Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу

В процесі виробництва (будівництва) на підприємстві можливі втрати робочого часу на протязі зміни використання основних виробничих фондів. Причини простоїв на різних організаціях ідентичні: несвоєчасне і некомплектне матеріально-технічне забезпечення виробництва (будівництва), недоліки в технічному обслуговуванні машин та обладнання, дефекти в організації та управлінні виробництва і, нарешті, відсутність відповідної економічної зацікавленості робочих та інженерно-технічного персоналу.

Порядок розрахунків

 

1. Передбачити заходи, які би забезпечували зменшення втрат внутрішньозмінного часу. Обґрунтувати доцільність їх впровадження і показати механізм їх впливу на скорочення втрат внутрішньозмінного часу, а відповідно, і на ефективність використання основних виробничих фондів.

Зменшення внутрізмінних витрат робочого часу буде досягатися за рахунок комплексу технічних та організаційно-виробничих заходів:

- поліпшення умов організації роботи;

- забезпечення додаткової експлуатації, технічного обслуговування, аварійного ремонту устаткування;

- підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення
виробництва (об'єктів будівництва);

- економічні стимули (доплати й ін.). Зменшення внутрізмінних витрат призведе до скорочення вартості основних фондів, зниження умовно-постійної частини накладних витрат, економії амортизаційних відрахувань, тощо.

- це забезпечить підвищення ефективності використання внутрізмінного часу.

2. На основі запроектованих заходів визначається величина зменшення внутрішньозмінних втрат робочого часу використання ОВФ (∆В_з.р.чпл) підприємства (у відсотках).

На основі запроектованих заходів величина зменшення внутрішньозмінних втрат робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства становить

5%.

3. Визначаємо загальну величину зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році:

(3.1.2.1)

де: DВзрч_пл – загальна величина зменшення втрат внутрішньозмінного часу в плановому році;

Ввзч_б – втрати внутрішньозмінного часу використання ОВФ у базовому році, год.;

DВзч_пл – величина зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотків;

К_зм – коефіцієнт змінності.

години

По відношенню до робочого часу в годинах зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу у відсотках становитиме:

%

4. Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу використання основних виробничих фондів підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно значенню втрат внутрішньозмінного часу:

(3.1.2.2)

де: - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання основних виробничих фондів;

О_б - обсяг виробництва продукції у базовому році;

- величина зменшення втрат внутрішньозмінного часу, у відсотках;

= 6,1*0,0094=0,05734 ≈ 57,34 тис. грн.

5. Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням втрат внутрішньозмінного робочого часу використання основних виробничих фондів. Розрахунок ведеться виходячи із нормативу витрат на 1 тис. грн. активної частини основних виробничих фондів на кожен відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу – 0,4 гривні.

(3.1.2.3)

де - додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням втрат внутрішньозмінного робочого часу;

- додаткові втрати з розрахунку на 1тис.грн. активної частини основних виробничих фондів на один відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу.

= 3000 * 0,4 * 0,94 = 1,13 тис. грн.

6. Визначаємо зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1грн. обсягу продукції. Доля цих витрат визначається за формулою 3.1.3.3.

(3.1.2.4)

де - доля річних амортизаційних відрахувань собівартості у одиниці обсягу продукції: і-го року грн.;

Б_Ві - балансова вартість основних виробничих фондів підприємства в і-му році;

а - норма річних амортизаційних відрахувань;

О_і - обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

а) у базовому році = 4000 * 0,086 / 6100 = 0,056 грн./грн.

б) у плановому році = 4010 * 0,086 / (6100 +57,34+297) = 0,053 грн./грн.

 

Економія амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції у плановому році становитиме:

(3.1.2.5)

= (0,056 - 0,053) * (6100+57,34+297)= 19,4 тис. грн.

Зниження собівартості продукції підприємства на рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу буде становити:

(3.1.2.6)

- величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів

= 19,4 – 1,13 =18,27 тис. грн.

7. Визначаємо коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу у плановому році:

(3.1..2.7)

де Т_зм - тривалість зміни, год.;

- втрати внутрішньозмінного часу

= (8 – (1,5*0,81)) / 8 = 0,85