ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Галузева стр-ра Східного р-ну



Галузі спеціалізації: машинобуд-ня, металообробна, харчова, хімічна та легка пром-сть.В р-ні є такі основні галузі машинобуд-ня: енергетичне та електротехнічне зосереджене в Харкові;; у Полтаві м- заводи електротехнічних виробів. Транспортнемаш-ня зосереджене в Кременчуці(великовантажні автом-лі; в Харкові – велосопеди, мотоцикли. Верстатобуд-ня зосереджене в Харкові., в Лубнах. Прилади, точні машини виробл-ть у Харкові, в Сумах, в Полтаві. Вир-во с/г машин роміщене в Харкові і Охтирці. У Харкові значного розвитку набула авіаційна пром-сть(вирбл-ть пасажирські і транспортні літаки). Хрчова пром-сть переробляє місцеву с/г сировину. В р-ні діють підпр-ва цукрової, м‘ясної, молочної, толійної, жировлї. Цукрова пром-сть виробляє понад 20% цукру в Укр. На тер-рії р-ну є 59 цукр заводів. До великих цукрових підпр-в належать Лохвицький цукровий комбінат(Полт обл), Куп‘янський, Орільський(Харк обл), цукрові заводи та цукрорафінадний завод у м Дружбі (Сумс обл). Р-н випускає майже 13% вепшкового масла в Укр.Тектильна пром-сть виробляє вовняні, бавовняні, трикотажні тканини, діють піпр-ва хутрової та шкіряно-взуттєвої пром-сті. Найбільшим центром легкої пром-сті є Харків. Тут зосереджена швейна, суконна, взуттєва пром-сть, найбільше в Укр хутрове об‘єднання. У Полтаві розміщені бавовняно-прядильна, трикотажна, швейна фабрики. Енергетичне госп-во р-ну розвинулося на базі природних горючих газів, нафти, привізного з Донбасу вугілля, торфу і гідроенергії Дніпра. Більшість с/г піпр-в спеціалізуєтьсяна вирощуванні зернових, цукрових буряків, соняшника і на м‘ясо-молочному тварин-ві. Навколо міст створено овочево-молочні госп-ва приміського типу.

Причорноморський екон р-н

Склад:АРК,Миколаївська, Одеська, Херсонська, м.Севастополь.

Природно-ресурсний потенціал. Поверхня р-ну є в основному хвилястою рівниною, де височать Кримські гори. Р-н має значні родовища корисних копалин. Найважливіші з них – залізні руди Керченського пів-ва. Добре забезпечений р-н сировиною для будівельної індустрії – різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітасми, мармуром, мергелем, каоліном.є значні запаси солей у численних озерах та лиманах. На Керченському і Тарханкутському пів-вах АР Крим та на півдні Одеської обл виявлено родовища нафти і газу. Клімат р-ну в цілому помірно теплий. Опадів на рівнинах випадає від 300-350 мм до 450 мм. Грунти р-ну різноманітні: опідзолені чорноземи, малогумусні чорноземи, бурі лісові. Гідрографічна мережа р-ну відносно негуста, але його перетинають найбільші річки – Дніпро, Дністер, Дунай. У криму такі озера Сиваш, Сакське, Чокрацьке. Важливе н/г-ке значення мають Чорне та Азовське моря. Населення складає 7,8 млн чол. Середня густота становить 68,1чол./км2. У р-ні виділяють такі міста, як Одеса (1,1млн чол), Миколаїв (519тис), Севастополь(375 тис), Херсон (371тис). Трудових ресурсів не вистачає, особливо в АР Крим та Херсонській обл. Р-н має найвищий серед екон р-нів Укр показник працездатного населення (57,3 %).

 

 

Галузеав стр-ра Прич р-ну

Провідними галузямигосп-ва Причор р-ну є машинобуд-ня і металообробка, харчова пром-сть та легка пром-сть, курортно-туристичне госп-во. В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС(352 тис кВт). На тер-рії р-ну є гірничодобувна пром-сть. Видобувається залізна руда на Комиш-Бурунському родовищі. В Одесі є сталеплавильний завод. Серед галузей машинобуд-ня розвинене транспортне.У р-ні випускають морські судна, с/г машини, верстати, різне технологічне устаткування та електротехнічні прилади. Найбільші підпр-ва суднгобуд-ня – це суднобудівні заводи в Миколаєві, Херсоні і Керчі. До великих підпр-в с/г машинобуд-ня належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод с/г машин, заводи в Первомайську Миколаївської обл, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобуд-ня дістало розвиток в Одесі.у Миколаєві випускають дорожньо-будівельні машини. У Миколаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Підпр-ва електротехнічного машинобуд-ня працюють в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі. Хімічна пром-сть працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), часково використовує привізну. Найбільші підпр-ва – Одеський суперфосфатний, Сакський і Красноперекопський хімічні, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий, Севастопольський “Хімпром”, Сімферопольський “Хімік”.у легкій прм-сті виділяється текстильна галузь. Р-н виробляє приблизно 20% тканин кр-ни. Найбільші підпр-ва є Херсонський бавовняний комбінат,и Одеська конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Тарбунарах. Велике значення має харчова пром-сть, що грунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м‘ясна, тютюнова галузі. М‘ясна представлена м‘ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Їзмаїлі. Маслоробна, молочна, сироварна розташовані рівномірно на всій тер-рії регіону. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод. Плодоконсервна пром-сть представлена у Хеосоні(2 заводи), Сімферополі(3), Ізмаїлі та Одесі. Рибоконсервні заводи в Керчі, Геніченську, Ялті, Кілії. Р-н виготовляє основну частку вин в Укр.С/г має зерново-тваринницький напрям з широко розвиненим садівництвом і виноградарством.

