Аналіз можливостей використання комп’ютерних програм на уроках художньо-естетичного циклу

 

Державний стандарт початкової загальної освіти головною метою дисциплін художньо-естетичного циклу, визначає розвиток особистісно-оцінного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовираженні. [58].

Виховання музикою має найточніше, найдоцільніше спрямування на розвиток духовного світу кожного школяра, пов’язується з його загальним розвитком, здійснюється у контексті становлення цілісної особистості.

Завдання учителя – розвинути чутливість учнів до музики, ввести їх у світ добра й краси, допомогти відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, виховати здатність до активної різнобічної діяльності, сформувати ціннісно-орієнтаційне ставлення до музичного мистецтва, сприяти розвитку художньо-творчих здібностей дітей [58, с.233].

Успішному розв’язанню цих завдань та досягненню мети музичного виховання – формуванню в школярів музичної культури – сприятиме використання новітніх інформаційних технологій в навчанні, а саме комп’ютера на уроках музики.

У цій частині роботи ми розглянемо програми, які можуть бути використані на уроках музичного виховання. Вони призначені для запису і відтворення звукових файлів, отже практично кожна з них може бути використана для прослуховування музичних творів, що неабияк потрібне саме на уроці музики. Опис цих програм подано у додатках (див. Додаток 2).

Уроки музики у 3 класі піднімають учнів на новий рівень осягнення особливостей музичного мистецтва.

Протягом вивчення першої теми «Пісня, танець, марш» учні мають сприйняти та усвідомити пісенність, танцювальність і маршовість. Комп’ютер тут може бути використаний як для прослуховування українських народних та класичних музичних творів, так і для відтворення невеликих їх відрізків, наприклад, для порівняння темпу, швидкості звучання, мелодійності та ін.

Тема «Інтонація» дає уявлення про зв’язки музики з мовою, про музику як мову, що виражає почуття людини. І тут нові можливості відкриває використання прикладного програмного забезпечення, що забезпечить міжпредметні зв’язки з уроками української мови. Наприклад, комп’ютерні програми можуть чудово проілюструвати розстановку інтонаційних відтінків як в мовленні (при читанні текстів) так і в музиці (під час прослуховування творів).

В процесі опрацювання теми «Розвиток музики», прикладне програмне забезпечення допоможе наочно продемонструвати ладогармонійні, темброві й виконавські прийоми розвитку музики. З допомогою музичного редактора учні почують один і той самий твір у виконанні на різних музичних інструментах, що допоможе їм порівняти звучання та встановити зв’язки між мелодією та засобами її відтворення.

4 клас

Оскільки 4 клас — це завершальний етап початкової освіти, то уроки музики мають підсумувати матеріал попередніх років навчання, узагальнити музичний досвід школярів. Учні продовжують ознайомлюватися з музикою, розширюють уявлення про традиції і своєрідність музичного мистецтва свого народу та інших народів світу.

Теми цього року навчання підводять дітей до усвідомлення ролі музики у житті суспільства, встановлення зв’язків між музикою різних народів, сприяють глибшому засвоєнню школярами таких закономірностей музичного мистецтва, як зв’язок музики з життям, єдність змісту і форми, зв’язок народної та професійної творчості тощо.

Процес роботи над піснею повинен завжди бути художнім спілкуванням школярів із музикою. Отже, вибір прийомів розучування пісні має зумовлюватися її художнім образом та інтонаційним строєм. Наприклад, розучуючи українську народну пісню «Сіяв мужик просо», слід звернути увагу дітей на світлий і прозорий колорит музики, жартівливі інтонації ігрової пісні. Це можна забезпечити паралельним показом на екрані комп’ютера танцю під цю мелодію, а потім і запропонувати самим дітям відтворити деякі рухи. Переживання емоційно-образного строю, прагнення виразити своє ставлення до виконуваного спонукатиме дітей поводитися й співати відповідно до настрою твору.

Отже, комп’ютерні програми музичного, графічного і текстового спрямування загалом дозволять краще засвоїти матеріал на уроках музики в початковій школі, а саме:

· правила співу, гігієни та охорони голосу;

· основну музичну термінологію;

· елементарну нотну грамоту;

· відомості про композиторів;

· засоби музичної та виконавської виразності.

