Пасивний стан (the Passive Voice)

§ 28. Поняття про пасивний стан

Якщо підмет означає особу або предмет, на які спрямо­вано дію іншої особи або предмета, то дієслово-присудок вживається в пасивному стані.

Усі часові форми пасивного стану утворюються з допо­міжного дієслова to be у відповідному часі і Past Participle основного дієслова:

The teacher read the book yesterday Учитель читав книжку вчоpa (активний стан).

(active).

The book was read by the teacher Книжка була прочитана вчителем учора (пасивний

yesterday (passive). стан).

Present Indefinite Passive

She is invited to school. Її запрошують до школи.

She is not invited to school. Її не запрошують до школи.
Is she invited to school? Чи її запрошують до школи?

Past Indefinite Passive

The article was translated into English Стаття була перекладена англійською мовою.

The article was not translated intoСтаття не була перекладена англійською мовою.

English.

Was the article translated intoЧи була стаття перекладена англійською мовою?

English?

	Активний стан	Пасивний стан
Indefinite	Continuous	Perfect	Indefinite	Perfect
Present	I write letters every day. Я пишу листа щодня	I am writing letter now. Я зараз пишу листа.	I have written the letter. Я написав листа.	The letter is written. Лист пишеться. Листа написано.	The letter has been written. Листа написали. Листа написано.
Past	I wrote a letter yesterday. Я писав (написав) листа вчора.	I was writing a letter at five o’clock. Я писав листа о п’ятій годині.	I had written the letter by five o’clock. Я (вже) написав листа до 5 години.	The letter was written. Листа писали. Лист писався. Лист був написаний.	The letter had been written by 5 o’clock. До 5 години листа було написано.
Future	I shall write a letter tomorrow. Я писатиму (напишу) листа завтра.	I shall be writing a letter tomorrow. Завтра я писатиму листа.	I shall have writtena letter by tomorrow. Я напишу листа до завтра.	The letter will be written. Листа будуть писати. Листа буде написано.	The letter will have been written by 5 o’clock. Листа напишуть до 5 години.
Future-in-the-Past	I said that I should write a letter to him. Я сказав, що напишу йому листа.	I said I was going to write him a letter. Я говорив, що збирався писати йому листа.	I’ve been going to write him, I’ve been too busy. Я збирався написати йому, але був дуже зайнятим.

Способи дієслова (Moods)

В англійській мові, як і в українській, виділяють три способи дієслова: дійсний (the Indicative Mood), умов­ний (the Subjunctive Mood) і наказовий (the Impera­tive Mood).

Усі форми дієслова, які ми розглядали раніше (§§ 14—28), виражають дію як реальний факт у теперіш­ньому, минулому і майбутньому часах, і є формами дійс­ного способу.

УМОВНИЙ СПОСІБ (THE SUBJUNCTIVE MOOD)

ЗО. Вживання та утворення умовного способу

Умовний спосіб виражає дію не як реальну, а таку, щ о могла б відбутися за певних умов, або є бажаною (небажаною) реальною чи нере­альною.

В українській мові умовний спосіб виражається за допо­могою дієслова у минулому часі з часткою б, би, в англій­ській мові — багатьма формами.

За однією з класифікацій пропонується ділити форми умовного способу на три групи.

До першої групи належать Present Subjunctive, Past Subjunctive i Past Perfect Subjunctive.

Present Subjunctive збігається з інфінітивом без частки to і вживається для вираження необхідної, бажаної дії:

It is important that she be there. Важливо, щоб вона була там.

It is desirable that Fred take part in Бажано, щоб Фред взяв участь у зборах.

the meeting.

Present Subjunctive не має часових форм: та сама форма може вживатись стосовно теперішнього, минулого і май­бутнього часів:

The teacher suggested that the Вчитель пропонує (запропонував, пропонуватиме),

book be read on Sunday. щоб книжку прочитали в неділю.

Past Subjunctive збігається за формою з Past Indefinite дійсного способу і виражає нереальну дію, що відноситься до теперішнього або майбутнього часу, при цьому дієслово to be має форму were для всіх осіб однини і множини:

If she were here, she would help us. Якби вона була тут, вона допомогла б нам.

If I saw her tomorrow, I should ask Якби я побачив її завтра, я запитав би її про це.

her about it.

Past Perfect Subjunctive збігається з Past Perfect дій­сного способу і виражає нереальну дію в минулому:

If I had seen him yesterday, I should Якби я побачив його вчора, я попросив би його

have asked him to help me. допомогти мені.

До другої групи умовного способу належить по­єднання should (для всіх осіб однини і множини) з Indefi­nite Infinitive і з Perfect Infinitive:

It is desirable that the work should Бажано, щоб робота була закінчена до 7-ї години.

be ready by 7 o'clock.

I am sorry that he should think so. Шкода, що він так думав.

Why should they think so? Чому вони так думають?

До третьої групи належить поєднання should (для 1-ї особи однини і множини) і would (для решти осіб однини і множини) з Indefinite Infinitive та Perfect Infini­tive:

 

If he had read this book yesterday, Якби він прочитав цю книжку вчора, він би відповів

he would have answered the question. на запитання.

