Третіх лівих лаштунках, за ними-троїсті музики, останнім 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Третіх лівих лаштунках, за ними-троїсті музики, останнім



залишає кін "шалантух" з ціпком, що лежить у нього на плечі.

Лексика: різноманітна залежно від характеру фігури, музичного супроводу та дій "шалантуха" і дівчат-солісток.

Багато різноманітних притулів; дрібушок; підскоків; плескачиків; галопів; поворотів з ноги на ногу з притулом та без нього; обертів. Зустрічаються і типові для Полісся рухи: поліський ключ; своєрідне вальсування; полька з викиданням ніг; обертаси; присядка - "м'ячик" тощо.

 

Композиція. Танець має багато фігур (14), і з огляду на це балетмейстер може варіювати їх (що в даній постановці й зроблено). Так, уже по виході виконавців на кін і запрошенні дівчат до танцю маємо колову побудову, в рамках яко? чітко


окреслюється кадрильна форма. Через пару - спершу перша четвірка, потім друга йдуть до "шалантуха". Двічі повторюється кадрильна форма у вертикальних лініях. Дуже цікаві "зірочки", поєднання горизонтальних і вертикальних ліній з переходом на колову побудову. Саме часта зміна малюнка (що, на жаль, зустрічається не часто!) надає привабливості цьому танцю. Виконавці увесь час у русі - танцюють ту чи іншу фігури, отже, "геометрія " танцю підпорядковується дії навколо" шалантуха ".

Музика. Різноманітні поліські польки (у швидкому темпі), пісні - танці у розмірі 3/4. Бажано мати троїсту музику (скрипку, сільський поліський барабан, баян тощо).

Виконання. Танцювальні колективи Рівненської області та ансамблі танцю у різних регіонах.

МОЛОДЕЦЬ. Надзвичайно цікавий танець - гра з елементами весільної обрядовості. Основний герой цього народного дійства з елементами театру - Молодець - парубок, який виступає в ролі жениха.

Жених - соліст стає в середину кола, в якому, окрім хлопців та дівчат, є чоловіки з своїми жінками. Хор співає: їздив я, їздив

По всіх городах, Я, я, я - молодець, Тихий переборець!

Шукав я, шукав я

Собі дівчини,

Я, я, я - молодець,

Тихий переборець! Жених - соліст підходить до коханої і, вклонившись, запрошує до танцю:

Ой, оце моя дівочка!

Я, я, я - молодець,

Тихий переборець! У такий спосіб Молодець вибирає з кола весь весільний почет:тещу, тестя, бояр, свата тощо. Звергаючись до кожної з названих осіб, Молодець на мелодію пісні мовить:

Ой ти, тестеньку,

Купи горілочку!

Я, я, я- молодець,


Тихий переборень! А ти, тещенько, Споряди, дівочку!. Я, я, я - молодець, Тихий переборень! А ви, бояре, їдьте по дівочку! Я, я, я - молодець, Тихий переборець!

'' ч

У кінці Жених підходить до нареченої й цілується з нею. Цей оприлюднений, узаконений традицією поцілунок був важливіший за усі писані закони.

У галицькому варіанті цієї забави Жених свариться (погрожує) кулаками на вибрану рідню, на що решта виконавців випускають Молоду з кола. Залишившись сам, Жених вибачається і одержує Молоду:

Ой ти, батіньку, та не гнівайся,

Я вчора п'яний був та не тямився. -і._[ч

Лексика, залежно від віку виконавців, Найрізноманітніша1: "хто на що здатен".

Композиція. Дія відбувається, в основному, у замкненому колі.

Музика. Розмір, в основному, 2/4; темп у заспіві дещо уповільнений, у приспіві-швидкий.

КРУЖАЛО. В цьому танці також простежується один з елементів весільного обряду - дарунок рушника коханому.

Ллється чарівна заспівна мелодія, що закликає всіх по гурту. Хлопці й. дівчата виходять на кін парами й заводять кружала: одне, друге, третє. Змінюється тонке мереживо танцю, і глядач милується своєрідними півколами, колами. Дівчата пов'язують своїм коханим на руку вишиванку. Парубки вдоволені.хизуються дарунками. Проте, й дівчата мають точнісінько такі вишиванки, як і в їхніх коханих, бо кожна вигаптувала по два рушники. Темп музики наростає. Виконавці танцюють, утворюючи велике коло, яке потому перетворюється на струмочок. Весело танцює юнь!.Так само непомітно, як і з'явились, танцюристи залишають кін.