Учні навчаться краще:

· сприймати музику;

· виділяти інтонаційні зв’язки, стежити за розвитком основних інтонацій;

· роздумувати про музику;

· відчувати внутрішній зв’язок між характером музики та її виконанням;

· вільно і невимушено виконувати пісні, відчувати красу і виразність співу;

· співати по нотах прості мелодії;

· вільно й осмислено користуватися музичною термінологією.

Наведені вище уміння і навички повинні бути вироблені у дітей на завершення вивчення музики у початковій школі.

Зміст програми з трудового навчання має тісний взаємозв’язок з іншими предметами, передбаченими навчальним планом для початкових класів.

Головна мета трудової підготовки молодших школярів – розвиток творчої особистості учня, свідомого ставлення до праці.

Використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання допоможе якісніше виконати основні завдання трудового навчання, а саме:

· Формування в учнів потреби в праці, доступних уявлень про трудову діяльність дорослих, про професії і виробництво, виховання поваги до праці людей.

· Ознайомлення з трудовою діяльністю українського народу, місцевими традиційними ремеслами.

· Розвиток у школярів основ конструкторських умінь і здібностей, елементів технічного мислення.

· Формування готовності творчо розв’язувати проблемні ситуації, шукати нестандартні шляхи розв’язання.

· Формування основ трудової культури, умінь планувати, організовувати і контролювати свою роботу.

· Виховання свідомого і бережливого ставлення до інструментів та обладнання.

· Формування політехнічних понять та умінь застосувати в трудовій діяльності знання, отримані при вивченні інших предметів.

· Поєднання навчальної діяльності з трудовою [59, с.154].

Близько 70-80% часу на уроках трудового навчання відводиться на виконання трудового завдання (виробу), решта – на актуалізацію опорних знань, повідомлення технологічних відомостей тощо. Саме в цих частинах уроку і можливе широке застосування комп’ютера як технічного засобу навчання.

Нижче розглянуто розділи програми з трудового навчання (авт. Веремійчик І) та варіанти використання на них новітніх інформаційних технологій (тематичний план див. Додаток 3).

Наприклад, на вступних заняттях комп’ютер можна використати для цікавого повідомлення правил техніки безпеки – в малюнках з звуковим оформленням (Додаток 5). Так само цікаво можна і розповісти про самі уроки трудового навчання, чим на них будуть займатись діти.

При роботі з папером і картоном, а також навчанні елементам графічної грамоти використання комп’ютера значно полегшить і спростить процес створення технологічних карт, що збереже час вчителя на підготовку до самого уроку. Якщо в цьому випадку застосувати програму створення та перегляду слайдів «PowerPoint» із відповідним звуковим оформленням діти безумовно швидко і без особливих труднощів засвоять матеріал, що дасть змогу правильно виготовити та оздобити вироби. Також у цьому випадку вчителю легко індивідуалізувати та диференціювати навчання, адже зовсім не обов’язково, щоб всі учні виготовляли однакові вироби. Із одночасним використанням декількох технологічних карт кожен учень отримає завдання, що відповідає його рівневі розвитку, можливостям та інтересам.

Слабші учні зможуть виготовити посильний виріб, що збільшить їх інтерес до навчання, а сильні – виконати складнішу роботу, що забезпечить належний розвиток їх здібностей.

Під час опрацювання теми «Робота з природним матеріалом» завдання учнів найчастіше зводиться до виготовлення іграшкових тваринок з підручного матеріалу (шишок, листя, квітів тощо). В такому випадку дітям можна запропонувати розглянути малюнки, фотографії (оформлені в програмі перегляду зображень та факсів) із зображенням тваринок та виробами тих самих тваринок з природних матеріалів. Учні, порівнюючи обидва зображення, краще сприймуть процес створення іграшкової тваринки, що забезпечить відповідні зв’язки з природою і кращу якість виробу, а також зможуть самі вибрати, яку саме іграшку їм робити.

Тема «Елементи конструювання і моделювання» в початковій школі є досить проблемною. На уроках з цієї теми необхідний дитячий технічний конструктор, будівельний набір, а вони дуже рідко є в учнів, особливо сільської місцевості. Без їх використання побудувати уроки є дуже складним завданням для вчителя, та можливим за умови наявності комп’ютерів та готових програмних продуктів (педагогічний засіб «Конструктор»). Їх використання дасть змогу на високому рівні виконати завдання цієї теми.

