Поняття та предмет господ права . Розмежування предмету господ права із предметами суміжних галузей права. Учасники відносин у сфері господарювання

Поняття та предмет господ права. Розмежування предмету господ права із предметами суміжних галузей права. Учасники відносин у сфері господарювання

Господарське право — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Предметом господарського права є будь-яка господарська діяльність, тобто виробництво та реалізація продукції, виконання робіт і надання послуг з метою одержання прибутку чи без такої мети, яка здійснюється на території України суб’єктами господарювання всіх видів і форм власності, а також діяльність державних органів щодо управління економікою.

Відмінності адміністративного права та господарського права. Від адміністративного права господарське право відрізняється тим, що до предмета адміністративного права віднесена виконавчо-розпорядча діяльність адміністрації, тобто відносини у сфері влади і підпорядкування.

Такі відносини реалізуються там, де діють суб'єкти цієї діяльності, тобто органи управління, окремі посадові особи, що реалізують влада і управління, що підпорядковуються своєму директивному впливу нижчестоящі органи та посадові особи. Це характерна сфера суспільних відносин адміністративного права. У господарських відносинах немає виконавчо-розпорядчої діяльності. Органи управління та окремі посадові особи в господарстві не виступають. Тут у відносинах але здійсненню керівної діяльності виступають органи держави від його імені. Ці акти господарського керівництва не являють собою простих актів виконання законів або розпоряджень на їх виконання.

Відмінності трудового права та господарського права. Від трудового права господарське право відрізняється тим, що впливає не на відносини окремих осіб, нанявшихся на роботу і підкоряються чинності цього правилам внутрішнього трудового розпорядку, встановленому режиму роботи і іншим відносинам найму, а на підприємницькі відносини підприємств та їх підрозділів у цілому як господарських утворень. Наявність організаційно-майнового відокремлення, господарського договору є ознакою господарських відносин, що дозволяє відмежувати їх від трудових відносин.

Відмінності фінансового права та господарського права. Від фінансового права господарське право відрізняється тим, що регулювання бюджету є предметом фінансового права. Регулювання же джерел доходів підприємств та їх використання у відтворювальному кругообігу становить предмет господарського права. Господарська діяльність неможлива поза освіти за певними правилами доходів та їх реалізації.

учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Суб’єкти господарювання — це:

1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Види господ правовід

Господарські правовідносини – це відносини між суб'єктами господарювання й органами влади, які утворюються в процесі організації та здійснення господарської діяльності.

Характерні риси господарських правовідносин:

· найбільш повно відображають структуру суспільного виробництва;

· спрямовані на задоволення як приватних, так і суспільних інтересів;

· ґрунтуються на господарсько-правових нормах;

· мають складний, багатоплановий і тривалий характер;

· мають специфічний суб'єктний склад, специфічні об'єкти (засоби реалізації господарського інтересу), специфічний зміст (немає різкого протиставлення прав та обов'язків, суб'єкти господарювання окрім взаємних прав та обов'язків, мають обов'язки перед державою (суспільством) у цілому).

Класифікація господарських правовідносин:

1. За метою:

o нормотворчі – ураховується специфіка певних видів господарських правовідносин у процесі правового регулювання господарської діяльності;

o навчальні – вивчаються характерні ознаки господарських відносин і пов'язаних з цим особливостей їх правового регулювання;

o наукові – досліджуються певні види господарських правовідносин, визначаються оптимальні засоби їх правової регуляції та надаються відповідні рекомендації законодавцеві га практичним працівникам.

2. За характером правовідносин (п. 4 ст. 3 ГК України):

o господарсько-виробничі відносини – майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Зазвичай набувають форми господарських зобов'язань. Зміст господарських зобов'язань визначається метою її учасників та актами, на основі яких вони укладаються;

o організаційно-господарські відносини – відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Підставами їх виникнення с акти державних органів, договори між центральними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами, договори про утворення об'єднань, статутні документи складних виробничо-господарських структур;

o внутрішньогосподарські відносини – відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання (цехами, виробництвами тощо), і відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. Права та обов'язки учасників внутрішньогосподарських відносин визначаються локальними нормативними актами суб'єктів господарювання.

3. За галузями економіки та сферами управління:

o у промисловості;

o в агропромисловому комплексі;

o у галузі транспорту;

o у сфері приватизації державного та комунального майна;

o у сфері економічної конкуренції та антимонопольної політики.

