Лекція №2. Вищі органи народопредставництва та виконавчої влади в Україні (2 години).

П л а н

1.Проблема становлення парламентаризму в Україні. Генеза законодавчої владив сучасній Україні.

2.Повноваження Верховної Ради України. Законотворення — основна функція парламенту

3.Iнcтитут президентства в незалежній Україні.

4. Місце уряду у політичній системі України.

 

 Лекція 3. Розбудова громадянського суспільства в незалежній Україні

(2 години).

П л а н

1.Проблема формування громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах: історичні передумови та сучасні реалії.

2.Економічні та соціокультурні детермінанти інституціалізації громадянського суспільства.

3.Співвідношення держави та громадянського суспільства у пoлiтичнiй cиcтeмi України.

4.Проблеми та перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні.

 

 

Лекція №4. Партійно-політичний спектр сучасної України (2 години).

П л а н

1. Різновиди партійних систем у сучасному світі.

2.Характерні тенденції формування багатопартійності в Україні.

3.Партійно-політичиий спектр сучасної України.

4.Групи інтересів в Україні, характерні риси їх діяльності та вплив у суспільстві.

Лекція №5. П o л i т u чн a свідомість i політична купьтура українського суспільства (2 години).

 

П л а н

1.Співвідношення політичної культури i політичної системи.

2.Характерні риси політичної культури. Співвідношення між цінностями та нормами. Політична субкультура українців.

3.Типові риси політичної свідомості українського населення. Політична соціалізація.

4.Роль пocepeдникiв політичної соціалізації (ciм'я, школа, молодiжнi організації, пoлiтичнi партії, групи інтересів, ЗМІ) в Україні.

 

 

Лекція №6. Україна у новому геополітичному просторі. Магістральні вектори зовнішньої політики (4 години).

П л а н

1. Проблема політичної ідентифікації України після проголошеиня політичної незалежності.

2.Політико-правове забезпечення зовнішньої політики України.

3. Позаблоковий та нейтральний статус України.Політика багатовекторності. Концепція стратегічного партнерства.

4.Основні напрямки зовнішньої пoлiтики України: українсько- російські відносини; відносини Україна — ЕС, Україна — країни ЦСЕ.

5. Інтеграційні перспективи України у світовій політиці.

6.Україна у контексті світових модернізаційних процесів.

 

VIII. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.

 

Змістовий модуль І.

Форми взаємодії держави і суспільства: Історичний аналіз формування політичних систем на українських землях.

Заняття №1. Політична система України Литовсько-польської доби.

(2 години).

П л а н

1.Феномен становлення українсько-литовської державності в 14 – 16 ст.

2.Люблінська унія 1569 року: здобутки і втрати.

3.Державно-політична система Речі Посполитої.

4.Соціальна та релігійна боротьба в українських землях у другій половині 16 – першій половині 17 століть.

 

 

Л І Т Е Р А Т У Р А

 

1.Андрущенко В.Л. Федосов В.М. Запорізька Січ як український 

феномен. -  К., 1995.

2.Боплан Г. Опис України. – К.,1989. 

3.Величко С. Летопись. – К.,1993.

4.Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. – К.,1994.

5.Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К., 1999.  

6.Наливайко Д. Козацька духовна республіка. – К.,1992.

7.Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності. – К.,2008.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  Феномен політичної боротьби за українську державність в системі політичної влади Литовської держави і Речі Посполитої є складним історичним явищем. Розібратися у сплетіннях соціальних і релігійних протиріч котрі зумовлювали багатовекторність політичних відносин станів і політичних угрупувань на державному рівні можливо лише здійснивши їх кампаративний історичний аналіз.

  Розглядаючи перше питання головну увагу потрібно зосередити на оцінках політичного становища українських земель на початку 14 століття, особливостях формування українсько-литовської державності та визначення місця національного політичного елементу у створенні та функціонуванні державних органів управління Великого князівства Литовського.

  Наступні питання спонукають до комплекного вивчення складного періоду боротьби українського народу проти іноземного панування. Перевагу тут слід надати аналізу політико-правових пам’яток. Саме в документах відображено процес політичної боротьби навколо підписання умов Люблінської унії 1569, зафіксовано становище та суть політики Речі Посполитої в українських землях об’єднаних у воєводства, розкрито зміни політичної системи та органів державного управління ініційовані польським урядом.

  Розглядаючи питання соціальної боротьби суспільних станів та політичну фронду української і польської шляхти не можна оминути увагою проблему формування нового стану – козацтва. Потрібно чітко окреслити місце та роль козацтва у національно-визвольній боротьбі українського народу, як об’єднавчий фактор відновлення втраченої державності. Не варто при цьому уникати оприлюднення багатополярності точок зору на означену проблему, котра сформувалася у вітчизняній та зарубіжній історіографії.

  Завершується вивчення даної проблеми узагальненими характеристиками соціально-політичного становища в українських землях напередодні Національно-визвольної революції середини 17 століття.