Звіт про власний капітал (ф. № 4)

Слід пам’ятати, що власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна (А — активи) і борговими зобов’язаннями (З):

К = А – З.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображує поточну вартість прав власників підприємства. На суму власного капіталу мають суттєвий вплив усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості. Вона може лише випадково збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства або з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом з тим власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найсуттєвіших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

-довгострокового фінансування;

-відповідальності та захисту прав кредиторів;

-компенсації понесених збитків;

-кредитоспроможності;

-фінансування ризику;

-самостійності та влади;

-розподілу доходів і активів.

Як правило, підприємство створюють з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Користувачі фінансової звітності потребують більш докладної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність надає інформацію про:

-джерела капіталу підприємства;

-правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

-обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;

-пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

-внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

-накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвер­тування зобов’язань, а також зростання вартості активів, не пов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяють на дві категорії:

-інвестований (вкладений або сплачений капітал);

-нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяють на:

-статутний капітал;

-додатковий капітал (нереєстрований), тобто додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Разом із фінансовими звітами подаються Примітки до фінансових звітів.

За принципом повного висвітлення фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, яка підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або в Примітках до них.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

 

Статистична звітність

Дані зі стандартних обов’язкових форм державної статистичної звітності можна використовувати для аналізу фінансового стану підприємств народного господарства, дослідження кількісних залежностей фінансових аналітичних показників на макрорівні.

Форма № 1 «Підприємство», яка має назву «Обстеження діяльності підприємства (організації) за рік», містить такі необхідні для фінансового аналізу дані:

-зміни складу і структури активів підприємства;

-обсяг виробленої і реалізованої продукції в поточних цінах;

Витрати на виробництво продукції;

Структура запасів;

-валові інвестиції в основний капітал (кошти, спрямовані на придбання, створення та відновлення основних фондів та матеріальних активів).

Форма № 1-Б містить дані про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість.

Форма № 1-ПВ – містить дані про стан заборгованості з виплати заробітної плати.

Форма № 1-п «Річний звіт підприємства (об’єднання) по продукції» містить інформацію:

-про обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) у порівнянних і поточних оптових цінах за звітний і попередній роки;

-про виробництво окремих видів промислової продукції в натуральних одиницях вимірювання та за фактичною вартістю за звітний рік у поточних оптових цінах.

Форма № 22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства (об’єднання)», містить дані про основні фінансові результати діяльності підприємства:

-балансовий прибуток або збиток;

-виручку від реалізації і собівартість виробленої продукції;

- додану вартість у поточних цінах відповідного року;

-про виручку від реалізації продукції в далекому і близькому зарубіжжі;

-про іноземні кредити та інвестиції.

Форма № 5-с «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)» додатково до фінансової звітності форми № 2 містить розшифровку матеріальних та інших витрат.

Дані форм № 1-п, 22, 5-с використовують для факторного аналізу собівартості та прибутку від реалізації.

До аналізу майнового стану підприємств залучаються дані з форми № 1 статистичної звітності «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)».

Для аналізу структури джерел фінансування майна підприємства використовують дані форми № 2-Б «Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів» за видами цінних паперів про їх наявність та розміщення серед юридичних і фізичних осіб, а також інвесторів інших країн.

 

Дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку.

Дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку надвються керівництву підприємства для прийняття відповідних рішень щодо витрат:

-за видами виробів (послуг, робіт);

-за місцями виникнення (виробничі підрозділи);

-за класифікаційними ознаками (постійні та змінні);

-за калькуляційними статтями;

-за економічними елементами;

-за періодами, тощо.

Структуру витрат підприємства за економічними елементами – матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші витрати – відображають у розділі II “Звіт про фінансові результати».

Ці дані використовують для порівняльного аналізу структури витрат підприємств однієї галузі, а також для аналізу динаміки матеріало-або трудомісткості власного виробництва.

Облік вітрат за місцями виникнення дає можливість контролювати формування затрат і відповідальність щодо їх доцільності та обґрунтовано розподіляти непрями витрати за носіями витрат.

Дані обліку за носіями витрат (калькулювання собівартості одиниці продукції, роботи чи послуги) використовують для порівняння ціни продажу і собівартості.

Облік за носіями тільки прямих витрат (без розподілу постійних) дає змогу визначити маржинальний дохід на виріб як різни цю між ціною реалізації та прямими витратами.

Розмір маржинального доходу – істотна інформація для керівництва підприємства. Він показує «внесок» виробу в покриття постійних витрат.

4 Дані з первинної облікової документації (вибіркові дані)

 

Використання даних з первинних документів оборотних відомостей за аналітичними та синтетичними рахунками, наприклад про часткову або повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; про структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за видами, термінами оплати та носіями; про виконання кредитних угод; про непродуктивні видатки та розкрадання матеріальних цінностей, тощо.

 

Експертні оцінки

Експертні оцінки використовують переважно для прогнозування фінансового стану підприємства, а також для фінансової експертизи інвестицій. Оцінка ймовірності очікуваних доходів і витрат, ступінь ризику реальних і фінансових інвестицій, зміни в курсі національної валюти, у податковому законодавстві, тощо.

 

ТЕМА 3

АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

3.1 Показники рентабельності

3.2 Факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції

3.3 Аналіз рентабельності капіталу (активів)

 

Показники рентабельності

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого, операційного, оподаткованого, тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу, тощо).

Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

 

 

 

 

Рисунок 3.1 – Управлінські рішення за основними видами діяльності підприємства і показники рентабельності

 

Основні показники рентабельності наведені в таблиці 3.1., які розраховують за вихідними даними фінансової звітності, а саме Ф.№1 «Баланс» і Ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати».

 

Таблиця 3.1 – Основні показники рентабельності

Рентабельність	Формула для розрахунку	Джерело інформації
1 Рентабельність реалізації продукції за прибутком від операційної діяльності	Операційний прибуток Чиста виручка від реалізації	Ф.№2 р.100 Ф.№2 р.035
2 Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	Прибуток від реалізації Чиста виручка від реалізації	Ф.№2 р.010-015-040-060-070 Ф.№2 р.035
3 Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком 0 Вказує на наявність можливостей для розширення підприємства і характеризує прибут-ковість його діяльності, окупність понесених ним витрат	Чистий прибуток Чиста виручка від реалізації	Ф.№2 р.220 Ф.№2 р.035
4 Коефіцієнт рентабельності капіталу (активів) 0 Зменшення коефіцієнту характеризує уповільнення темпів економічного росту і розвитку підприємства	Чистий прибуток Актив балансу	Ф.№2 р.220 Ф.№1 р.280 (гр.3+ гр..4) /2
5 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 0 Високий коефіцієнт вказує на окупність вкладених в підприємство засобів у процесі господарської діяльності	Чистий прибуток Середня вартість власного капіталу	Ф.№2 р.220 Ф.№1 р.380 +430+630(гр.3+ гр..4) /2

 

Продовження таблиці 3.1

	2	3
6 Коефіцієнт рентабельності сукупного (загального) капіталу 0 Вказує який прибуток приносить кожна інвестирувана в активи гривня	Операційний прибуток Актив балансу	Ф.№2 р.100 Ф.№1 р.280 (гр.3+ гр..4) /2