 

85. Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку регіонів України та шляхи їх вирішення .

Придніпровського району багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна проблема пов¢язана із спеціалізацією. Донбас і Придніпров¢я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування. Металургійні заводи мають задовольнити потреби в асортименті металу п-ва точного машинобудування, яке в майбутньому розвиатиметься прискореними темпами. Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпров¢ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів. Грунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридані для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизхило рівень грунтових вод.

З Придніпров¢я в Донбас надходять залізна і марганцева руди, з Карпатського району – калійні добрива, ліс, автобуси, телевізори, із Столичного – різноманітні машини та обладнання, продукція легкої промисловості. Багато продуктів харчової промисловості одержує цей район з Причорноморського та Подільського районів. Серед проблем Донецького економічного району – територіальна нерівномірність розвитку. Передусім це стосується Луганської області, на півночі якої багато слаборозвинутих малих міст. Ще одна проблема пов¢язана з використанням трудових ресурсів. Для Донбасу нагальною є також проблема розвитку малих і середніх міст, селищ міського типу, господарство яких тісно пов¢язане з вуглевидобутком. Закриття шахт породжує гострі соціальні проблеми. Дуже високий рівень спрацювання обладнання, що призводить до травматизму, низької якості продукції, високої її матеріало- і енергомісткості. Надзвичайно гостра проблема водопостачання. З-поміж екологічних проблем – такі, як забруднення повітря, грунтів, вод у річках та Азовському морі. Донецький економічний район, безперечно, має перспективи дальшого соціально-економічного розвитку. Нині вони залежать насамперед від ринкових реформ, структурної перебудови господарства, державної підтримки вирішення соціальних проблем тощо.

Соціально-економічні та екологічні проблеми, проблеми розвитку Східного ек р-ну.У Північно-Східному районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У районі домінує обробна промисловість.ю яка використовує вугілля і метал з Донбасу і Придніпров¢я, ліс з Карпатського і Північно-Східного районів, різноманітні машини і обладнання з усіх економічних районів країни. Звідусіль сюди надходить і продукція легкої, харчової та хімічної галузей промисловості. За межі району вивозяться природний газ, кінофооматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залзобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, інші машини та устаткування. Серед продукції АПК – масло і молочн продукти. З району вивозяться також вироби скляної і фарфорофаянсової промисловості. Одна з проблем Північно-Східного району – територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській і Сумській областях. У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільській місцевості не вистачає доріг з твердим покриттям.

Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку Причорноморського району. У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер зв¢язків Причорноморського району з іншими економічними районами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьми видами природних ресурсів. Тому чюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо. У свою чергу з Причорноморського району до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському районі постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. У районі не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін). Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. Середня густота населення в районі становить близько 70 осіб на 1 кв км, вона значно нижча, ніж в середньому по країні. Найвищий показник густоти населення – в АР Крим (98 осіб на 1 кв км), найнижчий – у Херсонській області (45 осіб на 1 кв км). Частка міського населення майже однакова: 68% - в АР Крим, 66 – Одеській і Миколаївській областях і 62% в Херсонській області.

 

86.Сутність і значення міжнародних екон зв‘язків.

Міжнар екон зв‘язки – це сис-ма госп-ких зв‘язків між нац-ми екон-ми кр-н на основі міжнародного поділу праці. Саме зовн-екон відносини сприяють зростанню нац-го дохаду, прискореному розв-ку НТП, підвищенню рівня життя нас-ня. Для Укр на сучасному перехідному етапі розв-ку її економіки, особливо важливо є повне і ефективне викор-ня зовн-екон-них зв‘язків для вирішення нагальних науково-техн і госп проблем. Розвиток ефект-них зов-екон-них зв‘язків дасть змогу Укр швидко подолати екон кризу, сприятиме стабільному і швидкому розв прод-них сил і зростанню на цій основі життєвого рівня нас-ня. Об‘єктивними причинами . що перешкоджають нині входженню Укр як повноправного партнера у світове госп-во є низька конкурентноспроможність її продукції на світових ринках. Крім того, недосконалою сис-ма управління зовн-екон-ною діяльністю, розрив налагоджених екрн-них зв‘язків, відсутність органічного ринку товарів і послуг, втрата надійних ринкових партнерів створили в економіці Укр досить складну проблему – знайти нових торгових партнерів постачання майже для кожного підпр-ва.

