Вимоги до структури рефератів

Структура рефератів і контрольних робіт повинна містити:

§ Титульний лист (титульний лист є першою сторінкою реферату);

§ Зміст (зміст включає: вступ; найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів основної частини завдання; висновки; список джерел інформації);

§ Вступ (у вступі коротко формулюється проблема, указується мета і завдання реферату);

§ Основна частина (складається з декількох розділів, в яких висловлюється суть реферату);

§ Висновки або Висновок (у висновках приводять оцінку отриманих результатів роботи, пропонуються рекомендації);

§ Список джерел інформації (містить перелік джерел, на які посилаються в основній частині реферату).

Вимоги до оформлення рефератів

§ Реферати і контрольні роботи оформляють на листах формату А4 (210х297), текст друкується на одній стороні листа через 1,5 інтервали;

§ Параметри шрифту: гарнітура шрифту - Times New Roman, зображення - звичайний, кегль шрифту - 14 пунктів, колір тексту – авто (чорний);

§ Параметри абзацу: вирівнювання тексту – по ширині сторінки, відступ першого рядка -12,5 мм, міжрядковий інтервал - Полуторний;

§ Поля сторінки для титульного листа: верхнє і нижнє поля – 20 мм; праве і ліве – 15 мм; поля решти всіх сторінок: верхнє і нижнє поля – 20 мм, ліве поле 30 мм, праве – 15 мм;

§ На титульному листі вказується назва освітньої установи, тема реферату, назва учбового курсу (дисципліни), номер групи, форма і курс навчання, П.І.П. автора, П.І.П. наукового керівника (перевіряючого), місце і рік виконання роботи;

Сторінки нумерують арабськими цифрами, дотримуючи наскрізну нумерацію по всьому тексту. Порядковий номер ставлять зверху сторінки, справа. Нумерація сторінок починається з титульного листа, але на титульному листі і на сторінці «Зміст» номер сторінки не вказується, нумерація починається з цифри 3 (з третьої сторінки);

§ Ілюстрації необхідно поміщати безпосередньо після першого згадування в тексті або на наступній сторінці; графічні матеріали рекомендується зберігати у форматах:.bmp,.tif,.gif;

§ Таблиці розташовується безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше або на наступній сторінці;

§ Формули і рівняння розташовують безпосередньо після їх згадки в тексті, посередині сторінки. Набір формул здійснювати в редакторі Microsoft Equation;

§ У індивідуальному завданні мають бути вказані посилання на використовувану літературу; посилання на джерела слід вказувати в квадратних дужках, наприклад: [1 – 3];список джерел інформації розміщувати в порядку появи джерела в тексті. Перелік використаних джерел інформації подавати згідно державного стандарту України ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”

 

ПОЛОЖЕННЯ

про рейтингову систему оцінки успішності студентів

з дисципліни “Електрофізичні та хімічні методи обробки матеріалів”

для спеціальностей 8010103 – “Технологічна освіта”, 8010104 – “Професійна освіта”

Розподіл навчального часу за видами занять і завдань з дисципліни згідно з робочим навчальним планом:

Курс	Семестр	Загальний обсяг год.	Кредитів	Всього аудит. (год.)	у тому числі (год.):	Контрольні (модульні) роботи (шт.)	Залік (сем.)	Екзамен (сем.)
Лекції	Лабора-торні	Практи- чні	Самос- тійна робота (год.)

 

Рейтинг студента з дисципліни визначається за сумою балів, які він отримує за:

· виконання модульних контрольних робіт:

І – 40 балів (4 питання). В завдання модульної контрольної роботи (білета) входять 2 питання з лекційного курсу і 2 питання по самостійній роботі;

ІІ – 30 балів (3 питання). В завдання модульної контрольної роботи (білета) входять 1-2 питання з лекційного курсу і 1-2 питання по самостійній роботі.

Оцінювання кожної з відповідей проводиться по 10 бальній шкалі. Кількість балів виставляється шляхом мінусування 1балу (від 10) за кожну помилку чи неточність у відповіді.

· виконання завдань білета підсумкового модуля (заліку) – 30 балів.

