Перелік навчальних дисциплін нормативної частини ОПП

№ п/п	Назва дисципліни	Загальна кількість годин	Кіль-кість контролю	Форма семест-рового контро-лю
	Спеціалізація «Кримінально-правова діяльність»
ППП 2.1.1.26.	Антикорупційна політика			залік

3. Структурно-логічна схема:

Судова медицина

Адміністративне право

Демографія

Генетика

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

На даний час одним із першочергових завдань нашої країни є утвердження демократичних принципів верховенства права, рівності всіх перед законом. Підставою для цього є останні події, які відбулися у нашій країні, а також позитивні приклади провідних країн світу з розвинутою демократією. Поряд із цим існують певні проблеми, які гальмують процеси повноцінного та швидкого розвитку країни, на протидію яким необхідно звернути особливу увагу як державі, так і кожному окремому громадянину.

Одним із негативних соціальних явищ, яке потребує глибокого наукового вивчення та аналізу є корупція. З огляду на те, що більшість проблем (особливо економічних), які час від часу вражають різні сфери нашого суспільства, кризових ситуацій, що відбуваються на фоні політичного протистояння в країні, певною мірою пов’язують із впливом на ці процеси явища корупції. Актуальність вивчення цього явища полягає у феноменальній спроможності існувати у кожній країні незалежно від історичного розвитку, рівня економіки, соціального розвитку та наявності законодавчої бази, яка повинна протидіяти цьому. Унікальність його полягає у здатності постійно розвиватися, перетворюватися у різні нові форми прояву, вдосконалюватися, пристосовуватися до наявної правової бази та співіснувати поряд із обов’язковими принципами, які притаманні правовій, демократичній державі: законності, верховенства права, рівності всіх перед законом, дотриманням прав і свобод громадян. Корупція - це одне з явищ, які здатні породжувати кризові стани у різних галузях суспільного та соціального розвитку кожної держави, насамперед це стосується політики, економіки, державного управління, а також є однією із ключових передумов існування організованої злочинності.

Сьогодні, на основі кримінології формується механізм державної діяльності, що активно й цілеспрямовано впливає на нейтралізацію, стримання та запобігання корупційної злочинності і саме в цьому проявляється її прикладний характер у виді кримінологічної практики (тобто практики, заснованої не на аморфних, відірваних від реальності уявленнях, а на комплексній науково обґрунтованій системі знань про корупційну злочинність та її запобігання). Кримінологія, її теоретична складова і практично-прикладний компонент у формі кримінологічної практики надає підгрунття для формування та розвитку антикорупційної політики як специфічного соціально-правового явища в межах державної внутрішньої політики у сфері запобігання корупційної злочинності.

Такий статус антикорупційної політики закріплений не тільки в положеннях Конституції України (розділ 2), але й закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» де зазначено, що основними засадами політики у сфері розбудови державності є: боротьба із злочинністю шляхом поліпшення координації роботи правоохоронних органів, оптимізації їх структури, належного забезпечення їх діяльності,а також посилення протидії корупції та тіньовій економічній діяльності, забезпечення безумовного дотримання принципів законності насамперед вищими посадовими особами держави, політиками, суддями, керівниками правоохоронних органів і силових структур(ст.3).

Елементами предмета антикорупційної є: а) поняття, завдання, методи, функції, та принципи антикорупційної політики держави; б) стратегія і тактика запобігання та протидії корупційній злочинності;в) суб’єкти формування та реалізації антикорупційної політики держави;г) нормативно-правове, організаційно-управлінське та фінансове забезпечення формування та реалізації антикорупційної політики держави;д) кримінологічна експертиза нормативно-правових актів; е) заходи і засоби підвищення ефективності антикорупційної політики держави та практичної реалізації стратегії і тактики запобігання та протидії корупційній злочинності.

Таким чином, антикорупційної політику можна розглядати як:

1) державну політичну доктрину, яка володіє аналітичними методами та синтезом відповідних політичних, соціологічних і правових знань й займає вагоме місце серед стратегічних напрямів запобігання та протидії корупційній злочинності;

2) особливий вид соціальної діяльності, спрямований на забезпечення внутрішньої безпеки, правопорядку та законності в країні, створення організаційно-правових засад та реалізації стратегічних напрямів щодо запобігання та протидії корупційній злочинності;

3) законодавчу ініціативну функцію влади щодо забезпечення діяльності (взаємодії) суб’єктів антикорупційної політики.

Загальні методичні вказівки

Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем.

Студентам рекомендується готувати короткі конспекти виступів з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

У разі, коли до матеріалів семінарських занять додаються задачі, студент має підготувати їх письмові рішення на підставі діючого законодавства з обов'язковим посиланням, у разі необхідності, на конкретні статті діючого законодавства. У разі, якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання, необхідно зазначити кожен з варіантів.

Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення семінарських занять або під час підсумкового заняття з модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового тесту з дисципліни.

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій.

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до підсумкового тестування.

Навчально-методичні матеріалі в електронному форматі наявні у читальному залі, комп’ютерному класі, методистів курсів та на кафедрах.

Система поточного, проміжного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Система контролю складається з трьох частин: поточний контроль, в межах якого проводиться проміжний контроль, та підсумковий, й полягає у виконанні студентами, передбачених цією програмою, видів робіт. Кожен з видів роботи студента оцінюється в балах. Загальна сума балів, яку заробить студент в результаті проходження всіх видів контролю, встановлює успішність вивчення студентами курсу. Загальна кількість балів, яку може заробити студент в результаті проходження всіх видів контролю становить 100 (сто) балів.

При трансформації балів оцінювання академічної успішності використовується наступні шкали: