Підвищення ефективності використання календарного часу

Тривалість використання ОВФ підприємства протягом року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. У додатку 1 наводяться вихідні дані, що визначають тривалість використання ОВФ підприємства протягом року виходячи із конкретних виробничих умов. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг виробництва продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу, внутрішньозмінного часу та змінності використання ОВФ, передбачаються заходи щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення фонду робочого часу. Це слід здійснювати за умови, коли будуть досягнуті показники використання фонду робочого часу в межах 0,92 - 0,95; внутрішньозмінного часу – 0,90 – 0,95 і змінності 2,2 - 2,5.

Підвищення коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягатися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ тощо.

За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 5-12 відсотків. Проте впровадження заходів щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.

Порядок розрахунків

1.Передбачити заходи, що забезпечують підвищення коефіцієнта використання календарного часу та показати механізм їх впливу на збільшення фонду робочого часу використання ОВФ підприємства, а відповідно, і на ефективність використання останніх.

2. Виходячи із запроектованих заходів, визначити величину збільшення тривалості робочого часу використання ОВФ. (DДрч)

Виходячи із запроектованих заходів величина збільшення тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів дорівнює 5%.

3. Визначається величина збільшення фонду робочого часу використання ОВФ:

(3.1.4.1)

де DР_ч – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів;

Рч_пл – розрахований фонд робочого часу на плановий період, днів;

DД_вч – величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів, відсотків.

днів

4. Визначаємо число додаткових змін використання основних виробничих фондів підприємства:

(3.1.4.2)

=9* 1,95 =18 змін

5. Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році:

(3.1.4.3)

= (7143,75 /341)* 18 = 377 тис. грн.

6. Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі – 600,0 грн. в кожну зміну за рік.

(3.1.4.4)

де DД_кч – додаткові витрати, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, грн.;

DС_кч – додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, грн.

грн.=10,8 тис. грн.

7. Визначається зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції.

(3.1.4.5)

де Да/в_і – доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції і-го року;

Б_ві – балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;

а – середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;

О_і – обсяг виробництва продукції в і-му році.

 

Доля цих витрат визначається за формулою:

а) у базовому році

грн./грн.

 

б) у плановому році

грн./грн.

Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме:

(3.1.4.6)

тис. грн.

Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити:

(3.1.4.7)

тис. грн.

Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ:

8. Визначаємо потребу підприємства в додатковому персоналі в зв'язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, тобто фонду робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства.

Ця потреба в додатковому персоналі для забезпечення використання основних виробничих фондів в зв'язку із збільшенням тривалості їх використання на протязі року визначається виходячи із фондоозброєності праці на підприємстві, балансової вартості основних виробничих фондів, що використовуються в різні зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів в зв'язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу:

(3.1.4.8)

де Б_ві – балансова вартість ОВФ, що використовуються в і-ту зміну, грн.;

Ф_пб – фондоозброєність праці в базовому році, грн.;

DЗм_кч – число додаткових змін використання ОВФ у зв’язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, змін;

Зм_пл – число змін використання ОВФ у плановому році, змін

чол

В тому числі:

в першу зміну: ∆Ч_п1 = (3500 / 23) * (18/341) = 8 чол.

в другу зміну: ∆Ч_п2 = (2000 / 23) * (18/341) = 5чол.

в третю зміну: ∆Ч_п3 = (1800 / 23) * (18/341) = 4 чол.