 

Економічні зв’язки

Під механізмом зовнішньоекономічних зв’язків розуміють сукупність їх конкретних форм, а також систему правових, організаційно – управлінських та фінансово – економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних господарських комплексів із світовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально – економічних показників життя її громадян. Саме зовнішні економічні відносини сприяють зростанню національного доходу, прискореному розвитку науково – технічного прогресу, підвищенню рівня життя населення. Крім того, вони впливають на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин та взаєморозуміння.

 

Міжнародна ек д-ть У розпочалася у 1991 р з припиненням чинності колишнього союзного договору.На сьогодні У розвиває міжнародні ек, культурні й інші зв’язки з більш ніж 200 країнами світу.

 

Провідною формою залиш міжн торгівля товарами і послугами. Найбільш відчутне відставання експорту від імпорту у товарному обміні з Туркменистаном і Росією — основними постачальниками в Україну енергоносіїв.

 

Зовнішньоторговельними партнерами України є країни різних регіонів і частин світу. Майже третина всього експорту та половина імпорту України припадає на країни колишнього СРСР, насамперед Росію, яка є основним партнером у зовнішній торгівлі. Далі йдуть Туркменистан, Білорусь, Казахстан і Молдова. Серед інших європейських країн найбільше експортно-імпортних операцій здійснюється з Німеччиною, Італією, Польщею та Угорщиною, а серед країн інших регіонів світу — з Туреччиною, Китаєм та США.

 

 

Торгівля послугами посідає помітне місце в міжнародній торгівлі України. Найбільша питома вага серед послуг, які надавалися Україною іншим країнам, припадає на транспортні послуг (фрахт морських суден, транзит через її територію нафти, природного газу, інших вантажів, пасажирів), послуг зв'язку, різних ділових, професійних та технічних послуг.

 

Україна співпрацює з міжнародними валютними і кредитно-фінансовими організаціями — Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським банком реконструкції і розвитку. Крім цього вона отримує позики і кредити від центральних і комерційних банків економічно розвинутих країн — Німеччини, США, Італії, Франції, Японії та ін.

 

Досить розвиненою і перспективною формою зовнішньоекономічної діяльності підприємств нашої країни є кооперування виробництва, що поширене здебільшого в машинобудуванні.

 

Такі великі комплекси, як Південний машинобудівний завод у Дніпропетровську (випуск ракетоносіїв), Запорізький завод авіадвигунів "Мотор-Січ" чи Київський авіаційний завод ім. О.Антонова, мають численні виробничі зв'язки із партнерами з країн колишнього СРСР, насамперед, російськими підприємствами. Між ними налагоджується кооперування і в науково-технічній сфері.

 

Виїзд громадян України за її межі з метою відпочинку чи заробітку, як і в'їзд на ЇЇ територію громадян інших країн з цією ж метою, супроводжується міждержавними валютно-фінансовими потоками, тому міждержавний рух туристів і робочої сили також належить до зовнішньоекономічних зв'язків. Через низький рівень обслуговування притік іноземних туристів в Україну надзвичайно низький.

Натомість зростає кількість українських громадян, які відпочивають у країнах Середземномор'я (Туреччина, Кіпр, Єгипет, Чорногорія, Іспанія, Франція, Італія), країнах Середньої Європи, Америки.

 

Останнім часом Україна стала значним постачальником робочої сили в Росію, постсоціалістичні країни Центральної Європи (Польщу, Чехію), економічно розвинені країни Південної і Західної Європи (Італію, Іспанію, Португалію, Грецію, Німеччину, Велику Британію та ін.). Масова трудова еміграція з України є в наш час надзвичайно болісним і суперечливим явищем. Докорінно змінити цю ситуацію може розвиток вітчизняної економіки, підняття рівня доходів населення.

 

Перспективи. Сучасна зовнішньоек політика Укр спрямована на формування нового торговельного режиу з подільшою інтеграцією до світового ек простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості нац ек-ки. Перш за все передбачається: - підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку; - прискорення ек реформ шляхом гармонізації ек законодавства відповідно до світової системи торгівлі; розширення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення пр-сті, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збальшення іноземних інвестицій. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх ек зв?язків Укр є забезпечення просування товарів укр в-ва на нові зарубіжні ринки.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.213.192.104 (0.009 с.)