Поява наукових ступенів та вчених звань в Росії та Україні (бакалавр, магістр, доктор, професор, доцент, приват доцент)

Україна після розпаду СРСР успадкувала радянську систему наукових ступенів, яка в свою чергу була успадкована від континентальної Європи. (в першу чергу від Німеччини).

Бакалавр — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці — і здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад, у певній галузі народного господарства. Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства. Доктор наук — вищий науковий ступінь в Україні, який присуджується спеціалізованою вченою радою на підставі прилюдного захисту дисертації особою, яка має вищу освіту, і затверджується ВАК України. Професор -вчене звання (науково-педагогічне), посада викладача вищого навчального закладу чи співробітника наукової установи. Професор веде навчальну та методичну роботу, читає лекційні курси, проводить наукові дослідження, керує самостійною підготовкою та науково-дослідною роботою студентів, підготовкою наукових та педагогічних кадрів. Доцент -в Україні вчене звання викладачів вищих навчальних закладів, що виконують функцію університетських лекторів; вчене звання співробітників наукових установ; посада у вищих навчальних закладах. Учене звання доцента присвоюється ученими радами. Приват-доцент –посада у системі вищої школи Німеччіни та деяких інших європейських країн, освітня система яких була зроблена за німецьким образцом (як і в дореволюціонній Росії). У сучасній Росії посаді приват-доцента в якійсь мірі відповідає посаді доцента - з тією суттєвою різницею, що для її заміщення надавати докторську дисертацію необов'язково. У Росії система на даний момент змішана: частково застосовується нова система з випуском бакалаврів (4 роки) і магістрів (6 років), частково стара з випуском дипломованих фахівців (5 років). Замість вищого єдиного західного ступеня доктора (філософії і т. п.) застосовується успадкована від Радянського Союзу система німецького зразка, в якій існують два ступені: 1) кандидат наук, 2) доктор наук.

 

30. Вимоги до написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт

Непременным условием всякой научной роботы от самых первых студенческих исследований и до докторской диссертации является ясность цели, четкость постановки задачи ясное представление о том,что требуется выяснить как это сделать и зачем, каков объект исследования, каковы критерии его выделения в материале,в какой отрасли науки он уже рассматривался, что о нем уже известно, кем получены имеющиеся результаты, что еще остается вияснить.

· Общие требования к научной работе сформулированы во многих официальных инструкция и постановах,вкратце сводятся к следующему: постановка задач должна быть конкретной, вытекать из современного состояния вопроса и обосновываться анализом соответствующих научных работ.

· Основные требования,которые официально предъявляються к диссертациям, т.е. тре бования новизны,актуальности, достоверности, практической и теоретической значимости, имплицитно входят в любую научную работу, но отличаются масштабностью.

· В понятие «актуальность» входит полезность темы для современного этапа развития науки.

· Мотивируя актуальность исследования, важно указать, что проблема привлекает внимание многих, но в ней есть еще белые пятна, важно сформулировать свое понимание имеющихся неясностей.

· При установлении актуальности темы недопустимо пренебрежение трудами предшественников. Точное упоминание роли других учёных в разработке того же вопроса обязательно.

· Требование новизны может иметь разные аспекты: одни хотят преодолеть трудности, с которыми не удавалось справиться их предшественникам, других интересует уточнение центральных понятий в свете новых данных науки, третьи(особенно характерно для последних десятилетий) стремятся усовершенствовать методы исследования.

· Требования достоверности предполагает, что результаты работы должны быть обоснованы достаточным объемом обработанного фактического материала, соответствием объекта и метода исследования и последовательным применением избранных методик.