Заняття №4. Становлення та еволюція радянської політичної системи 1920 – 60-х рр. ( 2 години ) .

П л а н

1.Формування радянської політичної системи:форма і зміст.

2.Українізація: спроби надання радянській політичній системі національного характеру.

3.Радянська влада в добу сталінських реформ та диктатури.

4.Вплив лібералізації на радянську політичну систему. Особливості політичних реформ в УРСР.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1.Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм в Україні:20 – 30-ті роки. – К.,1991.

2.Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм і українська інтелігенція (20 – 30-ті рр.). – К.,1991.

3.Касьянов Г.В. Українська інтелігенція 1920 – 30-х рр.:соціальний потрет та історична доля. – К.,1992.

4.Курносов Ю. Духовне життя на Україні в 20 – 30-х роках.. // Український історичний журнал –1990. - №2. – С.125 – 129.

5.Курносов Ю. Суспільне життя на Україні в 20 – 30-х роках.. // Український історичний журнал –1989. - №12. – С.125 – 129.

6.Лихолобова З.В. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні. Донецьк, 1996.

7.Шаповал Ю. ДПУ – НКВС в Україні у 20 – 40 –ві роки ХХ століття. //Історія України. – 2003. - №15. – С. 1 – 10.

8.Шипович М.А. Радянське керівництво та літературно-мистецька інтелігенція України: 20-ті роки. // Український історичний журнал – 2000. - №1. – С.95 – 101.

9.Яневський Д. Політичні системи України 1917 – 1920 років: спроби створення і причини поразки. – К.,2003.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

При вивченні першого питання, слід усвідомити сутність політичного режиму, який затвердився в 20-ті роки. Зверніть увагу на те, як здійснювалась диктатура правлячого класу? Яке місце в системі влади відводилось радам? З’ясуйте, як правляча більшовицька партія вела боротьбу за монополізацію влади в суспільстві? Якою була доля інших політичних партій – УКП (боротьбистів), есерів, меншовиків, єврейської комуністичної партії, УКП? Слід звернути увагу на роль профспілок, комсомолу, кооперативних організацій в політичному житті республіки.

Розкрийте причини утвердження диктатури більшовицької партії і складання однопартійної системи. До яких наслідків це призвело? Подумайте над тим, чому саме в УСРР розпочалася широка хвиля політичних репресій, що вилилася наприкінці 20-х років в серію сфальсифікованих судових процесів. 

 При підготовці другого питання слід осмислити сутність здійснюваної радянсько-партійним керівництвом політики коренизації, що була покликана надати народам, об’єднаним в СРСР, певної “культурно-національної автономії”.

З’ясуйте, коли було прийняте рішення про введення політики коренізації та її основні положення? Слід усвідомити, що суть цієї політики полягав у прагненні більшовиків очолити і поставити під контроль процес національного відродження в національних окраїнах. Проаналізуйте зовнішні і внутрішні причини, що зумовили введення даної політики. Необхідно усвідомити, що в Україні коренизація провадилась у формі “українізації”. З’ясуйте основні напрямки і здобутки українізації. Дізнайтесь, як вона сприяла розвитку освіти, літератури, мистецтва? З’ясуйте, що змусило сталінське керівництво відмовитись від українізації і розпочати репресії проти української інтелігенції.  

    Аналіз третього питання потрібно розпочати з визначення ознак тоталітарного суспільства, форм яких воно набуло в СРСР, тенденцій і процесів котрі свідчили про зміцнення тоталітаризму в Україні. Необхідно зрозуміти, чому командна економіка стала своєрідним фундаментом тоталітаризму, а її основним стрижнем була “надзвичайна система” суспільної організації, яка базувалася на монополії партійно-державного апарату на владу. Далі слід ретельно розібратися, чому саме в Україні сталінські репресії, що розпочалися ще в кінці 20-х років, набули особливо великих масштабів? Проти кого вони були спрямовані? До яких наслідків зміни політичної системи в УРСР вони призвели?

