Об'єкти захисту інформації та Технічні канали її витоку

Захист інформації ─ це сукупність організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на запобігання нанесенню збитків інтересам власника інформації.

Основними об'єктами захисту інформації є:

1. Інформація з обмеженим доступом (ІзОД), тобто інформаційні ресурси, зокрема ті, що містять відомості, які належать або до державної таємниці, або до конфіденційної інформації.

2. Технічні засоби приймання, обробки, зберігання та передання інформації (ТЗПІ), а саме; системи та засоби інформатизації (обчислювальна техніка, інформаційно-обчислювальні комплекси, мережі та системи); програмні засоби (операційні системи, системи керування базами даних та інше загальносистемне і прикладне програмне забезпечення); автоматизовані системи керування; системи зв'язку; технічні засоби отримання, передання та обробки ІзОД (звукозапис, звукопідсилення, звукосупроводжетія, переговорні та телевізійні пристрої; засоби тиражування і виготовлення документів та інші технічні засоби обробки графічної, алфавітно-цифрової та текстової інформації), їх Інформативні фізичні поля.

3. Допоміжні технічні засоби і системи (ДТЗС), тобто технічні засоби і системи, які не належать до ТЗПІ, але розташовані в приміщеннях, де оброблюється ІзОД. До них відносять технічні засоби відкритого телефонного або гучномовного зв'язку, системи пожежної та охоронної сигналізації, система енергопостачання, радіотрансляційна мережа, система часофікації, енергопобутові прилади тощо, а також самі приміщення, де циркулює ІзОД.

Організовуючи захист інформації, ТЗПІ слід розглядати як систему, що складається з основного (стаціонарного) обладнання, кінцевих (периферійних) пристроїв, з'єднувальних ліній (сукупності дротів і кабелів, прокладених між окремими ТЗПІ та їх елементами), розподільних і комунікаційних пристроїв, систем електроживлення та заземлення.

Окремі технічні засоби або група технічних засобів, призначених для обробки ІзОД, разом із приміщенням, де вони знаходяться, являють собою об'єкт ТЗПІ. Під об'єктом ТЗПІ розуміють також виділені приміщення, призначені для проведення секретних заходів.

Як елементи каналів витоку інформації найбільший інтерес становлять ТЗПІ та ДТЗС із виходом за межі контрольованої зони (КЗ), тобто зони, де виключена можливість появи осіб чи транспортних засобів без постійних чи тимчасових перепусток.

Окрім з'єднувальних ліній ТЗПІ та ДТЗС за межі КЗ можуть виходити дроти та кабелі, які їх не стосуються, але проходять через приміщення, де встановлено такі технічні засоби, а також металеві труби опалення, водопостачання та інші струмопровідні металоконструкції. Такі дроти, кабелі та струмопровідні елементи називають сторонніми провідниками.

Мережу ДТЗС чи сторонній провідник, здатний приймати побічні електромагнітні сигнали, називають випадковою антеною. Випадкові антени можуть бути зосередженими та розосередженими.

Зосереджена випадкова антена ─ це компактний технічний засіб, наприклад, телефонний апарат, гучномовець радіотрансляційної мережі і под. До розосереджених випадкових антен належать випадкові антени з розосередженими параметрами: кабелі, дроти, металеві труби та інші струмопровідні засоби комунікації.

Простір навкруги ТЗПІ, у межах якого на випадкових антенах наводяться інформаційні сигнали, вищі за нормований рівень, називають зоною 1.

Зону, де є можливим перехоплення (за допомогою розвідувального приймача) побічних електромагнітних хвиль та подальше розшифрування інформації, яку вони несуть, тобто зону, у межах якої відношення «сигнал ─ завада» (С/3) вище за деяке нормоване значення, називають зоною 2.

Перехоплення Інформації, оброблюваної на об'єктах ТЗПІ, здійснюється по технічних каналах. Під технічним каналом витоку інформації (ТКВІ) розуміють сукупність об'єкта розвідки, технічного засобу розвідки (ТЗР), за допомогою якого отримують інформацію про цей об'єкт, та фізичного середовища, в якому поширюється інформаційний сигнал. По суті, ТКВІ ─ це спосіб отримання за допомогою ТЗР Інформації про об'єкт розвідки. При цьому форма подання інформації може бути довільною.

Сигнали є матеріальними носіями інформації. За своєю фізичною природою вони можуть бути електричними, електромагнітними, акустичними, оптичними тощо. Залежно від природи сигнали поширюються у визначених фізичних середовищах ─ гасових, рідинних, твердих (наприклад, у повітрі, конструкціях будівель, струмопровідних кабелях та дротах, заземленому грунті тощо).

Принцип утворення небезпечних сигналів у технічних засобах полягає в тому, що кожний технічний засіб містить ті чи інші фізичні перетворювачі, функції яких засновані на різних фізичних принципах дії. Лише маючи уявлення про принцип дії кожного з таких перетворювачів, можна виявити неконтрольовані прояви фізичних полів, що утворюють канали витоку [9]. Основні варіанти утворення небезпечних сигналів наведено на рис. 1.

 

Рис. 1. Варіанти утворення небезпечних сигналів

Приклад реалізації перетворювачів ─ звукопідсилювальна система. Тут мікрофон (вхідний перетворювач) перетворює звук (впливову фізичну величину) в електричний сигнал, який підсилюється підсилювачем низьких частот, а за цим надходить на гучномовець (вихідний перетворювач).

