Охарактеризуйте основні типи живлення тварин і пов’язані з ними пристосуваннями

Гетеротрофи, на відміну від автотрофів, неспроможні використовувати енергію абіотичних джерел для синтезу складних органічних сполук. Для побудови і підтримки своєї біомаси вони одержують енергію й органічні речовини з кормом, який являє собою живу або мертву масу автотрофів та інших гетеротрофів. Гетеротрофами є всі тварини, гриби, переважна більшість бактерій, деякі водорості і безхлорофільні вищі рослини.

Класифікація гетеротрофів (за Федоровим і Гільмановим):
1) рослиноїдні (фітофаги);
2) м'ясоїдні (зоофаги);
3) мертвоїдні (детритофаги).
Крім того, в природі реалізуються і можливі комбінації цих основних типів живлення:
4) м'ясоїдно-рослиноїдні;
5) мертвоїдно-рослиноїдні;
6) мертвоїдно-м'ясоїдні;
7) всеїдні (еврифаги або поліфаги).

27. Обґрунтуйте необхідність інженерно-архітектурного планування розміщення підприємств у межах урбоекосистеми. Охарактеризуйте зони санітарної охорони навколо підприємств.

Заходи по покращенню якості навколишнього середовища розробляються на кожному підприємстві, в кожному населеному пункті. Їх можна поділити на такі групи:
Ø архітектурно-планувальні (зонування території населеного пункту, озеленення населених місць, організація санітарно-захисних зон, раціональне планування підприємств і житлових кварталів);
Ø інженерно-організаційні (зменшення часу стояння автомобілів біля світлофорів, зниження інтенсивності руху автотранспорту);
Ø технологічні (розробка нових технологій, безвідходні та маловідходні технології, очисні споруди, заміна палива, електрифікація виробництва, транспорту);
Ø правові (законодавчі акти про підтримання якості навколишнього середовища).
До архітектурно-планувальних заходів відносяться заходи, пов’язані з вибором площадки для будівництва промислового підприємства, взаємного розміщення підприємств з житловими кварталами, взаєморозміщення цехів підприємств, обладнання зелених зон (санітарно-захисних зон).
Згідно вище викладеного промисловий об’єкт повинен розміщуватися на рівному припіднятому місці, що добре продувається вітрами. Площадка житлової зони повинна розміщуватися нижче підприємства (Н2 < Н1), інакше переваги високих труб для розсіювання викидів анулюються. Майданчики для будівництва промислових підприємств та житлових масивів необхідно відбирати з урахуванням аерокліматичних характеристик та рельєфу. Особливу увагу необхідно приділяти вибору площадки та взаємного розташування виробничих та житлових приміщень.
Джерела забруднення бажано розміщувати за межею міста (населеного пункту) з підвітряного боку від житлових масивів за середньою ”розою вітрів” теплого періоду, щоб викиди відносилися в бік від.житлових.кварталів.
Віддаль між виробничими будівлями на території підприємства при видаленні шкідливих речовин через аераційні ліхтарі повинна бути більшою восьми висот попереду розміщеної будівлі (l > 8h), якщо вона широка і десяти – якщо вона вузька (l > 10h). У такому випадку забруднюючі речовини не будуть накопичуватися у міжкорпусному просторі. При меншій віддалі речовини будуть накопичуватися у зоні аеродинамічної тіні. Цехи, що виділяють найбільшу кількість забруднюючих речовин необхідно розміщати на краю виробничої території з боку, протилежного житловому масиву. Цехи необхідно розміщати так, щоб при напрямку вітру в бік житлових масивів їх викиди не об’єднувалися. Підприємства з технологічними процесами, які не призводять до виділення в атмосферу забруднюючих речовин, допускається розміщувати в межах житлової зони.
Методи фітомеліорації. Зелені насадження є ефективними біофільтрами. При проходженні запиленого повітря через крони дерев і чагарників, а також через трав’янисту рослинність воно очищається від пилу завдяки осадження аерозольних частинок на поверхні стебел та листків. Крім того, зелені насадження можуть поглинати і газоподібні домішки. Наприклад, 10 кг листків дерева (у перерахунку на суху масу) за період травня по вересень поглинає сірчистого газу: тополя – 180 г, липа – 100 г, береза – 90 г, клен – 20-30 г. Для лісостепу поглинаюча здатність зелених насаджень складає 700-1000 кг/га. В районах, де випадає більша кількість опадів поглинаюча здатність зелених насаджень збільшується. Найбільш газостійкі дерева – акація, дуб, верба, клен.
Для об’єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища встановлюється санітарно-захисна зона. Вона призначена для того, щоб у комплексні з санітарно-технічними заходами захищати населення від несприятливого впливу викидів у атмосферу, електромагнітного випромінювання, шуму, вібрації та інших факторів, які на межі СЗЗ не повинні перевищувати гігієнічних.нормативів,встановлених.для.населених.місць.