На трудовому навчанні в 1-4 класах програмою передбачені навчальні екскурсії на робочі місця працівників різних сфер діяльності. І організація таких екскурсій для учнів сільської місцевості, та ще й в потрібні строки (тобто саме під час опрацювання певної теми, а не в період канікул) є практично неможливою.

На допомогу в таких випадках стає комп’ютер. Саме на ньому в різних програмах можна створити такий навчальний продукт, що дасть змогу провести заочні мандрівки на завод, фабрику, художню майстерню тощо. Найголовніше, аби такі екскурсії подобались учням та забезпечували виконання поставленої мети.

Аналогічно мультимедійні технології можна використовувати і при організації практичної діяльності учнів у позаурочний час – на заняттях груп продовженого дня, у гуртках, а також в домашніх умовах під наглядом батьків.

В процесі навчання організм дитини функціонує як єдине ціле. Формуючи в учнів вербальні, логічні, абстрактні, аналітичні уміння, не можна нехтувати розвитком інтуїції, фантазії і такими формами художньо-образного мислення, як гіперболізація, типізація, аглютинація, схематизація тощо [8, с.121].

З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, але й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості.

Триєдина загальноосвітня мета на уроках художньої праці (1-2 клас) та образотворчого мистецтва (3-4 клас) досягається способом комплексного і різнобічного впливу на учнів художніми засобами: художнім словом, кольором, лінією малюнку тощо. Вміло використовуючи комп’ютер для посилення впливу цих засобів вчитель зможе досягнути неабияких результатів у розвитку творчих здібностей молодших школярів, а також виконати наступні завдання викладання образотворчого мистецтва:

· Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності, відчуття краси та гармонії.

· Розвиток специфічних для художнього процесу універсальних якостей: художньо-творчої уяви, асоціативно-творчого мислення, спостережливості, зорової пам’яті та ін.

· Формування знань про образотворче мистецтво, його історію.

· Формування потреб і здібностей для продуктивної художньої творчості.

· Розвиток сенсорних здібностей дітей.

Відповідно до методичних принципів, мети і завдань предмета програма з образотворчого мистецтва складається з двох головних розділів:

1. Сприймання;

2. Практична художня діяльність.

На нашу думку найширше використати новітні інформаційні технології можна в першому розділі, адже саме він включає в себе такий вид діяльності як сприймання мистецтва.

Сприймання мистецтва передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва. Як розділ роботи, сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва та творів сучасних авторів. За допомогою комп’ютера діти можуть ознайомитись з мистецькими творами різних майстрів. Оформивши цей сюжет з відповідним текстовим, музичним забарвленням вчитель дозволить школяреві поринути в чудовий світ прекрасного, що вирішить три наступні завдання:

1. Формування уявлень про особливості образної мови різних видів образотворчого мистецтва, розуміння ролі виражальних засобів у створенні художнього образу (певного стану, настрою, характеру тощо) твору мистецтва;

2. Розвиток уміння виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, який аналізується;

3. Формування знань та уявлень про мистецтво і художників, специфіку їхньої праці. Засвоєння спеціальних художніх термінів.

Такі сюжети слід використовувати на початковому етапі засвоєння нового матеріалу з подальшим обговоренням в класі.

Використання комп’ютерних програм під час сприймання творів мистецтва допоможе набути учням на кінець 4 класу початкових відомостей про:

· види образотворчого мистецтва;

· засоби художньої виразності;

· основні матеріали, інструменти з якими працюють художники;

· види декоративно-ужиткового мистецтва;

· архітектурні засоби художньої виразності.

Щодо можливості використання комп’ютера у практичній художній діяльності, то тут слід зауважити, що в деяких випадках, при опрацюванні певних тем (кольорознавство, геометричні форми) при достатній наявності машин воно буде досить ефективним навіть без особливих знань учнями комп’ютерної техніки. Під пильним керівництвом вчителя діти можуть самі розмальовувати найпростіші деталі чи цілі картинки, малювати прості геометричні форми тощо, використовуючи при цьому найпоширеніші графічні редактори (Paint чи Paintbrash).