 

(Про вживання Subjunctive Mood див. також § 64.)

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ (THE IMPERATIVE MOOD)

Вживання та утворення наказового способу

Дієслова у наказовому способі виражають спонукання до дії, тобто наказ, прохання, пораду тощо.

Ствердна форма другої особи наказового способу збігається з формою інфінітива, але без частки to:

to write — Write! Пиши!/Пишіть!

to go — Go! Йди!/Йдіть!

Заперечна форма другої особи наказового способу утво­рюється з допоміжного дієслова to do, заперечної частки not та інфінітива основного дієслова без to. В усному мовленні замість do not звичайно вживається скорочена форма don't:

Don't (do not) write! He пиши!/Не пишіть!

Don't (do not) be late! He спізнюйся!/Не спізнюйтесь!

Для утворення форм наказового способу першої і третьої особи однини й множини вживається дієслово let у спо­лученні з відповідним особовим займенником в об'єкт­ному відмінку або іменником у загальному від­мінку та інфінітивом основного дієслова без частки to:

Let us (let's) read. Давай(те) почитаємо. /Почитаймо.

Let him read. (Не)хай він почитає.

Let this boy answer. (Не)хай цей хлопець відповідає.

Заперечна форма першої і третьої особи утворюється за допомогою don't let (do not let):

Don't let him go. (Не)хай він не йде./ Не дозволяй(те) йому йти.
Don't le t me go. He дозволяй(те) мені йти.

Допоміжні дієслова (Auxiliary Verbs)

Дієслова to be, to have, to do, shall (should), will (would) називаються допоміжними: за їх допомогою утво­рюються складні форми дієслова.

Дієслово to be вживається для утворення всіх часів групи Continuous, Perfect Continuous Active і всіх часів Passive (див. § 28).

Дієслово to have вживається для утворення всіх перфектних часів дієслів (див. §§ 26,27).

Дієслово to do вживається для утворення питальної і заперечної форм Present і Past Indefinite (див. § 16, 18) та заперечної форми наказового способу (див. § 31).

Дієслова shall і will вживаються для утворення Future Indefinite (див. § 20).

Дієслова should і would вживаються для утворення Fu­ture in the Past (див. § 21) та в умовних підрядних речен­нях (див. § 64).

Модальні дієслова (Modal Verbs)

До модальних дієслів належать: can, may, must, need, ought та деякі інші. Ці дієслова означають не саму дію, а лише ставлення до неї мовця. Вони вживаються в сполученні з інфінітивом іншого дієслова.

Модальні дієслова мають деякі особливості:

1. Не змінюються ні за особами, ні за числами.

2. Не мають форм інфінітива, герундія, дієприкметни­ка, а тому не мають складних часових форм — майбут­нього часу, тривалих і перфектних часів.

3. Після них інфінітив вживається без частки to (за винятком дієслова ought):

She may arrive tomorrow. Можливо, вона приїде зав­тра.

4. Не мають закінчення -(e)s у третій особі однини Pre­sent Indefinite.

5. Утворюють питальну і заперечну форми без допоміж­ного дієслова to do.

У питальній формі модальне дієслово ставиться перед підметом:

May I come in? Можна увійти?

У заперечній формі частка not вживається безпосеред­ньо після дієслова:

You should not do it. Вам не слід цього робити.

Дієслово can

Дієслово can вживається для вираження фізичної можливості, вміння, здатності виконати дію в теперішньому (can) або минулому (could) часі:

I can speak English. Я можу (вмію) говорити англійською.

She cannot (can’t) speak Spanish. Вона не може (не вміє) говорити іспанською.

They could not (couldn’t) come last Вони не змогли прийти минулої неділі.

Sunday.

Can you come to my place? Ти можеш прийти до мене?

У майбутньому часі замість дієслова can вживається словосполучення to be able to з інфінітивом:

I shall be able to speak English in Я зможу говорити англійською через рік.

a year.

Дієслово may

Дієслово may у сполученні з інфінітивом основного дієслова вживається у значенні мати дозвіл щось робити:

You may open the win­dow. Ти можеш відчинити вікно. (тобі дозволяють відчинити вікно)

May I come in? Можна увійти? (Дозвольте увійти?)

I can open the window, but I may not Я можу відчинити вікно, але мені не дозволяють

do it. цього робити.

Дієслово may вживається лише у Present Indefinite. Дозвіл або заборону стосовно дії у минулому або майбутньому можна виразити за допомогою словосполучень to be allowed, to be permitted:

We were allowed (permit­ted) to go Нам дозволили йти додому.

home.

He will be permitted to go to school Йому дозволять йти до школи завтра.

tomorrow.

Форма might у значенні минулого часу дійсного способу вживається в основному у підрядних реченнях відповідно до правила узгодження часів.

Дієслово must

Дієслово must виражає необхідність, обов’язок, наказ або категоричне прохання:

І must do this exercise. Я повинен (мені потрібно) зробити цю вправу.

You must consult a doctor. Тобі (Вам) потрібно порадитись з лікарем.

You must do it. Ти повинен (Ви повинні) це зробити.

