Охарактеризуйте роль білків теплового шоку для організмів

БТШ — специфічні білки, які виробляє організм у відповідь на тепловий шок, коли біосинтез інших білків пригнічено. Синтез білків теплового шоку відбувається і під дією хімічних агентів (етиловий спирт, екдистерон, хлорид кадмію та ін.) Тому інколи їх називають стресовими білками. Найбільш розповсюджені БТШ розміром близько 70 кД

Від екстремальних температур, зневоднення, ультрафіолету, голоду, нестачі кисню... Цим займаються білки теплового шоку (БТШ), і недарма їх ще називають «стресовими».

БТШ можуть захищати інші білки, виконуючи роль шаперона (термін походить від франц. chaperon – «досвідчена доросла особа, яка супроводжує й опікує молодь»). Наприклад, шаперон альфа-кристалін, який входить до складу кришталика ока, запобігає катаракті.

молекули БТШ60| утворюють камеру – пастку для амінокислотних ланцюжків. Внутрішній край камери гідрофобний, тому всередину потрапляють гідрофобні амінокислоти. В камері ланцюжок зустрічає сюрприз – гідрофільний інтер’єр, якого гідрофобні амінокислоти хочуть уникнути у будь-який спосіб. Наприклад, змінюючи свою форму. Щойно відбулася зміна, камера звільняє частково трансформований білок, а згодом знову заманює його до середини. Й так багато разів, доки білок не набуде правильної форми – наче ліплення з глини.

А БТШ70 допомагає білкам набути остаточної форми інакше. Він захоплює короткі амінокислотні ланцюжки (так звані пептиди) в спеціальну кишеню, що відкривається за допомогою АТФ

92.Який з показників, шо характеризують освітленість, належить до якісних:

Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники як фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості, показник освітленості, спектральний склад світла.
Фон - це поверхня, на якій відбувається розрізнення об'єкта. Фон характеризується здатністю поверхні відображати падаюче на неї світловий потік. Ця здатність (коефіцієнт відбиття р) визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Ф _отр до падаючого на неї світловому потоку ФПАД; р == Фот / ФПАД. У залежності від кольору і фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02... 0,95; при р> 0,4 ​​фон вважається світлим; при р = 0,2... 0,4-середнім і при р <0,2-темним.
Контраст об'єкта з фоном k - ступінь розрізнення об'єкта і фону-характеризується співвідношенням яскравостей розглянутого об'єкта (точки, лінії, знаки, плями, тріщини, ризики або інших елементів) і фону; k = (L _op - L _o) / L _op вважається великим, якщо k> 0,5 (об'єкт різко виділяється на тлі), середнім при k == 0,2... 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю) і малим при k <0,2 (об'єкт слабо помітний на тлі).
Коефіцієнт пульсації освітленості kЕ-це критерій глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку
KЕ = 100 (E _{max-E min)} / (2E _ср);
де E _max, E _min E _cp - максимальне, мінімальне та середнє значення освітленості за період коливань; для газорозрядних ламп kе = 25... 65%, для обичнихламп розжарювання k _E ≈ 7%, для галогенних ламп розжарювання K _E = 1%.
Показник осліпленостіРо - критерій оцінки сліпучої дії, створюваного освітлювальної установкою,
Po = 1000 (V ₁ / V ₂ -1),
де V ₁ і V _{2-видимість} об'єкта розрізнення відповідно при екранування і наявності яскравих джерел світла в полі зору.
Екранування джерел світла здійснюється за допомогою щитків, козирків і т.п.
Видимість V характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Вона залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості, контрасту об'єкта з фоном, тривалості експозиції. Видимість визначається числом пороговихконтрастів в контрасті об'єкту з фоном, тобто V = k / k _{п op,} де k _пір - пороговий або найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає невиразний на цьому тлі.

Охарактеризуйте сучасні моделі адаптаційного синдрому.

(Використання штучних екосистем- мікрокосмів))

Поясніть значення біологічних антифризів для організмів.

