедіа-пристроями необхідно інсталювати відповідні програми драйверів. Під час інсталяції додатків Windows для звукової плати Sound Blaster автоматично інсталюються програми драйверів для відтворення аудіофайлів, FM-файлів і МIDІ-файлів.

Для керування CD-ROM-програвачем використовується програма драйвера [МСI] CD Audio (інсталюється з інсталяційної дискети, що прикладається в комплект до CD-ROM-програвача).

Використання музичного редактора

Нижче буде описано основні принципи роботи на уроках музики з музичним редактором, адже він є одним з найпоширеніших та найдовершеніших в плані побудови навчально-розвивального процесу на уроках музичного виховання для молодших школярів.

Основні можливості музичного редактора, що використовуються в початковій школі:

· Відтворення музики з комп’ютера чи носія;

· Запис музики;

· Обробка мелодій;

· Робота з нотами;

· Робота з різними музичними інструментами.

Неабияке значення музичного редактора для покращення і полегшення навчального процесу на музиці, адже його можна використовувати в багатьох моментах.

1. Під час вивчення нової пісні.

Разом із текстовим редактором можна застосовувати і музичний. Діти одночасно будуть слухати пісню (сприймати на слух) та бачити її текст на екрані. В цьому ж випадку налагоджуються зв’язки з уроками читання.

2. Під час вивчення нотного стану.

Учні швидко опрацьовують тему, адже мають змогу наочно бачити, а потім і практично змінювати положення нот, слухаючи при цьому висоту їх звучання.

3. Під час співу, коли текст пісні співають діти, а на комп’ютері лунає лише мелодія цієї пісні.

Це лише основні можливості редактора. Безліч варіантів його використання відкриваються у застосуванні зв’язків між різними предметами на уроках у початковій школі.

Додаток 3

Тематичний план програми з трудового навчання

Розділи програми	Кількість годин по класах
Розділи програми	1 кл.	2 кл.	3 кл.	4 кл.
Стабільна частина	64	34	26	24
Вступне заняття	1	1	–	–
Робота з папером і картоном	26	6	–	–
Елементи графічної грамоти при роботі з папером і картоном	–	10	8	8
Робота з природним матеріалом	10	5	4	–
Робота з глиною і пластиліном	6	–	4	8
Елементи конструювання і моделювання	10	5	4	4
Робота з тканиною і волокнистими матеріалами	11	7	6	4
Варіативна частина	–	–	9	11
Народна вишивка
В’язання і макраме
Обробка деревини з елементами народознавства
Технічне моделювання і конструювання
Сільськогосподарська праця
Всього	64	34	35	35