    Четверте питання логічно продовжує вивчення еволюції радянської політичної системи в добу т.з. «хрущовської відлиги». Тому насамперед потрібно охарактеризувати сутність “хрущовської відлиги” та її наслідки для України. Головну увагу потрібно концентрувати на виясненні причин обмеженості десталінізації другої половини 50-х – початку 60-х рр. для України.

Вкажіть також на мету, загальну спрямованість та суперечливий характер соціально-економічних реформ. Виясніть чому вони зазнали краху?

Вкажіть на причини зародження українського дисиденського руху та його роль в історії України. Які головні наслідки мала “хрущовська відлига” на подальший розвиток політичної системи України?

 

Змістовий модуль ІІ.

 Політична система незалежної України на межі тисячоліть: реформування та спроби вдосконалення

    Заняття №1. Вищі органи представництва та виконавчої влади в Україні. (2 години).

П л а н

1.Проблема парламентаризму в Україні. Верховна рада – парламент незалежної України.

2.Інститут президенства в Україні.

3.Кабінет Міністрів – уряд України.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1.Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. — К., 2000.

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К., 1997.

2.Кривенко Л. Президент України: еволюція конституційно-правового статусу // Віче. — 1998. — № 10. — С. 77–94.

3.Литвин В. М. Політична арена України: дійові особи та виконавці (суспільно-політичний розвиток України у другій половині 80-х —першій половині 90-х років). — К., 1994

4. Медведчук В. В. Конституційний процес в Україні і організація державної влади та місцевого самоврядування. — К., 1996.

5.Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / Редкол.: Ф. М. Рудич (голова) та ін. — К., 1998.

 6.Політична система України: проблеми становлення і розвитку (правовий аспект) / В. Журавський. — К., 1999.

7.Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. — К., 1995.

 8.Шемшученко Ю. Теоретичні засади розвитку українського парламентаризму // Віче. — 1997. — № 12. — С. 23–29.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

   

Перше питання потрібно насамперед висвітлювати розпочинаючи з історії становлення українського парламентаризму у 20 столітті. Логічним вбачається перехід до розгляду формування національної представницької системи, роботи Верховної ради у сесійному режимі та формуванні сучасної моделі парламенту, його структури та організаційних сторін діяльності.

Не менш важливою стороною розглядуваної проблеми є висвітлення сучасної виборчої системи, нормативної бази партійного представництва у ВР та законодавчої бази діяльності цього органу.

Друге питання має такі складові частини винесені на обговорення аудиторії:

- роль інституту президенства у перехідний період;

- основні етапи становолення президенства в Україні (1991 – 95, 1995 – 96, 1996 – 2004 роки та з 2004 по 2009 рр.).

- Місце президентських інституцій відповідно до Конституції України 1996 року.

Не варто уникати розкриття проблем котрі торкаються недоліків законодавчого забезпечення функціонування президентської адміністрації, окреслення президентських повноважень: символічних, кадрових, пoлiтичних. Потрібно звернути увагу на ініціативи котрі виходили від президентських адміністрацій та ВР щодо визначення конституційних норм дільності президентської влади і законодавчого органу влади – парламенту.

При вивчені третього питання у центрі уваги мають постати такі аспекти: роль уряду відповідно до конституційних поправок (1991-1993 рр.), повноваження уряду відповідно да Конституційного договору (1995-1996 рр.), повноваження Кабінету Міністрів відповідно да Конституції 1996 р.

Дискусійними питання залишаються питання формування складу уряду – політичний чи професійний; співвідношення прийняття урядових рішень і конституційного регулювання діяльності виконавчої гілки влади; реалізації та контролю за виконанням прийнятих рішень на місцевому рівні.

Підсумовуючи роботу у семінарі студенти самостійно і усвідомлено визначають роль виконавчої гілки влади та місце Кабінету Міністрів України у політичній системі нашої держави.