У мешканців полярних областей у біологічних рідинах (крові та лімфі) присутні біологічні антифризи пептиди та глікопротеїни, це – речовини, які перешкоджають замерзанню води в клітині. Вони зупиняють ріст мікрокристалів льоду в клітинах. Крім того, стійкість до холоду забезпечують багатоатомні спирти – гліцерин і сорбіт, які замінюють воду яка за зниження температури виводиться в позаклітинне середовище де лід менш небезпечний. Гліцерин зокрема сприяє стабілізації структури білків і біологічних мембран. Висомолекулярні антифризи складають значну частину від маси всіх рідин, і в їх присутності температура замерзання розчину нижча ніж температура танення. В арктичних риб антифризи постійно присутні в рідинах тіла (3,5 % маси всіх біологічних рідин), що визначаються генотиповими механізмами. У інших організмів вони утворюються в залежності від сезонних коливань температури навколишнього середовища(фенотипові адаптація).

Синтез антифризів регулюється як екзогенно(за участю температури середовища і тривальсті світлового дня), так і ендогенно (гіпофізом).

Поясніть сутність симпатричного видоутворення та його типи.

Під симпатричним видоутворенням розуміють –процес формування нових видів у межах ареалів батьківських видів,тобто без участі географічної ізоляції.

Основним аргументом у невизнанні цього способу видоутворення була проблема формування генетичної незалежності нового виду в межах єдиного ареалу зі старим видом.

На сьогоднішній день симпатричне видоутворення визначається як і алопатичне. Причиною симпатричного видоутворення є та чи інша форма біологічної ізоляції. У тому випадку коли тиск біологічної ізоляції виявляється достатнім і нова форма не усувається дією природного добору відмінності з часом можуть зростати і нова форма може досягати видового статусу. У рослин причиною симпатричного видоутворення може бути поліплоїдія.

Зміни спадкового матеріалу можуть відбуватися внаслідок автополіплоїдії яка полягає в кратному збільшенні кількості хромосом.

Поліплоїдні формивідрізняютьсябільшими розмірами, прискореними ростовими процесами, підвищеною життєдіяльністю та плодючістю. Прикладом можуть бути:бавовна, картопля,хризантеми.

Іншим способом формування нових видів можуть бути алло поліплоїдія. Виникає внаслідок гібридизації кількох видів з подальшим збільшенням кількості хромосом. Прикладом може бути рід пшениця,слива.

Для тварин поліплоїдія можлива лише в партеногенетичних форм хоча зараз подібні форми знаходять і серед хребетних тварин.

Більш поширеною є гібридизація,яка властива рибам птахам і особливо безхребетним тваринам.

Міжвидові гібриди наявні в усіх родах ссавців при чому значна кількість є плодючою.

Таким чином особливістю симпатричного видоутворення є те,що основною причиною формування нового виду стає та чи інша форма біологічної ізоляції.

Наведіть характеристику американського білого метелика як карантинного шкідника: систематичне положення, географічне розповсюдження, морфологічні особливості, шкодочинність, особливості біології та розповсюдження, фітосанітарні заходи.

Америка́нський бі́лий мете́лик (АБМ, Hyphantria cunea Drury) — моль родини Arctiidae, поліфаг, що пошкоджує понад 300 видів різних трав'янистих, кущових та деревних культур.

Найбільшулюбленимикультурамиєшовковиця, кленамериканський, айва, бузина, вишня, груша,виноград, волоський горіх, слива, хміль, яблуня.

Американський білий метелик — білосніжний, з шовковистим відливом. Іноді зустрічається з темними або жовтувато-коричневими цяточками на крилах. Живе 8—10 діб. Самки відкладають яйця на нижню частину листка, після чого гинуть. Гусениці, що відродилися, починають шкрябати епідерміс листя. Підростаючи, розповзаються по всьому дереву, а при відсутності корму мігрують на інші дерева. Життя гусениць триває 35—45 діб, але за цей час вони встигають завдати непоправної шкоди рослинам.

Метелик розвивається у двох генераціях. Зимує у стадії лялечки на штамбах дерев, у тріщинах кори, опалому листі, ґрунті, упаковці, ящиках

Шкодочинність. Гусениці АБМ надзвичайно шкодочинні. АБМ небезпечний для майже 300 видів рослин. Серед садових дерев найбільш уразливі шовковиця, яблуня, груша, слива, айва, черешня, горіх. Вони повністю об'їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною.

