Узагальнюючий показник ліквідності балансу

 

За даними балансу ліквідності можна розрахувати узагальнюючий показник (коефіцієнт) ліквідності К_Л.

 

,

 

Де а₁, а₂, а₃ – вагові коефіцієнти;

А_1, А₂, А₃ - підсумки за першою, другою та третьою групами активів;

П_1, П₂, П₃ - підсумки за першою, другою та третьою групами пасивів.

Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності відносний; він показує, скільки ліквідних активів припадає на зобов’язання з урахуванням вагових коефіцієнтів за групами активів і пасивів.

Збільшення значення К_Л свідчить про зміцнення платоспроможності підприємства, і навпаки.

 

 

КРЕДИТ 2

ЗМІСТ

ТЕМА 7 - АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

7.1. Завдання й джерела інформації аналізу фінансових результатів

7.2. Вертикальний і горизонтальний аналіз фінансових результатів підприємства

7.3 Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності

7.4 Аналіз взаємозв’язку обсягів виробництва, собівартості та прибутку

ТЕМА 8 - АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

8.1 Поняття і складові собівартості

8.2 Факторний аналіз собівартості продукції

ТЕМА 9 - КОМЕРЦІЙНА НАДІЙНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНКА ЙМОВІРНОСТІ ЙОГО БАНКРУТСТВА

 

 

ТЕМА 7

АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

7.1. Завдання й джерела інформації аналізу фінансових результатів

7.2. Вертикальний і горизонтальний аналіз фінансових результатів підприємства

7.3 Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності

7.4 Аналіз взаємозв’язку обсягів виробництва, собівартості та прибутку

 

Завдання й джерела інформації аналізу фінансових результатів

Рівень ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства визначають фінансові результати, отримані внаслідок цієї діяльності. Це можуть бути як прибуток, так і збитки.

Позитивний фінансовий результат діяльності підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками; сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності.

Прибуток — це додаткова вартість, яка утворюється в процесі виробництва понад вартість спожитих виробничих ресурсів і робочої сили. Прибуток — це частина чистого доходу, створеного у процесі виробництва і реалізованого у сфері обігу, який безпосередньо отримують підприємства. Тільки після продажу продукції чистий дохід набуває форми прибутку.

Прибуток формується на мікрорівні, і на нього, як на фінансовий показник роботи підприємства, що відображається в бухгалтерському обліку і офіційній звітності, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення прибутку і витрат від інших видів діяльності; розрахунок загального (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютного розміру прибутку впливають:

- результати, тобто ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства;

- сфера діяльності;

- напрям економічної діяльності;

- установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Величина прибутку і рівень рентабельності залежать від обсягу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Показники прибутковості характеризують всі напрями господарювання підприємства.

На основі результатів аналізу прибутковості приймаються управлінські фінансові рішення, спрямовані на підвищення ефективності функцій, що виконує прибуток — оціночної, розподільчої, стимулюючої.

Оціночна функція характеризує ефект господарської діяльності підприємства. Реалізація у повному обсязі можлива тільки за умов ринкової економіки.

Зміст розподільчої функції полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства.

Виконання стимулюючої функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (фонд накопичення, фонд виробничого і соціального розвитку, фонд виплати дивідендів, фонд споживання та ін.).

Прибуток є якісним показником, оскільки його величина відображує зміну доходів підприємства, обсяг витрат, рівень використання ресурсів, пов’язаних з його діяльністю. Отже, прибуток синтезує всі сторони діяльності підприємства та відображує її ефективність.

З метою підвищення ефективності управління прибутковістю підприємству необхідно систематично здійснювати аналіз формування, розподілу та використання прибутку.

Як будь-який напрям аналітичного дослідження, аналіз фінансових результатів підприємства має відповідатипевним вимогам і ґрунтуватися на загальних принципах. До них відносять:

-державний підхід при оцінці економічних явищ, результатів господарювання;

-науковий характер, тобто він має базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення науково-технічного прогресу і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень;

-комплексність аналізу, що потребує охоплення всіх ланок і всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства;

-системний підхід до аналізу, коли кожний об’єкт розглядається як складна динамічна система, що включає низку елементів, у певний спосіб пов’язаних між собою та зовнішнім середовищем;

-об’єктивність, конкретність, точність. Аналіз має ґрунтуватися базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображує об’єктивну дійсність, а висновки його — бути обґрунтовані точними аналітичними розрахунками;

-дійовий характер, тобто активно впливати на процес виробництва і його результати, своєчасно виявляти прорахунки та використовувати результати аналізу для управління підприємством;

-плановий характер, систематичне проведення аналізу з розподілом зобов’язань щодо виконання аналітичної роботи між виконавцями і контролю за її проведенням;

-оперативний характер, вміння швидко й чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення та впроваджувати їх в життя;

-демократичний характер. Залучення до проведення аналізу широкого кола працівників підприємства забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання внутрішньогосподарських резервів, що мають місце;

-ефективність аналізу, тобто витрати на його проведення мають давати багатократний ефект.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

-вивчення обсягів, складу і динаміки фінансових результатів діяльності підприємства;

-перевірка обґрунтованості й напруженості планового прибутку;

-загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка;

-визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом), вивчення динаміки зміни прибутку за кілька звітних періодів;

-виявлення чинників впливу на формування прибутку оцінка їх динаміки та розрахунки їх впливу;

-вивчення напрямів і тенденцій розподілу прибутку;

-виявлення резервів збільшення прибутку;

-розробка заходів, спрямованих на реалізацію виявлених резервів.

Джерелами аналітичної інформації є:

1 Бізнес-план.

2 Фінансовий план.

3 Баланс підприємства (форма 1).

4 Звіт про фінансові результати (форма 2).

5 Звіт про рух грошових коштів (форма 3).

6 Звіт про власний капітал (форма 4).

7 Декларація про прибуток підприємства.

8 Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

9 Зведена таблиця основних показників (форма 22).

10 Дані бухгалтерського обліку — рахунки класу 7. Рахунок 79 «Фінансові результати» та його субрахунки:

791 «Результат основної діяльності»;

792 «Результат фінансових операцій»;

793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

794 «Результат надзвичайних подій».

В процесі діяльності підприємства використовують такі показники прибутку: валовий прибуток; загальна сума прибутку; прибуток від іншої звичайної діяльності; прибуток від надзвичайних подій; неоподаткований прибуток (цільовий); чистий прибуток; нерозподілений прибуток.