Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Модуль 1. Регіональна економіка↑ Стр 1 из 6Следующая ⇒ Содержание книги Поиск на нашем сайте
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА опорні конспекти лекцій
Модуль 1. Регіональна економіка Лекція 1. Предмет, метод і завдання дисципліни "Регіональна економіка" 1.1. Визначення предмету курсу. 1.2. Методи і методологічні основи курсу "Регіональна економіка". 1.3. Мета і завдання курсу "Регіональна економіка". Визначення предмету курсу Розвиток будь-якого регіону і країни в цілому залежить від економічного, природно-ресурсного і трудового потенціалу - від наявних продуктивних сил. Предмет курсу ________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Об'єкти вивчення науки__________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Регіональна економіка вивчає передумови та закономірності формування, розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів. У процесі виробництва освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Головна продуктивна сила – людина, яка здатна створювати суспільно необхідну продукцію, роботи, послуги. Людина створює засоби праці, з допомогою яких перетворює предмети праці на необхідний продукт. Засоби і предмети праці посилюють продуктивну силу людини. Добудувати схему: Основні складові елементи продуктивних сил праця людей засоби виробництва
засоби праціпредмети праці ____________________ _________________________ ____________________ _________________________ До продуктивних сил також відносять _________________________________ ________________________________________________________________________________ Отже, продуктивні сили – це _____________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Регіональна економіка належить до економічних наук і взаємодіє з природничими, географічними, геологічними і технічними науками; використовує результати досліджень економічної теорії, економічної статистики, фінансів, економіки праці, економіки природокористування, історії народного господарства, економічної статистики, економічної кібернетики, економічної і соціальної географії, картографії тощо. 1.2. Методи і методологічні основи курсу "Регіональна економіка" Методи науки (грецьк. metodos - шлях дослідження, теорія пізнання) — це способи пізнання дійсності і послідовний шлях встановлення істини. Методологія –це сукупність методів, що застосовуються у дослідженнях. Метод курсу побудований на матеріалістичній діалектиці, яка відображає реальну дійсність, життєвий досвід. Кожна економічна проблема розглядається як система у взаємодії з іншими. До системи методів належать: аналітичний і порівняльний метод, економічні методи, нормативний, картографічний, експедиційний, економіко-математичне моделювання та ін. Системний аналіз - порівняння різних варіантів розміщення продуктивних сил і вибір найкращих з погляду інтересів регіону, країни. Економічні методи: балансовий, техніко-економічні розрахунки, економіко-статистичний. Найчастіше застосовуються техніко - економічні розрахунки: порівняльна ефективність різних варіантів розміщення продуктивних сил визначається на основі розрахунку витрат. При виборі місць розміщення враховують техніко-економічні показники: матеріало-, енерго- фондо-, науко-, трудо-, водомісткість продукції, транспортні витрати (транспортабельність), собівартість. Техніко-економічні показники визначаються розмірами затрат на виробництво одиниці продукціїу середньому за рік у вартісному (гривні) або натуральному обчисленні (шт., т, квт/год.). - Матеріаломісткість Мм = Зм/Пр, де Зм - затрати матеріалів (грн., т.), (Пр) - виробництво одиниці продукції у середньому за рік - Енергомісткість Ем = Зе/Пр, Зе - затрати енергії (квт/год) - Водомісткість Вм =____________________________ - Трудомісткість Тм =_____________________________ - Фондомісткість Фм = Вф/Пр, де Вф - вартість основних фондів (грн.) - Наукомісткість - витрати на наукові дослідження та їх впровадження в розрахунку на виробництво одиниці продукції у середньому за рік. - Транспортабельність Тр=Зтр /Пр, де Зтр-затрати на перевезення продукції - Собівартість продукції С=(Вс+Зо +Вм)/Пр де Вс - вартість сировини; Зо - затрати на оплату праці, реалізацію продукції; Вм - вартість матеріалів, палива, енергії і ін. предметів праці, амортизаційні відрахування - на відшкодування вартості основних фондів (ремонт, модернізацію, реновацію). Економіко-статистичний метод - обчислення індексів, середніх величин тощо (для системного аналізу). Картографічний метод – вимірювання економічних відстаней (ізолінії тарифів перевезень вантажів), визначення густоти населення й ін. Економіко-математичні методи -створення відповідних моделей: балансові моделі (баланс виробництва і розподілу продукції); оптимізаційні моделі - для вибору оптимального варіанту розміщення продуктивних сил; тощо. Методологічні основи науки про розміщення продуктивних сил і регіональну економіку сформували основоположники ринкової теорії розміщення виробництва: І.