У системах зв'язку, керування та обробки інформації є багато первинних перетворювачів, які різняться фізичною природою:

- фотоелектричні;

- термоелектричні;

- п'єзоелектричні;

- акустоелектричні.

З огляду на фізичну природу виникнення інформаційних сигналів, а також середовище їх поширення та засоби перехоплення ТКВІ можна розділити на:

- електромагнітні, електричні та параметричні ─ для телекомунікаційної

- інформації;

- повітряні (прямі акустичні), вібраційні (віброакустичні), акустоелектрич ні, оптико-електронні та параметричні ─ для мовної інформації.

Через електромагнітні ТКВІ перехоплюють:

- побічні електромагнітні випромінювання (ПЕМВ) елементів ТЗПІ;

- ПЕМВ на частотах роботи ВЧ генераторів у ТЗПІ і ДТЗС;

- ПЕМВ на частотах самозбурення НЧ підсилювачів ТЗГО.

Побічні електромагнітні випромінювання ТЗПІ перехоплюють засобами радіо- та радіотехнічної розвідки, розміщених за межами КЗ.

Електричні ТКВІ слугують для знімання:

- наведених сигналів ПЕМВ ТЗПІ зі з'єднувальних ліній ДТЗС і сторонніх провідників;

- інформаційних сигналів з ліній електроживлення ТЗПІ;

- інформаційних сигналів з мереж заземлення ТЗПІ і ДТЗС;

- інформації шляхом розміщення в ТЗПІ електронних пристроїв перехоплення інформації.

Останні іноді називають закладними пристроями або апаратними закладками. Вони являють собою мініпередавачі, сигнали від яких модулюються інформаційними сигналами.

Параметричні ТКВІ створюють ВЧ опроміненням ТЗПІ. Для перехоплення інформації по цих каналах потрібні ВЧ генератори з антенами, що мають вузьку діаграму спрямованості, а також спеціальні радіоприймальні пристрої.

У повітряних (прямих акустичних) ТКВІ середовищем поширення є повітря. Для перехоплення акустичних сигналів використовують мікрофони. Сигнали з мікрофонів або записуються на пристрої звукозапису, або транслюються передавачами на пункти приймання.

Для перехоплення акустичної (мовної) інформації використовують:

- портативні диктофони та дротові мікрофони для прихованого звукозапису;

- спрямовані мікрофони;

- акустичні радіозакладки для передання інформації по радіоканалу;

- акустичні мережні закладки для передання сигналів по лініях силових мереж електроживлення;

- акустичні ІЧ закладки для передання інформації по оптичному каналу в ІЧ діапазоні;

- акустичні телефонні закладки для передання інформації по телефонних лініях зв'язку на підвищених частотах;

- акустичні телефонні закладки типу «електронне вухо» для передання інформації по телефонній лінії «телефону─спостерігачу» на низькій частоті.

У вібраційних (віброакустичних) ТКВІ середовищем поширення акустичних сигналів є конструкційні елементи споруд і будівель (стіни, перекриття, підлога), труби водопостачання, каналізації та інші тверді тіла.

Для перехоплення акустичних коливань через вібраційні ТКВІ використовують ТЗР із контактними мікрофонами:

- електронні стетоскопи;

- радіостетоскопи (для передання інформації по радіоканалу).

Акустичні ТКВІ виникають за рахунок перетворення акустичних сигналів у електричні (акустоелектричні перетворення) і дозволяють перехоплювати акустичні коливання через ДТЗС із мікрофонним ефектом, а також ВЧ нав'язуванням.

Наприклад, приєднуючи такі ДТЗС до ліній зв'язку телефонних апаратів з електромеханічним дзвінком виклику, можна підслуховувати розмови у приміщеннях, де розміщені такі апарати.

Створити ТКВІ методом ВЧ нав'язування можна шляхом несанкціонованого контактного введення ВЧ струму від генератора, підключеного до лінії (кола), яка має функціональний зв'язок з нелінійним чи параметричним елементом ДТЗС, на яких здійснюється модуляція ВЧ сигналу інформаційним. Останній в елементах ДТЗС з'являється внаслідок акустоелектричного перетворення акустичних сигналів у електричні. У зв'язку з тим, що нелінійні або параметричні елементи ДТЗС для ВЧ сигналу, як правило, являють собою неузгоджене навантаження, промодульований ВЧ сигнал буде випромінюватися або відбиватися від нього і поширюватись у зворотному напрямку по лінії. Для приймання випромінених або відбитих ВЧ сигналів використовують спеціальні високочутливі приймачі.

Оптико-електричний (лазерний) ТКВІ утворюється під час опромінення лазерним променем вібруючих в акустичному полі тонких відбиваючих поверхонь (скляних вікон, картин, дзеркал і т. п.). Для перехоплення мовної інформації по такому каналу використовують складні лазерні акустичні локаційні системи (ЛАЛС). Іноді їх називають лазерними мікрофонами.

Параметричні ТКВІ утворюються під час ВЧ опромінення приміщення, де вмонтовані напівактивні закладні пристрої або технічні засоби з елементами, деякі параметри яких змінюються за законом зміни акустичного (мовного) сигналу. Для перехоплення інформації по такому каналу погрібні спеціальний передавач із направленим променем і приймач.