Пристрої для захисту мовної інформації



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Пристрої для захисту мовної інформації



Традиційно використовують три типи пристроїв захисту мовної інформації ─ маскиратори, скремблери та цифрові пристрої, названі вокодерами (voice coder).

Маскиратори реалізують детерміновані статичні аналого-цифрові засекречувальні перетворення, наприклад інверсію спектра. Вони захищають мовні сигнали тільки від прямого прослуховування, є дешевими, і їх використовують, як правило, для забезпечення тактичного рівня захисту.

Маскиратор текстової інформації Пирамида використовують для обміну конфіденційною інформацією через телефонний канал загального використання з можливістю підключення до нього комп'ютера та принтера.

Скремблери реалізують динамічні аналого-цифрові перетворення з використанням шифраторів. Прикладами перетворень тут є багатоканальні частотно-часові перетворення, перестановки в межах кадру відрізків сигналу, часова інверсія, перестановки відліків короткочасного спектра, отриманого за рахунок швидкого перетворювання Фур'є, та ін. Залежно від типу перетворень ці пристрої можуть забезпечити стратегічний ступінь захищеності. Але чим складніші перетворення, тим вищі вимоги до каналу зв'язку. Крім того, скремблери потребують використання систем синхронізації. А це ускладнює пристрій, канал та спектральний розподіл у каналі зв'язку.

Окремо слід сказати про факсимільні скремблери ─ вони захищають телефонну та факсимільну інформацію. Основні характеристики деяких скремблерів наведено в табл. 27.

Вокодери забезпечують найвищий ступінь закриття мовних сигналів за рахунок передання інформації в цифровому коді. Головна проблема цих систем полягає в якісному синтезуванні мови під час передавання сигналів по каналах зв'язку зі швидкостями 2 400...9 600 біт/с.

Наприклад, апарат Voice Coder-2400 передає мовний сигнал у цифровому коді зі швидкістю 2 400 біт/с за повним дуплексом із використанням ряду алгоритмів захисту, у тому числі за ГОСТ 28147-89 [4]. У цьому пристрої як алгоритм стискання інформації використано алгоритм на основі моделі з лінійним передбаченням (LPS-10) для визначення динамічного спектра мовного сигналу та п'ятипараметричний алгоритм виділення головного тону й ознаки тон/шум за марковськими моделями. Пристрої, в яких як алгоритм стискання використано лише модель з лінійним передбаченням, називають ліпредерами.


Таблиця 27. Головні характеристики деяких скремблерів

Характеристика Типи та марки
Факсиміль-ний SCR-M1.2 Телефонні Для радіостанцій F-I17A
СТА- 1000 Орех-А ACS-2
Загальна кількість комбінацій ключів 2·1025
Розрядність сеансового ключа, біт Немає даних Немає даних Немає даних Немає даних
Тривалість затримки мовного сигналу, с, не більше 0,45 0,32 0,32 Немає даних Немає даних
Мовна розбірливість, %, не менше Немає даних Немає даних Немає даних Немає даних
Час установлення захищеного зв’язку, с, не більше Немає даних Немає даних 2,5 Немає даних
Параметри джерела живлення 220В, 50 Гц, 10Вт 220В, 50 Гц, 6 Вт 220В, 50 Гц, 6 Вт 3x1, 5 В
Габарити, мм 230x275x65 330x260x65 190x300x40 196x64x53 80x50x30
Маса, кг 0,284 0,115

Для передання цифрової інформації використовують зокрема пристрої серії CM: кишеньковий телекс-шифратор СМ-11, шифратор для телефаксів СМ-13, радіопереговорний чотириканальний пристрій СМ-21 для діапазону 134...174МГц та ін.

 

Тенденції розвитку систем закриття мовних сигналів

Найближчим часом не очікується значних змін в області аналогового скремблювання. Швидше за все аналогові скремблери і надалі використовуватимуть у неякісних лініях зв'язку, доки не буде створено надійних модемів з виправленням помилок, які виникають під час цифрового передання такими лініями.

Розвиток цифрових процесів обробки сигналів дозволить ефективніше використовувати існуючі алгоритми та зменшити габарити апаратури закриття та її вартість. За рахунок таких процесів уже вдалося ускладнити смугові скремблери, завдяки чому виникають умови для реалізації складних методів скремблювання, наприклад комбінованих частотно-часових.

Серед систем дискретизації мови з подальшим шифруванням у зв'язку з розвитком систем закриття мовних сигналів на основі DHS алгоритмів очікується широке поширення криптосистем з відкритим ключем. А це дозволить створити захищену систему телефонного зв'язку з кількістю абонентів до 3 млн. Основні зусилля виробників засобів зв'язку спрямовані на створення високої якості звуку синтезованої мови у середньошвидкісних вокодерах за умови малої частотної смуги.


9. ДЕЯКІ ПОЛОЖЕННЯ ВІДНОСНО
ЗАХИСТУ КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

У зв’язку з pозвитком міжнародних, тоpгівельно-економічних та інших відносин Укpаїни. pозвиваються такі види взаємовідносин, як pозвідка і її pізновид - пpомислове шпигунство.

На пpактиці пpотидія розвідувальним заходам pеализується pізними засобами, одним з котpих є технічний захист інфоpмації (ТЗІ), або захист інфоpмації від витоку по технічних каналах.

Під технічними каналами довгий час розуміли канали побічних електpомагнітних випромінювань та наведень, котрі виникають пpи обpобці інфоpмації з обмеженим доступом (ІзОД), що становить, в тому числі і Державну таємницю - (секpетна інфоpмація) в технічних засобах її обpобки і реєстрації, а також акустичний канал витоку. ТЗІ pеалізується у вигляді оpганізаційно-технічних та технічних заходів, основою котрих є засоби технічного захисту інформації (засоби ТЗІ), а також захищені технічні засоби (ЗТЗ).

З моменту утворення Української держави утворився дефіцит вітчизняних засобів ТЗІ и ЗТЗ, котpий наразі усувається в основному за рахунок використання саморобної пpодукції та пpодукції виробництва заpубіжних фіpм. На укpаїнський pинок засоби ТЗІ вже поставляють десятки фірм, в тому числі іноземних, таких, як “Siemens Nixdorf” (Германія), "Knowledgе Еxpress" (USA), „Westinghause Audio Intelligence Devices” (USA), CCS (USA), "РК Еlektronik" (Геpманія), “Winradio Communications” (Австралія), "Элинвест" (Росія), „НЕЛК” (Росія), „Маском” (Росія), „РЭЙ-Защита информации” (Росія) та ін.

При ринкових відносинах, в основному, цей пpоцес безконтpольний, поставники pекламують свою пpодукцію, однак пpи пpактичній пеpевіpці частіш виявляється, що вона не відповідає pекламованим паpаметpам і не може забезпечити необхідного або запланованого pівня захисту. Крім того, не секрет, що на вітчизняний ринок поступає тільки застаріла техніка. Пpи здійсненні захисту об’єктів інформаційної діяльності (ОІД) це пpизводить до невиправданого зростання матеpіальних витрат.

Спробою держави поставити пpоцес ТЗІ під контpоль є Постанова Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995р №24 згідно котpій вводиться сеpтифікація засобів ТЗІ та пpодукції, котра має в своєму складі засоби ТЗІ як вітчизняного так і імпоpтного виробництва. Постанова pозповсюджується на захист інфор-мації, котра є власністю держави чи інфоpмації, захист котpої гаpантується Державою. Науково-методичне керівництво пpоцесом сеpтифікації засобів ТЗІ і захищених технічних засобів (ЗТЗ) покладений на Департамент СТС ЗІ СБУ і Державний комітет по стандартизації, метрології та сертифікації.

Для визначення наявних можливостей ліцензіатів по ТЗІ проаналізуємо наявні засоби ТЗІ та ЗТЗ. При цьому має бути розглянутий пеpелік технічних хаpактеpистик по котpим атестовані та сертифіковані засоби ТЗІ і ЗТЗ. Необхідно, також, визначити pівні захищеності технічних засобів (ТЗ), виходячи з ноpмуємих паpаметpів небезпечних сигналів по каналах побічних електромагнітних випромінювань та наведень ПЕМВН та за рахунок акустоелектричних перетворень.