Тюнен, А.Вебер, А.Гетнер, А.Льош, В.Крісталлер та ін. Розвиток науки про регіональну економіку в Україні здійснювали вчені: В.Вернадський, О.Алімов, П.Ващенко, О.Діброва, С.Дорогунцов, Б.Данилишин, Ф.Заставний, М.Паламарчук, М.Пістун, Ю.Пітюренко, В.Поповкін, О.Шаблій, М.Чумаченко, В. Симоненко та ін. 1.3. Мета і завдання дисципліни "Регіональна економіка" Раціональне розміщення продуктивних сил - це головна мета регіональної економіки. Комплексні завдання науки: _____________________________________________ ______________________________________________________________________________ Головне завдання навчальної дисципліни: _____________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Завдання для самостійної роботи: 1. Визначити зміст понять: регіон; територіальний поділ праці; територіальна організація виробництва; інтенсивне, екстенсивне виробництво; соціально - економічна ефективність суспільних затрат праці; конкурентоспроможність. Типи економічних районів Об'єктивно існують два типи економічних районів: галузеві та багатогалузеві (інтегральні). Галузеві (спеціальні) економічні райони як складова частина загальних (інтегральних) економічних районів виникають під впливом:__________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Наприклад,_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Багатогалузеве (інтегральне) загальнеекономічне районування: _______________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вирізняють три підтипи інтегральних економічних районів: великі (макрорайони), середні (мезорайони) і малі (мікрорайони). - великі (інтегральні) економічні райони – це ___________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ головна мета їх визначення: _______________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ - середні (інтегральні) економічні райони - це:________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ Ці райони використовуються як для прогнозування рівня розвитку виробництва, невиробничої сфери і розроблення програм галузевого розвитку, так і для управління господарською діяльністю. Малі райони (мікрорайони) - це __________________________________________________ ___________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________ 3. 3. Сучасна мережа економічних районів Кабінет Міністрів України запропонував таку сучасну мережу економічних районів: - Донецький (Донецька і Луганська обл.); - Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська обл.); - Східний (Харківська, Полтавська, Сумська обл.); - Центральний (Київська, Черкаська обл. і м. Київ); - Поліський (Рівненська, Волинська, Житомирська і Чернігівська обл.); - Подільській (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька обл.); - Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл. і м. Севастополь); - Карпатський (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька обл.). Однак, така мережа економічних районів має недоліки: Поліський район не включає Києва і Київської області, що мають тісні багатогалузеві зв’язки і є нерозривними складовими великого територіально-виробничого комплексу разом з Житомирською, Чернігівською і Черкаською областями. З погляду географічного визначення, невдалою є назва Східного району, що раніше називався Північно-Східним. Отже, економічне районування є науковим методом територіальнoї організації господарства і засобом раціонального розміщення виробництва, вдосконалення його спеціалізації та прискорення соціально-економічного розвитку. ПЕК
Рис. 8.1. Схема галузевого складу ПЕК ПЕК - сукупність взаємозв’язаних галузей___________________________________________ _______________________________________________________________________________
Паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) - відношення видобутку палива і виробництва електроенергії до їх використання. Особливості ПЕБ України: у видобутку значно переважає вугілля, у споживанні – природний газ. В електроенергетиці переважають ТЕС – близько 70%, АЕС – до30 %, ГЕС – менш 4%. ПЕБ України нераціональний, тому в ньому необхідні зміни: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Паливна промисловість Вугільна (основна). Кам’яне вугілля:Донецький басейн – 295 шахт (поч. 90-х), 2/3 палива, що видобувається в країні. Коксівне вугілля –Донецька обл., антрацит – Луганська. Висока собівартість видобутку. Львівсько - Волинський 19 шахт, видобуток значно менший. Буре вугілля: Дніпровський басейн – основний (Кіровоградська, Черкаська, Житомирська обл.) – до 200 родовищ, значні запаси; низька калорійність, висока зольність, високий вміст сірки. 98% вугілля споживається в Україні, решта експортується (2000 р.). Більше половини шахт потребують реконструкції. Нафтова: Дніпровсько-Донецький (Полтавська, Сумська, Чернігівська обл.), Анастасіївка (Сумська обл.) - основний видобуток, Прикарпаття - незначна частина. Нафтопереробна: на нафтопроводах - Лисичанськ, Кременчук; в пунктах перевалки з морського транспорту на залізничний - Херсон, Бердянськ, Одеса (нафтотермінал), на власній сировині - Дрогобич, Борислав, Надвірна, Львів. 90% нафти від потреб імпортується, переважно з Росії. Глибина переробки нафти недостатня через застарілі технології. Газова: Дніпровсько - Донецький (Харківська - основна, Сумська, Полтавська, Чернігівська, Дніпропетровська) - 85% видобутку. Прикарпаття – 10% видобутку (1997 р.). Причорномор'я (Джанкой), шельф Чорного та Азовського морів. Росте споживання ® імпорт із Росії, Туркменії - 80% потреб. Торф'яна: північні області__________________________________________________ Використовується як місцеве (?) паливо, видобуток скорочено. Цінне добриво, хімічна сировина. Електроенергетика Електроенергетика - базова галузь (?) розвитку економіки. У 1990 році Україні належало 18% виробництва електроенергії, 60% експортних постачань СРСР. Таблиця 9.1. Розміщення електростанцій
4 області - 60% виробництва електроенергії: Київська, Донецька, Запорізька, Харківська обл. Завдання для самостійної роботи 1.Транспортування палива і енергії. 2.Перспективи розвитку ПЕК. Чорна металургія Чорна металургія включає: видобуток, збагачення руд, коксохімічне виробництво, виробництво чавуну, сталі, прокату, феросплавів, електрометалургію, порошкову металургію. Значення - ______________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Найбільша базова галузь промисловості України, галузь міжнародної спеціалізації, значні експортні можливості. У 2002 році - 7 місце в світі за обсягом виробництва чорних металів. У 1990 році в Україні: 48% видобутку залізної руди, 72% видобутку марганцевої руди, 50% виробництва чавуну, 35% готового прокату СРСР. Фактори розміщення: - Більшість підприємств - комбінати (80 %) Металургійний комбінат повного циклу: чавун ®сталь ®прокат + хімічне виробництво на відходах коксування вугілля (сірка, фосфор, азот та ін.) + будівельні матеріали із шлаків. - Висока матеріало-, водомісткість: на 1т чавуну - 1,5 т вугілля, 4 т залізної руди → основний принцип розміщення – сировинний (!) - поблизу залізорудних і вугільних басейнів або між ними, враховується також забезпеченість водою, енергетичний і екологічний фактори. Сировина: кокс (із коксівного кам'яного вугілля), залізна руда, марганцева руда, флюсові вапняки. Умови для розвитку чорної металургії в Україні: _________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Металургійні бази України залізна руда 1. Придніпровська залізна руда: Кривий Ріг Кривий Ріг Велика Білозерка, Кременчук Дніпропетровськ Керч Дніпродзержинськ Запоріжжя Нікополь-феросплави 2 Донецька 3 Приазовська Донецьк Макіївка Маріуполь Єнакієве Стаханов - феросплави Донбас - коксівне кам’яне вугілля Нікополь, Токмак - марганцеві руди Крим, Донбас - флюсові вапняки Трубопрокат: Нікополь, Новомосковськ, Дніпропетровськ, Харцизьк. 9.3. Кольорова металургія включає: видобуток, збагачення, металургійну переробку руд, виробництво сплавів, дорогоцінних і рідкісних металів, прокат кольорових металів, переробка вторинної сировини і видобуток кольорових каменів. Особливості: комплексне використання сировини і висока здатність до комбінування з іншими галузями. За рахунок власного виробництва потреби країни повністю не забезпечуються. Частина сировини, концентратів і металів імпортується. Оцінити сировинну базу для кольорової металургії України Таблиця 9.1. Розміщення галузей кольорової металургії
25% продукції кольорової металургії України - із вторинної сировини: Донецьк, Харків, Одеса, Київ. Завдання для самостійної роботи 1. Перспективи розвитку металургійного комплексу Хімічний комплекс Значення комплексу _____________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Особливості комплексу__________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Таблиця 10.1. Розміщення галузей хімічного комплексу
