ТОП 10:

Корпоративний конфлікт з приводу реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватних АТ



Дві третини АТ України є приватними акціонерними товариствами (скорочено - ПрАТ), в більшості яких структура акціонерного капіталу та баланс інтересів в органах управління уже склалася. Тому втрата акціонерним корпусом контролю над обігом акцій ПрАТ часто кореспондується із втратою контролю над товариством в цілому та порушенням у ньому балансу інтересів внаслідок приходу нової корпоративної сили, якій можуть бути властиві інтереси на недружнє поглинання ПрАТ.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» ПрАТ може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У ч. 2 ст. 7 цього ж Закону вказується, що статутом ПрАТ може бути передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі. Використання вищевказаних положень чинного законодавства України для обмеження вільного обігу акцій ПрАТ як при їх створенні, так і на вторинному ринку, є одним із мотивів, яким керуються засновники ПрАТ при обранні цієї організаційної форми юридичної особи – суб’єкта господарювання. Тому у випадку неузгодженого із іншими акціонерами відчуження акцій ПрАТ їх власником на користь третіх осіб у середовищі акціонерів виникають корпоративні конфлікти, змістом яких є боротьба за право власності на акції між акціонерами, що залишилися у складі ПрАТ, з однієї сторони, та продавцями і покупцями спірних акцій, з іншої. Такого роду конфлікти є достатньо частими; зазвичай вони зі сторони ПрАТ та його афілійованих акціонерів мають метою захист від недружнього поглинання.

Слід вказати на певну обмеженість тих правових можливостей, які надає акціонерам ПрАТ ця організаційно-правова форма для контролю за обігом акцій шляхом використання переважного права на їх придбання. Зокрема, у постанові Пленуму ВГС України від 25 лютого 2016 р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» (п. 4.25) вказується, що оскільки чинним законодавством передбачено переважне право на купівлю акцій, то переважне право не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження акцій, а також обмін акцій на інше індивідуально визначене майно.

Зрозуміло, що законодавство України про АТ прогресує. Зокрема, в ч. 7 та ч. 8 ст. 7 Закону «Про акціонерні товариства» вказано, що:

- переважне право акціонерів ПрАТ не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва;

- у разі виникнення права звернення стягнення на акції ПрАТ у зв'язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на придбання цих акцій.

Додатковою процесуальною складністю вирішення спорів про реалізацію преважного права на придбання акцій ПрАТ є вказівка Пленуму ВГС України на те, що господарський суд під час вирішення спору, пов'язаного з порушенням переважного права акціонерів ПрАТ на придбання акцій, що продаються (акціонерів ПАТ - у процесі приватного розміщення простих акцій), повинен залучати до участі у справі усіх акціонерів цього товариства, оскільки переважним правом на придбання акцій наділено всіх акціонерів. Також господарським судам необхідно враховувати положення статуту АТ, які визначають порядок реалізації акціонерами товариства переважного права на придбання акцій, що продаються. У разі відсутності у статуті товариства таких положень суд задовольняє заявлені вимоги акціонерів про переведення на них прав покупців акцій пропорційно кількості акцій, якими вони володіють.

Порядок реалізації акціонерами товариства переважного права на придбання акцій, що відчужуються, визначається відповідно до ч.ч. 3-6 ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства». Дуже важливим є законодавча вказівка на те, що порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій ПрАТ, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства. Такий підхід відповідає розумінню ПрАТ як юридичної особи приватного права, яка в межах диспозитивного законодавчого поля керується власними корпоративними нормами.

Судове вирішення корпоративних конфліктів з приводу реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватних (раніше – закритих) акціонерних товариств може перерости у багаторічну тяжбу, супроводження якої є достатньо витратним для всіх сторін процесу. Обтяжлива перспектива розгортання корпоративних конфліктів вказаного змісту іноді підштовхує їх учасників до компромісного вирішення шляхом укладання мирової угоди сторін, за якою акціонери ПрАТ купують спірні акції по високій ціні, або ж має місце швидкий процес недружнього поглинання ПрАТ на підставі зловживання правами, які набуваються покупцями спірних акцій та реалізуються ними на підставі судових рішень, отриманих із порушеннями матеріального та процесуального права (по-суті, відбувається рейдерське захоплення ПрАТ).

Основні корпоративні конфлікти у ТОВ

Корпоративний конфлікт стосовно досягнення контролю над ТОВ в умовах наявності в одного із учасників частки статутного капіталу, що формує кворум вищого органу

Нагадаємо, що відповідно до положень ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом ТОВ є загальні збори учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами ТОВ, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

В ТОВ достатньо часто відбуваються корпоративні конфлікти, пов’язані із бажанням одного чи декількох учасників із числа в цілому невеликої їх кількості максимізувати свій контроль у товаристві та, відповідно, збільшити майнові вигоди від участі у товаристві. Зазвичай такого ґатунку ситуації виникають тоді, коли мажоритарний учасник володіє часткою, що унеможливлює досягнення кворуму на засіданні загальних зборів учасників, тобто часткою у розмірі 50 і більше відсотків статутного капіталу ТОВ. Необхідними умовами та раціональними підставами розгортання такого корпоративного конфлікту є:

- суміщення в його ініціатора статусу мажоритарного учасника та керівника ТОВ (варіант – одноособовий чи колегіальний виконавчий орган ТОВ повністю контролюється учасником, який ініціює корпоративний конфлікт);

- в статуті ТОВ відсутні особливі правила прийняття рішень про розпорядження активами підприємства, що обмежують компетенцію виконавчого органу на прийняття відповідних рішень: зокрема, найчастіше рішення про укладення значних правочинів (договорів, контрактів) відноситься до компетенції вищого органу ТОВ;

- у ТОВ наявні значні ліквідні активи, виведення яких гарантує учаснику, який контролює виконавчий орган, істотну міру особистого доходу.

При поєднанні вищезазначених умов загальні збори позбавляються можливості функціонувати, тобто процес прийняття ними управлінських рішень, необхідних для припинення втрати ТОВ належних йому активів блокується (наприклад, неможливо відкликати виконавчий орган, заборонити йому відчужувати майно підприємства чи внести обмежувальні положення до його статуту).

Зрозуміло, після стікання певного періоду ТОВ, що знаходиться у режимі втрати коштів та іншого майна, втратить свою ринкову вартість і, разом з тим, у решти учасників зникне економічний мотив на боротьбу за відновлення контролю над цією спорожнілою та проблемною організаційною оболонкою.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.92.74.105 (0.008 с.)