Учасники господарських правовідносин (ст. 2 ГК України):

· суб'єкти господарювання;

· споживачі;

· органи державної влади, наділені господарською компетенцією;

· органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією;

· громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Джерела господ права

Джерела господарського права - це сукупність нормативно-правових актів і правових норм, які регулюють відносини щодо безпосереднього здійснення гос­подарської діяльності та управління (в тому числі організації) такою діяльністю.

Визначимо види джерел господарського права. За формальною ознакою до нормативних актів, які входять до галузі господарського законодавства, належать: Конституція України, Господарський кодекс України, закони України, постанови Верховної Ради України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міні­стрів України, укази та розпорядження Президента України, норма­тивні акти міністерств, державних комітетів, комісій та інших цен­тральних органів виконавчої влади (правила, накази, інструкції тощо), акти територіальної (локальної) дії місцевих рад та держадміністрацій із господарських питань. Увесь масив господарського законодавства за змістовною ознакою можна розподілити на наступні види, серед яких: 1. Нормативно-правові акти, якими встановлюються загальні за­сади функціонування господарського обороту. 2. Нормативно-правові акти, що регламентують порядок легалізації суб’єктів господарської діяльності. 3. Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність владних структур та визначають їх організаційно-господарські повноваження у процесі управління господарською діяльністю. 4. Нормативно-правові акти, що регламентують правовий статус суб’єктів господарської діяльності. 5. Нормативно-правові акти, які визначають правові та організацій­ні засади якості продукції, що виробляється суб’єктами господарюван­ня, та технічні параметри виробництва. 6. Нормативно-правові акти, спрямовані на впорядкування господарсько-виробничих відносин у межах окремих виробничих ринків, та інституціоналізацію засобів державного регулювання відносин, що ви­никають у межах цих ринків. Система джерел господарського права - це розташування господарсько-правових актів з урахуванням їх зв'язків і властивостей. Систематизацію господарського законодавства можна здійснювати за різни­ми критеріями: а) за юридичною силою актів, у яких фіксуються господарсько-правові норми (вертикальна систематизація); б) за предметом правового регу­лювання (горизонтальна систематизація): за видами і характером господарської діяльності, галузями і сферами народного господарства (економіки).

Поняття та предмет господ права. Розмежування предмету господ права із предметами суміжних галузей права. Учасники відносин у сфері господарювання

Господарське право — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Предметом господарського права є будь-яка господарська діяльність, тобто виробництво та реалізація продукції, виконання робіт і надання послуг з метою одержання прибутку чи без такої мети, яка здійснюється на території України суб’єктами господарювання всіх видів і форм власності, а також діяльність державних органів щодо управління економікою.

Відмінності адміністративного права та господарського права. Від адміністративного права господарське право відрізняється тим, що до предмета адміністративного права віднесена виконавчо-розпорядча діяльність адміністрації, тобто відносини у сфері влади і підпорядкування.

Такі відносини реалізуються там, де діють суб'єкти цієї діяльності, тобто органи управління, окремі посадові особи, що реалізують влада і управління, що підпорядковуються своєму директивному впливу нижчестоящі органи та посадові особи. Це характерна сфера суспільних відносин адміністративного права. У господарських відносинах немає виконавчо-розпорядчої діяльності. Органи управління та окремі посадові особи в господарстві не виступають. Тут у відносинах але здійсненню керівної діяльності виступають органи держави від його імені. Ці акти господарського керівництва не являють собою простих актів виконання законів або розпоряджень на їх виконання.

Відмінності трудового права та господарського права. Від трудового права господарське право відрізняється тим, що впливає не на відносини окремих осіб, нанявшихся на роботу і підкоряються чинності цього правилам внутрішнього трудового розпорядку, встановленому режиму роботи і іншим відносинам найму, а на підприємницькі відносини підприємств та їх підрозділів у цілому як господарських утворень. Наявність організаційно-майнового відокремлення, господарського договору є ознакою господарських відносин, що дозволяє відмежувати їх від трудових відносин.

Відмінності фінансового права та господарського права. Від фінансового права господарське право відрізняється тим, що регулювання бюджету є предметом фінансового права. Регулювання же джерел доходів підприємств та їх використання у відтворювальному кругообігу становить предмет господарського права. Господарська діяльність неможлива поза освіти за певними правилами доходів та їх реалізації.

учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Суб’єкти господарювання — це:

1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.