Отже, в Україні сформувалися основні райони хімічної промисловості: _________________ _______________________________________________________________________________ Лісовий комплекс Умови для розвитку ЛК: Україна - лісодефіцитна країна. Лісові масиви дуже виснажені. У Поліській зоні значні площі лісів радіоактивно забруднені. Чорнобильська аварія вивела з господарського використання більше половини лісових ресурсів. Приріст лісистості лише 0,1% на рік. 80% необхідної деревини імпортується. Сировинна база обмежена, галузь розвивається невисокими темпами. Завдання комплексу - заготівля і переробка деревини. Таблиця 10.2. Особливості розміщення ЛК
10.3. Будівельний комплекс Комплекс включає виробництво будівельних матеріалів, капітальне будівництво та галузі, що їх обслуговують. Продукція: будинки, виробничі об'єкти і споруди, житло й ін. Значення комплексу - ____________________________________________________ За особливостями розміщення - 2 групи галузей: I. Орієнтовані на сировину – видобувні галузі і виробництво будівельних матеріалів. 1. Видобуток і виробництво мінеральних будівельних матеріалів - це бутовий камінь, граніт (2 місце в світі після Бразилії), щебінь, пісок, гравій, галька, глина, черепашник та ін. – мінеральна--сировина:____________________________________________________________ 2.Виробництво цементу (сировина - мергель, доломіт, вапняки, відходи металургії):_____________________________________________________________________ 3.Виробництво облицювальних матеріалів (мармур, граніт, черепашник, вапняк):_______________________________________________________________________________ II. Орієнтовані на споживача - у густонаселених та індустріальних районах. 1. Виробництво залізобетонних виробів (ЗБВ) - 43 % виробництва галузі. 2. Виробництво легких наповнювачів для залізобетонних виробів (ЗБВ) - керамзит - із легкоплавких глин шляхом термічної обробки - термозит - жужільна (шлакова) пемза______________________________________________ _______________________________________________________________________________ - спучений перліт, сировина – перліт –Закарпаття; 1 м3 перліту – 6-12 м3 спученого перліту. 3. Виробництво стінових матеріалів (цегла, блоки), виробництво шиферу. 4. Виробництво скла: віконне, армоване, електротехнічне, оптичне, загартоване, поліроване, кольорове, архітектурно - будівельне скло, скловидний мармур_________________________________________________________________________ 5. Фарфоро-фаянсова (будівельна кераміка, облицювальна плитка, сантехніка): _______________________________________________________________________________ 6. Виробництво будівельного вапна, гіпсу, крейди, м’якої покрівлі (толі, руберойду, пергаміну)._____________________________________________________________________ Висновок: ______________________________________________________________________ Завдання для самостійної роботи 1. Побудувати схему галузевого складу хімічного комплексу України. 2. Перспективи розвитку хімічного, лісового та будівельного комплексу. Сільське господарство рослинництво тваринництво II виробнича інфраструктура (40 %) III сервісні галузі АПК(15%) _____________________________ ______________________________________ _____________________________ …………………._____________________________________ _____________________________ _____________________________________ Рис.12.1.Схема структури АПК 12.2.Основна ланка АПК– сільське господарство (аграрний сектор) Умови для розвитку сільського господарства:___________________________ _______________________________________________________________________________Склад сільськогосподарських угідь (70% земельних ресурсів України):__________________ _______________________________________________________________________________ Потребують меліорації (поліпшення, підвищення родючості):__________________________ _______________________________________________________________________________ У складі сільського господарства 52 % вартості продукції виробляється в рослинництві; 48 % - у тваринництві. Таблиця 12.1.Розміщення галузей рослинництва
Тваринництво тісно пов'язане з рослинництвом і іншими галузями АПК: комбікормовою, фармацевтичною, мікробіологічною промисловістю, сільськогосподарським машинобудуванням. Значення тваринництва: __________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Структура кормової бази → спеціалізація тваринництва. Половина всіх витрат галузі припадає на забезпечення кормів. Розвиток і розміщення тваринництва визначається наявністю кормової бази і залежить від кормовиробництва: - польове кормовиробництво (основа кормової бази):_________________________________ _______________________________________________________________________________- лучно-пасовищне - _____________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ - промислове виробництво кормів - ________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Таблиця 12.2.Розміщення тваринництва
Розвинені також козівництво, кролівництво, конярство та ін.