 

У заперечних реченнях must виражає заборону (не повинен, не можна):

You must not go there. Вам (тобі) не можна йти туди.

 

Оскільки must не має форми минулого і майбутнього часів, замість нього вживається дієслово to have у від­повідних часових формах з наступним інфінітивом з част­кою to:

І had to wait for him. Я повинен був на нього почекати. (Я мав на нього по­
чекати.)
І shall (will) have to go there.Я маю (повинен буду) піти туди.

Зверніть увагу на те, що в українській мові дієслово мати також може виражати необхідність, обов'язок:

Я маю (повинен) це зробити.І must (have to) do it.

Я мав це зробити, але не зробив. I had to do it, but I have not done.

Дієслово ought

Дієслово ought у сполученні з інфінітивом основного дієслова виражає моральний о б о в' я з о к, бажа­ність дії. На українську мову перекладається словами повинен, слід, слід було. Після ought інфінітив вживається з часткою to:

Не ought to help his friend. Він повинен (йому слід було) допомогти своєму другові

You ought to be more careful. Вам слід було бути обережнішим.

 

Неособові форми дієслова

(Non-Finite Forms of the Verb)

У § 13 зазначалось, що неособові форми дієслова ви­ражають дію без зазначення особи, числа і способу, не мають звичайних дієслівних часових форм, а лише вка­зують на час, співвіднесений з моментом дії, вираженої дієсловом в особовій формі. Неособові форми дієслова ніко­ли не бувають присудком у реченні (тому й називаються ще непредикативними), а виконують функції ін­ших членів речення. Це такі форми: інфінітив (The Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкмет­ник (the Participle). Інфінітив вживається для утворення часових форм групи Indefinite (див. §§ 16, 18, 20, 21) та наказового способу (див. § 31).

Дієприкметник теперішнього часу (the Present Partici­ple) вживається для утворення часових форм групи Con­tinuous (див. §§ 23, 24). Дієприкметник минулого часу (the Past Participle) вживається для утворення форм доконаних часів (див. §§ 26, 27) та дієслів пасивного стану (див. § 28). Але неособові форми дієслів мають і самостійні функ­ції. У цьому разі вони поєднують свої дієслівні властивості з властивостями інших частин мови і виконують у реченні їхні синтаксичні функції. Так, інфінітив і герундій, поєд­нуючи властивості дієслова та іменника, виконують функ­ції іменника, тобто вживаються в ролі підмета, іменної частини присудка, додатка, означення і обставини. Дієпри­кметники, поєднуючи властивості дієслова і прикметника або прислівника, вживаються в ролі означення і обста­вини:

То read is useful (інфінітив Читати корисно.

у ролі підмета).

І am fond of reading (герундій у Я люблю читати.

ролі додатка).

The lamp standing on the desk Лампа, що стоїть на столі, нова.

is new (дієприкметник у ролі

означення).

She stood there thinking (діє- Вона стояла там задумавшись.

прикметник у ролі обставини)

Особливості утворення та вживання інфінітива, герун­дія і дієприкметника ми розглянемо у наступних параграфах.

§ 39. Утворення форм інфінітива

В англійській мові інфінітив має форми стану, а також часу (на відміну від неозначеної форми дієслова в укра­їнській мові). Але часова форма інфінітива, як і інших неособових форм, лише вказує на співвіднесеність з мо­ментом дії, вираженої дієсловом в особовій формі. При цьому форми стану звичайно мають лише перехідні діє­слова (див. таблицю).

 

Форми інфінітива	Активний стан	Пасивний стан
Indefinite	to read [ri:d] to go	to be read [red]
Continuous	to be reading to be going	—
Perfect	to have read to have gone	to have been read
Perfect Continuous	to have been reading to have been going	-

 

Лише форми Indefinite Infinitive активного і пасивного стану мають відповідні форми в українській мові:

to read – читати to be read – бути прочитаним

to write – писати to be written – бути написаним

Ці форми, тобто Indefinite Infinitive Active та Indefinite Infinitive Passive — найбільш поширені в англійській мо­ві. Решта форм трапляється рідше і не може переклада­тися українською мовою ізольовано, поза реченням.

Вживання інфінітива

Інфінітив у реченні може бути:

а) підметом:

То elect and to be elected to the parliament is Обирати і бути обраним до парламенту – це

the right of every citizen of Ukraine право кожного громадянина України, гаранто-

guaranteed by the Constitution. ване Конституцією.

б) іменною частиною складеного присудка:

Her desire is to be a student. Її бажання — стати студенткою.

в) частиною дієслівного складеного присудка з модаль­ними дієсловами та їхніми синонімами:

You must be careful. Ви повинні бути уважними.

This text must be translated in 1 minute. Цей текст має бути перекладений за 1 хвилину.

You will have to do this exercise Ти маєш (повинен) зробити цю вправу завтра.

tomorrow.

г) прямим додатком:

We asked him not to go there. Ми просили його не йти туди.

д) означенням:

І have no wish to be an engineer. У мене немає бажання бути інженером.

є) обставиною:

Не came here to speak to me, not to you. Він прийшов сюди поговорити зі мною, а не з тобою.