Лексика. Звичайний танцювальний крок; доріжка з акцентом на другу восьму такту; бігунець; потрійний притуп; ковзанець;


присядка з вихилясником; тинок; поворот з переступанням з йоги на ногу.

Композиція цього танцю надзвичайно оригінальна, хоча за побудовою досить проста. Ця побудова потребує від виконавців неабиякого відчуття музики - затримка лиш на один музичний такт зводить нанівець увесь малюнок танцю. Крім композиційної структури, дуже важливо підкреслити взаємини поміж виконавцями, адже йдеться про вибір судженної: До гурту всіх зберемо, Кружало заведемо, Кружало заведемо, Суджену виберемо.

Оригінальність у зачині танцю - невеликі побудови (по дві нари кружал), всього 8 пар виконавців. Число пар може бути збільшене до 24 - 32 танцюристів. Однак треба зауважити, що при збільшенні числа пар постановникові варто попрацювати над композицією танцю, не порушуючи заданих малюнків та тих своєрідних містків, що поєднують їх у чіткі орнаментально -колові, діагональні побудови.

Далі йдуть різноманітні кола по 4 пари; 8 пар; півкола; діагональ; "струмочок"; " хвиля " і знову велике коло, два кола по 4 пари і, нарешті, чотири кола по дві пари, як на початку танцю. З них і розводять кружала, поступово пара за парою спершу з першого, потім і другого, третього, четвертого кола зникають за лаштунками.

У танці збережено єдиний композиційний принцип - зачин, наростання дії і після кульмінації - пов'язання рушників -поступовий спад - повернення композиційних побудов відповідно до зачину.

Всього у танці 11 фігур, побудованих, в основному, за принципом кіл з різним числом учасників.

Музика. Розмір 2/4; темп помірний: бажано, щоб на початку танцю виконавці співали пісню, подану вище.

Виконання. Танець записано в селі Перегонівка-Гарбузівка Кобеляцького району Полтавської області К.Васнленком. Перший сценічний варіант такаю створено балетмейстером Н.Уваровою в ансамблі танцю Кобеляцького РБК цієї ж області. Танець одержав високу оцінку на фестивалі самодіяльного



мистецтва України у 1967 р. Затим поставлено в хорі ім. Г. Верьовки, в колективах Канади,Франції.

УКРАЇНСЬКИЙ ВЕСІЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ. Це один із небагатьох танців, у якому повністю показано засобами хореографії весільний обряд, з дійовими особами, весільного атрибуцією тощо. Постановці передували копітка експедиційна робота у селах Дніпропетровщини, зняття на плівку цікавих елементів дійства. Цей варіант записано у с.Аули Криничаиського району.

Танець складається з трьох частин: сватання, загального весільного танцю та фіналу. У першій частині маємо такі сцени: сватання, у якому беруть участь два свати та четверо бояр; приїзд молодого; вихід молодої (молода, мати, батько, дружки, дівчата); традиційний хліб-сіль, пов'язування рук молодим, подарунки нареченій; танець молодого й молодої; танець подружок з молодою; танець бояр, батька і матері, батька й свата і т.д.

Друга частина: великий весільний танець. Не перераховуватимемо усіх картии-епізодів, лише зауважимо, що часу й місця у танці знайшлося для усіх.

У фіналі весільний "поїзд" (він утворений з стрічок, подарованих молодій на святковий коровай) рухається до хати молодого, а сват запрошує всіх на весілля й разом з музиками замикає весільний "поїзд".

Лексика. У танці вперше на сцені було виконано цілий ряд трюкових рухів, комбінацій. Приміром, сцена з першим сватом, якого підіймають у повітря чотири юнаки, тримаючись лівими руками за пояс (на поясі закріплено чотири ручки) і водночас правими охоплюючи дівчат за талію, а дівчата міцно обіймають юнаків за шию - мить і дівчата та сват уже в повітрі. Виконавці рухаються по колу. Сват награє на гармошці. У танці таких трюків чимало, і всі вони добре вписались у загальний хореографічний контекст.

Окрім традиційних рухів, характерних для Центральної України (ходи; доріжки; вихиляси; найрізноманітніші присядки, і причому багато віртуозних: "бочівочка"; закладка з револьтатом; | "зайчик"; різновиди повзунців; стрибки через пояс тощо), деякі рухи були виконані у цьому танці вперше. Сама кількість рухів-39 - мовить про лексичне різнобарв'я.


Композиція. Крім основних композиційних побудов: кола; півкола; горизонтальні, вертикальні лінії; каре; у найрізноманітніших варіантах вперше було використано "хрестовини"; подвійні діагональні та горизонтальні лінії, на тлі яких виступали ти чи інші персонажі та солісти. У подальшому ці прийоми увійшли до композиційних побудов, особливо за постановок масових композицій на великих конах, стадіонах.

Музика. Розмір 2/4; темпи від величних, широких до грайливо - стрімких, граціозних. Створена К.Домінченом та А.Заболотним.

Виконання. Заслужений самодіяльний ансамбль танцю України "Дніпро" (м.Дніпродзержинськ) представив танець у м. Москві 1957 р. на 6 Всесвітньому фестивалі молоді та студентів у постановці К.Васшіенка й одержав золоті медалі Міжнародного та Всесоюзного художнього конкурсів. За виконання ролі першого свата окремим рішенням журі Олексія Матвєєва персонально нагороджено золотою медаллю з присвоєнням звання лауреата Міжнародного конкурсу. (У подальшому О. Мвтвєєв очолив згаданий колектив).

Запис цього танцю неодноразово перевидавався в Україні, Росії, Канаді.

ПОДІЛЬСЬКА КУПАЛЬНИЦЯ. Сюжетний танець - гра, побудований на купальських обрядах, що побутують на Поділлі. Неабияку роль в ньому відіграють елементи акторської гри, а також танцювальні приспівки - триндички. Так, під час збирання квітів на купальські вінки дівчина - солістка звертається до дощика, приспівуючи та виголошуючи текст речитативом: Іди, іди, дощик рясненький,

Покропи травицю - муравицю....

і далі: •

Вийди, вийди, козак молоденький, Винеси нам купальницю! Козак виносить деревце, а дівчата його заквітчують. З'являються хлопці:

Гей ви, дівчата, Йвана - Йвана, Чом ваша верба ше не вбрана? Гей, виходьте на вулицю Та й вибирати купальницю. Дівчата відповідають:


А наші хлопці - недбайливці Не вирубали купальниці. Якби вони рано встали, Та н купалу вирубали. Хлопці вигукують:

Го-ов!!!

Гей, дівчата- чарівниці, Просим вас на вечорниці!!! Цікава й форма переклику на початку вже власне танцю. Хлопці - до дівчат:

Біля річки, біля млина Забивали хлопці клина. А дівчата, присідаючи, запитують: " А як?" Хлопці відповідають: " Ось так! ", ілюструючи свої слова синкопованим притулом.

У подальшому молодь весело танцює польки у парах навколо купальниці, час від часу вигукуючи триндички - і так до фіналу.

У фіналі юнаки підходять до купальниці, забирають вінки своїх суджених і, повертаючись до дівчат, надівають їм на голови війки. Музика уповільнюється. Соліст та солістка виходять з купальницею уперед, і всі разом (дівчата попереду) прямують до лівих лаштунків.

Соліст на паузі вигукує: "Топити купальницю, топити!". Хлопці хором: "Топити!" Дівчата, вклонившись деревцю, співають: "Гей, на Йвана, на Купала."

Як солістка виносить Купалу за лаштунки, знову лунає весела полька і, продовжуючи танок, виконавці залишають 'їгужок ". •

Лексика. Тинок; бігунець; невеликі кроки - стрибочки; біг з високим підняттям ноги вгору - уперед; доріжка; доріжка з опорною лівою ногою; доріжка з дробіткою; зворотна доріжка; упадання з поворотом; дрібушечки; вибиванці; синкоповані притупи; синкопована підкуйка з подвійним вибиванцем; кружальце; різноманітні ходи польки (хід польки з винесенням робочої ноги уперед); полька у повороті; полька з ноги на ногу; подільський вихилясник у повітрі з угинанням; подільський кабріоль з подвійним притулом; присядки тощо.


Відмітимо, що, незважаючи на виконання польки, навіть
перелічені рухи (а їх у танці налічується ЗО) дають уявлення про
лексичне багатство танцю. -

Композиція. Найрізноманітніші варіанти кола (жіноче-внутрішнє, чоловіче-зовнішнє); коло у парах; півколо; два півкола (жіноче, чоловіче), діагоналі тощо.

Музика. Розміри залежно від дії: 2/4; 4/4; 6/8; 6/4.

На основі народних мелодій чудову музику написав Ю.Чуприна.

Виконання. Вперше цей номер поставлено і 985 р. на семінарі ^ української хореографії у Форт - Капел (Саскачевань, Канада). Після появи запису 1988 р. танець широко виконується самодіяльними колективами України.

КУПАЛЬСЬКІ РОЗВАГИ. Сценічна хореографічна композиція, поставлена на основі народних обрядів, ігор, забав, купальських традицій.

У зв'зку з тим, що в кінці 50-х роїсів цей обряд у Центральній Україні майже не виконувався, постановник методом рекреації нключнв до танцю основні елементи купальської обрядовості. Саме тому композиція й складається з 4-х взаємопов'язаних сценічною дією частин: парубоцькі ігри та забави, Маренонька, вогнище, запальний танок. Не подаючи змісту цього танцю, мідзначимо, що у ньому вперше на українському кону було продемонстровано поетичну красу свята Купайла з усіма притаманними йому атрибуціями.

Так, у першій частині ми спостерігаємо, як вправно парубки майструють з дротів опудало-Купайло, надягають на нього чумарку, кабак замість голови і потопляють його у річці, а потім весело грають у "чагарди", "биток", "гилки". Захопившись грою, переможці злітають на спини переможених і зникають за лаштунками.

Стрімка мелодія, під яку розважались парубки, поступово іатихає.

Трпер господині вигону - дівчата. Вони виконують навколо верби купальські ритуали з вінками, що закінчуються несподівано: в однієї з дівчат віночок не полинув за водою, а ■іупинився.на ній. Подружки втішають її: буде у неї суджений. Саме він і з'являється перед дівчиною, а за ним- химерні потвори, чудовиська- - це перевдягнені парубки, жартуючи, лякають


дівчат.Ті, наполохані, збиваються до центру галявини (кону). Настає горобина ніч. Парубки смолоскипами "підпалюють" ватру, утворену з учасників, яка своїм полум'ям освітлює річку. Велика ватра поступово перетворюється на звичайне багаття. Розпочинаються завзятті змагання - хто найвище і найкраще перестрибне через вогонь.

Світає. Зітліло багаття. Як гімн сонцю, виконується
життєдайний гопак. І

Лексика. Використовується майже весь арсенал рухів Центральної України, елементів ігор, які у поєднанні з акторською грою перетворюються на танцювальні рухи.

Композиція. Кожна частина танцю має свою побудову. Перша - ігри, асиметричні побудови, що поєднуються з традиційними діагональними, ключовими тощо. У другій частині - "Мареноньці" - колові хороводи; у третій - "Вогнище"- дія| акцентується відповідно у центрі кону, звідси й композиційні спрямування рухів-стрибків виконавців від різних лаштунків. Уі четвертій частині - найрізноманітніші гопакові структури.-! горизонтальні, вертикальні, діагональні лінії, півкола.кола тощо. |

Музика. Розміри 2/4; 3/8; темпи від помірних - до стрімких.^
Характер найрізноманітніший - від іронічного, жартівливого*!
грайливо-задирикуватого до ліричного ("Маренонька"), соло
дівчат у загальному танці. і

Музична обробка народних мелодій А.Заболотного та* В.Перепечкіна.

Виконання. Заслужений самодіяльний ансамбль танцю України "Дніпро" (м.Дніпродзержинськ). Уперше виконано 1960 на Декаді української літератури і мистецтва у Москві.Запис танцю здійснено К. Василенком і видано у зб.: "Золоті зерна" видавництвом "Молодь" 1963 р.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 179; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 172.70.135.197 (0.042 с.)