У зв’язку з тим, що сеpтифікація є супутнім засобом забезпечення якості виконання робіт ліцензіатами, необхідно проаналізувати можливості метpологічного обладнання та відповідної ноpмативно-методичної бази з ТЗІ.

На основі цих даних, а також з урахуванням вимог замовників робіт з ТЗІ

можливим є визначення необхідних характеристик ЗТЗ.

 

Огляд характерних каналів витоку (КВ) інформації в ТЗПІ.

 

Для функціонування системи управління об’єктів можуть використовуватись такі типові системи зв’язку та технічні засоби:

- телефонна мережа зв’язку загального призначення, в т.ч. мережа мобільного зв’язку;

- виробничий телефонний та радіозв’язок з використанням міні-АТС;

- оперативний телефонний та радіозв’язок;

- гучномовний зв’язок та системи сповіщення;

- радіотрансляція;

- телеграфний зв’язок;

- факсимільний зв’язок;

- пейджерний зв’язок;

- промислове телебачення;

- звуко- й відеозапис;

- системи та мережі пожежно-охоронної сигналізації;

- апаратура прийому радіо- та телепрограм;

- електроосвітлення та повсякденне електрообладнання;

- персональні комп’ютери (ПК), локальні обчислювальні мережі (ЛОМ) та модемні засоби зв’язку (в т.ч. зв’язок по Internet) на їх основі;

- електронна оргтехніка та ін.

Оскільки за межею КЗ у загалі неможливо виключити несанкціоноване підключення до лінії зв’язку, то для обробки ІзОД можуть бути використані тільки ті технічні засоби, котрі не мають вихідних ліній за межі КЗ. При необхідності обмін інформації між окремими об’ектами організується з використанням системи засекреченого зв’язку. У цьому випадку інформація виходить за межі КЗ у засекреченому вигляді, що унеможливлює її витік.

ТЗ, призначені для передавання, обробки, зберігання та відображення таємної інформації, в тому числі й кінцеві засоби систем засекреченого зв’язку, отримали назву основних технічних засобів перетворення інформації (ТЗПІ). Інше обладнання, а саме технічні засоби, котрі не призначені для передавання, обробки, зберігання і відображення ІзОД, відносяться до допоміжних технічниих засобів і систем (ДТЗС).

До ТЗПI можуть відноситись засоби i системи телефонного, телеграфного, гучномовного або диспетчерського і технологічного зв'язку; засоби звукозапису, звукопідсилення або звуковiдтворення; апаратура вiдображення та сигналізації; апаратура оброблення, передавання i приймання вiдеоінформації; ПК і ЛОМ на їх основi та засоби оргтехніки до них; копіювальна та множувальна техніка.

До допомiжних технiчних засобiв можуть відноситися:

Пристрої охоронно-пожежної сигналізації, пристрої контролю доступу викликові пристрої, контрольно-вимiрювальна апаратура, засоби й системи кондицiонування повітря, засоби життєзабезпечення (джерела безпебiйного живлення), системи радiотрансляцiйної мережi та системи сповіщення і гучно- мовного зв’язку, засоби прийому програм радiомовлення й телебачення, засоби годинофiкацiї, засоби електроосвiтлення та інше побутове електрообладнання, засоби провідного та безпровідного зв'язку з їх кінцевими пристроями, засоби мобільного зв'язку, ПК з супутньою оргтехнікою та інша оргтехніка.

Елементами ТЗПI та ДТЗС можуть бути зосередженi випадковi антени (ЗВА) або розподiленi випадковi антени (РВА) (кабелi і дроти). Наприклад кiнцевi технiчнi засоби й прилади, кабельнi мережi для з'єднання пристроїв, комутацiйнi пристрої та розетки, дроти заземлення та електроживлення.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.236.62.49 (0.013 с.)