Підвищення ефективності використання річного робочого часу

Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.

Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, забезпечити - підвищення, ефективності використання основних виробничих фондів, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства. Ці заходи дозволять збільшити тривалість використання основних виробничих фондів в межах 5 — 30 відсотків, що вплине на рівень ефективності виробництва.

Порядок розрахунків.

1. Насамперед необхідно передбачити заходи, які би забезпечили збільшення тривалості річного робочого часу протягом року, обґрунтувати доцільність їх впровадження і показати механізм їх впливу на збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів.

2. На основі запроектованого комплексу заходів визначається величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів у відсотках (∆Рч).

 

На основі запроектованих заходів, збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів становить 5%.

3. Визначаємо загальну величину збільшення робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році:

 

(3.1.1.1)

де - приріст часу використання основних виробничих фондів, днів;

Р_{ч б} - фактичний робочий час використання основних виробничих фондів у базовому році, днів;

- величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, відсотків від величини базового року.

= 160 * 0,05 = 8 днів

4. Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу в році:

(3.1.1.2)

- плановий (можливий) робочий час використання основних виробничих фондів.

К_р.ч. = (160 + 8) / 219 = 0,77

5. Визначаємо збільшення числа змін використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу:

(3.1.1.3)

де - приріст числа змін використання основних виробничих фондів, змін;

К_змб – коефіцєнт змінності використання основних виробничих фондів у базовому році

⁼1,83* 8=15змін

6. Визначаємо загальне число змін використання основних виробничих фондів при базовому рівні змінності їх використання:

(3.1.1.4)

де 3_м.б. - величина змін використання основних виробничих фондів у плановому році.

З_мб =160 *1,83+15 = 307,8 ≈ 308 зміни

7. Визначаємо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів:

(3.1.1.5)

де - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшеннярічного робочого часу використання основних виробничих фондів;

О_б - обсяг виробництва продукції у базовому році;

З_{м б} - число змін використання основних виробничих фондів у базовому році.

= (6,1/308) * 15 = 297 тис. грн.

8. Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із підвищенням ефективності використання річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис. грн. активної частини основних виробничих фондів - 0,1грн. у додаткову зміну:

(3.1.1.6)

де - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням річногоробочого часувикористання основних виробничих фондів;

- балансова (первісна) вартість активної частини основних виробничих фондів;

- додаткові витрати, в грн. на 1 тис. грн. балансової вартості активної частини основних виробничих фондів у додаткову зміну.

=3000* 0,1 * 15=4,50тис. грн.

9. Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою 3.1.1.7:

(3.1.1.7)

де: - доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсяг продукції: і-го року;

- балансова вартість основних виробничих фондів в і-му році;

а - норма річних амортизаційних відрахувань;

= 4,0 млн. грн.,

а - річний знос ОВФ; а =8,6 %

О_і- обсяг виробництва продукції в і-му році. О_і = 6,10 млн. грн.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:

а) у базовому році = (4,0* 0,086)/ 6,1= 0,056грн./грн.

б) у плановому році (3.1.1.8)

де: - сума на яку вибуло ОВФ;

- сума на яку поступило ОВФ;

- приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів;

= (4,0-0,32+0,33) * 0,084/(6,1+ 0,297) = 0,053грн/грн

Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:

(3.1.1.9)

де: - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;

- річний обсяг виробництва продукції у плановому році

= (0,056-0,053) * (6,1+0,297) = 0,019 млн. грн.=19 тис.грн.

Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме

(3.1.1.10)

де - зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів

= 19 - 4,5 =14,5 тис. грн.