Така дефоліація насаджень призводить до порушення обмінних процесів у рослинах та їх ослаблення у підсумку чого знижується врожайність та захисна, декоративна, естетична функція насаджень, погіршуються умови існування фауни. Гусениці поїдають листя — шість—вісім гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити.

Батьківщиною американського білого метелика є Північна Америка. В Європу, а саме Угорщину, АБМ був завезений з вантажем з Північної Америки у 1940 році. В Україні АБМ вперше виявлено у 1952 році в Закарпатській області. А з 1966 року відбулося поступове розповсюдження його в інші області країни.

Станом на 1 січня 2006 року американський білий метелик виявлений на загальній площі 107 729,82 га в АР Крим, м. Севастополь та в 18 областях України, асаме, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, ІваноФранківській, Київській, Кіровоградській,Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській,Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій.

Поширюється АБМ транспортними засобами при перевезенні сільськогосподарської продукції та промислових вантажів.

Середня швидкість розповсюдження у країні становить 30—40 км на рік.

Для попередження занесення АБМ слід проводити детальний огляд імпортних вантажів, вітчизняної продукції, пакувального матеріалу,транспортних засобів, що надходять з карантинних зон, регулярно обстежувати багаторічні насадження. Вивіз плодів і садивного матеріалу із заражених господарств, населених пунктів проводити за узгодженням з карантинною інспекцією.

Агротехнічні заходи полягають у збиранні та знищенні гусениць та кладок яєць АБМ. Гілки з гніздами гусениць обрізають і спалюють. Одне не знищене гніздо дасть тисячі таких гнізд в наступному році.

Для ліквідації вогнищ АБМ обробляють плодові сади та лісосмуги інсектицидами дозволеними до використання в Україні.

У зоні поширення шкідника, особливо в населених пунктах, рекомендується застосування бактеріальних препаратів.

97. Потрапляючи в легені, виробничий нетоксичний пил може спричинити професійне захворювання –

Абразивний вплив пилу виражається у механічних ушкодженнях тканин людини, насамперед слизових оболонок, внаслідок дії дрібних, твердих часточок пилу (кварцовий, алмазний пил).

Дрібні частки пилу осідають у легенях, погіршуючи їх діяльність. В даний час відомо 27 захворювань, викликаних впливом пилу на дихальні шляхи, що у залежності від хімічного складу пилу поділяють на: силікози (вплив пилу, що містить вільний двоокис кремнію Sі2), силікатози (вплив пилу силікатів: азбесту, цементу і т.д.), антракоз (вугільний пил), алюмінікози (алюмінієвий пил), сидероз – від впливу залізно-рудного пилу та ін. Ризик для інспекторів ДАІ одержати пневмоконіоз при виході на пенсію складає близько 2%. Пил також може викликати подразнення шкіри, слизової оболонки, алергійні реакції і т.д. Дуже небезпечним для здоров'я людини є пил, що утворюється в результаті процесу горіння (сажа, кіптява). Такий пил відзначається підвищеною токсичністю.

Як одна зі складових компонентів пилу, поряд із дратівною дією, сажа викликає глибокі захворювання легенів. Адсорбуючи такий сильний канцероген, як 3,4-бензапірен, сажа, потрапляючи в легені, акумулюється в них, викликаючи злоякісні пухлини.

98. Площа для одного робочого місця з комп’ютером повинна становити не менше:

Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ПЕОМ або ВДТ, повинна становити не менше як 6,0 м², об'єм приміщення - не менше як 20 м³.

Робочі місця з ВДТ повинні розташовуватись на відстані не менше як 1,5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін - на відстані 1 м; між собою на відстані не менше як 1,5 м.

Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилась на відстані 500-600 мм від очей оператора (користувача), в залежності від розміру екрана.

Необхідно розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання, або на окремому столі на відстані 100-300 мм від краю ближче до працюючого.

Положення клавіатури та кут її нахилу повинен відповідати побажанням оператора (користувача) - кут нахилу в межах 5° ‑ 15°.

Принтер треба розташовувати так, щоб доступ до нього оператора (користувача) та його колег був зручним; щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувало довжину витягнутої руки (по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм).