Охарактеризуйте значення денітрифікації в агро- та біоценозах.

Денітрифікація (дісиміляційна денітиріфікація) — клас мікобіологічних процесів відновлення нітратів до нітритів і далі до газоподібних оксидів і молекулярного азоту. В результаті цих процесів азот повертається до атмосфери і стає недоступним для більшості організмів.

Особливо виділяють асиміляційну денітиріфікацію, що приводить до синтезу азотвмісних клітинних компонентів і властива всім рослинам і мікроорганізмам, здатним рости на середовищах з нітратами.

Дисиміляційна дентіріфікация є процесом анаеробного (безкисневого) дихання, тобто використання нітратів і продуктів їх часткового відновлення замість кисню для окислення речовин (у різних мікроорганізмів як органічних, так і мінеральних) в ході метаболізму з виділенням енергії. Тому денітрифікація — процес анаеробний і пригнічується молекулярним киснем. Енергетична ефективність процесу при відновленні нітратів до молекулярного азоту складає близько 70 % від дихання аероба з використанням кисню.

Ферменти, що використовуються для денітрифікації, називаються нітратредуктазами.

Процес протікає постадійно:

Перший етап (перехід нітратів в нітрити) здатні здійснювати як прокаріоти, так і еукаріоти (водорості, гриби, дріжджі). Проводити процес до кінця мають можливість лише прокаріоти, причому всі вони факультативні анаероби, що за наявності кисню переключаються на аеробне дихання. Багато денітріфікаторів разом з тим мають здатність до фіксації азоту (наприклад, Azospirillum lipoferum). Денітрифіквція, локалізована в ґрунті, дає до 70-80 % виділення (закис азоту, парниковий газ) в атмосферу.

Опишіть етапи виділення середніх проб при аналізі зернових підкарантинних матеріалів.

Згідно ДСТУ 3355-96

1. Відбір виїмок у необхідній для формування об’єднаної проби к-ті проводять з урахуванням типу (за призначенням та транспортуванням) рослинної продукції та її кількості за вищенаведеною схемою.

Виїмки для об’єднаної проби відбирають від кожного трюма, судна, вагона, автомашини. Кожна виїмка крупнозернистих культур повинна бутимасою від 20 до25 г, а дрібнозернистих - 10г.

3. Виїмки насіння крупно насіннєвих культур—(кабачки, гарбузи, кісточки абрикоса, сливи, жолуді та ін)відбирають конусним щупом з розшитих мішків, а середньо- та дрібно насіннєвих – мішковим щупом з наступним зашиванням проколів у мішку. В залежності від величини партії кількість мішків і виїмок змінюється (див. Табл.1).

А. Зерно та насіння

1. Відбір проб насіннєвого матеріалу, що зберігається упакованим (мішки, дрібні пакетики)

Таблиця1.Необхідна к-ть мішків і виїмок з них, що відбираються з них для формування проби за різної величини партії насіння

К-тьмішків у партії	К-ть мішків, з яких відбираються віїмки	К-ть віїмок з мішка та їх розміщення
До 10	З кожного	3 – зверху, середини і низу мішка
Від 10 до 100		3 – те саме
Від 100 до 1000	З кожного десятого	1 – місця виїмки по черзі замінюють
Понад 1000	З кожного двадцять п’ятого	1 – те саме

 

Якщо розфасовано в пакети (до 3 кг) – за виїмку беруть всю торбинку, а їх-ть визначають залежно від величини партії –всі (якщо до 25 торбинок) кожнудесяту, двадцяту та ін.

2. Відбір виїмок насіннєвого матеріалу, що зберігається чи перевозиться насипом

· Якщо зберігається насипом – від кожного відсіку, розміщуючи вибірки у формі конверта

За величини партії20 т або 20м 3- у 5 місцях, якщо партія насіння за масою і площею більша – її умовно поділяють на секції приблизно в 20м3 і від кожної відбирають у 5 місцях (рисунки).

· Якщо транспортується насипом у трюмах – відбирають під час вивантаження спеціальним ковшем через рівні проміжки часу так, щоб загальна маса об. проби становила не менше ніж 10 г на кожну тону.

· Якщо транспортується насипом у залізничнихвагонах – відбирають під час вивантаження спеціальним ковшем через рівні проміжки часу так, щоб загальна маса об. проби становила не менше ніж 100 г на кожну тону а у разі неповного завантаження вагонів- відбирають безпосередньо у вагонах конусним щупом з трьох шарів у кожному місці

– на глибині 10 см,

– на половині висоти насипу,

– на відстані 10-15 см від підлоги.