· Додаткові бали (5 балів) надаються за виконання індивідуального домашнього завдання (написання реферату по обраній темі)

 

Підсумкова рейтингова шкала з дисципліни складає 100 балів. Залік вважається складеним, якщо студент набрав не менше 60 балів і оцінюється у такій шкалі відповідності:

Рейтингова оцінка з дисципліни	Оцінювання в системі ECTS	Залік за національною шкалою
90 – 100	A	Зараховано
82 – 89	B
75 –81	C
69 – 74	D
60 – 68	E
35 – 59	Fx	Не зараховано
1 – 34	F

 

 

Склав:

доцент кафедри загальної фізики Цалий В.З.

Ухвалено на засіданні кафедри:

Протокол №___від________________

Завідувач кафедри_________________(Крамар В.М.)

Змістовний модуль 1. "Електрохімічні методи обробки"

Навчальний елемент 1.1. "Вступ"

Лекція 1. Вступна лекція

Тема 1. Загальні відомості.

1. Особливості методів електротехнології.

2. Класифікація електрофізичних та електрохімічних методів обробки матеріалів.

3. Області застосування електрофізичних та електрохімічних методів обробки матеріалів.

Особливості методів електротехнології

Під загальною, назвою електрофізичні і електрохімічні методи обробки матеріалів об'єднані: електрохімічні, електро-хіміко-механічні (анодно-механічні), електроерозійні, електрогідравлічні, електронно-променеві, плазмові, ультразвукові, світлопроменеві і ряд інших методів. Основною відмінністю їх від механічної обробки різанням або тиском є безпосереднє використання в ролі оброблювального інструменту електричної енергії або специфічних фізичних явищ, що створюються цією енергією.

Методи так званої електротехнології характеризуються рядом особливостей, що вигідно відрізняють їх від інших методів обробки матеріалів.

 

1. Практична незалежність швидкості, якості і продуктивності обробки від фізико-механічних властивостей оброблюваних матеріалів. Можливість обробки матеріалів із будь-якими механічними властивостями без застосування значних механічних зусиль.

2. Відсутність необхідності в спеціальних інструментах або абразивах твердіших, ніж оброблюваний матеріал.

3. Значне скорочення витрат матеріалів.

4. Висока точність виготовлення деталей навіть у тих випадках, коли механічна обробка неможлива або важковиконувана.

5. Придатність для виконання ряду операцій, не здійснимих механічними методами. Відносна нескладність технології.

6. Можливість місцевої обробки виробів великих габаритів без спеціальних крупних верстатів. Скорочення числа переходів при обробці виробів складних форм.

7. Можливість повної механізації і автоматизації.

8.Висока продуктивність і економічна ефективність. Зменшення браку. Зниження трудомісткості обробки. Інтенсифікація процесів механічної обробки.

9. Поліпшення умов праці.

Класифікація електрофізичних і електрохімічних методів обробки матеріалів

А. Методи, основані на хімічній дії електричного струму.

· Гальванопластика і гальваностегія.

· Електрохімічна конверсійна обробка (формування на поверхні шарів з неорганічних сполук під дією хімічних засобів підготовки поверхні: фосфатні, хроматні, оксидні поверхні).

· Електрохімічне травлення і очистка.

· Електрополірування і електроглянцування.

· Електрохімічна розмірна обробка.

· Анодно-механічна обробка.

· Електроабразивна і електроалмазна обробка.

Б. Методи, основані на тепловій дії електричного струму.

· Індукційний і діелектричний нагрів.

· Електроконтактний нагрів.

· Електроконтактна обробка.

· Нагрів в електролітах.

· Електроіскрова обробка.

· Електроімпульсна обробка.

· Плазмова обробка.

· Світло променева обробка.

· Електронно-променева обробка.

В. Методи, основані на механічній дії електричного струму чи поля.

· Електровибухова обробка.

· Електромагнітне формоутворення.

· Ультразвукова обробка.

· Електрофоретичне нанесення покриттів (електрофорез – направлений рух колоїдних часток чи макромолекул, які мають електричний заряд, під дією зовнішнього електричного поля)