Сільськогосподарські зони України - території, на яких переважають певні галузі сільського господарства. Залежно від природних умов, потреб населення і промисловості; географічного положення сільськогосподарських і переробних підприємств, забезпеченості трудовими ресурсами, транспортом сформувалися основні сільськогосподарські зони: 1. Поліська - ___________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2. Лісостепова - ________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 3. Степова - ____________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ 4. Передгір’я і гірські райони Українських Карпат –_________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ 5. Передгір’я і гірські райони Криму -______________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 6. Приміський тип господарства: ________________________________________________ Значення, особливості ТК ЗначенняТК - __________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Усі види транспорту взаємодіють, утворюючи транспортну систему. Транспортна система - поєднання взаємопов‘язаних видів транспорту, об’єднаних між собою транспортними вузлами. Транспортний вузол - населений пункт, де сходяться (перетинаються або розгалужуються) декілька (не менше 3-х) ліній магістрального транспорту і здійснюється обмін вантажами між ними. Значні транспортні вузли України: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Донецьк. При виборі транспорту враховують: техніко-економічні особливості, що впливають на собівартість: швидкість, вантажопідйомність; вплив природних умов. Транспорт матеріальних цінностей не виробляє, але тісно пов'язаний із матеріальним виробництвом, впливає на його собівартість (при транспортуванні продукція дорожчає). В Україні розвинуті всі види транспорту. Вантажообіг - кількість вантажів, перевезених за певний період на певну відстань (тоно-кілометри) - основний показник роботи вантажного транспорту. Пасажирообіг- _________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Таблиця 9.8.Вантажообіг і пасажирообіг видів транспорту України (%)
Проаналізувати таблицю ЗЕЗ, їхні основні форми Зовнішні економічні зв'язки - сукупність господарських зв'язків, що формуються на основі міжнародного поділу праці (МПП). Міжнародний поділ праці – процес спеціалізації окремих країн на виробництві певної продукції чи наданні послуг у світовому масштабі. Кожна країна світу спеціалізується на тому виробництві, для якого вона має найбільш сприятливі умови, і національна вартість котрого нижча, ніж інтернаціональна. У виробництві продукції спеціалізації країна повинна мати певні переваги перед іншими країнами світу: _________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Форми ЗЕЗ :_____________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Центральні органи управління ЗЕЗ - Верховна рада України, Кабінет Міністрів, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків. Модуль 2. Екологія Лекція 1. Наукові засади раціонального природокористування 1.1. Екологія як наука. 1.2. Стадії взаємодії суспільства і природи. 1.3.Еволюція принципів природокористування. 1.4. Еколого-економічні засади раціонального природокористування. 1.5. Перспективні напрями раціонального природокористування. Екологія як наука Оikos (гр.) – житло, помешкання, навколишнє середовище, довкілля, умови існування. Термін введено в науку ЕрнстомГеккелем у 1866р. для позначення «науки про місце помешкання» - суто біологічної науки про умови існування рослин і тварин в природі, про взаємовідносини, взаємозв’язки і взаємодію організмів та їх популяцій з довкіллям. В 19 ст. екологія розвивається як самостійна наука про принципи взаємовідносин живих організмів між собою і з навколишнім середовищем, як органічним, так і неорганічним. Систематичні дослідження – з початку 20 ст. В другій половині 20 ст. стрімко посилився вплив людини на природу → екологія набула особливого значення як наукова основа раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища. М.Ф.Реймерс: Екологія – наука про взаємовідносини живих організмів, в т.ч. людини, між собою і з навколишнім середовищем, про вплив господарської діяльності людини на природу. Сьогодні природокористування та охорона довкілля набули винятково важливого значення для забезпечення життєдіяльності і здоров'я людей. Це пояснюється закономірностями антропогенного впливу на довкілля, які вивчає прикладна екологія. Три основні напрями прикладної екології: раціональне природокористування, захист довкілля від антропогенних забруднень та екологічна безпека стабільного функціонування природних екосистем. Надвисокі темпи зростання чисельності населення планети та його потреб призвели до використання величезних обсягів природних ресурсів і утворення відходів → вичерпання й забруднення води, ґрунту і повітря. Зміни в довкіллі набули загрозливого характеру для подальшого існування людської цивілізації та супроводжуються екологічними кризами. Взаємодія людського суспільства з природою вимагає екологічних знань → цілеспрямоване поліпшення довкілля, збереження єдності з природою. Вплив антропогенних факторів спричинив глобальні екологічні проблеми: літосфера:а) геологічне середовище ________________________________________________ ________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________ б) ґрунти ________________________________________________________________________ _______________________________________________________________
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 152; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.38.176 (0.011 с.) |