Поняття та класифікація суб’єктів господарювання

уб'єктами господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність на базі відокремленої майнової основи, у межах якої несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями перед іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

До ключових ознак суб 'єкта господарювання належать: 1) самостійна участь у господарському обороті, тобто від "свого імені"; 2) спрямованість на задоволення власних господарських потреб та/ або господарських потреб інших суб'єктів господарювання (наприклад, біржі), а також загальносуспільних потреб; 3) наявність виокремленої майнової основи господарювання; 4) самостійна відповідальність за власні дії у сфері господарського обороту.

Частина 2 ст. 55 ГК України містить перелік суб'єктів господарювання. По-перше, суб'єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. По-друге, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб'єкти господарювання поділяються на два види: підприємці та суб'єкти некомерційного господарювання.

Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи. Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до вимог чинного законодавства.

До суб'єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб належать господарські товариства, виробничі кооперативи, приватні підприємства, комерційні державні та комунальні підприємства тощо.

Залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік суб'єкти підприємницької діяльності можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб'єктами мікропідприємництва є: 1) фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ; 2) юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Суб'єктами малого підприємництва є: 1) фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ; 2) юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Суб'єктами великого підприємництва є юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь- якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва.

До суб'єктів некомерційного господарювання чинне законодавство відносить:

1. Суб'єктів державного чи комунального секторів економіки, статус яких (як некомерційних суб'єктів господарювання) визначений рішенням відповідного органу державної влади, місцевого самоврядування, на підставі наявних заборон щодо здійснення підприємництва в окремих видах (галузях) діяльності (ч. 2 ст. 52 ГК України).

2. Суб'єктів господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється. Ідеться про суб'єктів, які безпосередньо визначені законом як суб'єкти некомерційного господарювання, незалежно від секторів економіки, до яких вони належать (приміром, суб'єктом некомерційного господарювання є споживчий кооператив, який згідно зі ст. 2 ЗУ "Про кооперацію" від 10 липня 2003 р. утворюється для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів).

Разом із тим не слід змішувати поняття "суб'єкт некомерційного господарювання" з категорією "неприбуткова організація", яка є збірною та охоплює своїм змістом як суб'єктів некомерційного господарювання, так і негосподарюючих суб'єктів (органи державної влади України, органи місцевого самоврядування, благодійні фонди, політичні партії і т. ін.).