Санітарно-захисна зона (СЗЗ) – це ділянки землі навколо підприємств, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств. СЗЗ призначені для зменшення негативного впливу промислових і транспортних об’єктів на населення. Рекомендується використовувати пило газостійкі породи: яловець козачий (Juniperus sabina L.), тополя канадська (Populus canadensis auct.), бузина червона (Sambucus racemosa L.), туя західна (Thuja occidentalis L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill.) та ін. найефективніші комбіновані посадки дерев і чагарників у вигляді зелених смуг шириною 20-30 м, через кожні 100-200 м при ширині СЗЗ 300 м, та через 50 м при меншій ширині СЗЗ (Л.Б. Лунц).
СЗЗ не можна розглядати як резервну територію і використовувати її для розширення промислових площадок.
Поблизу підприємств з великою кількістю викидів шкідливих речовин СЗЗ формується у вигляді аеродинамічної системи, яка складається з зелених захисних смуг і відкритих просторів між ними. Смуги доцільно розміщувати під кутом 80-900 до основного напрямку вітру. При цьому зона провітрюється по численних колонах у горизонтальному напрямку. Циркуляція повітря по смугах сприяє утворенню висхідних потоків і розсіюванню викидів в найвищих шарах атмосфери. Одночасно захисні смуги і газонні покриття затримують пил і аерозолі, поглинають шкідливі гази.
Розмір СЗЗ до межі житлової забудови встановлюють:
Ø безпосередньо від джерела (труби, шахти, аераційні ліхтарі будівель, місця завантаження, вивантаження сировини) – для підприємств з технологічними процесами, які є джерелом забруднення атмосферного повітря;
Ø від будівель і площадок, споруд де встановлено обладнання, що є джерелом шуму, вібрації, електромагнітного випромінювання, радіочастот – для підприємств з технологічними процесами, які є джерелом шуму, вібрації тощо;
Ø від димових труб – для електростанцій та котелень.
Згідно з санітарними нормами проектування підприємств (СН-245-71) виділяють п’ять класів промислових об’єктів із СЗЗ завширшки від 50 м до 3000 м з урахуванням ступеня забруднення повітря.поблизу.виробництва.
1.Перший.клас. поділяють.на.два.підкласи:.
• До першого класу А (СЗЗ завширшки 3 000 м) відносять особливо небезпечні об’єкти (АЕС, виробництво білково-вітамінних концентратів та ін.).
• До першого класу Б (СЗЗ завширшки 1 000 м) належать хімічні, нафтопереробні, паперово-целюлозні та металургійні заводи й підприємства, що займаються випалюванням коксу, вторинною переробкою кольорових металів, видобутком нафти, природного газу та кам’яного вугілля.
2. До другого класу (СЗЗ завширшки 500 м) належать цементні, гіпсові, вапнякові та азбестові заводи і підприємства, що виробляють свинцеві акумулятори, пластичні маси, видобувають горючі сланці, кам’яне, буре та інше вугілля.
3. До третього класу (СЗЗ завширшки 300 м) належать підприємства із виробництва скловати, керамзиту, толю й руберойду, вугільних виробів для електропромисловості, різних лаків та оліфи, ТЕС, заводи залізобетонних виробів, асфальтобетонні, кабельні заводи тощо.
4. До четвертого класу (СЗЗ завширшки 100 м) відносять підприємства металообробної промисловості, машинобудівні заводи, електропромисловість з невеликими ливарними цехами, виробництва неізольованого кабелю, цегли, металевих електродів, будівельних матеріалів з відходів ТЕС.
5. До п’ятого класу (СЗЗ завширшки 50 м) належать підприємства легкої промисловості, виробництва лужних акумуляторів, приладів для електротехнічної промисловості без застосування ртуті і лиття, друкарні, виробництва харчової промисловості, пункти очищення і промивання цистерн, виробництва стиснутих і зріджених продуктів розділення повітря та ін.

 

28, Працівники, що зайняті на небезпечних роботах та роботах з шкідливими умовами праці, включених до Списку №1, мають право виходу на пенсію:

Відповідно до Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад, і показників на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці трудову пенсію призначають достроково на 10 років раніше, якщо вони пропрацювали в цих умовах: чоловіки не менше 10 років, жінки не менше 7 років 6 місяців і мають страховий стаж відповідно не менше 20 і 15 років.

29. До видів штучного освітлення за функціональним призначенням не належить:

Не належить сигнальне

За функціональним призначенням штучне освітлення буває робоче, чергове, охоронне, аварійне, евакуаційне.