Б. Садивний матеріал

Від садивного матеріалу плодових, ягідних, квітков-декоративних та ін. деревних і чагарникових культур огляду підлягає така к-ть одиниць:

До 100шт- всі,

Від 101до 500 – кожен другий екземпляр,

Від 501до 3000 – кожен другий екземпляр,

Від 3001до 10 000 – кожен п’ятдесятий екземпляр,

Понад 10 000 – партію поділяють на менші партії і беруть за вище означеною схемою.

Складання об’єднаної проби c 13.

Виділення середніх проб

1. Із об’єднаної проби виділяють дві середні проби в розмірах, зазначених для кожного виду продукції (Додаток А).

2. Середні проби сипких матеріалів (зерно, зерно продукти, грунт та ін.) виділяють із об’єднаної проби згідно з ГОСТ 12 036. Матеріал висипають на стіл і рівномірно розгортають у формі квадрата. За допомогою двох спеціальнихдерев’яних паличок зі скошеним ребром матеріал перемішують, захоплюючи його з двох боків і одночасно зсипаючи на середину. Після декількох перемішувань утворений валик захоплюють планками з протилежних кінців і зсипають матеріал до середини. Таким чином пробу перемішують тричі, після чого знову вирівнюють у формі квадрата і за допомогою планок по діагоналі ділять на чотири трикутники. Два протилежні трикутники зерна чи іншого матеріалу вилучають, аті, що залишились, збирають докупи, вирівнюють і знову ділять на чотири трикутники, з яких два підуть до наступного поділу, а два вилучають. Таким чином поділ ведуть доти, доки не буде отримано два трикутники матеріалу масою, необхідною для середньої проби (Додаток А) кожен.

· Один з них складатиме середню пробу для експертного аналізу в лабораторії ППКР,

· а другий – контрольну середню пробу для можливої арбітражної експертизи в ЗКЛ.

3. Середні проби плодів, овочів, садивного матеріалу і зрізаних квітів складають в основному з підозрілих на ураження хворобами та пошкоджених шкідниками екземплярів. При цьому розмір середньої проби не повинен бути меншим від зазначеного в таблиці.

У середні проби картоплі, цибулин, коренеплодів включають і грунт, що обсипався з них підчас виділення СП який аналізують разом із спеціально відібраною пробою грунту (п. 5.4.3.4.)

4. Залишки ОП після виділення СП повертають у партію рослинної продукції, звідки вона була взята.

Карантинна Експертиза

1. Карантинуекспертизу 1СП проводять державні інспектори безпосередньо на ППКР. Контрольну пробу в щільно упакованій тарі у випадку виявлення зараження під карантинними об єктами разом із зразком-документом?*** і

· етикеткою (Додаток Б) направляють у відповідну ЗКЛ для арбітражної експертизи.

Результати експертизи на місці її проведення оформляються

· відповідним протоколом (Додаток В),

· складається акт фітосанітарного контролю матеріалів (Додаток Г).

2. У разі відсутності зараженості КО акт фітосанітарного контролю видається власникові чи транспортному агентові вантажу, чи *** на супровідних документах проставляється штамп дозволу входу під карантинних матеріалів на територію країни.

СП від партій ПМ, у яких КО не виявлено, повертають у партію рослинної продукції, звідки вони були взяті.

3. У разі виявлення зараженості вантажу (ПМ) живими К чи іншими шкідливими об’єктами згідно з законом України про карантин рослин (статті 7, 11, 13) та Статутом державної служби з карантину рослин (Розділ ІІІ, VІІ) здійснюється затримка вантажу на час, необхідний для проведення знезараження чи оформлення повернення вантажу, про що негайно повідомляється в обласну та Головну державні інспекції карантину рослин.

Виявлені в процесі огляду проб та експертизи СП шкідники, зерна бур’янів, уражені хворобами та пошкоджені частини рослин, виготовлені з них мікропрепарати, залиті консервувальними рідинами чи оброблені в інший спосіб зразки мітять і зберігають як зразок-документ.

СП, в разі виявлення зараженості її КО, знищується, а КСП разом з етикеткою (Додаток Б) доставляється в ЗКЛ.